«Фейсом» об тейбл чи піаром по електорату?
В кількох обговореннях, з різних приводів, підіймалася тема «фейсів», тулубів, що у теперішньому символізують певні політтусовки (найкращий приклад — БЮТ, де цей феномен винесено до назви), а в минулому позначаються героями-антигероями і використовуються для ритуалу розколювання електорату в теперішньому.
Багато в чому це явище світове, і пов’язане з тим, що електронні ЗМІ першого покоління (неінтерактивні або керовано-інтерактивні) сприяють випинанню вже випнутих фігур та замовчуванню не так випнутих. Механизм простий: якщо син Василя Петренка в нетверезому стані сяде за кермо, це не цікаво нікому. Але якщо це проробить син «фейса», це вже інформаційний привід всерйоз і надовго. А оскільки першим законом ЗМІ є принцип «пережоване — смачно», ЗМІ значною мірою повторюють повідомлення інших ЗМІ. А повідомляють вони, в першу чергу, про розкручені «фейси».
Так само, можна говорити про «саморозкручувані» чи «самопідтримувані» дискусії, яскравими прикладами яких може бути мовна (ніби немає закону про мову 1989 р та єврохартії, виконання яких насправді всіх влаштує), та інтеграційна (ЄС, ЄЕП, НАТО, тощо, так, наче саме ці питання актуальні для пересічного громадянина). Кожен пук політикуму з цих та подібних приводів є інформаційним приводом, тоді як багато які інші штучки — ажніяк.
З приходом каріесу чистої пропорційки команда «шикуйсь на лідера» набула категоричної імперативності, і стали можливими вдосконалені форми ритуалу «розколювання електорату» — «аби не…»: «аби не Янукович», «аби не Ю[1|2]», тощо, що ще більше прив’язує виборця до — хай і поганющого — «меншого (за навіюваннями ЗМІ, референтної групи та самонавіюванням) зла». Змагання політхолдингів чимдалі більш нагадують споконвічну боротьбу Pepsi-Cola vs Coca-Cola, а демократія стає владою зникомої меншости, чи тих пари відсотків, що схиляють шальки виборчих терезів від цугцвангового та логічного 50:50 в бік Коки чи Пепсі, чи тих одиниць, чиї підстільні угоди та шпурляння грошових мішків переважують ті-таки шальки. Маніпулювання, маніпулювання і ще раз маніпулювання.
Увага, питання: Які на думку шановного товариства можливі варіанти виходу з такого становища? перенесення уваги з «фейсів» на дії? перетворення виборця з об’єкта маніпуляцій на суб’єкта політичного процесу?
Відповіді
2007.06.20 | Мартинюк
Перенесення уваги на наявність "знакових" положеннь у програмах
Потрібно перемістити центр супільнеої дискусії з персон та блоків їх імені на факт наявності чи відсутністі у їхніх програмах певних ключових положеннь .Я рекомендував би зупинитися на двох позиціях:
1. Так званий відкритий список - змішана виборча система , коли висунення кандидатів і формування пропорційного списку йде в залежності від популярності у місцевих виборців ( наприклад як у Німеччині - пропорційний список формується з мажоритарників що програли вибори, але у порядку збільшення числа голосів які вони набрали).
2. Запровадження передбаченого Конституцією України і Законом про Судоустрій суду присяжних.
Звичайно важливим і корисними є позиціхї щодо підняття рівня життя та зарплат, але це будуть обіцяти всі без винятку.
Особисто проголосую за будь яку серйозну політичну силу ( навіть за Януковича, якщо в її програмі появляться ці позиції. Примітка - СПУ та ПСПУ за серйозні політичні сили не вважаю
2007.06.20 | AxeHarry
Re: Перенесення уваги на наявність "знакових" положеннь у програ
Мартинюк пише:>
> Особисто проголосую за будь яку серйозну політичну силу ( навіть за Януковича, якщо в її програмі появляться ці позиції.
Та ну. Ну, наприклад у ПРів зявицця купа позицій про майбутнє шастя, демократію, правалюдини, євроінтеграцію і прочаяпрочая (тим більше шо вони 99,6% зявляцця ). Тіко ну ніяк не вірю шо ПР навіть теоретично здатна буде зреалізувати такі позиціі. Для більшості "активу" ПР ("краснодиреxтори + б/у кримінальники" ) це ортогональні цінності і вони не знають і не xочуть знати навіть як ті цінності мають виглядати, не те шо реалізовувати.
