МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

«Фейсом» об тейбл чи піаром по електорату?

06/20/2007 | miner

В кількох обговореннях, з різних приводів, підіймалася тема «фейсів», тулубів, що у теперішньому символізують певні політтусовки (найкращий приклад — БЮТ, де цей феномен винесено до назви), а в минулому позначаються героями-антигероями і використовуються для ритуалу розколювання електорату в теперішньому.

Багато в чому це явище світове, і пов’язане з тим, що електронні ЗМІ першого покоління (неінтерактивні або керовано-інтерактивні) сприяють випинанню вже випнутих фігур та замовчуванню не так випнутих. Механизм простий: якщо син Василя Петренка в нетверезому стані сяде за кермо, це не цікаво нікому. Але якщо це проробить син «фейса», це вже інформаційний привід всерйоз і надовго. А оскільки першим законом ЗМІ є принцип «пережоване — смачно», ЗМІ значною мірою повторюють повідомлення інших ЗМІ. А повідомляють вони, в першу чергу, про розкручені «фейси».

Так само, можна говорити про «саморозкручувані» чи «самопідтримувані» дискусії, яскравими прикладами яких може бути мовна (ніби немає закону про мову 1989 р та єврохартії, виконання яких насправді всіх влаштує), та інтеграційна (ЄС, ЄЕП, НАТО, тощо, так, наче саме ці питання актуальні для пересічного громадянина). Кожен пук політикуму з цих та подібних приводів є інформаційним приводом, тоді як багато які інші штучки — ажніяк.

З приходом каріесу чистої пропорційки команда «шикуйсь на лідера» набула категоричної імперативності, і стали можливими вдосконалені форми ритуалу «розколювання електорату» — «аби не…»: «аби не Янукович», «аби не Ю[1|2]», тощо, що ще більше прив’язує виборця до — хай і поганющого — «меншого (за навіюваннями ЗМІ, референтної групи та самонавіюванням) зла». Змагання політхолдингів чимдалі більш нагадують споконвічну боротьбу Pepsi-Cola vs Coca-Cola, а демократія стає владою зникомої меншости, чи тих пари відсотків, що схиляють шальки виборчих терезів від цугцвангового та логічного 50:50 в бік Коки чи Пепсі, чи тих одиниць, чиї підстільні угоди та шпурляння грошових мішків переважують ті-таки шальки. Маніпулювання, маніпулювання і ще раз маніпулювання.

Увага, питання: Які на думку шановного товариства можливі варіанти виходу з такого становища? перенесення уваги з «фейсів» на дії? перетворення виборця з об’єкта маніпуляцій на суб’єкта політичного процесу?

Відповіді

  • 2007.06.20 | Мартинюк

    Перенесення уваги на наявність "знакових" положеннь у програмах

    Потрібно перемістити центр супільнеої дискусії з персон та блоків їх імені на факт наявності чи відсутністі у їхніх програмах певних ключових положеннь .

    Я рекомендував би зупинитися на двох позиціях:

    1. Так званий відкритий список - змішана виборча система , коли висунення кандидатів і формування пропорційного списку йде в залежності від популярності у місцевих виборців ( наприклад як у Німеччині - пропорційний список формується з мажоритарників що програли вибори, але у порядку збільшення числа голосів які вони набрали).

    2. Запровадження передбаченого Конституцією України і Законом про Судоустрій суду присяжних.

    Звичайно важливим і корисними є позиціхї щодо підняття рівня життя та зарплат, але це будуть обіцяти всі без винятку.


    Особисто проголосую за будь яку серйозну політичну силу ( навіть за Януковича, якщо в її програмі появляться ці позиції. Примітка - СПУ та ПСПУ за серйозні політичні сили не вважаю
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.06.20 | AxeHarry

      Re: Перенесення уваги на наявність "знакових" положеннь у програ

      Мартинюк пише:

      >
      > Особисто проголосую за будь яку серйозну політичну силу ( навіть за Януковича, якщо в її програмі появляться ці позиції.

      Та ну. Ну, наприклад у ПРів зявицця купа позицій про майбутнє шастя, демократію, правалюдини, євроінтеграцію і прочаяпрочая (тим більше шо вони 99,6% зявляцця ). Тіко ну ніяк не вірю шо ПР навіть теоретично здатна буде зреалізувати такі позиціі. Для більшості "активу" ПР ("краснодиреxтори + б/у кримінальники" ) це ортогональні цінності і вони не знають і не xочуть знати навіть як ті цінності мають виглядати, не те шо реалізовувати.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.06.20 | Мартинюк

        А мені наплювати на "єврощастя" та інші загальні лозунги..

