Кінець націонал-демократії? (/)
07/14/2007 | eume
Назва теми - моя. Наведена стаття має інший заголовок, див. його нижче.
Це питання, кінець чи буде усе ж таки якесь продовження... З усіма тезами статті я повністю погоджуюсь, вони якнайкраще відбивають хід моєї думки. Був би підписався під кожним словом.
Можна хіба ще дечого додати від себе. Та про те в кінці.
Запрошуються до обговорення всі, кому цікава дальша доля нині де-факто спорожнілого правого спектру.
Націонал-демократ – це звучить гордо?
Віктор Ющенко святкує перемогу. Йому та його новим фаворитам, зокрема колишньому соціалісту Юрію Луценку та колишньому об'єднаному соціал-демократу Віктору Балозі таки вдалося створити єдиний пропрезидентський блок, який дістав назву "Наша Україна – Народна Самооборона".
Тріумфатори не приховують радості та запевняють журналістів, що новий блок неодмінно доб'ється успіху. Правда, при цьому ані Ющенко, ані Луценко з Балогою так і не відважилися запевнити загал, що під словом "успіх" мається на увазі "перемога".
Іншими словами, в Україні створено передвиборний політичний блок, який апріорі визнає, що переможцем цьогорічних дострокових виборів стане Партія регіонів, натомість він претендуватиме лише на почесне друге місце й прагнутиме випередити свого основного конкурента – Блок Юлії Тимошенко.
Проте результати виборів – це не тема цієї статті. Сьогодні важливо з'ясувати інше: яким буде ідеологічне та політичне обличчя цього блоку та до яких змін в українському політикумі призведе його поява.
Впадає в око, що до народження нового блоку доклав чималих зусиль президент України Віктор Ющенко. Про це свідчить поява Ющенка на церемонії підписання відповідної Декларації.
Більше того, спостерігаючи дійство під назвою створення блоку "Наша Україна – Народна Самооборона" склалося враження, що якби глава держави цього дня не приїхав в офіс підконтрольної йому партії, то у вирішальний момент у багатьох підписантів затремтіли б руки й вони відмовилися ставити свій автограф під "доленосним" документом.
Натомість присутність Ющенка – стала запорукою того, що всі запрошені до цього дійства лідери партій таки погодяться на запропоновані їм умови створення блоку.
Очевидно, що у даному випадку йдеться насамперед про націонал-демократичні партії та Конгрес українських націоналістів.
Ще вчора, лідери політичного об'єднання "Рух - українська правиця" запевняли своїх виборців, що погодяться на створення пропрезидентського блоку лише на паритетних засадах та при умові, що його ідеологія та політична практика віддзеркалюватиме основні програмні засади національної демократії, не кажучи вже про засади українського націоналізму.
При цьому лідери націонал-демократичного табору дуже емоційно реагували, коли деякі їх колеги допускали на їхню адресу якісь кпини, на зразок "маргінали" чи "релікти минулого".
Та цього разу голова УНП Юрій Костенко, голова НРУ Борис Тарасюк, голова УРП "Собор" Анатолій Матвієнко та заступник голови КУНу Олексій Гірник нагадували козаків із фільму "Пропала грамота". Пригадуєте зігнуті у три погибелі постаті?
Інакше як пояснити, що жоден із лідерів "Правиці" та КУНу навіть не увійшов до першої десятки виборчого списку?
Як пояснити, що всі вони погодилася на ліквідацію своїх партій, тобто цілого політичного спектру української політики, який називали "правим флангом"?
Зрештою, як вони собі уявляють єдину пропрезидентську демократичну партію, на чолі якої стоятиме скажімо Луценко або ж Балога? Чи не забагато питань, на які немає відповідей?
В українській політиці прийнято виправдовувати різні політичні комбінації змістом підписаних документів. Але цього разу підписана націонал-демократами Декларація не містить жодного положення, яке б віддзеркалювало ідеологічні засади націонал-демократії.
І це не випадково, адже домінантні сили блоку "Наша Україна" і "Народна Самооборона" - типові соціал-ліберальні середовища.
Щоб підкресли фаталізм ситуації в якій опинилися так звані "праві", наведемо кілька висловлювань їх лідерів. Це говорилося буквально вчора.
Юрій Костенко: "Створити єдиний блок на вибори і єдину партію після виборів – це дві різні речі… Ми ініціювали створення єдиного демократичного мегаблоку ще 2 квітня – за участю і БЮТ, і НСНУ, перед загрозою реваншу Партії регіонів.
Однак після перемоги на виборах в Україні потрібно розбудовувати політичну систему європейського зразка, де партії мають чітке ідеологічне спрямування. "Правиця" і зараз вважає неможливим об'єднання з лівою "Самообороною" та ліберальною НСНУ в єдину партію. Вінегрет з ідеологій, "грошових мішків" та гарних хлопців, - це євразійський, а не європейський шлях".
