УНІАН: Інтерв'ю Миколи Томенка (л)
Кореспондент УНІАН узяв інтерв’ю у заступника Голови Верховної Ради 5 скликання, одного з провідних діячів Блоку Юлії Тимошенко Миколи Томенка.
УСІ ВАРІАНТИ ПОЛІТИЧНОЇ КОНФІГУРАЦІЇ ПІСЛЯ ВИБОРІВ ВІДОМІ
Миколо Володимировичу, як Ви оцінюєте сьогоднішню політичну ситуацію?
Я досі вважаю, що в керівників держави (а керівників держави зараз я називаю “підписантами”) нема розуміння всієї складності ситуації. Бо якщо вони роблять перший крок, то мусять знати, чим закінчиться політична хода, яку вони запропонували. І я не розумію логіки сучасних українських політичних понтів, коли хтось не хоче з кимось сидіти, не хоче на когось дивитися. Не можете – тоді звільніть посади. А якщо ви підписали спільну заяву, у якій визначили, що ви втрьох є гарантами для України і для світу щодо організації чесних і демократичних виборів, то ви повинні забезпечити всі умови для виборів 30 вересня. Інакше – якщо керівництво країни зробило перший крок, а тепер одне одного критикує, проводячи вже виборчу кампанію (Олександр Мороз – у сесійній залі, Віктор Янукович – у полях, Віктор Ющенко – у поїздках по державі), – то, очевидно, вони не розуміють серйозності моменту. А серйозність ситуації полягає в тому, що про перспективу визнання виборів і про те, що буде після виборів, жоден з керівників держави не може сказати нічого.
Я особисто не хочу заплющувати очі на те, що всі живуть за принципом: давайте вибори проведемо, а потім зберемося і будемо думати, що робити. Я гадаю, що й українці не хочуть такого формату домовленостей, бо така ситуація вже була. Тому, на мою думку, сьогодні три керівники держави повинні виконувати те, що вони підписали. Після того, як вийшли з Верховної Ради, вони повинні були сказати: Верховна Рада закривається, вибори проводяться 30 вересня, ЦВК функціональне. Але мені незрозуміло, коли голова ЦВК каже, що недостатньо правових підстав для роботи ЦВК під час виборів, а решта каже: нічого страшного, ми поїхали по Україні…
Виборець має також знати, який буде формат коаліції після виборів. Умовно кажучи, існує три можливих формати коаліції. Тому, щоб нам знову три з половиною місяці не дивитися на політичний цирк, ми повинні сказати виборцям: наприклад, якщо “Наша Україна” і БЮТ набирають не менш як 226 голосів, то Президент невідкладно погоджує кандидатуру прем’єра з числа тієї політичної сили, яка набрала більше голосів.
Лідер “Нашої України” В’ячеслав Кириленко так і казав під час свого туру...
Крім В’ячеслава Кириленка, є ще Президент і багато інших впливових керівників “Нашої України”. Багато що говорили на попередній виборчій кампанії, а угоду підписали з Партією регіонів... Вона не була реалізована, але вона була підписана...
Сценаріїв створення коаліції після виборів кілька. Скажімо, формується так звана демократична коаліція БЮТ та «Нашої України». Тоді Президент одразу погоджує кандидатуру прем’єра, формується коаліційний уряд. А опозиція у вигляді комуністів і “Регіонів” визнає результати виборів. Другий сценарій: комуністи, Партія регіонів, соціалісти (або без соціалістів) набирають більшість голосів, БЮТ і НУ визнають результати виборів. Тоді, відповідно, ті сили формують більшість і подають прем’єра, а Президент підписує його кандидатуру. Обидва варіанти ймовірні. Як кажуть експерти, імовірність перемоги на виборах як одного, так і другого табору – 50 на 50. Можливий і третій варіант: умовно – 225 на 225. Тоді формується коаліція, скажімо, “Нашої України й Партії регіонів”, а БЮТ і комуністи – в опозиції, але теж усі визнають вибори. Тобто всі схеми коаліцій, а також прізвища ймовірних прем’єрів суспільство має знати перед виборами.
У всіх країнах під час виборчих кампаній громадяни знають, хто буде прем’єром, хто головою парламенту, яким буде склад уряду. Тому голосують за програму і команду, яка її реалізуватиме. Якщо виходити з вищезгаданих варіантів, то в першому випадку прем’єр – Юлія Тимошенко або Юрій Єхануров, у другому – Віктор Янукович або Борис Колесников. У разі «широкої коаліції» прем’єр – від “Нашої України”, Голова Верховної Ради – від Партії регіонів. Це теж одна з визначальних тем виборчої дискусії. Бо зараз кампанія виглядає як змагання – хто більше пообіцяє: хто більше за народження дитини заплатить, хто більше пенсії підвищить... Не можна перетворювати серйозну дискусію на виборчий «лохотрон»!
До речі, я один з авторів ідеї збільшення виплати при народженні другої та третьої дитини відповідно до 15 та 25 тисяч гривень. Ми свого часу довго переконували й таки переконали “Нашу Україну” щодо необхідності закріплення цієї вимоги в угоді про створення коаліції демократичних сил, яку підписали Роман Безсмертний, Олександр Мороз і Юлія Тимошенко. Щоправда, НУ тоді казала, що це «чистейший популізм» і не слід цього робити. Колись ми так само переконували НУ щодо збільшення виплати при народженні дитини до 8,5 тисяч гривень, яку багато соратників з НУ тоді називали нереалістичною для виконання у 2005 році…
Коли готувався бюджет на цей рік, БЮТ зареєстрував законопроект: ми передбачали поетапну реалізацію цієї вимоги – на 30 відсотків збільшити виплати при народженні другої дитини вже з цього року. Тоді нас ніхто не підтримав. Зауважу: ми це пропонували під час роботи над бюджетом. А тепер під час виборів наша ідея знову сплила й виявилася потрібною. У свою чергу, Партія регіонів сьогодні розгортає потужну кампанію, як вона всіх українців соціальним хлібом нагодує, хоча про проблеми з природними умовами експерти попереджали ще кілька місяців тому…
Я думаю, що коли ми кажемо про очищення, то має бути змагання реальних програм. Політичні лідери мають сказати: ми приходимо до влади з таким ось складом у Верховній Раді, з таким урядом, з такими проектами. Кожна політична сила має чітко відповісти, скажімо, на десять питань. А завдання експертів і медійників поставити їм однакові запитання. Бо, наприклад, партії проголошують відділення бізнесу від політики, а в усіх списках є бізнесмени. Чи знову говорять про позбавлення депутатської недоторканності. Суперініціатива! Тільки коли приходять у Верховну Раду, ніхто підписи не ставить над відповідним поданням у Конституційний суд, хоча всі дають передвиборчі обіцянки.
