Хроніка підготовки до „збройного перевороту”
05/31/2007 | Сергій Терьохін
Мінор (Віктор Уколов) пише: На моє прохання народний депутат Сергій Терьохін спробував відтворити свої пригоди в ніч розблокування ВВ. Цікаво читати. Врахуйте, що це просто враження. Спеціально для Майдану. Більше розміщати не буду ніде.
---------
Хроніка підготовки до „збройного перевороту”
26 - 27 травня 2007 року.
8:30. Приїхав до Турівської, встав зранку важко, бо сова. Почався з’їзд, Юлії немає. Вирішили зробити паузу до закінчення її переговорів з Президентом.
10:00. Приїхав до свого офісу, дописую закон про житлові тарифи. Подивився на кошториси – от негідники, включають у тариф навіть витрати на проведення засідання акціонерів водоканалу на Гаваях.
16:00 Приїхав знов на Турівську, Юлії нема – продовжуються переговори.
18:00 Приїхав на хрестини доньки друга, швидко поздоровили немовля, станцювали з дружиною танго та поїхали додому.
20:00 Подзвонив Кожем”якіну, питаю – а що робити із заблоковуваними ВВшніками на гостомельському в’їзді, може виручити? Він мені каже – ти зірвав тему з мого язика, піду пораджуся з Вінським.
20:40 Кожем”якін віддзвонює, каже – „добро” отримане, їдемо на КП через 20 хвилин.
20:50 Ставлю на стоянку свою „Єшку” та виклянчую у дружини її „Міцубісі – Галант” з нормальними старими номерами. Чіпляю на пасок Форт і беру посвідчення (на всяк випадок).
21:10 Приїжджаю на КП і бачу дивну картину – стоїть купа ДАЇшників із відвислими паличками, дюжина ВВшніків та більше сотні баулів з касками та сухпайками, зваленими у кучу.
21:20 Вантажимо в машини баули – в мою влізло 12 штук. Капітан просить – заберіть карабін, я питаю – а що, ви не озброєні? Він каже - ні, блін.
21:30 Проїжджаємо КП без будь-яких проблем, гаїшніки привітливо махають руками…
21:50 Вивантажуємо баули у військовій частині. Питаю, а де офіцер, щоби віддати карабін? Знаходять майора, який його забирає. Потім приїздить полковник ВВ, який відбирає карабін у майора.
22.30 Приїздимо на Турівську. Юлії немає – продовжуються переговори. Ми збираємося купкою у дворі. Кожем”якін каже, що є проблеми у Рівному та Житомірі - неозброєні внутрішні війська зупинили ДАЇшніки та Беркут з автоматами. Вирішуємо їхати до Житомира. До нашої компанії приєднується Вінський, а Губський відпрошується спати.
02:10 Приїхали до Житомира. Біля в’їзду до частини, де розмістили затриманих ДАЇ вінницьких ВВшників, стоять дві „Лади”. В одній сидять два чоловіки, які о третій годині ранку п’ють баночне пиво, в іншій – сплять обійнявшись чоловік та жінка під маленьким знаменем соцпартії на торпеді. Ми їх спитали – що ви тут робите? Відповідь була стандартною – нам заплатили.
02:15. Вінський та Кожем”якін ввійшли до військової частини та забезпечили шикування особового складу на плацу.
02:20 Даїшники, які чергували напроти військової частини, спочатку спробували висловити нам претензії, але поспіль від’їхали геть. Згодом приїхав офіцер у формі „Беркута”, який почав зйомку наших дій на камеру. Ми з ним познайомилися і касета опинилася в нашому розпорядженні.
02:30 Приїхали автобуси. Вінницький „Барс” загрузився в Ікарус, мікроавтобус та машини народних депутатів.
03:10 Зупиняємося на заправці. Купуємо води та їжі для військовослужбовців. На нас ошаліло дивляться заспані продавці.
03:40 Вирішуємо, що я повинен поїхати вперед, оскільки машина моєї дружини не має номерів Верховної Ради. Даїшники сплять, отже проїзд є вільним. Я даю газу до 140 кілометрів на годину.
04:50 Проїжджаю КП на житомирській трасі. Шлагбаум є опущеним та стоять декілька озброєних АКМемами даїшників, один з них знімає проїжджаючі машини на камеру. Дзвоню колоні – є проблема, звертайте на Варшавку (шосе з боку Гостомеля). Відповідь така – „прорвемося!”.