Анатолій Матвієнко: "Чи об'єднається "Рух - Українська Правиця" з "Нашою Україною" на цих виборах для мене не принципово. Дуже важливо, щоб в Україні, нарешті, з'явилася європейська правоцентристська патріотична партія. Саме тому націонал-демократи і об'єдналися в Правицю".
Ярослав Кендзьор, один із стовпів НРУ: "Але, слухаючи сьогодні виступ Юрія Луценка, у мене особисто склалося враження, що лідеру мегаблоку байдуже, якою буде Українська держава: я не почув жодного слова про національні пріоритети".
Цитат лідерів КУНу не наводимо свідомо, виключно з поваги до покійної Слави Стецько.
Коментарі, як кажуть, зайві, а достовірність наведених цитат можна перевірити на сайтах партій, якими вони поки що керують. Там, до речі, ще не такі "перли" можна знайти.
Важко прогнозувати перспективи блоку "Наша Україна – Народна Самооборона".
Якщо під тиском різних обставин "Правиця" все ж не погодиться йти на вибори у складі пропрезидентського блоку, то її авторитет все одно буде серйозно "підмочено".
Якщо ж, не зважаючи ні нащо, пропрезидентський блок збережеться у форматі "десятки", то увесь передвиборний період його лихоманитиме, оскільки серед рядових націонал-демократів чимало ідейних і принципових людей, які ніколи не погодяться на умови Ющенка, Балоги та Луценка.
У будь-якому випадку утворення блоку на чолі із Юрієм Луценком відкриває дорогу "справжнім правим", тобто політичній силі чи силам, які чітко ідентифікуватимуть себе як українські націоналісти.
З-поміж інших слід відзначити шанси Всеукраїнського об'єднання "Свобода", що його очолює Олег Тягнибок, організаційний та адміністративний ресурси якого, зокрема на Західній Україні, можуть суттєво поповнитися "перебіжчиками" із УНП, НРУ, "Собору" та КУНу.
Не виключено, що українські націоналісти, які зараз перебувають в різних організаціях об'єднаються у нову "праву" партію, яка вже на наступних виборах претендуватиме на фракцію у Верховній Раді.
Іншими словами, одні втратили шанс, інші його отримали. Все як завжди.
Богдан Червак
Опубліковано на сайті "УП", 13.07.2007 12:37
Посилання: http://pravda.com.ua/news/2007/7/12/61451.htm
Отже, мій додаток:
1) Правиця у вигляді НРУ-УНП-Собор була неспроможна. Не тільки подолати бар'єр 3%, але й узагалі. На превеликий жаль. Партії-консерви. Переформатування правого флангу було конче потрібне.
2) Навряд чи без зусиль Кириленка, який поза сумнівом є не меншим патріотом, ніж представники Правиці, остання була би в складі мегаблоку. З боку Луценка та деяких любих друзів (а тепер до того ж його, Луценка, партнерів і спонсорів) робилося все, щоби знищити її остаточно, а чинити цьому адекватний опір Правиця була нездатна (див. п.1). Єдине, що вони тепер можуть зробити - це боротися вже в складі єдиної партії за ідеологію. І за лідера, до речі, теж. Це шлях уперед. Зберігати старі партії вже немає сенсу.
3) Очевидно, "Собор" та НРУ готові до самоліквідації. Не так з УНП, котра є найбільш "живою" з трійки, а крім того, маю цілу історію конфліктів з чинниками НСНУ. Не виключено, що після партз'їздів 2 серпня, помірковано-ліберальніші елементи з УНП, КУН, та можливо НРУ, підуть до мегаблоку (тоді питання, чи вони зуміють зберегти собі квоту), а радикально-націоналістичніші відокремляться. Для останніх є лише один шлях - до "Свободи". Чи через якесь об'єднання сил (це в кращому для них разі), чи індивідуально (що, можливо, є оптимальнішим, бо не вплине на квоту тих хто залишиться). Позаяк це буде об'єднання вже на основі свободівської платформи (Програма захисту українців), можливо з певними змінами, і з її лідером.
Це питання, кінець чи буде усе ж таки якесь продовження... З усіма тезами статті я повністю погоджуюсь, вони якнайкраще відбивають хід моєї думки. Був би підписався під кожним словом.
Можна хіба ще дечого додати від себе. Та про те в кінці.
Запрошуються до обговорення всі, кому цікава дальша доля нині де-факто спорожнілого правого спектру.
Націонал-демократ – це звучить гордо?
Віктор Ющенко святкує перемогу. Йому та його новим фаворитам, зокрема колишньому соціалісту Юрію Луценку та колишньому об'єднаному соціал-демократу Віктору Балозі таки вдалося створити єдиний пропрезидентський блок, який дістав назву "Наша Україна – Народна Самооборона".