Я думаю, що БЮТ єдиний (щонайменше процентів на 50) може бути чесним у цьому питанні, бо я відповідав за ці проекти. Ми готували проект закону про депутатські пільги, конституційне подання про зняття депутатської недоторканності. На жаль, ці проекти у Верховній Раді п’ятого скликанні Партія регіонів, як, до речі, і «Наша Україна», не підтримали. А тепер усі раптом знову виступили з такою ініціативою.
ТРЕБА ПОПРОСИТИ ЯНУКОВИЧА, ЩОБ ВІН ПОЯСНИВ ПАРЛАМЕНТСЬКІЙ КОАЛІЦІЇ, ЩО ВИБОРИ ПОЧАЛИСЯ...
Що очікує Мороза?
Я свято вірив, що коли підписали угоду про проведення виборів, то йому пообіцяли, що він буде другим у єдиному блоці з Партією регіонів. Тобто соціалісти будуть у блоці не як фізичні особи, а як партія. Я прогнозував, що саме така була мотивація Олександра Мороза підписання «заяви трьох».
Тепер виглядає, що “Регіони” зацікавлені йти на вибори самостійно. Тому Олександр Мороз опинився у вразливій ситуації: партія до виборів не готувалася, вона в «розібраному» стані. Крім «героя України в екзилі» Василя Цушка, більше харизматичних політиків нема. Тому Олександрові Морозу невідкладно слід прийняти рішення. Його помилка полягає в тому, що він намагається представити інтереси середньостатистичного члена коаліції. І справді, те, що каже Мороз, насправді відповідає тому, що думає вся коаліція. Адже середньостатистичний член Партії регіонів не хоче йти на дострокові вибори, а йому треба змиритися з тим, що генеральна лінія ПР – іти на вибори. Тож треба попросити Віктора Федоровича, щоб він пояснив парламентській коаліції, що вибори вже почалися.
Ваш колишній колега із фракції БЮТ, нині вільний від вас демократ Дмитро Видрін багато що казав про вас. Але найбільше запам’яталася така цитата: коли блокуєшся з авторитарною силою (ідеться про БЮТ), не треба думати, що ти матимеш люфт усередині цієї сили...
Є проблеми з тим, як у БЮТ зорганізувати демократичну процедуру прийняття рішень. Але думаю, якщо ми вступили в політичну війну (вибори – це форма політичної боротьби), то необхідно реалізувати більш пріоритетні завдання. До проблеми демократизації БЮТ слід повернутися після 30 вересня. І я не підтримую тих своїх колег, які чомусь зробили ключовою проблемою України недемократичність БЮТ. Таке враження, що в Партії регіонів, соціалістів чи комуністів нема такої проблем всередині цих структур. Є ще “найдемократичніша” “Наша Україна”, де сам лідер неодноразово заявляв: якщо ми нічого не вирішимо, то підемо до Президента і він нам скаже, що робити. На жаль, недемократичність партійних структур – це характеристика всіх «демократичних» і «недемократичних» політичних сил України. Тому потрібне їх системне лікування, насамперед суспільством. Але коли на порозі виборча війна, то, очевидно, треба вирішувати стратегічні завдання. Хоча я готовий бути ініціатором дискусії щодо демократичності в БЮТ – після того, як виборча кампанія завершиться.
КРІМ БЛИЗЬКОГО НАМ КИРИЛЕНКА, У “НАШІЙ УКРАЇНІ” Є ЩЕ ПЛЮЩ І ЄХАНУРОВ
Перебуваючи в турі по регіонах, В’ячеслав Кириленко дуже по-джентльменськи висловлювався на адресу БЮТ. Чи будете ви такими самим джентльменами під час кампанії?
У нас є певні застереження щодо НУ. Проте ні в кого немає сумнівів, що БЮТ не створить з “Регіонами” широку коаліцію...
Ну, чому ж? Нещодавно Віктор Мусіяка сказав, що можливий і такий альянс...
На жаль, Віктор Мусіяка не є реальним політичним гравцем. Хоча я поважаю його як експерта, юриста. Думаю, якщо він хоче створити широку коаліцію, то це тільки його власна думка. Ми з “Регіонами” не будемо її створювати.
Я озвучу два застереження щодо “Нашої України”. Є В’ячеслав Кириленко, чия позиція дуже близька до нашої, але є Іван Плющ та Юрій Єхануров, які завжди залишалися прихильниками широкої коаліції з Партією регіонів. У Кириленка є своя позиція, але він каже: якщо ми не вирішимо, то остаточно вирішить Президент. Тому ймовірність широкої коаліції за участю НУ зберігається. Тож я вважаю, слід дати чіткі гарантії не стільки політичним силам, скільки виборцям. Якщо хтось десь поза Києвом веде переговори з корисним і ефективним менеджером Рінатом Ахметовим, то, очевидно, у нас можуть виникати запитання – про інші сценарії створення коаліції за участю НУ без БЮТ. Опоненти Віктора Ющенка кажуть, що його команда працює над тим, як не допустити, аби прем’єром були Юлія Тимошенко чи Віктор Янукович. Інші варіанти їх влаштовують, бо тоді дорога для нинішнього Президента буде вільною для наступної президентської кампанії.
