07/18/2007 | BIO

От що б Ви вибрали на місці титулярного грабіжника вправно забувши
про ласощі чужого гамана під коротким дулом ДУЖЕ дотепного запита ?
...
Кажуть, що за висновками всезнаючого ЦРУ, всі біди благодатної
України зовсім не від кількості придурків - насправді у нас їх не
більше ніж скрізь. А у тому, що ті напрочуд влучно розставлені
на картярський шахівниці - всі тузи майже як джокери, навіть
пішаки й ті в шоколаді.

Коли придурок, скажімо, член уряду, це ще можна пережити без валіуму,
бо у нас ця номенклатура зроду не мала суттєвого впливу на реальне
життя, тіки підсирала потроху самозакоханно конкуруючи з пташником на
президенської гілці. А от тупаки-законодавці псують все - від настрою
громадян до їхнього ж травлення тикаючи картками завше не туди куди
бажало б недовидоєне до стану мумії суспільство.

"Дурне робить – сліпе родить" - переконуєшся у народній мудрості.

Книжечка*, яку і раніше особливо ніхто не читав, після доопрацювань
2005 року геть не втратила практичну цінність. Тому сьогодні захист
Номенклатурії у їі ж виконанні більше змахує на справді "хероїчну"
ОСТАННЮ битву за Незалежне Корито.

І ватажок тут – не хтось один з кодла творців цієї дивної мішанини
файних слів та, м"яко кажучи, гучних справ, єдиним реальним внеском
якого у політичний розвиток України є нинішня боязнь журналістів
називати його ім’я, щоби потім не тягатись із судами саме з
адвокатичним прєвєдом "того парня".

Тому головне питання "конституційної" кризи формулюється без імен:
скільки це чмо буде ще труїти собою українську політику? Або більш
витончено: коли вже його графоманству не заважатиме депутатський
значок або ще якийсь "графоманський" титул ?

Про його головну рису прекрасно знають всі, хто пам’ятає методи його
влізання на шію народові: перше – через обман, друге – шляхом зради.
Як то кажуть:відчуйте різницю...

Підліткове арго кваліфікує людей з такою мораллю якось схоже
на "набойщик" – тільки у корені слова порядок звуків навпаки. Хоча
демонізувати не варто – він лише "не перший і не другий" серед
подібних інтелектуальних монстрів постколгоспної селекції.

Споглядання цих облич у напівпорожній парламентській залі або
десь в хімерно тоскливих апартаментах наводить на думку, що існуючий
правовий безлад - це не родовий спадок радянської системи. Це саме
вона і є -додихаюча але від того ще смердючіша.

Лицемірна тяганина із звільненням депутанів опозиції, юбернаторів,
Гєгпрокурорів etc як і вигадування для цього ідіотських церемоній,
змушує згадати природу походження подібних процедур у різноманітних
совєтських виконкомах, ЖЕКах, ОВІРах, БТІ та інших китайських
крейзіпалатах.

І отой універсальний закон радянського бюрократа "Хто хоче зробити –
знаходить способи, хто не хоче – шукає приводи".

Боже, скільки часу вже втратили! Професійна армія, приватизація,
спрощене оподаткування, можливість продажу землі, європейська
перспектива…etc, etc – все це мало бути швидко пройдено 15 років
тому, проте по більшості принципових позицій ми ще досі на
початковому етапі… Боже, ти чого мовчиш, теж приголомшило...?

Чому через демагогію декількох тисяч уересерівських дебілів повинні
буксувати мільйони? Адже модернізація держави конче потрібна всім
українцям. З тими убогими включно, хоча свій рай, як вони помилково
вважають, в них вже є. Вічна хиба рафінованих матеріалістів - віра
в неперелазність ВІП-загорожі...

Від самих початків незалежності хронічно чумкова (передусім від
трупного кольору носіїв) Верховна Рада та проносного кольору
інши "інституції" турбувалася про людей прийняттям нереальних
законів, загальний зміст яких передавався гаслом "Дати людям все", на
що інши "фахівці" лише руками розводили по пустих кішенях того ж
народу.

Прірви, які ставалися у фінансовій або фіскальній політиці, переважно
робилися нелюдськими зусиллями ентузіастів-експропріаторів ззовні
всупереч волі "законокнопкодавців" - все затикалося "прожитковим"
мінімумом та якимись дуууже кольоровими бумажками ім"ям НБУ.