Тріумфатори не приховують радості та запевняють журналістів, що новий блок неодмінно доб'ється успіху. Правда, при цьому ані Ющенко, ані Луценко з Балогою так і не відважилися запевнити загал, що під словом "успіх" мається на увазі "перемога".
Іншими словами, в Україні створено передвиборний політичний блок, який апріорі визнає, що переможцем цьогорічних дострокових виборів стане Партія регіонів, натомість він претендуватиме лише на почесне друге місце й прагнутиме випередити свого основного конкурента – Блок Юлії Тимошенко.
Проте результати виборів – це не тема цієї статті. Сьогодні важливо з'ясувати інше: яким буде ідеологічне та політичне обличчя цього блоку та до яких змін в українському політикумі призведе його поява.
Впадає в око, що до народження нового блоку доклав чималих зусиль президент України Віктор Ющенко. Про це свідчить поява Ющенка на церемонії підписання відповідної Декларації.
Більше того, спостерігаючи дійство під назвою створення блоку "Наша Україна – Народна Самооборона" склалося враження, що якби глава держави цього дня не приїхав в офіс підконтрольної йому партії, то у вирішальний момент у багатьох підписантів затремтіли б руки й вони відмовилися ставити свій автограф під "доленосним" документом.
Натомість присутність Ющенка – стала запорукою того, що всі запрошені до цього дійства лідери партій таки погодяться на запропоновані їм умови створення блоку.
Очевидно, що у даному випадку йдеться насамперед про націонал-демократичні партії та Конгрес українських націоналістів.
Ще вчора, лідери політичного об'єднання "Рух - українська правиця" запевняли своїх виборців, що погодяться на створення пропрезидентського блоку лише на паритетних засадах та при умові, що його ідеологія та політична практика віддзеркалюватиме основні програмні засади національної демократії, не кажучи вже про засади українського націоналізму.
При цьому лідери націонал-демократичного табору дуже емоційно реагували, коли деякі їх колеги допускали на їхню адресу якісь кпини, на зразок "маргінали" чи "релікти минулого".
Та цього разу голова УНП Юрій Костенко, голова НРУ Борис Тарасюк, голова УРП "Собор" Анатолій Матвієнко та заступник голови КУНу Олексій Гірник нагадували козаків із фільму "Пропала грамота". Пригадуєте зігнуті у три погибелі постаті?
Інакше як пояснити, що жоден із лідерів "Правиці" та КУНу навіть не увійшов до першої десятки виборчого списку?
Як пояснити, що всі вони погодилася на ліквідацію своїх партій, тобто цілого політичного спектру української політики, який називали "правим флангом"?
Зрештою, як вони собі уявляють єдину пропрезидентську демократичну партію, на чолі якої стоятиме скажімо Луценко або ж Балога? Чи не забагато питань, на які немає відповідей?
В українській політиці прийнято виправдовувати різні політичні комбінації змістом підписаних документів. Але цього разу підписана націонал-демократами Декларація не містить жодного положення, яке б віддзеркалювало ідеологічні засади націонал-демократії.
І це не випадково, адже домінантні сили блоку "Наша Україна" і "Народна Самооборона" - типові соціал-ліберальні середовища.
Щоб підкресли фаталізм ситуації в якій опинилися так звані "праві", наведемо кілька висловлювань їх лідерів. Це говорилося буквально вчора.
Юрій Костенко: "Створити єдиний блок на вибори і єдину партію після виборів – це дві різні речі… Ми ініціювали створення єдиного демократичного мегаблоку ще 2 квітня – за участю і БЮТ, і НСНУ, перед загрозою реваншу Партії регіонів.
Однак після перемоги на виборах в Україні потрібно розбудовувати політичну систему європейського зразка, де партії мають чітке ідеологічне спрямування. "Правиця" і зараз вважає неможливим об'єднання з лівою "Самообороною" та ліберальною НСНУ в єдину партію. Вінегрет з ідеологій, "грошових мішків" та гарних хлопців, - це євразійський, а не європейський шлях".
Анатолій Матвієнко: "Чи об'єднається "Рух - Українська Правиця" з "Нашою Україною" на цих виборах для мене не принципово. Дуже важливо, щоб в Україні, нарешті, з'явилася європейська правоцентристська патріотична партія. Саме тому націонал-демократи і об'єдналися в Правицю".
Ярослав Кендзьор, один із стовпів НРУ: "Але, слухаючи сьогодні виступ Юрія Луценка, у мене особисто склалося враження, що лідеру мегаблоку байдуже, якою буде Українська держава: я не почув жодного слова про національні пріоритети".
Цитат лідерів КУНу не наводимо свідомо, виключно з поваги до покійної Слави Стецько.
Коментарі, як кажуть, зайві, а достовірність наведених цитат можна перевірити на сайтах партій, якими вони поки що керують. Там, до речі, ще не такі "перли" можна знайти.
Важко прогнозувати перспективи блоку "Наша Україна – Народна Самооборона".
