07/23/2007 | Кузьма

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Голові Центрального Виконавчого Комітету
політичної партії «Народний Союз Наша Україна»
п. Роману Безсмертному

Іванищенка Володимира Миколайовича,
голови виконавчого комітету
Решетилівської районної організації
Політичної партії «Народний Союз Наша Україна»
в Полтавській області,
вул. Коцюбинського, 8
сел. Решетилівка, Полтавська обл.
38400 тел. 066-3425670, 067-3754254


На ваш вих. № 13-04/276 від 25.06.07 повідомляю, що з текстом подання керівника виконавчого комітету Полтавської обласної організації Боберського В.В. щодо начебто порушення мною трудової дисципліни мене ніхто не знайомив і про таке подання ДО вашого листа мені нічого не було відомо. Це є правда.

Одночасно дякую Вам особисто за проявлену увагу до життя і діяльності районної організації партії та маю надію на Вашу щиру зацікавленість у цьому.

Скористаюся цим, з Вашого дозволу, і надам найдетальніші пояснення, так як керівництво Полтавської обласної організації категорично не хотіло і не хоче чути не тільки виконавчий комітет нашої організації, але будь-яких представників нашої районної організації, окрім групи «обраних» у кількості дев’яти осіб проти трьох сотень членів партії.

В результаті руйнівної діяльності обласної організації, змащеної бадьорими завіряннями, і центральне керівництво партії насправді не володіє ситуацією на місцях, погано уявляє дійсні настрої членів партії та прихильників НСНУ.

Як керівник Ви маєте бути поінформовані об’єктивно, особливо напередодні виборів, якщо Вам насправді небайдужа «Наша Україна». Вибачте заздалегідь, якщо мої пояснення Вам зіпсують настрій і знайдіть будь-ласка, 15 хвилин часу, щоб хоч трохи уявити собі, які причини паплюжать авторитет НСНУ в регіонах.

Вашим листом мені пред’явлена вимога щодо надання пояснень з приводу начебто порушення мною трудової дисципліни, а саме 1) недотримання вимог щодо здійснення партійного обліку, 2) ігнорування вимог центральних керівних органів партії та керівних органів регіональної організації партії ставлю до відома про наступне.

1) Насправді облік членів партії в нашій районній організації ведеться з дня установчої конференції районної організації. Ніяких «порушень» щодо ведення обліку в нашій організації немає і не було. Ці канцелярські уловки Полтавського обласного виконкому, а саме Боберського В.В., є продовженням компанії по оббріхуванню нашої організації зі сторони керівництва Полтавської обласної організації, діяльність якої протягом майже двох років чітко спрямована на розвал Решетилівської районної організації політичної партії «Народний Союз Наша Україна».

Причини цього розуміє кожен член партії в нашому районі (нижче я викладу їх більш детально). Ось тільки до Києва вони не доходять – глохнуть в циркулярах обласного виконкому, який їх породжує і підтримує, та вибілює свої брудні лапки, підшукуючи пристойне виправдання своїм пліткам та інтрижкам. Центральному комітету варто було б дослухатися до керівників більшості райорганізацій у Полтавській області, працівників виконкомів та простих членів партії. Ситуація в «Нашій Україні» у передвиборчому стані насправді жахлива. І винне в цьому насамперед керівництво Полтавської обласної організації НСНУ. Якщо Ви хочете знати справжні настрої однопартійців, то поцікавтеся ними не на формалізованих конференціях, і не в присутності наших обласних керівників. Ніхто не стане там вести «відверті розмови», тому що людям зайві неприємності не потрібні. А інтриганство і підлість, неодноразово продемонстрована обласниками, породить в подальшому зведення рахунків «особливим ставленням» до тих, хто посмів «на царя» очі підняти. Керівництво Полтавської обласної організації – це клан «обраних», що втратив відчуття реальності у гризні за посади і зарплати, та агресивну охорону здобутого.

Поведінка Полтавської обласної організації по відношенню до Решетилівської районної організації має свої витоки, які вже обросли безліччю провокативних наступів зі сторони обласної організації.
Протягом майже двох років я, як голова виконкому Решетилівської РО НСНУ, консультант РО НСНУ Пашинська Л.О., а також до недавнього часу голова нашої організації Стучилова А.Л. насправді неодноразово запрошували представників Полтавської обласної організації НСНУ, її контрольно-ревізійної комісії для звірки ведення партійного обліку та стану справ в організації у відповідь на голослівні закиди в порушеннях зі сторони керівництва облорганізації.