Друге застереження пов’язане з так званим адмінресурсом НУ. Я пройшов вибори 2006 року і був другим за кількості проведених мітингів та зустрічей з виборцями – зрозуміло, після Юлії Тимошенко. І так само планую діяти в цьому році. Зараз наша команда готується до кампанії, ми обговорюємо тематику зустрічей з виборцями, організацію турів. І я з засторогою думаю, як мене зустрічатимуть голови обласних і районних адміністрацій. Місцева виконавча влада, як відомо, сьогодні здебільшого в руках “Нашої України”. Тому, очевидно, має бути простий і зрозумілий формат того, як діятиме виконавча влада під час виборчої кампанії: або вона гарантує рівні умови для всіх, або йде у відпустки і займається агітацією.
Якщо нам удасться зняти ці застереження, то, сподіваюся, конфлікту між БЮТ і “Нашою Україною”, передовсім у західному і центральному регіонах, не буде. Він нікому не потрібний, і він, звичайно, деморалізуватиме нашого виборця, бо нема таємниці, що реальними гравцями в цій частині України є об’єднана “Наша Україна” та БЮТ. Хоча, слід визнати, що в деяких областях Партія регіонів посилила свої впливи. Це теж слід враховувати.
Зараз люди політично активні, тому всім цікаво, чи працюють на БЮТ кампанії з виборчих технологій TD International, Dezenhall Resources Ltd?
Я не займаюся технологічною складовою виборчою кампанією БЮТ. Але знаю, що ніколи не було проблем щодо використання консультантів. Якщо є розумний аудит росіян чи американців, то чого ж їх не використати? Але рішення щодо стратегії кампанії завжди приймала та буде приймати політична команда БЮТ.
Хто буде керівником вашого штабу?
З’їзд призначив Олександра Турчинова керівником виборчого штабу. Але зрозуміло, що, коли він займає серйозну державну посаду (першого заступника секретаря РНБО. – Авт.), йому допомагатимуть інші політики. Сьогодні виглядає так: Юлія Володимирівна здійснює керівництво виборчої кампанії. Якщо будуть гарантії, що політична криза завершена, то, можливо, Олександр Турчинов звільниться з посади й працюватиме активніше як керівник виборчого штабу. Якщо буде необхідність йому залишитись, то відбудеться незначне переформатування виборчого штабу.
Щодо стратегії виборчої кампанії, то поки що у нас принципових змін не відбулося. Ми єдина політична сила, яка діє консервативно. У нас основна частина списку збереглася...
Зрозуміло, що з’явиться багато нових проектів. Один з таких, за який відповідатиму я, – це проект розробки стратегії дій влади на наступні п’ять років, який називається “П’ятирічка успіху для України”. Ми проводитимемо форуми серед фахівців, експертів у регіонах, щоб виробити більш конкретні програми дій у сфері охорони здоров’я, науки, спорту тощо. Ми повинні чітко казати: якщо ми приходимо до влади, то гарантуємо тільки реалістичні речі – на перший, другий…п’ятий рік.
30 ВЕРЕСНЯ Є ЧУДОВА НАГОДА ПРОВЕСТИ КОНСТИТУЦІЙНИЙ РЕФЕРЕНДУМ
Якою буде нинішня виборча кампанія?
Я хотів би, щоб це була не перехідна, а серйозна виборча кампанія, після якої парламент би прийшов і працював. Проте деколи мені здається, що ці вибори будуть перехідними, після чого продовжиться політичне протистояння. І це мене лякає. З правової точки зору, ця кампанія “під питанням”. Вона буде більш медійна, коротка. Виборча кампанія, хоч би що казали політики, триватиме місяць. І думаю, що вона буде достатньо жорсткою...
Чи мають політики моральне право святкувати День Конституції?
Радше – дебатувати: що робити з неконституційним життям в Україні. Але, як учив колись Ленін, слід аналізувати, робити уроки, а не святкувати. Я б у День Конституції зробив серйозне зібрання у форматі конференції. У нас зараз модно казати: слід зібрати добрих фахівців, і вони нам напишуть класну Конституцію...
Напевне, правильно кажуть – над змінами мають працювати фахівці...
Хтось каже, що слід зробити референдум, хтось каже, що сам напише текст Конституції. Не проблема написати. Я автор посібника, у якому зібрав усі проекти Конституцій за українську історію. Проблема полягає в тому, щоб проект сприймався суспільством, щоб він сприймався як політичний компроміс і щоб після того всі його виконували.
Слід визначити, якої Конституції хоче суспільство. Суспільство ставить завдання щодо нової Конституції, експерти виписують основу, а політики погоджують. Це ідеальний варіант ухвалення нової Конституції. І я дивуюсь, чому ми не можемо скористатися нагодою вже 30 вересня. Це питання зараз ключове, бо ми прийдемо в парламент, і знову будуть суперечки за повноваження. А 30 вересня можна винести одне запитання конституційного референдуму і вже почати працювати, а не чекати, поки збереться після обрання новий склад парламенту.
Лана Самохвалова
---------------------
Відповіді
2007.06.22 | НеДохтор
УНІАН: Інтерв'ю Юрія Костенка (л)
http://www.unian.net/ukr/news/news-200582.html ------------------------- [22.06.2007 11:15] Лана Самохвалова Юрій Костенко: Розподіл квот у блоці не є справедливим, але ми погодилися в ім’я єдностіНаш кореспондент узяв інтерв’ю в лідера Української народної Партії Юрія Костенка.
