Гривню измерим бутербродами (/)
07/09/2007 | Мартинюк
Гривню измерим бутербродами
08:30 / 09 Июля 2007
Журнал The Economist опубликовал ежегодный «индекс бигмака». Этот показатель уже 22 года наиболее наглядно оценивает покупательную способность разных валют с помощью цены гамбургера.
По замыслу исследователей, соотношение стоимости сэндвича в разных странах должно быть эквивалентно соотношению курсов их валют.
Согласно последним данным исследования, популярный сэндвич можно купить в ресторанах McDonald's в Украине почти в два раза дешевле, чем в США. Фактически, это значит, что наша валюта недооценена на 41%. Наравне с валютами стран Юго-Восточной Азии гривня входит в десятку самых недооцененных мировых валют. По данным исследователей, реальная стоимость доллара в Украине — 2,71 гривни, а не нынешние 5,03.Продолжение на стр. 2
Согласно индексу бигмака, наиболее недооцененной в мире валютой является китайский юань. Он «отстает» от своей реальной стоимости на 58%. Недооценили свои валюты и в Египте, Индонезии, Малайзии, на Филиппинах и в Таиланде. А вот развитые страны, наоборот, переоценивают свои национальные валюты. Иногда более чем в 2 раза. Например, в Исландии этот показатель составляет 123%, в Норвегии – 102%.
В ЕС американцу, чтобы полакомиться любимым бигмаком, придется выложить почти на четверть больше денег, чем на родине. На этом фоне белой вороной выглядит японская иена, стоимость которой занижена на 33%.
Многие экономисты замечают, что индекс указывает на долгосрочную тенденцию в колебаниях курсов валют. Так, недооцененной валюте предстоит либо вырасти, либо центробанк этой страны будет ожесточенно бороться с ростом курса, продавая национальную валюту с тем, чтобы предотвратить ее удорожание. Обычно национальные валюты занижаются в экспортно-ориентированных экономиках, потому что именно благодаря дешевым деньгам вывозить из страны что-либо и продавать это за доллары становится особенно выгодно.
Сезонные колебания
При этом в случае с Украиной не все так просто. Традиционно стоимость товаров в закусочных McDonald’s во всех регионах одной страны должна быть приблизительно одинаковой. В Украине же стоимость еды McDonald’s в различных городах существенно отличается. В частности, это обнаружилось при сравнении Киева и Ялты. Олег Гончаренко, менеджер по маркетингу «МакДональдз Юкрейн», объяснил увеличение цен в ресторанах крымских городов сезонным спросом. «На летнее время мы увеличиваем количество сотрудников в крымских ресторанах, при этом компания берет на себя траты на проживание и командирование сотрудников», — пояснил представитель сети фастфудов.
Бутерброд как показатель
Некоторые экономисты отрицательно относятся к оценке валют с помощью бутерброда. Их критика обоснована, ведь цена еды зависит от стоимости продуктов, пошлин, аренды и других ценообразующих факторов, а в индексе бигмака такие нюансы не отражены. Кроме того, индекс бигмака показывает ситуацию не во всей экономике, а лишь на потребительском рынке.
Источник: Газета "ДЕЛО" / Саакова Инна
http://delo.ua/news/economic/theme/info-41325.html
08:30 / 09 Июля 2007
Журнал The Economist опубликовал ежегодный «индекс бигмака». Этот показатель уже 22 года наиболее наглядно оценивает покупательную способность разных валют с помощью цены гамбургера.
По замыслу исследователей, соотношение стоимости сэндвича в разных странах должно быть эквивалентно соотношению курсов их валют.
Согласно последним данным исследования, популярный сэндвич можно купить в ресторанах McDonald's в Украине почти в два раза дешевле, чем в США. Фактически, это значит, что наша валюта недооценена на 41%. Наравне с валютами стран Юго-Восточной Азии гривня входит в десятку самых недооцененных мировых валют. По данным исследователей, реальная стоимость доллара в Украине — 2,71 гривни, а не нынешние 5,03.Продолжение на стр. 2
Согласно индексу бигмака, наиболее недооцененной в мире валютой является китайский юань. Он «отстает» от своей реальной стоимости на 58%. Недооценили свои валюты и в Египте, Индонезии, Малайзии, на Филиппинах и в Таиланде. А вот развитые страны, наоборот, переоценивают свои национальные валюты. Иногда более чем в 2 раза. Например, в Исландии этот показатель составляет 123%, в Норвегии – 102%.
В ЕС американцу, чтобы полакомиться любимым бигмаком, придется выложить почти на четверть больше денег, чем на родине. На этом фоне белой вороной выглядит японская иена, стоимость которой занижена на 33%.
Многие экономисты замечают, что индекс указывает на долгосрочную тенденцию в колебаниях курсов валют. Так, недооцененной валюте предстоит либо вырасти, либо центробанк этой страны будет ожесточенно бороться с ростом курса, продавая национальную валюту с тем, чтобы предотвратить ее удорожание. Обычно национальные валюты занижаются в экспортно-ориентированных экономиках, потому что именно благодаря дешевым деньгам вывозить из страны что-либо и продавать это за доллары становится особенно выгодно.