05:10 Висаджую бійців у військовій частині. Хлопці радіють – прокаталися на класному таксі, отримали безоплатно лимонад. Київський Поділ виглядає надзвичайно сяючим о п’ятій годині ранку.
05:40 Долізаю до першої подушки у домі і сплю. Форт давить у бік, але попереду Трійця, а до початку вранішньої служби залишилося лише 20 хвилин...
---------
Хроніка підготовки до „збройного перевороту”
26 - 27 травня 2007 року.
8:30. Приїхав до Турівської, встав зранку важко, бо сова. Почався з’їзд, Юлії немає. Вирішили зробити паузу до закінчення її переговорів з Президентом.
10:00. Приїхав до свого офісу, дописую закон про житлові тарифи. Подивився на кошториси – от негідники, включають у тариф навіть витрати на проведення засідання акціонерів водоканалу на Гаваях.
16:00 Приїхав знов на Турівську, Юлії нема – продовжуються переговори.
18:00 Приїхав на хрестини доньки друга, швидко поздоровили немовля, станцювали з дружиною танго та поїхали додому.
20:00 Подзвонив Кожем”якіну, питаю – а що робити із заблоковуваними ВВшніками на гостомельському в’їзді, може виручити? Він мені каже – ти зірвав тему з мого язика, піду пораджуся з Вінським.
20:40 Кожем”якін віддзвонює, каже – „добро” отримане, їдемо на КП через 20 хвилин.
20:50 Ставлю на стоянку свою „Єшку” та виклянчую у дружини її „Міцубісі – Галант” з нормальними старими номерами. Чіпляю на пасок Форт і беру посвідчення (на всяк випадок).
21:10 Приїжджаю на КП і бачу дивну картину – стоїть купа ДАЇшників із відвислими паличками, дюжина ВВшніків та більше сотні баулів з касками та сухпайками, зваленими у кучу.
21:20 Вантажимо в машини баули – в мою влізло 12 штук. Капітан просить – заберіть карабін, я питаю – а що, ви не озброєні? Він каже - ні, блін.
21:30 Проїжджаємо КП без будь-яких проблем, гаїшніки привітливо махають руками…
21:50 Вивантажуємо баули у військовій частині. Питаю, а де офіцер, щоби віддати карабін? Знаходять майора, який його забирає. Потім приїздить полковник ВВ, який відбирає карабін у майора.
22.30 Приїздимо на Турівську. Юлії немає – продовжуються переговори. Ми збираємося купкою у дворі. Кожем”якін каже, що є проблеми у Рівному та Житомірі - неозброєні внутрішні війська зупинили ДАЇшніки та Беркут з автоматами. Вирішуємо їхати до Житомира. До нашої компанії приєднується Вінський, а Губський відпрошується спати.
02:10 Приїхали до Житомира. Біля в’їзду до частини, де розмістили затриманих ДАЇ вінницьких ВВшників, стоять дві „Лади”. В одній сидять два чоловіки, які о третій годині ранку п’ють баночне пиво, в іншій – сплять обійнявшись чоловік та жінка під маленьким знаменем соцпартії на торпеді. Ми їх спитали – що ви тут робите? Відповідь була стандартною – нам заплатили.
02:15. Вінський та Кожем”якін ввійшли до військової частини та забезпечили шикування особового складу на плацу.
02:20 Даїшники, які чергували напроти військової частини, спочатку спробували висловити нам претензії, але поспіль від’їхали геть. Згодом приїхав офіцер у формі „Беркута”, який почав зйомку наших дій на камеру. Ми з ним познайомилися і касета опинилася в нашому розпорядженні.
02:30 Приїхали автобуси. Вінницький „Барс” загрузився в Ікарус, мікроавтобус та машини народних депутатів.
03:10 Зупиняємося на заправці. Купуємо води та їжі для військовослужбовців. На нас ошаліло дивляться заспані продавці.
03:40 Вирішуємо, що я повинен поїхати вперед, оскільки машина моєї дружини не має номерів Верховної Ради. Даїшники сплять, отже проїзд є вільним. Я даю газу до 140 кілометрів на годину.
04:50 Проїжджаю КП на житомирській трасі. Шлагбаум є опущеним та стоять декілька озброєних АКМемами даїшників, один з них знімає проїжджаючі машини на камеру. Дзвоню колоні – є проблема, звертайте на Варшавку (шосе з боку Гостомеля). Відповідь така – „прорвемося!”.