        Наявність перлічених вище двох конкретних позицій, і концентрація супільної уваги саме на цих двох позиціях є передумовою можливих змін у суспільстві. В протилежному - все буде як було.

        Серйозні політичні сили, вже навіть в Україні, змушені виконувати свої найважливіші обіцянки, або принаймні довго пояснювати причини їх невиконання. Тому поява таких позицій у програмах партій і концентрація на них уваги супільства силами журналістів та громадських активістів створює шанс для прогресивної трансформації Україні. В протилежному - тривалий застій, якщо й не агонія...
    • 2007.06.20 | привид Романа ShaRP'а

      Bullshit! Потому что программы никто не выполняет.

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.06.20 | привид Романа ShaRP'а

        И потому, что суд присяжных - это совсем не то,

        что думает о нем Мартынюк.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.06.20 | Мартинюк

          Суд присяжних не мета - це засіб

          Витягнути судову систему із болота, в якому вона загрузла.

          Суд присяжних - це обовязковий еволюційний етап розвитку для сучасного суспільства.
          Від суду присяжних можна відмовитися лише при умові поперднього існування цієї інституції в суспільстві. А краще не відмовлятися.

          Врешті аргументи проти суду присяжних абсолютно ті самі що і проти демократії, виборів і тому подібно - мовляв дорого, ненадійно, тупий народ починає замість "крутої еліти" вирішувати серйозні справи.

          Мені важко уявити що Україні зашкодить те, що корисне для США чи Британії.
  • 2007.06.20 | привид Романа ShaRP'а

    1) Прфу нах 2) Мажоритарка с сильной обратной связью

    "Сильная обратная связь" = реальная возможность отзыва депутата избирателями.


    Однако я радикально сомневаюсь, что нынешние или грядущие депутаты способны осуществить самодекорытизацию.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.06.20 | Shooter

      2) Мажоритарка с сильной обратной связью

      привид Романа ShaRP'а пише:
      > "Сильная обратная связь" = реальная возможность отзыва депутата избирателями.


      Не опишите механізм?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.06.20 | AxeHarry

        Re: 2) Мажоритарка с сильной обратной связью

        Може право на носіння короткостволноі зброі та на самооборону?;)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.06.20 | Shooter

          Re: 2) Мажоритарка с сильной обратной связью

          AxeHarry пише:
          > Може право на носіння короткостволноі зброі та на самооборону?;)

          Боюсь, депутати тоді перейдуть на автоматичну...і замість броньованих Мерсів - на Т-ХХ
      • 2007.06.20 | Daisy

        Для того, щоб це сталося

        Має бути соціальна потреба.
        А щоб ця потреба була видною, за це має бути справжня громадська кампанія. Можливо, вона може бути навіть політичною. Зміни будуть лише тоді, коли на них буде попит. А поки люди не можуть зібрати навіть 1000 підписів під петицією, то про що можна говорити?
    • 2007.06.20 | miner

      тобто, революція? де?

      привид Романа ShaRP'а пише:
      > "Сильная обратная связь" = реальная возможность отзыва депутата избирателями.
      > Однако я радикально сомневаюсь, что нынешние или грядущие депутаты способны осуществить самодекорытизацию.
      з чого випливає, що їх має «декоритизувати» хтось інший, механізмів для чого Конституція не передбачає… тобто, революція? :bounce: дуже смішно. Хоча.

      Якщо акцентувати увагу скоріше на інформаційно-культурному аспекті (бо щось робити з ним — можна тут і зараз, а навіювання ладітупам «правильних дій» призводить лише до спаскудження чергової хорошої ідеї), то можна говорити про таку революцію в масовій свідомості, яка забезпече сильний зворотній зв’язок у спосіб (майже)всенародного бойкоту.

      Але тоді постає нова проблема: як влаштувати таку революцію свідомостей?
    • 2007.06.20 | media

      Це непотрібно

      тому що узаконення "неєвропейської" нічого не дасть. Ну хіба що венеціанська комісія знову пальцем біля скроні поводить :)
      Єдиний можливий механізм - референдум щодо недовіри депутату, де кваліфікована більшість (не менше 50% голосів при 50% явці) могла би висловити йому недовіру. Це звісно більш демократично ніж "рішення керівного органу партії (блоку)", але тільки на перший погляд. Тому що раніше депутатів в округах обирали відносною більшістю, відповідно майже в кожного було більше опонентів, ніж прихильників. Тобто, країна буде втягнута в чергову вереницю референдумів місцевих, будуть в результаті "перетягування бюджетної ковдри", авральні газифікації сіл і тому подібне.
  • 2007.06.20 | Shooter

    Re: «Фейсом» об тейбл чи піаром по електорату?

    miner пише: > p>

    Увага, питання: Які на думку шановного товариства можливі варіанти виходу з такого становища? перенесення уваги з «фейсів» на дії? перетворення виборця з об’єкта маніпуляцій на суб’єкта політичного процесу?