Сезонные колебания
При этом в случае с Украиной не все так просто. Традиционно стоимость товаров в закусочных McDonald’s во всех регионах одной страны должна быть приблизительно одинаковой. В Украине же стоимость еды McDonald’s в различных городах существенно отличается. В частности, это обнаружилось при сравнении Киева и Ялты. Олег Гончаренко, менеджер по маркетингу «МакДональдз Юкрейн», объяснил увеличение цен в ресторанах крымских городов сезонным спросом. «На летнее время мы увеличиваем количество сотрудников в крымских ресторанах, при этом компания берет на себя траты на проживание и командирование сотрудников», — пояснил представитель сети фастфудов.
Бутерброд как показатель
Некоторые экономисты отрицательно относятся к оценке валют с помощью бутерброда. Их критика обоснована, ведь цена еды зависит от стоимости продуктов, пошлин, аренды и других ценообразующих факторов, а в индексе бигмака такие нюансы не отражены. Кроме того, индекс бигмака показывает ситуацию не во всей экономике, а лишь на потребительском рынке.
Источник: Газета "ДЕЛО" / Саакова Инна
http://delo.ua/news/economic/theme/info-41325.html
Відповіді
2007.07.09 | Englishman
к этому индексу никто серьезно не относится,
в том числе сам журнал.2007.07.09 | Jaderko
Існує цілком наукова критика купівельної спроможності.
Розрахунок курсу валют за купівельною спроможністю кожної з них не враховує економічної політики держави. Зокрема дотаційну політику. Якби купівельна спроможність мала місце, то тоді б не існувало міжнародної торгівлі, оскільки везти товар з одного місця в інше не мало б сенсу.Існують іще і політичні ризики.
Раджу усім скуповувати бакси.
2007.07.09 | Мартинюк
Угу - купівельної спроможності нема?
Невже вона нам лише здається?Все таки купівельна спроможність є річ, яка експериментально встановлена . Причому багатократно.
Казати що її взагалі нема - це свого роду економічний екстремізм...
Державні дотації на купівельну спроможність дійсно впливають, але сама вона від цього не зникає. Звичайно на думку лібрально-ринкових фундаменталістів будь яке державне втручання в економіку є вагомою причиною аби оголосити про її ( економіки) відсутність . Але це не так - тоді треба буде казати що економіки нема ніде, навіть у США та Сінгапурі.
Просто різниці в купівельній спроможності заторкують інтереси простолюду, а отже негайно стають предметом політичних та популістичних спекуляцій, в тому числі і твердженнь що її взагалі немає, тобто вона є, але насправді ...її не має.
Далекому від грошей та економіки простолюдину цього часом буває достаньо. Поки не вийде на базар...
2007.07.10 | Jaderko
Re: Угу - купівельної спроможності нема?
> Невже вона нам лише здається?Безумовно. Ніде і ніколи обмінний курс валют не відповідав співвідношенням купівельної спроможності. На курс валют впливають не тільки роздрібні ціни, але й інфляція, ставка рефінансування центральних банків, сальда платіжного балансу держав, споживацькі та заощаджувальні традиції населення і т. і. Існують навіть якісь дуже розумні формули, які щось таке обраховують на основі усіх цих показників. Але треба визнати, що й ці формули мало відповідають реальному обмінному курсу.
Курс встановлюється лише на біржі і лише на цей курс можна реально орієнтуватися. Давайте я особисто у вас куплю всі ваші долари за купівельною спроможністю.
Існують інші такі ж приколи. Наприклад, я чув від одного фанату стоків, що американський фондовий ринок, згідно якихось розрахунків, недооцінений десь відсотків на 20. Отже завжди є сенс купувати стоки.
> Все таки купівельна спроможність є річ, яка експериментально встановлена. Причому багатократно. Казати що її взагалі нема - це свого роду економічний екстремізм...
Існують формули... А от їх зв'язок з реальним обмінним курсом дуже позірний. Реально відносно "індексу бігмаку" можна сказати, що його, здається, було впроваджено десь в першій половині 90-х. І тоді він, можливо, реально відбивав якісь тенденції руху на Форексі десь на залмі епох. Не дивно, що цей індекс міг за останні десять років перестати бути показовим, бо в світовій економіці відбулися фундаментальні якісні зміни. Назву лише впровадження Евра та фантастичне від'ємне сальдо торгового балансу США.
Реально ми бачимо зайве підтвердження того факту, що ідеальна моделя передбачення курсів з часом має стати недоречною.
> Державні дотації на купівельну спроможність дійсно впливають, але сама вона від цього не зникає. Звичайно на думку лібрально-ринкових фундаменталістів будь яке державне втручання в економіку є вагомою причиною аби оголосити про її (економіки) відсутність . Але це не так - тоді треба буде казати що економіки нема ніде, навіть у США та Сінгапурі.
Це така собі наївна спробка навісити ярлик. Хуйня це.