В червні 2006р. (минулим літом) голова КРК Полтавської НСНУ п. А.Ємець в складі комісії, призначеної головою Полтавської НСНУ Близнюком І.Ф., все таки відвідали організацію на вимогу Стучилової А.Л. Склад комісії, яка нас перевіряла, аж надто «зірковий» як для нашого напівсільського рівня: депутат ВРУ Кульчинський М.Г, депутат Полтавської обласної ради Ворона П.В, голова виконкому ОО НСНУ Боберський В.В., голова КР КОО НСНУ п. Ємець та член КРК ОО НСНУ - пані, прізвища якої я не знаю). Ще ПЕРЕД початком перевірки голові нашої організації Стучиловій А.Л. вручили рішення Ради ОО НСНУ щодо виведення її зі складу облради НСНУ ЗА ВИСНОВКАМИ цієї перевірки, яка тільки мала початися.

Проте, ЖОДНИХ ПОРУШЕНЬ КОМІСІЯ В РАЙОННІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ТАК І НЕ ВИЯВИЛА, ПРЕТЕНЗІЙ ДО ГОЛОВИ РО ТА ВИКОНКОМУ НЕ ПРЕД’ЯВИЛА, хоч ОО НСНУ до перевірки підкреслено декларувала наявність якихось «порушень». З письмовими висновками комісії нас взагалі не ознайомили. Це не просто необ’єктивність. Це, до речі, порушення статутних норм зі сторони облорганізації, а ще й непорядність та зверхнє ставлення до своїх виборців.

Насправді, справжньою метою численних придирок до нашої райорганізації зі сторони Полтавської обласної організації було примусове усунення будь-якою ціною голови Решетилівської РО НСНУ Стучилової А.Л., яка проявила власну позицію при формуванні виборчого штабу, формуванні виборчого списку районної ради, до складу яких голова обласної організації І. Близнюк та керівник обласного виборчого штабу М. Кульчинський настирливо, силою просували друга Кульчинського – Дроботенка Олександра Миколайовича (на той момент Дроботенко О.М. був в.о. голови РДА). Між тим, Президія, Рада РО НСНУ та конференції з формування виборчого списку (як і голова райорганізації) також не підтримували цю кандидатуру. Такого Стучиловій керівництво обласної організації простити не могло. Щодо неї були допущені особисті образи та грубі приниження зі сторони Кульчинського та Близнюка в присутності голів та членів районних організацій інших партій блоку. Щоб добитися поставленої мети, наступну районну конференцію по формуванню виборчого списку до місцевих рад вів особисто голова обласної організації НСНУ Близнюк І.Ф., який і продавив цю кандидатуру до виборчого списку, мотивуючи «партійною необхідністю». Після виборів, на яких район дав 15,4% до Верховної Ради України (при середньому показнику по області 14,0%) обласна організація звинуватила Стучилову в низьких результатах виборів, зі стаціонару обласного кардіодиспансеру п.Близнюк викликав її для винесення «догани» (так і комуністи не робили!).

У подальшому керівництво обласної організації всіляко намагалося її усунути: борючись з невгодною головою, облорганізація НСНУ призначила оргкомітет з її опонентів, який готував дві конференції поспіль. Оргкомітет по проведенню конференцій для переобрання голови організації, отримавши підтримку облорганізації, списки і заяви(!) членів партії, штучно сортував делегатів на ці конференції, вибираючи найбільш толерантних і непевних, настроював їх проти голови організації, зводячи наклепи, обмежував представництво для відбору делегатів на конференції, поширював неправдиву інформацію на рівні району та Ради обласної організації НСНУ.

Однак, Стучилова так і залишилась головою районної організації, її не переобрали всупереч намірам облорганізації НСНУ. Весь 2006 рік обласна НСНУ відкрито, при будь-якій нагоді, постійно погрожувала нашій організації примусовим розформуванням РОНСНУ.