Якщо під тиском різних обставин "Правиця" все ж не погодиться йти на вибори у складі пропрезидентського блоку, то її авторитет все одно буде серйозно "підмочено".
Якщо ж, не зважаючи ні нащо, пропрезидентський блок збережеться у форматі "десятки", то увесь передвиборний період його лихоманитиме, оскільки серед рядових націонал-демократів чимало ідейних і принципових людей, які ніколи не погодяться на умови Ющенка, Балоги та Луценка.
У будь-якому випадку утворення блоку на чолі із Юрієм Луценком відкриває дорогу "справжнім правим", тобто політичній силі чи силам, які чітко ідентифікуватимуть себе як українські націоналісти.
З-поміж інших слід відзначити шанси Всеукраїнського об'єднання "Свобода", що його очолює Олег Тягнибок, організаційний та адміністративний ресурси якого, зокрема на Західній Україні, можуть суттєво поповнитися "перебіжчиками" із УНП, НРУ, "Собору" та КУНу.
Не виключено, що українські націоналісти, які зараз перебувають в різних організаціях об'єднаються у нову "праву" партію, яка вже на наступних виборах претендуватиме на фракцію у Верховній Раді.
Іншими словами, одні втратили шанс, інші його отримали. Все як завжди.
Богдан Червак
Опубліковано на сайті "УП", 13.07.2007 12:37
Посилання: http://pravda.com.ua/news/2007/7/12/61451.htm
Отже, мій додаток:
1) Правиця у вигляді НРУ-УНП-Собор була неспроможна. Не тільки подолати бар'єр 3%, але й узагалі. На превеликий жаль. Партії-консерви. Переформатування правого флангу було конче потрібне.
2) Навряд чи без зусиль Кириленка, який поза сумнівом є не меншим патріотом, ніж представники Правиці, остання була би в складі мегаблоку. З боку Луценка та деяких любих друзів (а тепер до того ж його, Луценка, партнерів і спонсорів) робилося все, щоби знищити її остаточно, а чинити цьому адекватний опір Правиця була нездатна (див. п.1). Єдине, що вони тепер можуть зробити - це боротися вже в складі єдиної партії за ідеологію. І за лідера, до речі, теж. Це шлях уперед. Зберігати старі партії вже немає сенсу.
3) Очевидно, "Собор" та НРУ готові до самоліквідації. Не так з УНП, котра є найбільш "живою" з трійки, а крім того, маю цілу історію конфліктів з чинниками НСНУ. Не виключено, що після партз'їздів 2 серпня, помірковано-ліберальніші елементи з УНП, КУН, та можливо НРУ, підуть до мегаблоку (тоді питання, чи вони зуміють зберегти собі квоту), а радикально-націоналістичніші відокремляться. Для останніх є лише один шлях - до "Свободи". Чи через якесь об'єднання сил (це в кращому для них разі), чи індивідуально (що, можливо, є оптимальнішим, бо не вплине на квоту тих хто залишиться). Позаяк це буде об'єднання вже на основі свободівської платформи (Програма захисту українців), можливо з певними змінами, і з її лідером.
Відповіді
2007.07.14 | Горицвіт
причому не тепер, а давніше
Одна з ознак: Костенко не пішов у відставку після багатьох підряд поразок. Це знак того, що ніяких внутрішньопартійних змін не сталося, тобто партія не здатна вчитися.По-друге, т.зв. націонал-демократи не виробили нової ідеології, відповідної сучасності. В минулому це була ідеологія, яка відповідала на тодішні виклики, і яка частково виконала свої задачі: Україна незалежна, комунізм ліквідовано, свободу і народовладдя впроваджено. Звісно, не в тому вигляді, як хотілося.
За останній рік Костенко намагався шукати ідеологію, то називаючи себе "правим", то об'єднуючись з Тягнибоком, то лаючи "космополітичний капітал". Цими метаннями він зруйнував свій давній імідж, не створивши нового.
За довгий час Костенко (про інших навіть нема що говорити) не видав ніяких ідей для України (крім риторики про "космополітичний капітал"). Коротше кажучи, я не дуже жалію за розпущеною УНП, хоча пару раз за них голосував.
Про ідейну порожнечу (властиву всій політиці в Україні) свідчить навіть термінологія. Які такі "праві", що воно означає? Єдиний можливий позитив - контраст з "лівими". Але лівих в Україні нема. По відношенню до чого вони праві? Це чужа термінологія, яка у нас нічого не означає. І так далі.
Для справедливості варто сказати, що інших ідеологій на партійному рівні в Україні теж нема. Хіба що російський монархо-націоналізм, сповідуваний вітренками і комуністами.
2007.07.15 | eume
Re: причому не тепер, а давніше
Горицвіт пише:> Одна з ознак: Костенко не пішов у відставку після багатьох підряд поразок. Це знак того, що ніяких внутрішньопартійних змін не сталося, тобто партія не здатна вчитися.