Я вам пишу, що т. з. купівельна спроможність не визначає поведінку людей, урядів, бізнесів на форексовому маркеті. Це факт. От і я у вас куплю будь-яку суму баксів за курсом т. з. купівельної спроможності -- десь за 3.00 грв за 1 юсд. Але ви особисто мені нічого не продасте, тому що у повсякденному житті ви орієнтуєтеся на здоровий глузд, а не на підарастичні теорії купівельної спроможності. І це не новина для наукової економіки. Люди з їх забаганками і звичками завжди були тонким місцем всіх економічних теорій. Люди ніколи не поводяться так, як їм предписують ці теорії.
Я люблю так з коміками дурачитися. Вони мені про справедливість, про рівність, ще про якусь хуйню. А їм і кажу, що ви мовляв живете в квартирі, а бомжі на вокзалі. То почніть власне впроваджувати справедливість з себе -- поселіть до себе в хату одного бомжа з вокзала. Тут здоровий глузд коміка починає репетувати і комік починає придумувати 1000 і одну причину, чому бомж не має жити в його квартирі.
І відома одна держава -- совок власне -- де обмінний курс дерев'яного встановлювався за купівельною спроможністю...
Нагадаю, що в тій державі зі здоровим глуздом людей боролися методом ГУЛАГу.
> Просто різниці в купівельній спроможності заторкують інтереси простолюду, а отже негайно стають предметом політичних та популістичних спекуляцій, в тому числі і твердженнь що її взагалі немає, тобто вона є, але насправді ...її не має. Далекому від грошей та економіки простолюдину цього часом буває достаньо. Поки не вийде на базар...
Ну ось ви простолюдин на базарі. І є поруч кіоск, що приймає баксюки за 5 грв., а є я, що обміняє будь-яку суму за раціонально виміряним курсом куп. спроможності за 3 грв.
До кого підуть простолюдини?
Ви до кого підете?
2007.07.10 | stefan
на 200ам.дол. одна особа в Україні може проіснувати
Мартинюк пише:> Невже вона нам лише здається?
>
> Все таки купівельна спроможність є річ, яка експериментально встановлена . Причому багатократно.
Факт.І рахується вона зовсім не складно, наприклад:
Заробітна плата 1000грн., на неї можна купити:
1.картопля - 12кг х 3грн = 36грн
2.олія - 1л = 6грн
3.масло вершкове 1кг = 12грн
4.овочі інші = 25грн
5.м"ясо 3кг х 25грн = 75грн
6.ковбаса 3кг х 25грн = 75грн
7.сир 1,5кг х 25грн = 37,50грн
8.соки 6л х 4грн = 24грн
9.фрукти 6кг х 6грн =36 грн
10.пиво 15пляш.х 2,50 = 37,50грн
11. хліб 6кг х 2,40 = 14,40
13.квартплата+комун.послуги = 200грн
14.предмети гігієни = 25грн.
15.Одяг, взуття 250грн.
16.транспортні послуги 3грн х 30дн = 90грн
17.кабельне ТБ =30
13.телефон = 30
14.кінотеатр +60_________________________
Разом: 1063,4
Від"ємне сальдо -63,4грн.
...
Приклад показує, що на 200ам.дол. одна особа в Україні може проіснувати.
> Казати що її взагалі нема - це свого роду економічний екстремізм...
>
> Державні дотації на купівельну спроможність дійсно впливають, але сама вона від цього не зникає. Звичайно на думку лібрально-ринкових фундаменталістів будь яке державне втручання в економіку є вагомою причиною аби оголосити про її ( економіки) відсутність . Але це не так - тоді треба буде казати що економіки нема ніде, навіть у США та Сінгапурі.
>
У всіх цивілізованих країнах існує деяке регулювання цін на внутрішньому ринку за допомогою дотацій чи інших механізмів.
Це є абсолютно нормальним явищем.
2007.07.10 | Englishman
Re: Угу - купівельної спроможності нема?
на аренду-купівлю житла зовсім нічого не залишається...2007.07.09 | Мартинюк
Тим не менше друкує
І стаття зовсям не гумористична за стилем.2007.07.09 | Englishman
Він багато чого друкує з гумором
До речі, у першому півріччі цього року торгівельний дефіцит виріс на 33%, до двох з половиною мільярдів. А тепер намалюйте собі, що б з ним сталося, якби гривню адміністративно ревальвували у 2 рази.2007.07.10 | stefan
Гривню поміряємо чебуреками
Вчора біля "Привозу" ціна пиріжка "біляш" стала уже 3грн.При СССР біляш і чебурек коштували 10-15коп.(1985рік)
---------------
Як тоді рахувати "корзину споживання"?
Мінімальна зарплата тоді була 70руб/місяць.
Можна було на місячну зарплату купити 560 чебуреків.
...
Сьогодні мінімальна з-плата 400грн.
Можна на місячну зарплату купити 133 чебуреків.
...
Себто, рівень життя(відносно споживання чебуреків) виріс на 421% зі значком "-".