Тільки 25 лютого 2007р Стучилова А.Л., втомившись від шаленого психологічного тиску та інтриг, влаштованих керівництвом ОО НСНУ, добровільно склала свої обов’язки на черговій конференції по її переобранню, взяла самовідвід і попросила делегатів більше її кандидатуру на цю посаду не висувати. Перед цим побувала на обласній раді ОО НСНУ, куди її «викликали» давати чергові пояснення; заявила про свої наміри і запропонувала Полтавській ОО НСНУ обрати нового голову райорганізації. На цю посаду була визначена кандидатура Гончаренко Любов Михайлівни, під яку мала бути підготовлена конференція. Однак, ця конференція, на якій були присутні і Боберський В.В, і Ворона П.В, обрала іншого голову - Наконечного Михайла Григоровича, двома третинами голосів – відому в районі людину, керівника з більш ніж 20-річним стажем, батька десяти дітей, того, хто разом зі Стучиловою А.Л. будував нашу організацію. Здавалося б мета досягнута. Ні, і ця конференція визнається обласною організацією нелегітимною. Не того обрали, кого треба було! Наконечний написав заяву про вихід з партії та складання своїх повноважень.

8 липня 2007р. відбудеться ще одна конференція, підготована тим же оргкомітетом, що і в минулому році: ті ж самі люди, які «провалили» вже три конференції перед цим, хоч вони і є зовні відданими панам Кульчинському, Вороні, Близнюку.

Все це та багато інших подій, спровокованих ОО НСНУ, - дії, які різко деморалізують членів та прихильників партії (нагадаю, ми живемо в маленькому селищі, де всі люди на виду, і всі все знають одне про одного). Так якого авторитету додала обласна організація партії в нашому районі?

До речі, сьогодні Стучилова А.Л. – голова фракції «Наша Україна», член Президії в Решетилівській районній раді (до складу фракції «Наша Україна» не увійшов тільки один депутат, який висувався нашим виборчим блоком - Дроботенко О.М., нині голова Решетилівської РДА, саме та кандидатура, яку просували Кульчинський і Близнюк, дай Бог їм здоров’я). Стучилова А.Л. – один з найактивніших депутатів районної ради, єдина, хто веде депутатський прийом громадян; приймає участь у підготовці заходів для дітей та молоді, захищає права підприємців, веде активне громадське життя, очолила в районі ГО «Антикримінальний вибір», є заступником керівника Полтавського ОО Громадянського руху «Народна самооборона» з оргметодроботи (фактично керівник обласного виконкому). Акція Ю. Луценка в Решетилівці, яку проводила «Народна Самооборона» 12.05.2007р. зібрала більше людей, ніж акція В.Кириленка в м. Полтаві 01.07.2007р. Є й ще одна відмінність – не будучи структурованою в області ця організація зібрала добровільно зацікавлених громадян, а не членів партії та адмінапарат, якому «довела» необхідну кількість явки обласна організація «Нашої України» за три дні до акції. Зауважу, що між «Нашою Україною» та «Народною Самообороною» в області фактично ведеться холодна війна зі сторони Близнюка, Ворони, Боберського. Про будь-яку співпрацю і мови нема. Тож яким чином вигравати вибори?
Ще однією причиною різкого невдоволення Полтавської ОО НСНУ є також систематичні, більше ніж дворічні, скарги членів партії з Решетилівського району, які приймали участь у виборах при роботі в дільничних виборчих комісіях: їм за роботу в ДВК не заплатили двоє виборів поспіль:

2004 року (керівник штабу П’ятаха Зоя Миколаївна),
2006 року (керівник штабу Корнієвський Анатолій Васильович, фактично знову П’ятаха З.М).

На установчій конференції райорганізації НСНУ П’ятасі З.М. були пред’явлені 26 заяв про невиплату коштів і підробку підписів у відомостях по розрахунках за вибори. Ці 26 заяв в присутності 104 членів партії були передані керівнику виконкому ОО НСНУ і - зникли безслідно! Але люди про них не забули. На кожній конференції це питання П’ятасі задають і задають. Двічі районні конференції виключали її з партії, разом з Корнієвським та їх розкольною групою (11 осіб), яка систематично намагається провадити в життя ідеї облоргнізації в районі. Однак, Полтавська ОО НСНУ вперто не визнавала всі ці конференції легітимними. Невигідно. Навпаки, облорганізація за невиплату коштів людям п. П’ятаху уповноважила постійним членством в оргкомітеті по підготовці чисельних конференцій по переобраннях голови організації. За такі ж діяння її ставленика, п. Корнієвського, яким вона активно керувала в штабі на виборах 2006 р, рекомендувала виключити з членів партії та списку кандидатів у депутати до райради…

