Яка різниця?
07/20/2007 | Краб
Незважаючи та те, відбудуться нові вибори чи ні, яка політсила переможе, у нас доля одна - нас все одно виєБЮТь. Або виНСНУть, чи виПРуть по повній програмі. По своїй политичній програмі.
Нас з вами вимушають із купи лайна вибирати собі цяцю. Немає там цяці. Там саме лайно. Гниле, смердюче лайно. Лайно, яке за доступ до мандату дає зпижджені у нас з вами гроші не для того, щоб збудувати Вільну Україну, а щоб гарнесенько ці гроші повернути з добрячим довіском.
Народ вірно каже, що своє лайно не пахне. Тому, мабуть, люди пишуть мільярди літер та кричать мільони слів, відстоюючи апокріфічну теорію того, що лайно, що сама вони обрали, має значно приємніший запах, гарніший колір та найніжний вишуканий смак. Я й сам жив у такому засліплені. Але одного разу прокинувся і побачив. Це не "канхветка Тузік", це лайно. Засліплення почало відступати ще на початку 2005 року, коли після Нашої Перемоги відомі мені біло-блакитні одіози швиденько стали фарбуватися помаранчовими. А старі помаранчові знали про це, але не переймалися. Навпаки, раділи та "трясли ручку". Саме тоді з лав помаранча вперше потягло лайнецем. Піздніш на роботі побачив закономірність. Якщо замовник (справжній, не підставний) з Любих Друзів, то геморой при кінцевому розрахунку забезпечений.
За що боролися? - стукало пульсом у мозок? "На те й напоролися" - відповідали рецептори запаху.
Потім - вибори до Парламенту. Ні. Це не Парламент і не Рада. Перепрошую, я востаннє назвав це зібрання дуп таким високим словом. Ми побачили цілу купу зрад, запродання та підстав. Гімняне облако злетіло під купол зРади, прорвало його, та товстим шаром вкрило всю Україну.
Потім Ірпіньскі виборі.... Навіть у самих нечутливих до "свого лайна" засвербіло, зачесалось у носі та сльози покотилися з очей.
Нам кажуть що ми -парламентсько-президентська республіка. Яка нахвіг "парляментьско-президентська"? У 2004 році мі емоційно доводили, що "ми не бидло". Але проморгали політреформу, і тепер як бидло маємо свою роль у теятрі абсурду, який зветься "Сьогоднішня Україна". Роль ця проста. Навіть легче ніж "кушать подано". Роль ця - сплачувати податки - наповнювати бюджет, та час від часу кидати бюлетні у урни, які краще назвати трунами. Трунами наших світлих надій та сподіваннь.
Перемогу та доступ до грошей, що настрижені з нас, отримує політсила, яка найкраше впорається з завданням, спільним для всіх політсил - задурити народ, наобіцяти тридцять три короба, та гнів людський проти влади спрямувати в іншому напрямку - проти NATO, проти кацапів, проти пам'ятника (Леніну, Катерині чи Шухевичу), проти самих себе, по кольоровій розбіжності. Тобто нас роз'єднують по будь-якому принципу, переспрямовують енергію нашого роздратування проти нас самих, а потім єбуть, стрижуть та доють, доки від нас є користь, а потім ріжуть мізерним пенсійним та медичним забезпечення. Тобто ми - бидло.
Єдиний не радікальний спосіб не бути бидлом - дезертувати. Чи за кордон, чи в "тінь". Але це не підводить Вільну Україну.
Тобто, висновок такий. Щоб не бути бидлом та збудувати Україну необхідні радікальні міри.
Але які? Ваші думки, пані та панове.
Нас з вами вимушають із купи лайна вибирати собі цяцю. Немає там цяці. Там саме лайно. Гниле, смердюче лайно. Лайно, яке за доступ до мандату дає зпижджені у нас з вами гроші не для того, щоб збудувати Вільну Україну, а щоб гарнесенько ці гроші повернути з добрячим довіском.