2007.06.20 | Мартинюк
А мені наплювати на "єврощастя" та інші загальні лозунги..
Наявність перлічених вище двох конкретних позицій, і концентрація супільної уваги саме на цих двох позиціях є передумовою можливих змін у суспільстві. В протилежному - все буде як було.Серйозні політичні сили, вже навіть в Україні, змушені виконувати свої найважливіші обіцянки, або принаймні довго пояснювати причини їх невиконання. Тому поява таких позицій у програмах партій і концентрація на них уваги супільства силами журналістів та громадських активістів створює шанс для прогресивної трансформації Україні. В протилежному - тривалий застій, якщо й не агонія...
2007.06.20 | привид Романа ShaRP'а
Bullshit! Потому что программы никто не выполняет.
2007.06.20 | привид Романа ShaRP'а
И потому, что суд присяжных - это совсем не то,
что думает о нем Мартынюк.2007.06.20 | Мартинюк
Суд присяжних не мета - це засіб
Витягнути судову систему із болота, в якому вона загрузла.Суд присяжних - це обовязковий еволюційний етап розвитку для сучасного суспільства.
Від суду присяжних можна відмовитися лише при умові поперднього існування цієї інституції в суспільстві. А краще не відмовлятися.
Врешті аргументи проти суду присяжних абсолютно ті самі що і проти демократії, виборів і тому подібно - мовляв дорого, ненадійно, тупий народ починає замість "крутої еліти" вирішувати серйозні справи.
Мені важко уявити що Україні зашкодить те, що корисне для США чи Британії.
2007.06.20 | привид Романа ShaRP'а
1) Прфу нах 2) Мажоритарка с сильной обратной связью
"Сильная обратная связь" = реальная возможность отзыва депутата избирателями.Однако я радикально сомневаюсь, что нынешние или грядущие депутаты способны осуществить самодекорытизацию.
2007.06.20 | Shooter
2) Мажоритарка с сильной обратной связью
привид Романа ShaRP'а пише:> "Сильная обратная связь" = реальная возможность отзыва депутата избирателями.
Не опишите механізм?
2007.06.20 | AxeHarry
Re: 2) Мажоритарка с сильной обратной связью
Може право на носіння короткостволноі зброі та на самооборону?;)2007.06.20 | Shooter
Re: 2) Мажоритарка с сильной обратной связью
AxeHarry пише:> Може право на носіння короткостволноі зброі та на самооборону?;)
Боюсь, депутати тоді перейдуть на автоматичну...і замість броньованих Мерсів - на Т-ХХ
2007.06.20 | Daisy
Для того, щоб це сталося
Має бути соціальна потреба.А щоб ця потреба була видною, за це має бути справжня громадська кампанія. Можливо, вона може бути навіть політичною. Зміни будуть лише тоді, коли на них буде попит. А поки люди не можуть зібрати навіть 1000 підписів під петицією, то про що можна говорити?
2007.06.20 | miner
тобто, революція? де?
привид Романа ShaRP'а пише:> "Сильная обратная связь" = реальная возможность отзыва депутата избирателями.
> Однако я радикально сомневаюсь, что нынешние или грядущие депутаты способны осуществить самодекорытизацию.
з чого випливає, що їх має «декоритизувати» хтось інший, механізмів для чого Конституція не передбачає… тобто, революція? дуже смішно. Хоча.
Якщо акцентувати увагу скоріше на інформаційно-культурному аспекті (бо щось робити з ним — можна тут і зараз, а навіювання ладітупам «правильних дій» призводить лише до спаскудження чергової хорошої ідеї), то можна говорити про таку революцію в масовій свідомості, яка забезпече сильний зворотній зв’язок у спосіб (майже)всенародного бойкоту.
Але тоді постає нова проблема: як влаштувати таку революцію свідомостей?
2007.06.20 | media
Це непотрібно
тому що узаконення "неєвропейської" нічого не дасть. Ну хіба що венеціанська комісія знову пальцем біля скроні поводитьЄдиний можливий механізм - референдум щодо недовіри депутату, де кваліфікована більшість (не менше 50% голосів при 50% явці) могла би висловити йому недовіру. Це звісно більш демократично ніж "рішення керівного органу партії (блоку)", але тільки на перший погляд. Тому що раніше депутатів в округах обирали відносною більшістю, відповідно майже в кожного було більше опонентів, ніж прихильників. Тобто, країна буде втягнута в чергову вереницю референдумів місцевих, будуть в результаті "перетягування бюджетної ковдри", авральні газифікації сіл і тому подібне.