Коли економіка хоч і кульгаво, але все ж попрямувала кривавуватим
ринковим шляхом, ці ХХХ ще лицемірно "рятували" вже давно ними ж
розкрадені колгоспи та розтягнені промислові гіганти перекидуючи
шалені гроши у витончено злодійкувату гаманець-офшорку.

Сьогодні як ніколи є актуальною пропозиція винести з політичного
життя це безбарвне покоління недороблених квазіШреків з усіма
його "Не": ненавистю до України, непорядністю, непрофесіоналізмом,
невихованістю, невіглаством, не...

Бо немає сенсу навіть обговорювати проблеми державності з людьми, які
замість розмови по суті питання відразу посилаються на приклад
Бельгії та Канади, мовляв, там друга державна мова нікому не заважає.
Особливо розвитку бельгійської та канадської мов мукання порід корів.

Які завчено повторюють ахінею про "хероїв з УПА" або "хеній Сталіна і
Жюкова". Які обґрунтовують анти/про натовські тези із компетентністю
лекторів товариства "Знання", що розповідали про отруйність кока-коли
і недолугість Голівуда. Які не вважають увігнаних у землю у ХХ
столітті голодом і каральними операціями 30 мільйонів українців
серйозним аргументом для бесіди про геноцид, а під 10 мільйонів
вимерлих/втеклих українців СЬОГОДНІ - для бесіди про ПЕРСОНАЛЬНУ
відповідальність NOW!!! і вже по повній програмі!

Бо стає зрозуміло, що вони тебе ненавидять лише за те, що ти живеш на
своїй землі і просто бажаєшь розмовляти мовою ПРАВДИ. Що ЛЮСТРАЦІЯ
для них заборонене слово і завжди буде табуйоване тільки тому, що Він
свідомий номенклатурник. І виключно з цієї причини.

Що для них прийнятно все, що неприйнятно для свідомої нації. Що свою
належність до цієї нації вони припускають тільки за умови, що до неї
не належатимеш ти і такі як ти.

У такі моменти гостро розумієш безглуздість дискусії і, як у
дитинстві, мрієш, щоби прилетів "валшебнік грубій в вертольотє-
м"ясорубці". Тільки не у голубому, а камуфльованому під місцевість,
бажано з повним боєкомплектом проти номенклатурної слонової броні
уявляя таке собі альтернативне ВІП-сафарі але вже без кабанів -
стрілочників...

Але, на щастя, в держави є ще люди які розуміють, що простіше та
ефективніше знищити ворога не фізично, а морально започаткував
насамперед МОРАЛЬНУ ЛЮСТРАЦІЮ як превентивний захід проти штучного
розколу. Навіть слон лякається обізнаного мишенятка - той знає
про всі його приховані (але не від прискіпливих та заповзятіх)
чорні дірки...

Захід України був махнув рукою на свою мрію розбудити українців в
населенні територій, де досі у моді блатняк, стрижки "а-ля зона" та
чорні шкірянки, де міста і вулиці названі на честь кривавих вождів
страшних соціальних експериментів, під пам’ятники яким вони досі
зносять квіти та "невідомо куди зниклі" відрубані голови непохитних
супротивників.

Така підкреслена байдужість у стилі "робіть, що хочете" є традиційною
основою для шлюбів з розрахунку, які, за статистикою, міцніші за
шлюби за коханням. Яке там у нас кохання, майже некрозне…

Але ж бува й привід для другого дихання, катарсичного, майже як у
1991му - це загальнозрозуміла ідея визволіти країну від новітніх
окупантів з їх старими звичками панувати надурняк "як при Совєтах".

Очевидно є: ВСЕ у нашій недоробленій державі потребує термінової модернізації. Сьогодні вже кіцьки ясно, що система, яка припускає
легальне існування двох генпрокурорів, параліч державних органів
через партійний принцип їх формування, різновекторність як політичну
засаду, є нонсенсом вульгарис.

І справа зовсім не в окремих персоналіях (хоча деяки дуже смачні хоча б для бурсацьких різок спочатку), тому що правовий нігілізм у
суспільстві не тепер почався. Просто зараз він став очевидним навіть
найтупішим інтелохтуалам.