БАЛОГА ПІДТВЕРДИВ, ЩО ПЕРША ДЕСЯТКА СПИСКУ БЛОКУ – ЦЕ ЙОГО ОСОБИСТА ДУМКА
Юрію Івановичу, після оголошення першої десятки списку “Нашої України” Ви зробили дещо емоційну заяву про те, що це Балога оприлюднив свою особисту думку... Чи Вам не здається, що такі Ваші рефлексії роблять уразливим процес створення блоку?
Ні... Я зробив цілком коректну заяву, і це підтвердив сам Балога після вчорашньої розмови зі мною. Коли ми парафували угоду про формування блоку, то наступна зустріч, яка мала відбутися тиждень тому, мала своїм предметом обговорення принципів формування списку, п’ятірки, десятки, організації штабів, програми та стратегії виборчої кампанії. Тому я зробив усе відповідно до наших домовленостей. Я не звик працювати, як дехто інший, порушуючи домовленості...
А як вам загалом перша десятка?
Я не знаю її складу. Я не цікавився. Просто знаю, що це рішення непогоджене. Якщо суб’єктами мегаблоку є три блоки, то саме вони, керівництво блоків, мають домовлятися про ті чи інші речі, а потім усе це має ставати надбанням виборців.
Гаслом останнього політичного сезону був курс на оновлення партії. Але насправді у Вашій політичній силі є люди, які перебувають у парламенті чотири скликання. Там немає жодного нового обличчя. При всій повазі до патріархів...
А звідки ви знаєте, хіба є інформація про склад нашої сили?
Щодо Української народної партії – то це команда, яка, з одного боку молода, з іншого – це люди випробувані, які не здають, не продають, не переходять... Нова команда повинна не просто забезпечувати нове фізичне обличчя. Бо якщо керуватися тільки такою логікою, то найновішу команду привела Партія регіонів у вигляді кухарок, манікюрниць, прибиральниць, охоронців... А хіба від цього держава щаслива?
Давайте вже вчитися європейської політики, а не політики, яка веде в нікуди. Європейська політика і практика показує, що з кожними виборами забезпечується нова якість політики, яка більше потрібна виборцю та державі. І там не звертають увагу на те, чи це чиєсь третє пришестя чи друге. Виборець не повинен купуватися на обличчя й довіряти тим, хто не відомо як себе поведе. Він має довіряти тим, хто в політиці досягнув конкретних результатів. Чого досягнула Українська народна партія? Вона стояла біля витоків Незалежності. Це колосальне завоювання будь-якої політичної сили... Українська Конституція з усіма її складниками: питаннями про мову, герб, прапор, демократичною системою влади – це завоювання не комуністів. Це робилося руками національної демократії, бо ні Олександр Мороз, ні Петро Симоненко тоді абсолютно не сприймали ні українську незалежність, ні демократичну державу.
Врешті-решт Президент Ющенко – це також завоювання національної демократії.
Це такі перемоги, якими може пишатися будь-яка політична сила.
Ми жодного разу не зрадили виборця, жодного разу не завели до парламенту зрадника чи бандита. І головне, ми поки що не могли реалізувати жодну нашу програму, бо в нас не було 226 голосів. Оце і є нова якість політики, яка проводиться і тією політичною командою, що має досвід, і тими, хто має бажання це робити. Сплав цієї єдності, досвіду і нових облич – і є УНП.
У нас у першій п’ятірці є молода людина – тридцяти років, – яка опікується молодіжною тематикою. Є Олександр Клименко – молодий державотворець, який був заступником голови Донецької облдержадміністрації, опора демократії в Донецькій області. Він пройшов шлях від шахтаря, підприємця, працював у помаранчевій команді. І попри всі загрози, у тому числі й фізичного знищення, вистояв. Як заступник голови облдержадміністрації він відповідав за економіку.
Ми пишаємося такими людьми. А ви керуєтеся не знаю, якими даними...
ДО УКАЗУ ПРО РОЗПУСК ПАРЛАМЕНТУ НАМ ДАВАЛИ ТРИ ВІДСОТКИ, А ПІСЛЯ УКАЗУ – ПІВТОРА…
Чи видається Вам справедливою логіка розподілу квот (в об’єднаному блоці “Наша Україна” має отримати 54%, Народна самооборона – 25%, Українська правиця – 21%?)?
Ні... Вона не відповідає тому, що зробила Правиця, але ми погодилися в ім’я єдності. Ми маємо найбільшу кількість регіональних структур. Лише на президентських виборах 24 відсотки дільничних комісій були забезпечені членами УНП. Це офіційна статистика.
Тепер щодо війни рейтингів... Рейтинги – це технології, які застосовуються задля того, щоб результати одних збільшити, а других – зменшити. Це вплив на суспільну думку. Я не кажу, що це робиться тільки в Україні, це робиться у інших країнах. Але з практики хочу нагадати, 2004 року рейтинг пропрезидентського блоку “ЗаЄду” постійно був перший. Рейтинг “Нашої України” був другий чи третій, залежно від совісті соціолога. Рейтинг пропрезидентських “Жінок за майбутнє” був вісім і більше. Але коли відкрили виборчі скриньки, виявився зовсім інший результат.
Знову ж таки, я хочу закинути журналістам. Чому журналістика, яка має бути контролером суспільної свідомості, совісті, влади, ніколи не робить елементарний аналіз? Зайдіть, подивіться, хто що писав рік-два тому, і порівняйте з тим, що є насправді...
Тому коли мені сьогодні кажуть про високі рейтинги наших майбутніх партнерів, то я можу сказати: це одна з форм передвиборчої роботи. Але реальний рейтинг є тільки у виборчій скриньці. І найбільше проблема, як бюлетені порахувати. Бо 2006 року ми, за рішеннями судових органів, здійснювали перерахунок у Запорізькій області, у Луганську, і в кожній без винятку дільниці в нас украли голоси: де сто, де двісті, де п’ять, де десять, – але в кожній! Не було жодної дільниці, де все було би пораховано чесно.