    Поява ідеологічних сильних "учавствєнніков". Тоді нівелюється абсолютна ціна "фейсу". Зауважте - в майже поголовно бідній країні відсутня хоча би яка-не-яка значима, не кажучи вже про потужну, с/д політична сила. Але, на жаль, скидається на те, що подібне може статися ЛИШЕ у випадку кардинального "подорослішання" електорату. років 10? 15? причому, якщо запровадити знову "мажоритарку", про подібне можна забути - будемо і надалі мати "гречану демократію". Виглядає, ліки універсальні - час...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.06.20 | Daisy

      Згодна з паном, щодо електорату

      Але час - то не дуже добрих лікар, бо він вбиває всіх своїх паціентів.

      Як на мене, для того, щоб електорат подорослішав, треба ініціювати передачі та статті, і яких дуже простими словами пояснювати, що є демократія, що є громадянин, і чим від відрізняється від мешканця, пояснювати взаємну відповідальність громадян та держави, роль партій та таке інше. І це треба повторювати по 10 разів на день, щоб до людей доходило. Проводити дуже прості паралелі для того, щоб вони розуміли демократичні механізми та своє місце в цих механізмах.

      З цього приводу мій улюблений приклад - Помаранчева революція. Як багато було зроблено для того, щоб люди зрозуміли, що красти результати виборів - негарно. До того ніхто особливо не хвилювався про такі дрібниці.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.06.20 | miner

        щодо електорату та його електоратиць

        Daisy пише:
        > Як на мене, для того, щоб електорат подорослішав, треба ініціювати передачі та статті, і яких дуже простими словами пояснювати, що є демократія, що є громадянин, і чим від відрізняється від мешканця, пояснювати взаємну відповідальність громадян та держави, роль партій та таке інше.
        Не можу не погодитися, проте проблема в тому, що той потік політаналітики та коментарів, який фізично неможливо зупинити без масових розстрілів, килимових бомбувань та застосування ядерної зброї, не лише заглушить подібні передачі та статті, але й зведе їх на нівець «розмов на користь бідних». Крім того, строго кажучи, «роль партій», «взаємна відповідальність громадян та держави» — не мають однозначної трактовки, от, для мене, наприклад, роль партій — горіти ффтопці, а держава — необхідне (на жаль) зло :sarcastic:
        Можливо, слова «стаття» та «передача» викликають у мене замонументальні асоціації… Цілком імовірно, що самопоширення кількох простих як ріг будинку високовірулентних ідей — охопить більшу авдиторію за центральну телеканалізацію.

        > І це треба повторювати по 10 разів на день, щоб до людей доходило. Проводити дуже прості паралелі для того, щоб вони розуміли демократичні механізми та своє місце в цих механізмах.
        Не думаю, що головна проблема в нерозумінні як такому. Скоріш, у розумінні НЕ ТОГО, ЩО ВАРТО розуміти. Наприклад, одні добре розуміють, що нічого страшніше за російськомовного українця в природі не бува, він молеццо на кремель і прагне остаточного винищення мови, культури, тощо; а другі чітко усвідомлюють, що якщо прийдуть натівські жидобандери, то їхнім дітиям вирвуть русскій йазиг, тоталітарно згвалтують та розвішають по деревах «шляху до євроатлантичної інтеграції». А те, що навряд-чи хто знає, скільки і чого саме треба вжити для такого яскравого галюцинозу… Який, точніше, наслідки якого дуже непогано використовуються в ритуалі розколювання електорату.

        > З цього приводу мій улюблений приклад - Помаранчева революція. Як багато було зроблено для того, щоб люди зрозуміли, що красти результати виборів - негарно. До того ніхто особливо не хвилювався про такі дрібниці.
        Таке… НМХР, головне, що тоді було масово усвідомлено, це те, що «разом нас багато», що роз’яснювалося кілька років перед тим… і усвідомлювалося дуже після простого і доходчівого «гучму кеть», яке зараз нема чим замінити.
    • 2007.06.20 | media

      Re: «Фейсом» об тейбл чи піаром по електорату?