Усі роки незалежності (як і всієї радянської доби) замість
Конституції та Верховенства Права нами правили наскрізне хабарництво
і презирство до Закону.

Наші біди – це похідне від хамів у владі, ментів-садистів, шалена
зневага радянського номенклатурного субетносу до прямої мови і
ненависть до самої ідеї незалежності народу від "влади", аморальний
політикум, який найбільше любить деморалізувати "електорат" до стану
непритомності - звичка звичайного гвалтівника…

Бо це у нас правила дорожнього руху існують лише для того, щоби на
них плювали всі – від волоцюг до міністрів. Як, у принципі, і на будь-
які правила. Бо є відповідний приклад "батьків нації" і він розбещує.

Це у нас у ролі генпрокурора може бути клоумен, який тричі не зміг
продемонструвати свій професіоналізм, зате професійно роздає інтерв’ю
слухняним мікрохфонам.

Це наші дипломи про вищу освіту жодним чином не відбивають реальну
професійну освіченість людини, виключаючи початкові корупційні знання
оскільки чомусь більшість викладачів і студентів під час промов про
боротьбу з хабарами змовницькі переглядаються.

Це наш міністр освіти заявляє про відбір ліцензій деяких "вишів", не
повідомляючи, хто їх видавав і чи повернули міністерські чиновники
хабарі ректорам цих напівлітражних "академій" і "університетів".

Це у нас потуга правоохоронної системи обвалюється виключно на голови
бомжів, дрібних злодюжок та секретарів сільських рад, у нас роль
прокуратури та СБУ звелася до формальної присутності у переліку
необхідних атрибутів держави, у нас УДО та внутрішні війська за
безпорадністю нагадують шахові клуби пенсіонерів-недошашистів.

Ще й наша дезінформаційна галузь попри різноманітні проформи,
процедури і дозвільні органи перебуває у хаосі диктату російського
вибірково дегенеративного телерадіосміття, а про Громадське медіа вже
майже ніц не чути обіцяного десь. На Майдані, кажете...?

Це в наших урядах подекуди засідають експонати Номенклатурної
Кунсткамери, заспіртовані у застиглому часі Раптори Совку. І при
цьому нічого екстраординарного не відбувається, бува іноді щось ЯК
ВИБУХНЕ!!!,але це вже й не дивно, рефлексія піддослідних ніякова.

У нас у мирний час існує ціла героїчно-грізна армія генералів ЗС,
УДО, МВС і СБУ + Монгольська Орда Генеральних відомчих пенсіонерів.

Але скниліглити з цього приводу – марна справа, більш ніж достатньо
того, що більшість українців ще у 2004 усвідомила власне ключові вади
Системи. Перефразувавши кіногероя, можна сказати, що рівень інтелекту
нації визначається не наявністю дурості, а здатністю її долати, може
і не з першого разу,другий млинець має бути кращим. А вкрай серлива
нація врешті-решт не серливіше за власну "еліту" бо тут вже остання є
похідна від першої - то треба тіки знов відчути дружнього ліктя однодумця, а міліція нікуди не подіниться - знов буде дружити з
народом.

Треба рухатися вперед бо застиглість у Системі доконано доконає.
Через нові правила політичної гри, виписані у новій Конституції,
через нові обличчя у владі, через нову кадрову політику.


Забобонівські страхи з цього приводу надумані: нова Конституція – це зовсім не боляче, надто, коли у ній назріла потреба вже без вазеліну,
нові люди та ще й в нових обставинах не гірше за остаточно
зкурвлених "назначенцев". З владной кастовостю має бути покінчено.

Щодо кадрового оновлення політикуму, то ця ідея вже перезріла дівка.
Ми стільки разів бачили, як з-під синьо-жовтої спідниці різних діячів
в критичних ситуаціях проступають червоні або триколорні
або...стринги, що вже якось звикли до антиукраїнських шльондрокадрів
в уряді, радах, ЗМІ і т.п. роблячих строго навпаки тому що кажуть.

Але ж це ненормально - міняти оріентацію як хтось прокладки ?

