06/22/2007 | Р. Волкова

Закінчення школи – одна з найважливіших подій у житті людини. Це і щастя, і водночас, гіркота розставання з рідною школою, друзями, вчителями. Випускний вечір згадується потім все життя. Що ж чекає на випускників харківських шкіл у цьому році? Харківська міська влада вирішила «ощасливити» дітей і організувати гуртовий випускний вечір із феєрверком на площі Свободи. Знай наших! Не вперше за цей рік харківська площа гримить і гуркоче попсовими концертами, складеними, зазвичай, із другосортних виконавців сусідньої братської країни. І кого цікавлять чорнобильці, афганці, інваліди війни і праці, взагалі, прості люди, вимушені виживати на чесно зароблену зарплату, якої не вистачає на самі необхідні потреби, і перш за все на лікування.
Молодь – це майбутні виборці, а їх симпатії можна привернути хоча б таким «дешевим способом»!
З великими зусиллями батькам і деяким найбільш культурним і порядним директорам шкіл вдалось домогтися, щоб вечір на площі Свободи відбувся не 27 червня, а 28 червня, щоб випускні вечори пройшли традиційно у школі, без обов’язку о 20.00 бути на площі.
Що ж це буде за концерт, запитаєте ви, що буде слухати молодь, тим паче, на день Конституції ?
По – перше, буде виступати російська «зірка» Діма Білан. Одна з співробітниць міського відділу освіти на питання одного з батьків, чим обумовлений вибір відповіла, що дітям він подобається. І клас її дочки теж «любить» Діму. А на те репліку про те, що слід виховувати смаки дітей, прищеплювати їм любов до справжнього мистецтва, чиновниця відповіла, щоб її «нє оскорблялі».
Батьки вирішили дізнатись, хто ж все – таки організовує дане дійство.
Всі дзвінки до міського відділу освіти закінчувались тим, що його співробітники до цього концерту не мають жодного стосунку, цим концертом опікується міське управління культури.
Зателефонувавши туди, небайдужім батькам вдалось дізнатись, хто ще «ощасливить» першу столицю України своєю присутністю. Це групи «Челсі», «Дискотека Аварія», « Корні», « Ранеткі». Більшість цих груп дорослим взагалі не були відомі, опитування наших дітей засвідчило, що про більшість із них вони самі говорять: «нижче плінтуса». Мабуть, ці групи добирала ну дуже культурна людина, нам до неї…
Не без труднощів вдалось дізнатись, що на засіданні при міському голові (коли воно відбулось, хто був присутній?) було вирішено доручити організацію концерту групі режисерів «Крок». Найбільш цікаве те, що це не харківська організація, до якої ніхто не звертався, а однойменна «контора» міста Донецька. До чого це, як ви думаєте? Донецька агенція буде веселити харківських дітей московською попсою. За які гроші? Відповідають, що за гроші спонсорів, але хто вони, поки таємниця. На наше запитання, чи буде хоча б половина виконавців – українських, відповіді немає. Як і на питання щодо мови, якою буде вестись концерт.
Харків – колиска нетлінної української культури на даний час суцільно русифікується. Чому кожен учень японської школи знає і може проспівати 200 народних пісень (і це не називають «шароварщиною»)? Відповідь ясна – у школі є національне державне виховання.
М’яко кажучи, обурює позиція чиновників міських відділів освіти і культури на чолі з їх завідувачами і, безумовно, міського голови. Чому ці службові особи, що отримують зарплату із наших податків, вирішили нав’язати свої примітивні смаки молодій генерації українців?
Наскільки ми знаємо, у Харкові є доволі багато шкіл, учні яких не підуть на цей концерт. Вони так і говорять: «Нехай самі слухають це»!
І останнє. 28 червня – українське свято. Але яке відношення мають вищезгадані виконавці до дня Конституції? Чи довго ми будемо терпіти цей неоколоніалізм, дебілізацію і варваризацію харків'ян?
Хотілось би звернутись до журналістів, щоб вони знайшли відповіді на ті питання, які залишились невирішеними для батьків випускників 2007 року.