      > Зауважте - в майже поголовно бідній країні відсутня хоча би яка-не-яка значима, не кажучи вже про потужну, с/д політична сила.
      Латинська Америка не дорослішає вже 150 років. Албанія теж у Європі знаходиться. Ми звісно не Албанія, але "універсальні ліки" тут можуть і не спрацювати. Особливо, якщо нічого не робити.
      > причому, якщо запровадити знову "мажоритарку", про подібне можна забути - будемо і надалі мати "гречану демократію".
      Кроком вперед могли би стати відкриті списки, другим - створення прецеденту - політичної сили, яка би реально спиралася на виборців (напр., без фінансування "зі сторони"). Інакше цей театр (зі зміною дійових осіб чи без) буде тривати безкінечно.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.06.20 | Мартинюк

        Фінасування це також дуже серйозно ...

        Я б доповнив цим пунктом свої попередні дві вимоги.

        Тобто таку саму модель фінасування яка діє у США. Нехай наші лідери дають звані обіди та збирають на них пожертви.

        Наскільки я знаю внесок у США обмежений 2000$ від одної фізичної ( не юридичної!!!) особи.

        А то українські виборчі кампанії вже стають дорожчими від американських...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2007.06.20 | media

          Так, принцип обмеження внеску від фіз. особи - ключовий

          але проблема ще й у тому, що в нас бюджети партій і кампаній непублічні. Виходом тут мали би бути якраз відкриті списки. Адже нинішній механізм "ви мені прохідне місце, я вам 5 мільйонів" за таких умов почав би давати збої. Ну і публічні бюджети, може тоді партії почали би задумуватися про фандрайзинг серед своїх прихильників і так далі.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2007.06.26 | Мартинюк

            У всякому разі слід починати гоаорити про це вже зараз

            Тоді коли політики дають обіцянки, тобто під час виборів. Потім їх можна буде хапати "за слово" і вимагати реалізаціх обіцянок.
      • 2007.06.20 | Shooter

        Re: «Фейсом» об тейбл чи піаром по електорату?

        media пише:
        >
        > > Зауважте - в майже поголовно бідній країні відсутня хоча би яка-не-яка значима, не кажучи вже про потужну, с/д політична сила.

        > Латинська Америка не дорослішає вже 150 років.

        Її проблеми, менталітетні та географічні, насамперед (proximity - велика штука, як казав мій знайомий аргентинець, який вже давно і "успішно" живе в Європі). Тому й, за винятками мабуть Чилі та Уругваю, Лат Америка все ще є "латинською америкою".

        > Албанія теж у Європі знаходиться.

        Вибачте, але в Албанії автомобілі лише недавно появилися. Хоча й думаю, що не так вже й задовго вона випередить більшість латиноамериканських країн - все через ту ж кляту географію.

        > > причому, якщо запровадити знову "мажоритарку", про подібне можна забути - будемо і надалі мати "гречану демократію".
        > Кроком вперед могли би стати відкриті списки,

        тут погоджуюсь і цілком за.

        > другим - створення прецеденту - політичної сили, яка би реально спиралася на виборців (напр., без фінансування "зі сторони").

        Створите? Можу навіть допомогти порадою - на яку ідеологію спертись. ;)
      • 2007.06.20 | miner

        +5

    • 2007.06.20 | miner

      $ила-$илена ідеології

      Shooter пише:
      > Поява ідеологічних сильних "учавствєнніков".
      Яким нема звідки взяти ті шаленії мега- та гігабакси, залучення яких в теперішньому полютикумі, як співаєццо в рекламі ТНК, взято за правило?

      > Тоді нівелюється абсолютна ціна "фейсу".
      Ажніяк. Бо кого мусолитимуть ЗМІ?

      > Зауважте - в майже поголовно бідній країні відсутня хоча би яка-не-яка значима, не кажучи вже про потужну, с/д політична сила.
      Авжеж, це дивно. Але в цій країні замість протистояння праві-ліві — схід-захід. Що теж дивно.

      > Але, на жаль, скидається на те, що подібне може статися ЛИШЕ у випадку кардинального "подорослішання" електорату.
      …роки минали і минали,
      а українці все чекали
      коли замість міняти позу
      електорат проявить розум
      розумно так голосували
      як соціолухи писали
      замість електорат нестерпний
      спостерігати крізь люстерко…
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2007.06.20 | Shooter

        Ще й трошки поезії...(под/$$за)рабативаєтє?

        miner пише:
        > Shooter пише:
        > > Поява ідеологічних сильних "учавствєнніков".
        > Яким нема звідки взяти ті шаленії мега- та гігабакси, залучення яких в теперішньому полютикумі, як співаєццо в рекламі ТНК, взято за правило?

        Ось. Себто нагальна (базова) ідея залишається вірною: геть бізнес від Москви!... пардон, від влади.