Напевно, можна не сумніватися, що незнання на 16-му (!) році Незалежності української мови, це вже не "так случілась", а позиція. Що є не криміналом, проте приводом для роздумів при прийнятті на державну роботу, не кажучи вже про ТЕРМІНОВЕ звільнення БУДЬ-ЯКОГО
публічного високопосадовця, звісно не лише за "порушення Присяги".
Було б бажання.

Бо й проблема Цушка, який в історії про політичну кризу найбільше проявив себе повним профаном, не у тому, що він молдаванин. А у тому, що його уява про сучасну Україну надто неукраїнська. І його принципове незнання державної мови весь час на це занадто щиро
вказувало.

Є й тонкіші аспекти проблеми: наприклад, випускники різноманітних
радянських "партейних шкіл", військових академій і спецкурсів
силовиків у столиці Союзу непорушного. Навряд чи варто було
сподіватися, що ті не спілкуватимуться з однокурсниками, з якими
колись разом квасили та зваблювали москвичок. І це вважалося за
нормальне. Тепер вони плідно співпрацюють на інших щаблях: Атомпром,
Нафтогаз, Укрзалізниця та т.і.очевидно та послідовно здаючи позиції
немовби власної держави.
І це теж має вважатися за нормальне ?

Якщо йде мова про теперішній військовий генералітет або високих чинів
СБУ та відповідно їхніх друзяк, що зараз ходять генералами ФСБ - чи
має право ризикувати українська держава, залишаючи таких людей біля
таких важелів впливу та джерел супертаємної інформації?

Чи варто дивуватися, що громадськість про антиукраїнське підґрунтя
деяких діячів знає більше за компетентні органи?

Згадується, як у Литві спецслужби не побоялись оприлюднити інформацію
про російську допомогу переможцю президентських виборців. А ми роками
змушені лише здогадуватися, де це Симоненко та Вітренко беруть гроші
та ідеї для постійного гальмування українського розвитку? Або: хто ж
отруїв того незабаром майже чорного від "вад" Форосу брехунця Ющенка?

Нарешті треба чесно собі сказати, чи ми хочемо подальшого існування
держави Україна, чи приєднуємось до братів наших унтерменших, що
вкотре перетворюються на мілітарне нуклеарнонаностраховисько для
всього цивілізованого світу.

Думати треба швидко, і рішення приймати вже ЗАРАЗ, а не чекати знову
приреченно до чергового зрадницько чорного "31 вересня".

А щоби було легше вирішувати, не треба бездумно піддаватися старій
новітній розробці москальських маніпуляторів "Всє ані одінакови - не
піду голосувати, зроблю Хамам велику каку, або піду і зроблю це
прямісенько в урну бо НІХТО не побаче за завіскою чиїм блохом-
бляхом я підтиравсь у псевдоінтимній кабінці".

Кращим є підхід: "Всі Хами однакові - геть номенклатуру від влади".
Кращий захід: Всенародний страйк до наявної перемоги, а не до
чергового зверхнього кидалова. Звісно, з незручностями лише для
Хамів - не пройти не проїхати, ба навіть не пролетіти над "м"ятежом" бо все ВІПовське сполучення надьожно заблоковано...що, знов
ціми нахабними таксистами ?

Потім невимушено знов озверіло-прозрілий на мафію Презик підписує
довгоочикуваний Силой Народу Указ про Комітети Народного Контролю і
починається масована ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ країни та деяких закордонних
активів.Потім переобрана по новій Конституції Народна Рада приймає
відповідні Закони чим унеможливлює усіляки "лондонськи" апеляції
до РЕСТИТУЦІЙНОГО процесу, громадяне честно отримають власну частку
від справжнього АКЦІОНУВАННЯ ліквідів країни щоб мати можливость
дійсно вільного від прожиткового мінімуму вибору засобу існування.
Хтось може примножувати капітали, а когось задовільнять й проценти
з нарахованого статку бо такий він є - отут козаку й воля й доля.

Навіть якщо затулити очі буде очевидно що ще за часів Помаранчевої
революції котра була винятково підсвідомо антиноменклатурною за що й спіткала "панську" облуду, життя дало багатозначущу і досі актуальну
пораду чим лікувати коритників при владі: "За яйця і у вікно вчитися
літати без рятівних парашютів аж до параши замість лЮбого очка з
підігрівом...".

18.07.2007 10:44 ___ Віндікатор Боднарчюк, для УП