Відповіді

• 2007.07.22 | привид Романа ShaRP'а

  Ае, все как всегда...

  Майдан-ІНФОРМ пише:
  > 10 років тому київська вчителька української літератури Ліна ЄРМОЛАЄВА усвідомила - вона не може розповісти учням ні про цю поетесу, а ні про інших представників празької школи в літературі. Вчителька вирішила самотужки виправити цю ситуацію. Її учні також перейнялися ідеєю створити шкільний музей.
  >
  > Фото з сімейного архіву, документи, відгуки вдячних відвідувачів. Щороку їх все більше приходить до музею. Утім і через 10 років маленька кімната у школі залишається єдиним в Україні музеєм видатної жінки.
  
  Рух, КУН, УНП, УРП, и прочая и прочая, кто постоянно превозносит эту *героиню* - ну где же вы, где?
  
  Или, по-вашему, о музеях вашей героини должны думать другие? Кто? Жиды, космополиты, москали?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.07.22 | Shooter

    Re: Ае, все как всегда...

    привид Романа ShaRP'а пише:
    > Майдан-ІНФОРМ пише:
    > > 10 років тому київська вчителька української літератури Ліна ЄРМОЛАЄВА усвідомила - вона не може розповісти учням ні про цю поетесу, а ні про інших представників празької школи в літературі. Вчителька вирішила самотужки виправити цю ситуацію. Її учні також перейнялися ідеєю створити шкільний музей.
    > >
    > > Фото з сімейного архіву, документи, відгуки вдячних відвідувачів. Щороку їх все більше приходить до музею. Утім і через 10 років маленька кімната у школі залишається єдиним в Україні музеєм видатної жінки.
    >
    > Рух, КУН, УНП, УРП, и прочая и прочая, кто постоянно превозносит эту *героиню* - ну где же вы, где?
    >
    > Или, по-вашему, о музеях вашей героини должны думать другие? Кто? Жиды, космополиты, москали?
    
    Одна надія - на жидів. Не на хахлів же надіятися. Ім як трьохкомнатну конуру нє дадут + колбасу за 2-20 - вони в той бік навіть дивитися не будуть.

  • 2007.07.22 | gonobobel

    Re: Ае, все как всегда...

    А чого ви пишете героїня в лапках?
    
    Я от не розумію, звідки у вас така зневага до всього українського?
    
    Олена Теліга є геніальною поетесоб українською. ви, принаймні, прочитали хочаб один її вірш?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.07.22 | привид Романа ShaRP'а

      Не там ищете

      gonobobel пише:
      > А чого ви пишете героїня в лапках?
      
      Потому что по-моему она дура, и погибла по-глупости.
      
      > Я от не розумію, звідки у вас така зневага до всього українського?
      
      Естественно не понимаете! Потому что этого нет.
      
      Вместо этого у меня есть любовь к простым украинским гражданам, жизнь которых, я считаю, могла бы быть значительно лучше, - причем совершенно без каких-либо "героив", - а просто благодаря систематической работе.
      
      Глупый же культ "героив" совершенно никому ничем не помогает, а является пустой тратой времени, денег, и сил, которые могли бы быть потрачены на что-то более полезное, а тратятся на самоудовлетворение нациков. Поэтому этот глупый культ "героив" я совершенно не уважаю.
      
      > Олена Теліга є геніальною поетесоб українською. ви, принаймні, прочитали хочаб один її вірш?
      
      Нет. Я вообще не люблю читать стихи.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2007.07.22 | Раціо

        Мда, Ромцю. Ти знаєш, як я завжди захоплювався твоїм інтілєктом

        але тут ти перевершив сам себе.
        
        привид Романа ShaRP'а пише:
        > Потому что по-моему она дура, и погибла по-глупости.
        
        > Нет. Я вообще не люблю читать стихи.
        
        Ромцьо ваапщє нілюбіт чєтать. Зачєм, коли у нього є 10 гігабайт русскоязичних книжок?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2007.07.23 | привид Романа ShaRP'а

          UVMOD п. 0 офтопік

          0. Підміна обговорення теми образами опонента, опонентів, інших учасників форуму
          
          Розмови між учасниками форуму, що містять виключно особисті випади (тобто - не містять нічого більше, незалежно від наявності прямих брутальних образ), вважаються офтопіком та можуть бути видалені модератором без попередження.