І скільки саме поразок поспіль?
Він зголосився піти сам після провалу в 2006, але його "не відпустили": Червоній тоді знявся, й Костенка переобрали. Незважаючи на те, що він заявляв, що хоче взагалі піти з політики. Але не пішов. Хоча після таких заяв мусив піти. І УНП сьогодні платить за те, що цього не зрозуміла.
Між іншим, дуже подібна ситуація і з Матвієнком. Коли він сам спочатку уступив був, а потім раптом "схаменувся". Що призвело до розколу його партії (причому більша, "лук'яненківська" частина розчинилася безслідно в надрах всепоглинаючого БЮТ).
Звісно, нічого доброго після такого бути не могло.
> По-друге, т.зв. націонал-демократи не виробили нової ідеології, відповідної сучасності. В минулому це була ідеологія, яка відповідала на тодішні виклики, і яка частково виконала свої задачі: Україна незалежна, комунізм ліквідовано, свободу і народовладдя впроваджено. Звісно, не в тому вигляді, як хотілося.
Націонал-демократія вичерпала себе. Неможливо сполучати націоналізм з лібералізмом безкінечно, раніше чи пізніше довелося б вибирати між ними. А трійка лідерів Правиці - явні ліберали.
> За останній рік Костенко намагався шукати ідеологію, то називаючи себе "правим", то об'єднуючись з Тягнибоком, то лаючи "космополітичний капітал". Цими метаннями він зруйнував свій давній імідж, не створивши нового.
Тут є певне протиріччя: спочатку "не виробили нової ідеології", а далі "зруйнував свій давній імідж"... Давній імідж йому би нічого не допоміг, власне спробою апеляції до давнього іміджу й було утворення "Руху-Правиці". І він це розумів. Але піти до кінця й остаточно пристати до Тягнибока (хоча той офіційно зробив УНП дуже вигідну пропозицію) Костенку не дав його ліберальний демократизм.
> За довгий час Костенко (про інших навіть нема що говорити) не видав ніяких ідей для України (крім риторики про "космополітичний капітал").
Була дуже корисна ідея відкритих списків. Здається, були й інші. Костенко взагалі багато чого говорив правильного, але тільки говорив, а не діяв згідно тих принципів що декларував. А коли й діяв, то вкрай невдало. І так весь час.
> Коротше кажучи, я не дуже жалію за розпущеною УНП,
Ще не розпущеною. Втім це нічого не змінює. Майбутнього як самостійної партії вона не має.
> хоча пару раз за них голосував.
Цікаво, коли встигли аж пару разів?? До ВР УНП йшла сама тільки в 2006, в 2002 - в складі блоку "Наша Україна", в 1998 був ще Народний Рух нерозколотий.
До речі, за кого голосуватимете тепер? Мабуть за мегаблок?
> термінологія
Ця термінологія відносна. Умовно прийнята для орієнтації. За попередньої політичної епохи (до пом. рев.) "праві" партії розумілися як проукраїнські а ліві відповідно як проросійські.
...
Нацдеми "народили" "свого" Ющенка, привівши його до влади. Ющенко - типовий нацдем з ліберальним ухилом. При тому чистий бюрократ, а не публічний політик. На цьому їх роля була закінчена.
Об'єднання в єдину партію мало відбутися ще в 2005, натомість було створено владно-бюрократично-олгархічну структуру НСНУ. Тоді ж з блоку випхали УНП та ПРП, аби створити 60% квоту для цієї структури та включити Кінаха, який нічого не додавав електорально, зате зрадив при першій нагоді. Помилка, яка дорого коштувала НУ й відсунула її на третє місце.
В цій ситуації старі партії залишалися рудиментами попередньої політичної доби, як до речі і їхні "ліві" опоненти. Раніше чи пізніше вони всі мають припинити існування: у наступній Раді СПУ вже скоріш за все не буде, КПУ матиме незначну фракцію, а ймовірність Вітренко менша ніж рік тому.
Відбувається переформатування політичного поля, і це добре.
2007.07.15 | Горицвіт
Re: причому не тепер, а давніше
eume пише:> Горицвіт пише:
> > Одна з ознак: Костенко не пішов у відставку після багатьох підряд поразок. Це знак того, що ніяких внутрішньопартійних змін не сталося, тобто партія не здатна вчитися.
>
> І скільки саме поразок поспіль?
Дивлячись як рахувати "поспіль" (були ще президентські вибори, де він балотувався). Добре, "підряд" забираю, це не істотно.
> Він зголосився піти сам після провалу в 2006, але його "не відпустили": Червоній тоді знявся, й Костенка переобрали. Незважаючи на те, що він заявляв, що хоче взагалі піти з політики.
Не пам'ятаю заяв про піти з політики. Але з голови партії треба було піти точно.
> Націонал-демократія вичерпала себе. Неможливо сполучати націоналізм з лібералізмом безкінечно, раніше чи пізніше довелося б вибирати між ними.