        Постає логічне питання - як? Приблизна відповідь така: потрібно "зробити" так, щоб їм напряму не було сенсу лізти в політику. Деякі з них (ведем мову про "атцов радних" з капіталом в кілька мільярдів) вже й так забили - і зовсім не почуваються погано. Іншим все ще мариться переспектива подєрібаніть держмонополістів (решта економіки вже чесно спиж*жена), як от Борі Калєснікову та його братану Ахмєту, але, думаю, їм цього не дасть зробити страх їхніх братанів по ремеслу. Залишається абсолютна недоторканість як блесна для бандюка у ставку ВР - значиться, і цю потрібно урєзать.

        Чи є реальним мати повне відокремлення "політики від бізнесу"? Ні, нажаль, причому ніде, крім авторитарних країн, де самим головним бізнесменом, як правило, є вже "одін-єдінствєнний атєц народа".

        Проте:
        в тій же ж самій словаччині на харизмі їдного екс-комсомольця цілком вміло збудували щось с/д напрямку з влучним названієм напрямок відповідно той парніша перед виборами обіцяв електорату манну небесну в багатьох формах наприклад у вигляді прогресивного оподаткування проте оскільки фінансував його не електорат а коє-кто другой після виборів він пішов на компроміс і залишив рівне оподаткування натомість знизив неоподаткований мінімум для багатих плюс хоче ввести податки на дохід за акціями що є хоч і не повним виконанням обіцяного але все ж таки рухом у вірному напрямку.

        Надіюсь, розумієте - про що я :)

        > > Тоді нівелюється абсолютна ціна "фейсу".
        > Ажніяк. Бо кого мусолитимуть ЗМІ?

        Ви не цей...фейси будуть, звісно, але вони приходитимуть й уходитимуть, проте не будуть мати патерналістського флєру накшталт "пакарміть, пріласкать і виє*ать" трєпєщущую лань, сиріч елєкторат.

        > > Зауважте - в майже поголовно бідній країні відсутня хоча би яка-не-яка значима, не кажучи вже про потужну, с/д політична сила.
        > Авжеж, це дивно. Але в цій країні замість протистояння праві-ліві — схід-захід. Що теж дивно.

        Протистояння, до великої міри, штучне. Проте, нажаль, підігрівається з обидвох боків. Якщо ж, знову таки, нагадати, що людей, пардон, електорат сверблять насамперед жівотрєпєщущіє проблеми, а вже тільки певних оригіналів чіхають в одному чи іншому місці там всякі нати та інші неприкладні ексцеси, то той-хто-вирішить-мовне-питання, до великої міри, "зніме напругу". Вирішити ж його, в принципі, так щоб задовільнити 90% електорату - досить таки просто. От чому до цих пір цього не починають робити навіть "харошиє/наші" політики - це для мене також не зовсім збагненно.

        > > Але, на жаль, скидається на те, що подібне може статися ЛИШЕ у випадку кардинального "подорослішання" електорату.
        > …роки минали і минали,
        > а українці все чекали
        > коли замість міняти позу
        > електорат проявить розум
        > розумно так голосували
        > як соціолухи писали
        > замість електорат нестерпний
        > спостерігати крізь люстерко…

        15 років все так приблизно й виглядало. Аж до виборів-2004, коли електорат виліз з пелюшок і почав чеберяти. Але до увєрєнной поступі ще трішки доведеться почекати, нажаль...
  • 2007.06.20 | Z1912

    Я тутзамислився над соціалістами та їх лідером

    Відкопав щойно один матеріал з "Укрінформбюро" за 2004 рік і прочитавши його прийшов до висновку що автор був далекоглядним щодо анлізу соціалістичної суті соціалістів та Сан-Санича на майбутнє.
    Рекомендую прочитати як ретроспективний погляд:

    http://www.ukrinform.info/investigate.php?ni=1550&st_type=101

    Нажаль, автор (не знайомий мені) оперативно тоді реагував на "суцільну" спрямованність програм СПУ та лідера. І зараз теж спостерігається в інших блоках-партіях. Ну як це може бути, що партія звертається до виборців, що вони допомогли написати Програму партії?

    Я так вважаю, що виборці повинні піти за партією, яка запропонувала і виконує свою програму, співзвучну з поглядами виборців, а не навпаки.

    Або як лідер СПУ може сприйматися зараз, коли він завірив всіх, що він як спікер об"єднає парламент і політиків, а що вишло - ми бачимо в сьогоденні?
  • 2007.06.26 | Большой Брат

    Re: «Фейсом» об тейбл , сатисфакшен, и - в даун...+

    Так эффективнее.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".