      • 2007.07.23 | gonobobel

        Re: Не там ищете

        >Нет. Я вообще не люблю читать стихи.
        
        ну по вас видно. вважаєте, що немає нічого українського - можу вам сислати перелік потягів до Москви. а як не хочите, то мйте ласку сидіть і не плюндруйте честі Олени Теліги.
        
        чомусь, пам"ятаю, імперську російську коричневу стрічечьку чіпляли на себе на 9 травня. чомусь герої вам не потрібнв, але тільки українські, а російські герої вам ой як потрібні.
        
        жалісно мені вас, Ромцю.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2007.07.23 | привид Романа ShaRP'а

          Доктор придет - он вам скажет

          gonobobel пише:
          > чомусь, пам"ятаю, імперську російську коричневу стрічечьку чіпляли на себе на 9 травня.
          
          У вас бред и галлюцинации.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2007.07.23 | Раціо

            Насправді то була імперська зірочка, червона від крові українців

            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2007.07.23 | привид Романа ShaRP'а

              Расскажите это, к примеру, запатистам

              http://en.wikipedia.org/wiki/Zapatista_Army_of_National_Liberation
              
              С утра до вечера, наверное, украинцев расстреливают. Жаль только, что не с вас начали.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2007.07.23 | Раціо

                На Вашій зірці - кров закатованих московською ордою українців

                Шо там на зірках мексиканців - то їхні мексиканські справи. Який воно стосунок має до Вашого коляборанства з окупантами, сер - одному Ктулху відомо.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей

                • 2007.07.23 | привид Романа ShaRP'а

                  А более сексуальные фантазии у вас есть?

      • 2007.07.23 | catko

        воно і видно - привидську систематичну тутроботу на благо

• 2007.07.23 | stefan

  для "привидів" та ін. українофобів "для просвещения"

  Теліга Олена Іванівна (дiвоче прiзвище Шовгенова або Шовгенів), (21 липня 1906 – 22 лютого 1942), вiдома поетка, лiтературний критик, дiяч української культури, народилась у Петербурзі в iнтелiгентнiй напiвбiлоруськiй — напiвукраїнськiй родинi. Мати її була дочкою православного священника. Батько — Iван Опанасович — знаним фахiвцем, гiдротехнiком-практиком, працював на головних водних артерiях: Москви-рiки, Волзi, Клязьмi, Сiверському Донцi, був одним iз авторiв проекту зрошення 500-т тис. десятин Голодного Степу поблизу Ташкента.
  
  3 1918 року родина мешкає у Києвi. Змалечку вабила Олену природа мiста, його сади та парки. Цвiтiння дерев зачаровувало дiвчину i можливо саме природа пробудила у неї поетичну уяву. Зазначимо, що i молодший iз синiв Iвана Опанасовича став росiйським поетом. У Києвi Олена вчить у жiночiй гiмназiї Дучинської українську мову поряд з росiйською, нiмецькою, французькою. Вона вивчає й такi дисциплiни, як Закон Божий, росiйська граматика, iсторiя, арифметика, географiя, чистопис, малювання та креслення. Ми вiднайшли оцiнки юної Олени тих рокiв. Треба сказати, що вчилася вона посередньо. Незабаром влада згортає приватну освiту, всi дiти повиннi навчатися в єдиних трудових звичайних школах. Є вiдомостi, що Олена потрапляє саме до такої.
  
  …1921 року починається голод. Iван Опанасович розумiє, що тим, хто вiдвiдував рiзнi країни, пiд час пошукiв шпигунiв та iмперiалiстичних агентiв буде несолодко… Обирає для себе Чехiю i зникає з Києва. Архiвнi матерiали свiдчать, що навеснi 1925 року мати Олени з дочкою та сином Сергiєм вирушили з мiста до Подебрада у Чехiю, де на той час ректором Української господарської академiї був її чоловiк. Саме в Чехiї Олена спочатку отримує „матуру” — атестат, а потiм закiнчує iсторико-фiлологiчне вiддiлення Українського педiнституту в Празi. Тут вона знайомиться зi своїм вiрним другом, з яким i пiде на розстрiл — з Михайлом Телiгою. Саме тодi пiсля гучного весiлля вона i стає Оленою Телiгою. В Чехiї вiдбувається її становлення як поетки, публiциста-лiтературознавця.
  