Нема суперечності між націоналізмом і лібералізмом. Ці поняття перебувають у різних площинах. Націоналізм не дорівнює антилібералізму. Також націоналізм не дорівнює расизму. Тим більше сучасна ідеологія для України не може бути антилібералізмом і расизмом. В моїх очах кінець УНП як самостійної ідейної одиниці почався, коли вони почали загравати з "правими". Так і уявляється, як Костенко викриває, що такий-то "насправді жид", і цей "насправді жид" і як не може пояснити, як він міряє те "насправді". З такого роду "правизною" лібералізм таки важко сполучати.
> А трійка лідерів Правиці - явні ліберали.
Матвієнко скоріше соціаліст (в нормальних координатах). Але сильно сперечатися про нього я не буду.
> Тут є певне протиріччя: спочатку "не виробили нової ідеології", а далі "зруйнував свій давній імідж"... Давній імідж йому би нічого не допоміг, власне спробою апеляції до давнього іміджу й було утворення "Руху-Правиці".
Згоден. Нема протиріччя. Давній імідж базується на давній ідеології, яку треба було розвивати в нову.
> Була дуже корисна ідея відкритих списків. Здається, були й інші. Костенко взагалі багато чого говорив правильного, але тільки говорив, а не діяв згідно тих принципів що декларував. А коли й діяв, то вкрай невдало. І так весь час.
Може й були ще ідеї; але нічого не запам'яталося.
>
> Цікаво, коли встигли аж пару разів?? До ВР УНП йшла сама тільки в 2006, в 2002 - в складі блоку "Наша Україна", в 1998 був ще Народний Рух нерозколотий.
За Рух, за Костенка в президенти і за Костенка-Плюща.
> До речі, за кого голосуватимете тепер? Мабуть за мегаблок?
Можливо.
> За попередньої політичної епохи (до пом. рев.) "праві" партії розумілися як проукраїнські а ліві відповідно як проросійські.
Мабуть. Але завжди були слова типу "правоцентристи" (середнє між проукраїнськими і проросійськими? - безглуздо). А зараз намагаються вкладати новий зміст. Причому цих змістів є кілька, жоден не усталений, тому виходить плутанина.
> Відбувається переформатування політичного поля, і це добре.
Добре, бо який-не-який розвиток. І еволюція партійної системи в Україні - цікава тема для політологічного дослідження. Окрема тема - яка система краща.
2007.07.16 | Ukrpatriot(patriot)
Хлопці у вас така ліберальна каша у голові :)
Горицвіт пише:> eume пише:
> > Горицвіт пише:
> > > Одна з ознак: Костенко не пішов у відставку після багатьох підряд поразок. Це знак того, що ніяких внутрішньопартійних змін не сталося, тобто партія не здатна вчитися.
> >
> > І скільки саме поразок поспіль?
>
>
> Дивлячись як рахувати "поспіль" (були ще президентські вибори, де він балотувався). Добре, "підряд" забираю, це не істотно.
>
Я б враховував би ще й месцеві вибори. Де у деяких областях УНП проявила себе непогано, а Ів.Франківськ з унпешним мером визнаном Фокусом навіть найкомфортнішим містом для проживання, а також він має найкращий кредитний рейтинг.
>
> Не пам'ятаю заяв про піти з політики. Але з голови партії треба було піти точно.
Мав би. Якщо б була заміна. Нема в них зараз сильних лідерів-харизматів, але Костенко то краще ніж решта. Є звичайно інші і кращі, проте вони не настільки відомі. В цьому проблема.
>
>
> Нема суперечності між націоналізмом і лібералізмом. Ці поняття перебувають у різних площинах. Націоналізм не дорівнює антилібералізму.
Є. Лібералізму в принципі плювати на національну державу, якщо це не відповідає економічним інтересам. Лібералізм схильний до глобалізму, а праві проти.
>Також націоналізм не дорівнює расизму.
правда.
>Тим більше сучасна ідеологія для України не може бути антилібералізмом і расизмом.
Расизмом ні, а от трохи антиліберальною може. Це тенденція в Європі і ми до того дійдемо. Десь під наступні вибори. Думаю, що знову дострокові десь через півроку-рік.
> В моїх очах кінець УНП як самостійної ідейної одиниці почався, коли вони почали загравати з "правими". Так і уявляється, як Костенко викриває, що такий-то "насправді жид", і цей "насправді жид" і як не може пояснити, як він міряє те "насправді". З такого роду "правизною" лібералізм таки важко сполучати.