В червні 2006 при перевірці партійного обліку та стану справ в організації обласною комісією було проведене детальне опитування активу організації, Президії та членів Ради, рядових членів партії, депутатів місцевих рад від виборчого блоку «Наша Україна» на предмет роботи цієї голови нашої районної організації. До речі, у відсутності самої голови організації (незрозуміло чому шановні депутати попросили її покинути приміщення, де відбувалася «відверта розмова»). Люди її підтримали. Пізніше було проведено детальне опитування всіма членами комісії самої Стучилової А.Л., депутатів та голів інших партій щодо неї, та ознайомлення з документацією організації на вимогу членів комісії. Порушень не виявили. А сьогодні чомусь знову про них заговорили.

Однак, дещо виконком Полтавської ОО НСНУ за циркулярною балаканиною приховав від Києва (чи то страждає короткою пам’яттю): в ході перевірки було виявлено, що членів партії (копій їх заяв) в районній організації більше на 16 осіб, ніж оригіналів заяв цих членів партії у виконавчому комітеті Полтавської ОО НСНУ. Те, що ці заяви в Полтавську ОО НСНУ нами здавалися - доводиться тим, що обласна організація постановила рішення про прийняття цих членів до партії на підставі їх заяв. Тобто заяви членів партії втрачені були саме в виконавчому комітеті Полтавської ОО НСНУ. Яким чином - мені невідомо.
Ще про партійний облік. На установчій конференції районної організації 20.06.2007 та відразу після неї було подано 52 заяви про вихід з членів партії. Ці заяви були подані до Полтавського облвиконкому НСНУ одразу після їх надходження. До цього часу, а пройшло вже понад два роки, Полтавська ОО НСНУ не постановила рішення про виключення цих людей з членів партії, яке дало б підстави зняти їх з обліку в нашій РО НСНУ. Це не порушення статуту? Чи мертві душі надають ваги організації? І скільки ж їх насправді, тих мертвих душ? Можливо час оголосити добровільну перереєстрацію членів партії, щоб знати, на що вона може розраховувати?

До речі, перша установча конференція була зірвана саме через масові претензії до голови оргкомітету п. П’ятахи (призначеної Близнюком, і перепризначеної в оргкомітет уже тричі при діючій організації для проведення численних конференцій по переобранню голови РО НСНУ). Після висунення п. П’ятахи кандидатом на голову райорганізації вона набрала 11 голосів зі 114 делегатів конференції. Ще дві конференції, які готував оргкомітет за її участі були зірвані з тих самих причин – претензій до неї щодо невиплати коштів та підробки підписів при їх видачі.

В листопаді 2005 р, будучи присутньою на обласній конференції, п. П’ятаха дозволила собі на кінокамери, в присутності повного залу делегатів з різних районів, голослівно і безпідставно звинуватити голову організації Стучилову в самозванстві і самовисуненні в кандидати до обласної ради тільки тому, що її, П’ятахи, не було на конференції. Однак, коли Стучилова написала заяву до КРК ОО НСНУ про призначення перевірки, і перевіркою було виявлено, що така конференція відбулася, а кандидатом в депутати облради була висунута не тільки Стучилова, але ще й голова районної КРК Гончаренко висновок голови Полтавської ОО НСНУ після проведення цієї перевірки вразив усіх: не зобов’язати П’ятаху публічно вибачитись, ні. Зобов’язати Стучилову знайти спільну мову з П’ятахою… Який авторитет має цей беззмінний член усіх оргкомітетів усіх часів, і в кого? Хто ж насправді диригує інтригами в районних організаціях? Члени нашої партійної організації давно зрозуміли, що сам пан голова Полтавської ОО НСНУ Близнюк І.Ф. зі своїми приспішниками.