Народ вірно каже, що своє лайно не пахне. Тому, мабуть, люди пишуть мільярди літер та кричать мільони слів, відстоюючи апокріфічну теорію того, що лайно, що сама вони обрали, має значно приємніший запах, гарніший колір та найніжний вишуканий смак. Я й сам жив у такому засліплені. Але одного разу прокинувся і побачив. Це не "канхветка Тузік", це лайно. Засліплення почало відступати ще на початку 2005 року, коли після Нашої Перемоги відомі мені біло-блакитні одіози швиденько стали фарбуватися помаранчовими. А старі помаранчові знали про це, але не переймалися. Навпаки, раділи та "трясли ручку". Саме тоді з лав помаранча вперше потягло лайнецем. Піздніш на роботі побачив закономірність. Якщо замовник (справжній, не підставний) з Любих Друзів, то геморой при кінцевому розрахунку забезпечений.
За що боролися? - стукало пульсом у мозок? "На те й напоролися" - відповідали рецептори запаху.
Потім - вибори до Парламенту. Ні. Це не Парламент і не Рада. Перепрошую, я востаннє назвав це зібрання дуп таким високим словом. Ми побачили цілу купу зрад, запродання та підстав. Гімняне облако злетіло під купол зРади, прорвало його, та товстим шаром вкрило всю Україну.
Потім Ірпіньскі виборі.... Навіть у самих нечутливих до "свого лайна" засвербіло, зачесалось у носі та сльози покотилися з очей.
Нам кажуть що ми -парламентсько-президентська республіка. Яка нахвіг "парляментьско-президентська"? У 2004 році мі емоційно доводили, що "ми не бидло". Але проморгали політреформу, і тепер як бидло маємо свою роль у теятрі абсурду, який зветься "Сьогоднішня Україна". Роль ця проста. Навіть легче ніж "кушать подано". Роль ця - сплачувати податки - наповнювати бюджет, та час від часу кидати бюлетні у урни, які краще назвати трунами. Трунами наших світлих надій та сподіваннь.
Перемогу та доступ до грошей, що настрижені з нас, отримує політсила, яка найкраше впорається з завданням, спільним для всіх політсил - задурити народ, наобіцяти тридцять три короба, та гнів людський проти влади спрямувати в іншому напрямку - проти NATO, проти кацапів, проти пам'ятника (Леніну, Катерині чи Шухевичу), проти самих себе, по кольоровій розбіжності. Тобто нас роз'єднують по будь-якому принципу, переспрямовують енергію нашого роздратування проти нас самих, а потім єбуть, стрижуть та доють, доки від нас є користь, а потім ріжуть мізерним пенсійним та медичним забезпечення. Тобто ми - бидло.
Єдиний не радікальний спосіб не бути бидлом - дезертувати. Чи за кордон, чи в "тінь". Але це не підводить Вільну Україну.
Тобто, висновок такий. Щоб не бути бидлом та збудувати Україну необхідні радікальні міри.
Але які? Ваші думки, пані та панове.
Відповіді
2007.07.20 | sat
Re: Яка різниця?
Треба карати(докази-суд-бандит-тюрма)..когось з цих сирунів.Вже неважливо кого, синього чи помаранчевого.Ми потребуємо помсти.!!!!І чи хтось,хоч хтось сидить в тюрмі після фальсифікацій 2004???
2007.07.20 | Linx
Не знаю щодо радикальних.
Щоб домовлятися про радикальні дії, треба залучитися підтримкою народу.Вийшовши на Майдан народ показав свою підтримку, але нею скористались уєбани.
Пропоную експеримент. Дружно проігнорувати (перший) тур осінніх виборів.
Щоб уєбани зрозуміли, що на них всіх людям насрать.
Прихильники "меншого зла" зможуть реалізувати себе на другому турі.
Хто точно може сказати, який процент неявки на конкретно ці вибори, призведе до визнання виборів недійсними? І які наслідки цього?
Чи реальна така дія?
2007.07.20 | Чучхе
які думки? НМД, все нормально
суспільство еволюціонує в правильному напрямку, тільки повільніше, ніж ми чекали. Наприклад НУНС явно допетрав, що популярність в масах тре завойовувати. Подивіться, як вони чітко сформували першу десятку. Навіть регіонали стали трохи більш антропоморфними.2007.07.20 | Предсказамус
Есть простой тест.