Правий - це не те, хто жид, а хто не жид. У Ізраїлі теж є праві. Праві за збереження традицій, ліберали проти. Праві проти абсолютизації прав людини (сексменшини ітд). Праві більше схильні до підтримки Християнства, як основи духовності життя. Праві за середній і малий бізнес, як основу економіки. Ліберали,українські більше орієнтуються тільки на великий бізнес. Показовими є постійні наради Президента з олігархами, що і як робити (податки ітд). Жодної наради з дрібним і середнім бізнесом. Різниця суттєва. Бо великий бізнес вивозить за кордон переважно сировину, а середній і дрібний орієнтується більше на готову продукцію. Приклад з мого особистого досвіду. Підприємства Сходу везуть сталь, вуголь, інші метали. Текстильники залучають інвестиції, привозять обладннання сучасне і вчаться робити якісний одяг, що продається у всій європі. Вони розвиваються і це позитив для України. Сталеплавильні підприємства працюють так само, як і 70-р назад. Підтримка дрібного і середнього бізнесу, до речі одна з основних ознак правих. У ФРН, до прикладу завжди погіршується ситуація для середнього класу, коли до влади приходять соцдеки, схильні працювати з великим бізнесом. Те ж саме з лейбористами. Обидві течії ближчі до лібералізму ніж до правих.
>
>
> А трійка лідерів Правиці - явні ліберали.
Тарасюк не ліберал. Держслужбовець і крапка. Взагалі без ідеології. Матвієнко більше правий. Хороший технократ (управлінець).
Костенко точно правий.
>
>
> Згоден. Нема протиріччя. Давній імідж базується на давній ідеології, яку треба було розвивати в нову.
Треба. Але в них вже багато нового. Я б радив спочатку програму партії переглянути. Нового додати можна. Хоча,якби здійснили все те, що є там зараз, то було б і так добре.
>
> > Була дуже корисна ідея відкритих списків. Здається, були й інші. Костенко взагалі багато чого говорив правильного, але тільки говорив, а не діяв згідно тих принципів що декларував. А коли й діяв, то вкрай невдало. І так весь час.
>
> Може й були ще ідеї; але нічого не запам'яталося.
- екосоціальна економіка на базі екологічно чистих технологій;
- модернізація економіки;
- перехід з орієнтації тільки на експорт (притаманно африканським країнам, що вивозять переважно сировину. Сьогодні та ж ситуація і в Україні) на внутрішню орієнтацію.
>
> > До речі, за кого голосуватимете тепер? Мабуть за мегаблок?
>
> Можливо.
Тільки не за мегаблок. Вже краще тоді за Тягнибока. Хоч він і не має шансів. Якщо правиця вийде з супермаркету, тоді можна за неї.
>
>
> > За попередньої політичної епохи (до пом. рев.) "праві" партії розумілися як проукраїнські а ліві відповідно як проросійські.
>
Так частково і нині лишилося. Варто згадати спічі Луценка у Дніпропетровську. Але взагалі відмінностей більше. Соціалісти можуть керувати і приносити користь у стабільній державі з купою грошей. Праві спільно з лібералами виводять країни з криз. Варто прослідкувати за історією післявоєнної НІмеччини, чи США.
>
> > Відбувається переформатування політичного поля, і це добре.
>
> Добре, бо який-не-який розвиток. І еволюція партійної системи в Україні - цікава тема для політологічного дослідження. Окрема тема - яка система краща.
Еволюція буде, коли партії виникатимуть знизу. Як у свій час РУХ. КОли ці партії існуватимуть за рахунок коштів партійних внесків. Коли громадяни об"єднуватимуться і найматимуть політика, щоь він відстоював їх інтереси. СЬогодні маємо чергові олігархічні проекти. БЮТ-мегаблок-ПР мало чим відрізняються. Все це структури для обслуговування інтерсів конкретних осіб. У них навіть пр кампанії подібні. Пройдіться по сайтах цих утворень. Надзвичайно примітивні і тупі гасла розраховані на такий самий електорат. Гасла,які ніколи і ніким не буде виконано. Зараз сайт КПУ читати цікавіше ніж НСНУ
2007.07.16 | Горицвіт
каша у вас
Крім всяких розбіжностей, існує ще плутанина в термінології. Наприклад:> Расизмом ні, а от трохи антиліберальною може. Це тенденція в Європі і ми до того дійдемо.
Україна і Західна Європа перебувають в зовсім різних ситуаціях. У них лібералізм діє десятиліттями (а в деяких країнах століттями), а в нас його ще не було. Наприклад, ніколи не було вільного підприємництва, захисту прав власності, справедливого суду - а це елементи лібералізму. Як можна в Україні боротися з лібералізмом, якого нема? Вже не питаю навіть, навіщо боротися проти того, щоб створився в Україні справедливий суд. Чи щоб виникли умови для нормального малого бізнесу, про ви пишете. Виходить трохи абсурд: ми за розвиток малого і середньогго бізнесу, за технологічні виробництва, але проти лібералізму, як основи для цього. А деякі ще ведуть (риторичну) боротьбу проти "демолібералізму" (добавляється ще один ворог: демократія). І в цій риторичній боротьбі вони кажуть, що демократія і лібералізм - це "все розікрали". Сарітє, сарітє, што вам дала дємократія - всьо розікрали!