2007.06.20 | Shooter
Re: «Фейсом» об тейбл чи піаром по електорату?
miner пише: > p>Увага, питання: Які на думку шановного товариства можливі варіанти виходу з такого становища? перенесення уваги з «фейсів» на дії? перетворення виборця з об’єкта маніпуляцій на суб’єкта політичного процесу?
Поява ідеологічних сильних "учавствєнніков". Тоді нівелюється абсолютна ціна "фейсу". Зауважте - в майже поголовно бідній країні відсутня хоча би яка-не-яка значима, не кажучи вже про потужну, с/д політична сила. Але, на жаль, скидається на те, що подібне може статися ЛИШЕ у випадку кардинального "подорослішання" електорату. років 10? 15? причому, якщо запровадити знову "мажоритарку", про подібне можна забути - будемо і надалі мати "гречану демократію". Виглядає, ліки універсальні - час...2007.06.20 | Daisy
Згодна з паном, щодо електорату
Але час - то не дуже добрих лікар, бо він вбиває всіх своїх паціентів.Як на мене, для того, щоб електорат подорослішав, треба ініціювати передачі та статті, і яких дуже простими словами пояснювати, що є демократія, що є громадянин, і чим від відрізняється від мешканця, пояснювати взаємну відповідальність громадян та держави, роль партій та таке інше. І це треба повторювати по 10 разів на день, щоб до людей доходило. Проводити дуже прості паралелі для того, щоб вони розуміли демократичні механізми та своє місце в цих механізмах.
З цього приводу мій улюблений приклад - Помаранчева революція. Як багато було зроблено для того, щоб люди зрозуміли, що красти результати виборів - негарно. До того ніхто особливо не хвилювався про такі дрібниці.
2007.06.20 | miner
щодо електорату та його електоратиць
Daisy пише:> Як на мене, для того, щоб електорат подорослішав, треба ініціювати передачі та статті, і яких дуже простими словами пояснювати, що є демократія, що є громадянин, і чим від відрізняється від мешканця, пояснювати взаємну відповідальність громадян та держави, роль партій та таке інше.
Не можу не погодитися, проте проблема в тому, що той потік політаналітики та коментарів, який фізично неможливо зупинити без масових розстрілів, килимових бомбувань та застосування ядерної зброї, не лише заглушить подібні передачі та статті, але й зведе їх на нівець «розмов на користь бідних». Крім того, строго кажучи, «роль партій», «взаємна відповідальність громадян та держави» — не мають однозначної трактовки, от, для мене, наприклад, роль партій — горіти ффтопці, а держава — необхідне (на жаль) зло
Можливо, слова «стаття» та «передача» викликають у мене замонументальні асоціації… Цілком імовірно, що самопоширення кількох простих як ріг будинку високовірулентних ідей — охопить більшу авдиторію за центральну телеканалізацію.
> І це треба повторювати по 10 разів на день, щоб до людей доходило. Проводити дуже прості паралелі для того, щоб вони розуміли демократичні механізми та своє місце в цих механізмах.
Не думаю, що головна проблема в нерозумінні як такому. Скоріш, у розумінні НЕ ТОГО, ЩО ВАРТО розуміти. Наприклад, одні добре розуміють, що нічого страшніше за російськомовного українця в природі не бува, він молеццо на кремель і прагне остаточного винищення мови, культури, тощо; а другі чітко усвідомлюють, що якщо прийдуть натівські жидобандери, то їхнім дітиям вирвуть русскій йазиг, тоталітарно згвалтують та розвішають по деревах «шляху до євроатлантичної інтеграції». А те, що навряд-чи хто знає, скільки і чого саме треба вжити для такого яскравого галюцинозу… Який, точніше, наслідки якого дуже непогано використовуються в ритуалі розколювання електорату.
> З цього приводу мій улюблений приклад - Помаранчева революція. Як багато було зроблено для того, щоб люди зрозуміли, що красти результати виборів - негарно. До того ніхто особливо не хвилювався про такі дрібниці.
Таке… НМХР, головне, що тоді було масово усвідомлено, це те, що «разом нас багато», що роз’яснювалося кілька років перед тим… і усвідомлювалося дуже після простого і доходчівого «гучму кеть», яке зараз нема чим замінити.
2007.06.20 | media
Re: «Фейсом» об тейбл чи піаром по електорату?
> Зауважте - в майже поголовно бідній країні відсутня хоча би яка-не-яка значима, не кажучи вже про потужну, с/д політична сила.