На этом форуме тусуется довольно много сторонников тех или иных политических сил, именующих себя демократическими. Все они, в большей или меньшей степени, признают, что их политическая сила собирается опять натащить всякого мусора в ВР.Вот как только мы увидим желание сторонников НУНС или БЮТ осуществить масштабное давление на руководство блоков с целью почистить их от мусора, будет о чем говорить.
2007.07.20 | Дядя Вова
Следует НМД различать пути «идеальный» и «реальный».
Например, кто-то мечтал всю жизнь, чтобы его дочка выступала на детском Евровидении. А в реальности, когда эта девочка начинает петь под домашнее караоке, то соседи стучат в батарею. Другой мечтает о футбольной карьере сына, а тот по мячу попасть не может, лбом об землю бьётся.«Идеальное» - это всё то, что нам предлагают тёртые дедушки из толпы в «репортажах с Майдана» на 5-м канале, или НМД Abbot, или тот же BIO. А «реальное» - это то, от чего никому из нас не отвертеться, пока всему не придёт своё время.
Моя первая жена была школьной учительницей. Она с огромным трудом избавила класс от «мерзавца», который срывал учебный процесс, плохо влиял на других детей. И что же? Тут же записным мерзавцем стал другой мальчик. Жена поднатужилась, отправила в другую школу и его. Вы догадались, что через день в классе образовался новый мерзавец, на этот раз им стал… любимчик жены, староста класса, бывший первый тихоня.
К чему вся эта притча. К тому, что я для себя этот урок прошёл. Впрочем, никому не навязываю своего мнения. Нам НМД нужно переболеть теми политиками, какие уж есть. Просто, не давать им расслабляться, всегда спрашивать с них по максимуму.
Я знаю, что из бандита можно сделать хорошего человека, и довольно лЁгко. Сколько раз невольно и вольно приходилось (и приходится) этим заниматься. Только не бандитскими методами, не люстрацией в другую школу, а доверием к конкретной личности и верой в людей вообще.
2007.07.20 | Предсказамус
Опыт показывает, что нет ничего реальнее нормального государства
Подавляющее большинство стран в Европе - нормальные. Т.е. там нет дважды судимых премьеров с липовыми профессорскими корочками, президенты не привозят тещу из Штатов за счет коммерсантов, оппозиционные деятели в регионах не дербанят землю вместе с властью, чиновники, в основной своей массе, не откровенные хапуги, а высокооплачиваемые уважаемые люди. Ну и так далее. Главная причина - отношение общества ко всему перечисленному. Нет там шансов у таких премьеров и президентов, как у нас. А чиновник, не сумевший объяснить соседям и сослуживцам, откуда у него взялся новый автомобиль, в лучшем случае никогда не найдет себе работу в госсекторе.Остается фигня - стать нормальными.
Дядя Вова пише:
> Я знаю, что из бандита можно сделать хорошего человека, и довольно лЁгко. Сколько раз невольно и вольно приходилось (и приходится) этим заниматься. Только не бандитскими методами, не люстрацией в другую школу, а доверием к конкретной личности и верой в людей вообще.
Желательно сначала сделать из бандита хорошего человека, а уж потом за него голосовать. А не наоборот, как в 2006-м поступили наши земляки на местных выборах
2007.07.20 | BIO
Радикальненько
В мене думок небагатоЄ одна - у всій красі
Щоб нормально було в хаті
Треба покохать Люси...
Буде, буде, гой есі...
Може буде трохи дика
Як та мавка лісова
Ото буде кому серти
Щоб вціліла голова
Тараканова...
Буде і законний віник
Буде хадам пилосос
Хто сховається погано -
Поцілується взасос...
Наостаночок...
ПС Один теж ожонився після реального училища - так все життя
першої жінки позбувавсь поки поступово не відійшов до "вищої освіти".
І це ще ничого - деяки намагаються і до раю екстерном і без жинок...