А насправді демократія - це всього-навсього коли влада належить народу. А лібералізм - це коли люди мають права і свободи. Я не збираюсь голосувати за жодну партію, яка декларує, що вона проти влади народу і проти того, щоб люди були вільними. Мабуть, в цьому і полягають ідеологічні розбіжності. А слова типу "праві" і "ліві" тільки заплутують.
> Правий - це не те, хто жид, а хто не жид.
Це по-вашому так. А деякі "праві" партії трактують інакше.
2007.07.15 | пан Roller
"Это конец" подумал Штирлиц. Маргиналы и Регионалы.
eume пише:>
> При цьому лідери націонал-демократичного табору дуже емоційно реагували, коли деякі їх колеги допускали на їхню адресу якісь кпини, на зразок "маргінали" чи "релікти минулого".
>
>Термин "маргиналы", введеный на Пятом канале Окарой, хорошо рифмуется с регионалы. Президентская партия Йусченко, по типу партия Путина,имеет смысл своего существования, но иной, тот о котором вы сказали в заголовке.
Симбиоз национализма и демократии,в лице Маргиналов, так же противоестественен как КПСС с Регионами.
Не факт что он есть в природе, но его хотят синтезировать искуственно, впервые, как всегда в Украине.
Трудно объединить фашизм и коммунизм, но ведь между ними много общего.Не случайно Гитлер и Сталин -близнецы братья.Так говорят сегодня.
Кадры решают все.А чем отличается Луценко от Тягнибока? Или Матвиенко и Костенко. Похоже, все они агенты Кремля.
Не естественен с точки зрения их идеологии, хоча, кто сегодня обращает внимание на идеологии, или программы? Да и есть ли они, тоже вопрос.И кого они трахают? Разве что политтехнологов.
Не случайно хам Луценко указывает на то, что разница между левыми и правыми чисто условна, в Европе, конечно.
Он, симюиоз, также не естественен как блок партий Тимошенко.
Партии азиатского типа, типа партия Путина, партия Януковича,партия Йучсенка, Блок Тимошщенко только подчеркивают политическую алегархичность режима и ничего общего не имеют с демократией, заложеной в парламенскуо президенскую идею власти в Украине. На этом фоне симпатичнее, стройнее идеологически выглядят социалисты.Их легче прилепить куда угодно.
У каждого избирателя, по конституции, есть право быть избраным, и обязаность выбирать. Возникает вопрос, почему граждане не пользуются данным им правом, почему отказываются от него? И отказываются ли?
Ответ мы искать не будем.Мы его знаем.Им отказано в этом.
Сегодня социалисты имеют первое и второе место в списках Маргиналов, и в Бьют, Луценко, Винский.И первое место в парламентско-президентской власти, Мороз. Это не мало.Это успех.
Учитывая этот фактор можно ожидать сюрпризов от джерела.
Джерело обязательно подсунит свинью, как бы ни считали.
Социалисты не только смогут, но пройдут в парламент, и джерело им в этом поможем. Будьте блительны, берегите себя.И планы Йусченка, Тимошенко, Януковича наркоются 3.14-дом.Власти никому нельзя давать много, в этом секрет джерела.
Именно по той причине, что маргиналы не хотят этого,не проявили себя,просрали не свою победу на майдане, и предали майдан и конституцию Украины. Они поплатятся за это.Поплатится и Тимошенко, чуть меньше.
Они этого достойны.
Спутать карты, поменять прикуп, джерело этому уже немного научилось.
И представляется хороший повод, Досрачные выборы.
Brgds
2007.07.16 | Ukrpatriot(patriot)
Вперше погоджуся з п.Ролером майже у всьому (-)
2007.07.16 | пан Roller
Все когда-то происходило впервые.. Brgds
2007.07.15 | Чучхе
як на мене, нормальний еволюційний процес
відмирає не націонал-демократія, а відмирають еліти політиків часів перебудовиа симпатиків націонал-демократичної ідеї менше не стає, навіть навпаки
це значить, що попереду - якісь нові форми самоорганізації, і, думаю, це буде не Тягнибок, який відмирає також
2007.07.15 | Горицвіт
це теж правильно
2007.07.15 | Sean
та це радше новий початок
націоналістичного руху. Очищення від баласту і перехвормування лав.На мій погляд, було б корисним перед створенням нової партії створити широкий громадський рух.
2007.07.15 | samopal
Угу. Широкий громадський Народний Рух
Sean пише:...було б корисним перед створенням нової партії створити широкий громадський рух
2007.07.15 | Sean
так
можна без великих літер2007.07.15 | samopal
так?
А "широкий" обов'язкрво?2007.07.15 | Sean
так
samopal пише:> А "широкий" обов'язкрво?
дуже бажано
2007.07.15 | samopal
а меморандум буде?
2007.07.16 | Sean
гадки не маю