Латинська Америка не дорослішає вже 150 років. Албанія теж у Європі знаходиться. Ми звісно не Албанія, але "універсальні ліки" тут можуть і не спрацювати. Особливо, якщо нічого не робити.
> причому, якщо запровадити знову "мажоритарку", про подібне можна забути - будемо і надалі мати "гречану демократію".
Кроком вперед могли би стати відкриті списки, другим - створення прецеденту - політичної сили, яка би реально спиралася на виборців (напр., без фінансування "зі сторони"). Інакше цей театр (зі зміною дійових осіб чи без) буде тривати безкінечно.
2007.06.20 | Мартинюк
Фінасування це також дуже серйозно ...
Я б доповнив цим пунктом свої попередні дві вимоги.Тобто таку саму модель фінасування яка діє у США. Нехай наші лідери дають звані обіди та збирають на них пожертви.
Наскільки я знаю внесок у США обмежений 2000$ від одної фізичної ( не юридичної!!!) особи.
А то українські виборчі кампанії вже стають дорожчими від американських...
2007.06.20 | media
Так, принцип обмеження внеску від фіз. особи - ключовий
але проблема ще й у тому, що в нас бюджети партій і кампаній непублічні. Виходом тут мали би бути якраз відкриті списки. Адже нинішній механізм "ви мені прохідне місце, я вам 5 мільйонів" за таких умов почав би давати збої. Ну і публічні бюджети, може тоді партії почали би задумуватися про фандрайзинг серед своїх прихильників і так далі.2007.06.26 | Мартинюк
У всякому разі слід починати гоаорити про це вже зараз
Тоді коли політики дають обіцянки, тобто під час виборів. Потім їх можна буде хапати "за слово" і вимагати реалізаціх обіцянок.2007.06.20 | Shooter
Re: «Фейсом» об тейбл чи піаром по електорату?
media пише:>
> > Зауважте - в майже поголовно бідній країні відсутня хоча би яка-не-яка значима, не кажучи вже про потужну, с/д політична сила.
> Латинська Америка не дорослішає вже 150 років.
Її проблеми, менталітетні та географічні, насамперед (proximity - велика штука, як казав мій знайомий аргентинець, який вже давно і "успішно" живе в Європі). Тому й, за винятками мабуть Чилі та Уругваю, Лат Америка все ще є "латинською америкою".
> Албанія теж у Європі знаходиться.
Вибачте, але в Албанії автомобілі лише недавно появилися. Хоча й думаю, що не так вже й задовго вона випередить більшість латиноамериканських країн - все через ту ж кляту географію.
> > причому, якщо запровадити знову "мажоритарку", про подібне можна забути - будемо і надалі мати "гречану демократію".
> Кроком вперед могли би стати відкриті списки,
тут погоджуюсь і цілком за.
> другим - створення прецеденту - політичної сили, яка би реально спиралася на виборців (напр., без фінансування "зі сторони").
Створите? Можу навіть допомогти порадою - на яку ідеологію спертись.
2007.06.20 | miner
+5
2007.06.20 | miner
$ила-$илена ідеології
Shooter пише:> Поява ідеологічних сильних "учавствєнніков".
Яким нема звідки взяти ті шаленії мега- та гігабакси, залучення яких в теперішньому полютикумі, як співаєццо в рекламі ТНК, взято за правило?
> Тоді нівелюється абсолютна ціна "фейсу".
Ажніяк. Бо кого мусолитимуть ЗМІ?
> Зауважте - в майже поголовно бідній країні відсутня хоча би яка-не-яка значима, не кажучи вже про потужну, с/д політична сила.
Авжеж, це дивно. Але в цій країні замість протистояння праві-ліві — схід-захід. Що теж дивно.
> Але, на жаль, скидається на те, що подібне може статися ЛИШЕ у випадку кардинального "подорослішання" електорату.
…роки минали і минали,
а українці все чекали
коли замість міняти позу
електорат проявить розум
розумно так голосували
як соціолухи писали
замість електорат нестерпний
спостерігати крізь люстерко…
2007.06.20 | Shooter
Ще й трошки поезії...(под/$$за)рабативаєтє?
miner пише:> Shooter пише:
> > Поява ідеологічних сильних "учавствєнніков".
> Яким нема звідки взяти ті шаленії мега- та гігабакси, залучення яких в теперішньому полютикумі, як співаєццо в рекламі ТНК, взято за правило?
Ось. Себто нагальна (базова) ідея залишається вірною: геть бізнес від Москви!... пардон, від влади.