  Коли почалася Друга світова війна, Олена Телiга жила у Польщi, з 1929-го, коли у Варшавi померла її мати. Тодi ж настали злигоднi та нестатки. Є вiдомостi, що їй доводилося працювати з музичними номерами у нiчних кабаре i навiть манекенницею, але потiм вдалося влаштуватися вчителькою початкових класiв. Проте, якесь нездоланне тяжiння до Києва жило в її душi постiйно. „Трагiчний” Київ чекав її i вона не сподiваючись, що на неї чатує небезпека, вирушила разом iз Уласом Самчуком i кiлькома друзями до мiста своєї юностi.
  
  В грудні 1939 р. в Кракові Олена Теліга запізналася з Олегом Ольжичем (Кандибою) і тоді ж вступила в Організацію Українських Націоналістів (ОУН) , де вони тісно співпрацювали в культурно-освітній референтурі. -Галина Шиманьска
  
  22 жовтня 1941 р. на автомашинi через Святошин та Брест-Литовське шосе вона мчить Києвом i щемить її серце поблизу КПI i тих мiсць, якi вона колись залишила.
  
  У Києвi Олена Телiга органiзовує Спiлку українських письменникiв, вiдкриває пункт харчування для своїх соратникiв, спiвпрацює з редакцiєю „Українського слова” Iвана Рогача, що знаходилась на Бульварно- Кудрявськiй вулицi, видає тижневик лiтератури i мистецтва — „Лiтаври”.
  
  У своєму останньому листi з нашого мiста вона напише: „…ми йшли вчора ввечерi коло заснiженого унiверситету, самi бiлi i замерзли так, що устами не можна було поворухнути, з холодного примiщення Спiлки до холодного дому… Але за цим снiгом i вiтрами вiдчувається вже яскраве сонце i зелена весна”.
  
  Зi слiв очевидцiв дiзнаємось, що жила О. Телiга в Києвi „в якомусь провулку, в старому двоповерховому будинку, її помешкання було на першому поверсi. Вiкна з усiх кiмнат виходили на подвiр'я. Господинею була похилого вiку бабуся… На двох стiнах — суцiльнi картини, портрети й iкони. Дуже багато словникiв — українських, росiйських, чеських…”
  
  У київський період серед найближчих співробітників О. Ольжича та О. Теліги були Іван Рогач, Орест і Анна Чемеринські, Іван Кошик, Михайло Теліга. - Галина Шиманьска
  
  Пiсля арешту редакцiї „Українського слова” О. Телiга не брала до уваги постанов нiмецької влади. Iгнорувала вказiвки нiмцiв зухвало i принципово. На що сподiвалася вона? „Лiтаври” заборонили. 7 лютого 1942 р. почалися арешти. Друзi її попереджали, що гестапо готує засiдку на вул. Трьохсвятительськiй, де розмiщувалася Спiлка. Але вона знала на що iде, тiкати не збиралася. У приватнiй розмовi з М.Михалевичем вперто пiдкреслила: „Ще раз iз Києва на емiграцiю не поїду ! Не можу…”
  
  Це був її свiдомий вибiр, це був її шлях, який вона гiдно пройшла до останнього подиху. Олена пiшла на стовiдсоткову загибель, з нею пiшов i її Михайло. Пiд час арешту вiн назвався письменником, щоб бути разом з нею.
  
  У київському гестапо О. Телiга перебувала у камерi № 34. Тодi ж вiдбулася її зустрiч iз сестрою Лесi Українки, з якою обмовились кiлькома фразами.
  
  На сiрiм гестапiвськiм мурi залишила вона свiй останнiй автограф: вгорi намальовано тризуб i напис - „Тут сидiла i звiдси йде на розстрiл Олена Телiга”.
  
  За даними iсторикiв, 22 лютого 1942 р. українську письменницю-патрiотку було розстрiляно у Бабиному Яру разом з чоловiком та соратниками.
  
  Сергiй КАРАМАШ. За публiкацiями в газетi "Киiв Шевченкiвський", серпень 1997 р.
  
  Вікіпедія.