Звичайно, за такого підходу, коли під відповідне рейтингування ще й підганяється підрахунок голосів, ми ніколи не матимемо демократичної влади.
І останній штрих щодо рейтингів Правиці. Я не знав, що будуть вибори, але ми проводили системну роботу для формування правового об’єднання. І робили заміри суспільної думки – як підтримає суспільство ідею єднання правих сил. Це робив центр Разумкова – вважається, що ця соціологічна структура респектабельна і фахова. Ми робили це в лютому, і вже тоді Українська правиця набирала від 3,1 до 3,7 відсотка. Як тільки Президент оголосив указ про розпуск, нас одразу ж опустили до 1,6. Що відбулося? Соціологи кажуть, так не буває, щоб протягом одного місяця так опустився рейтинг.
А хто давав 1,6?
А політологи. У нас багато політологів, які дивляться на стелю і кажуть: у Правиці – 1,6 відсотка. Тож я хотів би, щоб до цього підходили фахово. Нагадаю, що 2002 року Юлія Тимошенко взагалі не проходила за жодними рейтингами, а потім взяла 5 відсотків.
ЛУЦЕНКО ЗАБУВАЄ, ЩО ПРАВИЦЯ ЗРОБИЛА ДЛЯ НЬОГО ДЕРЖАВУ, У ЯКІЙ ВІН БОРЕТЬСЯ ЗА МІСЦЯ В ПАРЛАМЕНТІ
Під час регіонального туру лідер “Нашої України” наголошував, що хитань всередині політичної сили немає, що ви – монолітна команда. Чи буде це твердження принципом усіх партій блоку?
Щодо єдності блоку... У ньому буде демократія, але над монолітом ще треба попрацювати. Ви подивіться на коментарі Луценка щодо виборчої програми блоку. Позавчора він зробив заяву, що не час говорити про НАТО, про українську мову, про УПА. А коли буде час?
У мене абсолютно інший світогляд, ніж у Луценка. У мене потужна українська свідомість, я тим пишаюся. І я йду на об’єднання з паном Луценко, щоб ми зробили пропрезидентський блок, у якому буде місце для соціаліста Луценка із соціальною політикою, для ліберала Кириленка, щоб зменшити диктат держави на виробника. І для націоналіста Костенка, який говоритиме про УПА, про мову як про потужні пріоритети української політики, про НАТО, без якого ми не отримаємо не тільки поліпшення стосунків з ЄС, але й з Росією.
??
...За рахунок того, що Росія, нарешті, на практиці визнає незалежність України. Вона поки що її визнає тільки на папері...
А український ВПК отримає в десятки разів більше замовлень на нашу високотехнологічну військову техніку, зокрема АН–70, бронетехніку, високоточне озброєння. У НАТО економіки набагато більше, ніж чистої політики та безпеки.
Це речі, про які Луценко ще не говорить. Бо він виховувався на антинатовській політиці.
Державну політику слід будувати на основі національного інтересу.
Але це великі проекти, довгострокові цілі, а зараз...
Ні, це не великі проекти. Якщо ми будемо казати, що ми проти НАТО, а потім, зайшовши до парламенту, почнемо реалізовувати програму Президента, у якій чітко вказано курс до НАТО, то в цьому разі обдуреним буде виборець. Якщо ж ми скажімо, що ми за НАТО, а в парламенті не будемо реалізовувати цей курс, то тоді дуритимемо вже Президента.
Тому я за те, щоб іти до виборця у Києві, Львові, Луганську чи Донецьку й роз’яснювати, чому саме така програма дасть найкращий результат. Знаєте, у 2006 році я був чи не єдиним, хто казав у Донецьку, Луганську, Криму, що НАТО – це економічна категорія. НАТО – це насамперед економіка, яка або є, або її немає.
Щодо монолітності блоку, то не треба нікого дурити: її не буде, але ефективна робота можлива. Бо Правиця в блоці відстоюватиме національний інтерес, ліберали – зняття економічного тиску, а соціаліст Луценко, маючи в результаті ліберальної політики в бюджеті більші кошти, спрямовуватиме їх до пенсіонера. І це гарна державна політика, яка буде відчутна кожному.
Дозвольте нагадати: приїжджаємо до Луцька, а там газета, до якої начебто має відношення ваш однопартієць Червоній, виливає купу бруду на Луценка...
У нашій партії робиться моніторинг. Я вчора його подивився. Скільки говориться Луценком на адресу Правиці? І те, що в нас вождів більше, як депутатських місць, і те, що Правиця має тільки одні амбіції. Але забуває, що саме Правиця зробила для Луценка державу, у якій він бореться за місця в парламенті. Я вже не кажу, що не можна принижувати питання УПА. Мій батько – кавалер трьох орденів Слави, дійшов до Берліна. Але Юрій Костенко, лідер УНП, буде до останнього боротися, щоб членів УПА вшановували як національних героїв, котрі боролися за незалежність держави. Подобається це кому чи не подобається, – я в політиці ветеран, і своїми принципами не поступатимусь задля миттєвої фіктивної вигоди, обдурення виборця. Я будую свою діяльність на відповідальному ставленні до виборця. І ніколи його ні в чому не обдурював. Тому задля того, щоб жодного голосу не пропало, я пішов і на досить важкі для нас політичні компроміси. Але якщо ми партнери, то війна має бути припинена з усіх боків. І від Самоборони мають припинитися дискусії – а тоді вже можна говорити про Червонія...
Через півтора місяця починається активна кампанія, треба сідати й домовлятися...
Ми говорили про це з усіма партнерами на останньому засіданні – що слід припинити пікіровку. Але що це за заява – що ми не повинні говорити про пріоритети, які є у програмі Президента? Тоді я хочу запитати: а під якого Президента ми робимо це об’єднання? Може, у когось є інший кандидат?