05:10 Висаджую бійців у військовій частині. Хлопці радіють – прокаталися на класному таксі, отримали безоплатно лимонад. Київський Поділ виглядає надзвичайно сяючим о п’ятій годині ранку.
05:40 Долізаю до першої подушки у домі і сплю. Форт давить у бік, але попереду Трійця, а до початку вранішньої служби залишилося лише 20 хвилин...
Відповіді
2007.05.31 | igorg
Люблю українців. Платять - стоїмо, познайомитись з депутатом -
приємно. А морди нехай самі один одному бють ті хто платять . А от як зачеплять за своє, за живе, тоді побачать таки дещо цікаве. В 2004 дещо таки побачили .2007.06.01 | Михайло Свистович
Щось Терьохін сильно наплутав
Сергій Терьохін пише:>
> 20:00 Подзвонив Кожем”якіну, питаю – а що робити із заблоковуваними ВВшніками на гостомельському в’їзді, може виручити? Він мені каже – ти зірвав тему з мого язика, піду пораджуся з Вінським.
Вперше чую, що на Гостомельському в"їзді були заблоковані ВВшники.
>
> 20:40 Кожем”якін віддзвонює, каже – „добро” отримане, їдемо на КП через 20 хвилин.
>
> 20:50 Ставлю на стоянку свою „Єшку” та виклянчую у дружини її „Міцубісі – Галант” з нормальними старими номерами. Чіпляю на пасок Форт і беру посвідчення (на всяк випадок).
>
> 21:10 Приїжджаю на КП і бачу дивну картину – стоїть купа ДАЇшників із відвислими паличками, дюжина ВВшніків та більше сотні баулів з касками та сухпайками, зваленими у кучу.
>
> 21:20 Вантажимо в машини баули – в мою влізло 12 штук. Капітан просить – заберіть карабін, я питаю – а що, ви не озброєні? Він каже - ні, блін.
>
> 21:30 Проїжджаємо КП без будь-яких проблем, гаїшніки привітливо махають руками…
Я в 21.30 ще не виїхав з Ірпеня, а він каже, що вже забрав ВВшників. Наскільки я розумію (Мертвий Собака хай підкаже), на цей час його групу також ніхто не забирав.
>
> 22.30 Приїздимо на Турівську. Юлії немає – продовжуються переговори. Ми збираємося купкою у дворі. Кожем”якін каже, що є проблеми у Рівному та Житомірі - неозброєні внутрішні війська зупинили ДАЇшніки та Беркут з автоматами. Вирішуємо їхати до Житомира. До нашої компанії приєднується Вінський, а Губський відпрошується спати.
>
> 02:10 Приїхали до Житомира. Біля в’їзду до частини, де розмістили затриманих ДАЇ вінницьких ВВшників, стоять дві „Лади”. В одній сидять два чоловіки, які о третій годині ранку п’ють баночне пиво, в іншій – сплять обійнявшись чоловік та жінка під маленьким знаменем соцпартії на торпеді. Ми їх спитали – що ви тут робите? Відповідь була стандартною – нам заплатили.
>
> 02:15. Вінський та Кожем”якін ввійшли до військової частини та забезпечили шикування особового складу на плацу.
>
> 02:20 Даїшники, які чергували напроти військової частини, спочатку спробували висловити нам претензії, але поспіль від’їхали геть. Згодом приїхав офіцер у формі „Беркута”, який почав зйомку наших дій на камеру. Ми з ним познайомилися і касета опинилася в нашому розпорядженні.
>
> 02:30 Приїхали автобуси. Вінницький „Барс” загрузився в Ікарус, мікроавтобус та машини народних депутатів.
По-перше, у Вінниці немає "Барсу", по-друге, з Житомира їхали, здається, житомиряни, а не вінниччани, по-третє, Уколов писав, що на в"їзді до Києва вінниччан забрали нардепи, які їхали з Житомира, але о 2.30 я вже був вдома, а ВВшники давно у Києві.
Ну і з місцезнаходженням КП, виїздом на варшавку та розташуванням шлагбаумів все наплутано.
2007.06.01 | Пані
Це тобі мстя
за те , що свій опус зі статей прибрав. Ти хоч бачиш сам тепер, що даремно???