Постає логічне питання - як? Приблизна відповідь така: потрібно "зробити" так, щоб їм напряму не було сенсу лізти в політику. Деякі з них (ведем мову про "атцов радних" з капіталом в кілька мільярдів) вже й так забили - і зовсім не почуваються погано. Іншим все ще мариться переспектива подєрібаніть держмонополістів (решта економіки вже чесно спиж*жена), як от Борі Калєснікову та його братану Ахмєту, але, думаю, їм цього не дасть зробити страх їхніх братанів по ремеслу. Залишається абсолютна недоторканість як блесна для бандюка у ставку ВР - значиться, і цю потрібно урєзать.
Чи є реальним мати повне відокремлення "політики від бізнесу"? Ні, нажаль, причому ніде, крім авторитарних країн, де самим головним бізнесменом, як правило, є вже "одін-єдінствєнний атєц народа".
Проте:
в тій же ж самій словаччині на харизмі їдного екс-комсомольця цілком вміло збудували щось с/д напрямку з влучним названієм напрямок відповідно той парніша перед виборами обіцяв електорату манну небесну в багатьох формах наприклад у вигляді прогресивного оподаткування проте оскільки фінансував його не електорат а коє-кто другой після виборів він пішов на компроміс і залишив рівне оподаткування натомість знизив неоподаткований мінімум для багатих плюс хоче ввести податки на дохід за акціями що є хоч і не повним виконанням обіцяного але все ж таки рухом у вірному напрямку.
Надіюсь, розумієте - про що я
> > Тоді нівелюється абсолютна ціна "фейсу".
> Ажніяк. Бо кого мусолитимуть ЗМІ?
Ви не цей...фейси будуть, звісно, але вони приходитимуть й уходитимуть, проте не будуть мати патерналістського флєру накшталт "пакарміть, пріласкать і виє*ать" трєпєщущую лань, сиріч елєкторат.
> > Зауважте - в майже поголовно бідній країні відсутня хоча би яка-не-яка значима, не кажучи вже про потужну, с/д політична сила.
> Авжеж, це дивно. Але в цій країні замість протистояння праві-ліві — схід-захід. Що теж дивно.
Протистояння, до великої міри, штучне. Проте, нажаль, підігрівається з обидвох боків. Якщо ж, знову таки, нагадати, що людей, пардон, електорат сверблять насамперед жівотрєпєщущіє проблеми, а вже тільки певних оригіналів чіхають в одному чи іншому місці там всякі нати та інші неприкладні ексцеси, то той-хто-вирішить-мовне-питання, до великої міри, "зніме напругу". Вирішити ж його, в принципі, так щоб задовільнити 90% електорату - досить таки просто. От чому до цих пір цього не починають робити навіть "харошиє/наші" політики - це для мене також не зовсім збагненно.
> > Але, на жаль, скидається на те, що подібне може статися ЛИШЕ у випадку кардинального "подорослішання" електорату.
> …роки минали і минали,
> а українці все чекали
> коли замість міняти позу
> електорат проявить розум
> розумно так голосували
> як соціолухи писали
> замість електорат нестерпний
> спостерігати крізь люстерко…
15 років все так приблизно й виглядало. Аж до виборів-2004, коли електорат виліз з пелюшок і почав чеберяти. Але до увєрєнной поступі ще трішки доведеться почекати, нажаль...
2007.06.20 | Z1912
Я тутзамислився над соціалістами та їх лідером
Відкопав щойно один матеріал з "Укрінформбюро" за 2004 рік і прочитавши його прийшов до висновку що автор був далекоглядним щодо анлізу соціалістичної суті соціалістів та Сан-Санича на майбутнє.Рекомендую прочитати як ретроспективний погляд:
http://www.ukrinform.info/investigate.php?ni=1550&st_type=101
Нажаль, автор (не знайомий мені) оперативно тоді реагував на "суцільну" спрямованність програм СПУ та лідера. І зараз теж спостерігається в інших блоках-партіях. Ну як це може бути, що партія звертається до виборців, що вони допомогли написати Програму партії?
Я так вважаю, що виборці повинні піти за партією, яка запропонувала і виконує свою програму, співзвучну з поглядами виборців, а не навпаки.
Або як лідер СПУ може сприйматися зараз, коли він завірив всіх, що він як спікер об"єднає парламент і політиків, а що вишло - ми бачимо в сьогоденні?
2007.06.26 | Большой Брат
Re: «Фейсом» об тейбл , сатисфакшен, и - в даун...+
Так эффективнее.