Важко з Костенком? Усім важко, і Президенту також, хоча я його найбільше захищав.
Вам потрібна більшість, а за таких суперечок...
Слід бути чесним перед виборцем, і тоді буде більшість, повірте. У такому складі блок, навіть з такими протиріччями, здатний вибороти більшість, але всім слід чесно розмовляти з виборцем.
А риторика Юрія Віталійовича мені нагадує ті виборчі гасла, за які дорікають сьогодні Віктору Андрійовичу: чому бандити не сидять у тюрмах? Це може повторитися й щодо Луценка – після його виступів і обіцянок йому ставитимуть це запитання...
Він – колишній міністр внутрішніх справ, йому потрібні свої фішки...
А причому тут фішки Луценка до Костенка? Чому ви намагаєтеся проблеми Луценка вирішувати за рахунок Костенка?
Чого раптом за рахунок Костенка?
Ну ви ж постійно дорікаєте, Правиця не так робить, у неї не той рейтинг. А я кажу – Правиця зробила ось те і те. А чому ви не кажете, що Юрій Віталійович публічно відмовляється від першого номера в списку, а в кулуарах всі кажуть, що дискусія про перший номер триває. Я, наприклад, кажу: Правицю не цікавить перше місце, вона повинна бути сигналом для виборця, що три політичні складники об’єдналися. Це принципова позиція? Принципова. Далі – місця в Кабінеті міністрів. Та ми ще навіть не дискутували з керівництвом блоку, а Луценко розподіляє Кабінет міністрів.
А хіба у вас немає кадрових амбіцій?
Ми про це не говорили.
То, давайте поговоримо. Які у вас амбіції?
Почекайте. Ми домовлялися спочатку сісти в межах мегаблоку та домовитися про принципи формування Кабінету міністрів, а потім виносити це на люди.
Я кажу про певний популізм, який на виборах набирає певну кількість симпатиків, а потім виборець питає: чого не посадив за ґрати, чого не збільшив у сто разів пенсії, чого ж дітей не навчаєш? Давайте говорити про відповідальну політику. Вона починається з того, що ти обіцяєш на виборах.
Це буде вищий пілотаж, якщо ви не розсваритеся у мегаблоці...
Співіснування трьох сил – не проблема. Проблема в тому, яку політику мегаблок втілюватиме в життя. Ми вже наїлися з Морозом. Він був такий лагідний в обіцянках, а коли зайшов у парламент як партія влади, то знову постало питання і НАТО, землі, і багато іншого. Тут треба бути відповідальним перед виборцем. І я сподіваюсь, що ми всі протиріччя розв’яжемо на старті.
МЕГАКЛАНУ ЯНУКОВИЧА ЖОДНА КРАЇНА НЕ ДАСТЬ КОШТІВ НА “ПЛАН МАРШАЛЛА”
Керманичі Партії регіонів заявили, що вже написали План Маршалла для України. Який план реформ є в націонал-демократичних сил?
Можна побачити, як на старті в хід пускається брутальна брехня. План Маршалла був розроблений для відновлення демократичної Німеччини. І він отримав необхідне забезпечення з боку США. І справді дав колосальний результат. То, говорячи про план Маршалла, слід запитати, яка країна дасть нам необхідні кошти для проведення непростих, непопулярних пенсійної реформи, реформи системи освіти? Я не думаю, що оцьому найбільшому мегаклану Януковича якась країна дасть десятки мільярдів доларів, не маючи гарантії, що ці кошти підуть на потреби держави. Завдання мас-медіа таку брехню викривати.
Концепція українського державотворення, яку я розробляв 1992 року залишається невиконаною, бо в нас немає депутатів, які б проголосували за всі складники цієї програми. У цій програмі, над якою працювали кращі уми, усе розписано. Програма реалізується через закони. Жодного разу у Верховній Раді навіть демократичної більшості не було, не кажучи вже про праву. В основу ж сьогоднішньої Народної програми буде покладено програму Президента Ющенко та її пріоритети.
УНП провела рік поза парламентом. У якому стані перебуває партія?
У стані реформування, набуття опозиційного позапарламентського досвіду роботи та в стадії дуже серйозної модернізації. Я дивлюся з великим оптимізмом на УНП, вона й сьогодні найбільш права партія. А при відновленні наших впливів ми можемо дуже ефективно працювати, залучаючи той колосальний потенціал, який є в УНП. Мені дуже приємно, що партія виявилася пророком у своїй Вітчизні. Ми казали, що парламент без національного складника не може існувати довго. І рік не минув, як наш прогноз став реальністю.
УНП має депутатів у місцевих радах. Як ваші депутати поводилися останній рік, чи ходили по інших фракціях?
У нас, на щастя, ідеологічна партія. І у нас не було перебіжчиків, до нас приходять люди з ідейною мотивацією. Тому як масового явища в нас цього не було, хоча траплялися окремі випадки. Наприклад, Гудима перейшов до БЮТ. Усі інші, тим більше в органах влади, не змінювали свого політичного забарвлення. У нас шістдесят членів партії були в керівництві райдержадміністрацій. Їм пропонували змінити колір, аби залишитися на посаді. Але вони відмовлялися, і їх звільняли з посад. І ще мер Івано-Франківська – член УНП. Він найкращий мер, за опитуванням журналістів.
Які норми змін до виборчого законодавства ви вважаєте недемократичними?
Найбільше недемократичними я вважаю норму 50 плюс 1 (ідеться про бар’єр явки виборців, аби вибори вважалися такими, що відбулися).
Радник прем’єра, колишній голова ЦВК Михайло Рябець каже, що це – хороша норма.
Ну, ми ж говоримо про демократію. Я вчився демократії довго, на Заході. За допомогою цієї норми відбувалося маніпулювання голосами...
Але найбільшим негативом тих змін є те, що знову ніхто не контролює виборчий фонд. Я в Інтернеті знайшов інформацію про те, що виборчий фонд однієї з політичних команд у 12 разів більший, ніж Держбюджет з організації виборчого процесу. У кожній демократичній країні світу це святая святих, завдяки цьому держава й забезпечує демократизм виборчого процесу. Ви думаєте, що в Америці той чи інший клан не міг би купити виборця? Але якраз контроль за виборчим фондом і те, як витрачаються кошти, не дає змоги скуповувати виборця.
Чи має український політикум право святкувати День Конституції?Це ж День, коли держава вшановує свій Основний Закон. Звичайно, можуть бути зміни і доповнення, але Конституція Української незалежної держави була ухвалена 28 червня 1996 року.
Я пам’ятаю, коли 1996 року приймали Конституцію. Комуністи найбільше воювали проти того, щоб був тризуб як герб України... Тому що це родовід від Київської Русі до сьогодення. Конституція прийнята. Її можна допрацьовувати, але цей день – символ того, що новітня історія української державності отримала своє оформлення у вигляді Основного Закону.
Розмовляла Лана Самохвалова
-------------------------2007.06.22 | samopal
УНІАН: Прес-конференція В’ячеслава Кириленка (л)
Кириленко: на першу десятку списку є мінімум 30 претендентів"Переговори щодо створення блоку за участі “Нашої України”, “Правиці” та “Народної самооборони” ідуть дуже непросто, бо ми не звикли до адміністративно-командних методів роботи”, - зазначив під час прес-конференції у Чернівцях лідер “Нашої України” В’ячеслав Кириленко. Про це повідомила прес-служба Нашої України.
Він нагадав, що “Наша Україна” була ініціатором цих переговорів: “Документи про створення блоку практично готові. Ми зробимо все від нас залежне, щоб виборець, який прийде на дільницю, побачив не 15-20 списків, а один-два. Ми будемо виходити з національних інтересів, а не з меркантильних прагнень окремих політиків”.
На запитання про першу десятку списку Кириленко відповів: “На першу десятку у списку є як мінімум тридцять гідних претендентів. Такі люди як Ольга Герасим’юк, Микола Катеринчук, Славко Вакарчук, Лілія Григорович, Віталій Кличко можуть прикрасити будь-який список. Але остаточну крапку в цьому питанні поставить з’їзд”.
Голова партії пообіцяв, що найближчим часом відбудеться прес-конференція, на якій буде представлено першу п’ятірку блоку. Відповідаючи на запитання про друге, нещасливе для “Нашої України” місце (на минулих кампаніях під номером два йшли Стоян і Кінах), Кириленко пожартував, що його не буде: “Якщо серйозно, я гарантую, що друге місце займе надійна людина, справжній патріот, який сповідуватиме погляди і плани Президента”.
===============================================================
http://www.unian.net/ukr/news/news-200699.html
Цікаво, хто ж ото задав питання про "нещасливе місце"?
2007.06.22 | НеДохтор
gpu-ua: Інтерв'ю Йосипа Вінького(л)
http://gpu-ua.info/index.php?&id=169077 --------------------- Газета по-українськи №393 (22.06.2007) - ПОЛІТИКА ”Ющенко буде президентом, Тимошенко — прем’єр-міністром” Йосип Вінський може повернутися до Соцпартії Колишній перший секретар політради Соцпартії, а нині — заступник голови Блоку Юлії Тимошенко 51-річний Йосип Вінський працює в штабі БЮТу, що на Подолі у Києві.Вхідні двері там зачинені. Через домофон охоронець запитує, з якого питання прийшли. Впускає, просить показати журналістські посвідчення і пропонує підніматися на другий поверх. Там — ще одні двері з магнітним замком. За кілька секунд виходить помічниця Вінського — молода блондинка. Проводить до кабінету екс-нардепа.
Він сидить у кутку за робочим столом та п’є каву з вершками. Зліва від нього на підлозі стоїть вазон, схожий на пальму. На стіні висить велика карта України. Йосип Вікентійович бере ручку й показує, що БЮТ підтримують у поліссі та лісостепу, а владну коаліцію — лише в степах. Каже, що поділ іде не по Дніпру, а перпендикулярно до річки.
Чи може щось зупинити проведення дострокових виборів? Наприклад, Мороз заявив, що Соцпартія всіма можливими методами протидіятиме ”непотрібним виборам”.
— А хто мішає в цій державі будь-кому сходити з розуму? Ну вирішила політрада, нехай протидіє. Я вважаю, що рішення прийнято, вибори будуть 30 вересня. Якщо якась партія розуміє, що вона не потрапляє у парламент, то це її проблема, а не України. Тим більше, що за цією партією — 1,5 відсотка голосів виборців. У нас таких, як Соцпартія, зараз багато є.
Що має зробити СПУ, щоб потрапити до Верховної Ради?
— Мороз, Рудьковський і Мендусь мають бути виключені з СПУ. Тоді у партії з’являться шанси. Доки ці люди там — ніхто їм не повірить.
Але Мороз очолює СПУ з моменту її виникнення.
— Сьогодні Мороз для Соцпартії уже ім’я зі знаком ”мінус”. До цього тривалий період він був знаком ”плюс”, який підтягував СПУ. Сьогодні вже, на жаль, має зворотній вплив.
Що має зробити БЮТ, щоб завоювати довіру виборців на сході країни?
— Ми є найбільш адекватною політичною структурою, щоб реально об’єднати Україну. Наша партія планує кампанію по всій Україні.
Якщо перемагають і створюють коаліцію Партія регіонів з комуністами, ви залишитеся в опозиції чи знову використаєте 151 мандат?
— Будемо діяти відповідно до ситуації. Ми ж ніяким чином не протидіяли створенню коаліції Партією регіонів. Ми тільки казали, що створіть її так, як це передбачено Конституцією і регламентом. Передбачено регламентом, що треба десять днів, щоб закрилася попередня коаліція і стала нова. Треба було Морозу написати офіційно, що Соцпартія виходить із демократичної коаліції, провести з’їзд і вступити до коаліції з Партією регіонів. Це було б тоді чесно.
Ми й зараз готові бути і при владі, і в опозиції. Але це не значить, що ми будемо спостерігати, як влада знищує демократію, знищує політичний вектор розвитку держави, нехтує правами та свободами громадян, підтримує корупційні схеми.
Чи БЮТ і ”Наша Україна” поділили посади між собою у майбутній коаліції?
— Ми не ділили посад. Ми записали принцип, що незалежно від результатів голосування посади діляться 50 на 50 відсотків. Це для того, щоб не було взаємного поборювання під час виборчої кампанії.
Яка посада передбачена для вас?
— До 30 вересня говорити про посади — некоректно.
За уряду Тимошенко вам двічі пророкували посаду першого віце-прем’єра.
— Сьогодні не може бути ця модель реалізована. Хоча, може, ”Наша Україна” вибере інші посади... Немає принципового значення сьогодні, хто яку буде мати посаду. Я сказав тоді й зараз кажу, що готовий працювати в уряді Юлії Тимошенко першим віце-прем’єром.
Що ви робитимете, якщо Партія регіонів потрапить в опозицію і вирішить скласти 151 мандат?
— Якщо Партія регіонів бажатиме скористатися цією конституційно нормою, то це її право. Тоді ми підемо на чергові вибори. Але це не так просто, як декому видається. Дехто до останнього дня не міг повірити, що 150 депутатів відмовляться від свого статусу.
Усі знають Олександра Мороза як спокійну та врівноважено людину — ви пам’ятаєте, щоб він зривався чи кричав на когось?
— Я вважаю себе жорстким політичним опонентом Мороза, але ніколи не опущуся до обговорення його рис характеру. Моє політичне завдання — прибрати Мороза з української політики. Він своїми діями розвалив стратегію розвитку держави.
Може, ви потім очолите Соцпартію?
— Я можу повернутися до СПУ, але ніколи не повернуся до Соцпартії, у якій буде Мороз.
Це виглядає, як план: прибрати Мороза, а потім...
— Та ні, я ж заступник голови партії ”Батьківщина”, — усміхаючись, перебиває Вінський.
Але очолювати партію і бути заступником — це різні речі.
— Повірте, я ще 1996 року міг бути міністром, якби зрадив того ж Мороза так, як він зрадив мене.
А як саме ви збираєтеся усувати Мороза з політики?
— Тільки політичними методами. За цей рік я достатньо зробив для того, щоб Мороз був у тій політичній ситуації, у якій він сьогодні є.
А як мав діяти Мороз, коли Тимошенко спочатку обіцяла йому посаду спікера, а потім, фактично, її віддали Порошенку? Хіба це не був кидок?
— Перед цим була угода, на якій стоїть підпис Мороза. Там написано, що право вибору другої посади належить ”Нашій Україні”. Він погодився на це. Якби він не підписав цю угоду, можна було б його якось оправдати.
Це все розмови, що якби там Порошенко... Треба було набирати більше голосів, ніж Порошенко і ”Наша Україна”. Тоді Мороз був би головою Верховної Ради.
Під час розмови Вінський майже непорушно сидить у кріслі. Відповіді на запитання дає стисло та коротко. Дуже часто відповідає запитанням на запитання.
Де вам краще працювалося — в СПУ чи зараз у БЮТі?
— Я не можу порівнювати. У мене були різні статуси в Соцпартії і БЮТі. Тут мені простіше, більше поваги до моєї позиції, ніж у Соцпартії. Там увесь період моєї діяльності була серйозна опозиція проти мене. У БЮТі цього немає.
Останнім часом не видно Юлії Тимошенко. Де вона пропадає?
— Вона не пропадає, — Вінський показує рукою на одну зі стін. — Вона по 20 годин на добу вкалує.
Зараз рейтинг підтримки Віктора Ющенка піднімається, а в Юлії Тимошенко падає. Чи це не означає, що вони є конкурентами?
— Вони не перетинаються електорально, тому що Ющенко — це президент, а Тимошенко — лідер опозиції. Нас абсолютно не турбує зростання рейтингу Ющенка. Він наш президент, і ми його підтримуємо, співпрацюємо. До речі, я не бачу падіння рейтингу Юлії Тимошенко, а навпаки.
Юлія Володимирівна балотуватиметься на наступних президентських виборах?
— Я думаю, що ще зарано такі питання провокувати. Я прекрасно розумію намагання певної частини політикуму посварити Тимошенко і Ющенка. Але не вдасться, — посміхається Вінський. — Вони є політичними партнерами. Ющенко буде президентом, Тимошенко — прем’єр-міністром.
Чим ви займаєтеся після роботи?
— Зробив зарядку, прийняв душ, прогулявся у парку, поїхав на полювання, поспілкувався з донькою, провів годину із собакою любимою. Все.
Коли востаннє полювали?
— Неділі дві назад. Полював на козлика.
1956, 2 січня — Йосип Вінський народився у селі Лошківці на Хмельниччині
1977 — закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут
1978 — старший інженер Кам’янець-Подільського відділення Київського спеціального ПКБ ”Укрсортнасінняовоч”
1991 — начальник технічного центру ”Бєларусь” підприємства ”Агропромтехніка”
1991 — вступив до Соціалістичної партії України
1994, 1998, 2002, 2006 — обраний народним депутатом
2001 — представник громадянського комітету ”Україна без Кучми”
2006 — Вінського виключають із Соцпартії, бо він не погоджується вступати у коаліцію з Партією регіонів та комуністами
2007 — стає заступником голови партії ”Батьківщина” і Блоку Юлії Тимошенко
Одружений. Має сина та доньку. ---------------------