І ще про партійний облік. Партійний облік у Полтавській ОО НСНУ вела пані Хан Юлія. Нею не відмічалися взагалі ні дати, ні номери рішень ОО НСНУ про прийом до партії на оригіналах заяв, які здавалися до обласної ОО НСНУ. Нині консультанту нашої Решетилівської РО НСНУ п. Пашинській поставили це в вину і довели в обов’язок їздити та сидіти в обласному виконкомі, вибирати номери і дати рішень і заповнювати заяви, які мала оформляти працівник облвиконкому НСНУ.
Нам обом, як працівникам виконкому, також довели як нашу вину відсутність фотографій членів партії та без будь-якого фінансування нам обом була поставлена задача об’їхати район за два тижні і зібрати ці фотографії повторно.

На диво, коли Пашинська виїхала в обласний виконком на заповнення заяв членів партії датами та номерами рішень ОО НСНУ вона знайшла в папці пакет з 10-ма пачками фотографій, серед яких шість пачок – з фотографіями членів партії, які перебувають на обліку в Решетилівській ОО НСНУ. Виходить, працівники облвиконкому самі не відають, що робиться в їх папках або придумують підстави для зачіпок. Всі фотографії були підписані за приналежністю до організації, зазначені прізвища, ініціали на вимогу п. Хан Ю.В.

Дивує блюзнірство п. Боберського, не майданного «помаранчевого». Якраз йому безпосередньо в Решетилівському районі пред’являлися дублікати анкет членів партії, які робилися з початку діяльності організації. Про ці дублікати анкет «намальовано» у підписаному ним Протоколі від 05.06.07, наданому мені разом з Вашим листом тільки 29.06.07р. До речі ці дублікати я робив за власний кошт. Як врешті і власним коштом утримував офіс РО НСНУ в районі - безоплатно і невдячно зі сторони ОО НСНУ: з 2004 року в моєму приміщенні знаходився штаб В. Ющенка, а потім НСНУ, до червня 2007 р включно. Також безкоштовно використовувалася належна мені офісна і комп’ютерна техніка, автомобіль. Про те, що в 2004 р під час революції я гатив у бочки під Кабміном, жив у наметовому містечку, перераховував особисті кошти на майдан та на вибори 2006р., не претендуючи на посади, я вже й згадувати не буду. Все це теж нічого не варто в очах Полтавської ОО НСНУ. Звичайно, більш цінні ті, хто відсиджувався по норах, по темних кухнях; ті, хто, вчепившись в посаду, виціловує на обласному телебаченні януковичів, як п. Ворона; ті, хто злизує об’їдки з вельможних тарілок і, заглядаючи в очі начальству, віддано вимахує обрубками совісті. Нині це в моді. За це і в кандидати в депутати Верховної Ради потрапляють!

Знає Боберський і про те, що в громадській приймальні працює один депутат, голова фракції «Наша Україна» Стучилова А.Л., ще й на виїзні прийоми по селам виїжджає. Скільки ж можна брехати? Півправди – це теж брехня.

Списки агітаторів із складу депутатів місцевих рад подані, але безкоштовно працювати ніхто вже не хоче, бо ідею в людей вкрали. Саме через політичне «близнюкство» у відношенні до людей - з помаранчевих героїв нас перехрестили на рудих «щурів», бо поїдаємо не лише ідеї Українського народу, а й самих себе.

Копії свідоцтв зареєстрованих структурних підрозділів передані в ОО НСНУ відразу після реєстрації і знаходяться там. Як і протоколи про утворення утворених, але не зареєстрованих осередків. Навіщо писати те, чого немає, якщо ми вважаємо себе однодумцями?

Відповідні заходи по підготовці та проведенню районної партійної конференції ми завжди вживали і без вказівок обласного виконкому. Хоча до складу оргкомітету по проведенню конференції як голова виконкому я не включений. А щодо будь-яких вимог керівних органів партії та керівних органів регіональної організації партії – то, відповідаючи за свої слова, пояснюю, що протягом майже року, всі ці вказівки обмежувались лише вимогою подавати місячні звіти і план заходів. І все. Тобто про обласні конференції, з’їзди партії, обласні заходи, центральні заходи партії, ми, працівники виконавчого комітету РО НСНУ довідувалися пост-фактум по телебаченню або з Інтернету. Ніхто нас про це до відома не ставив. Всю нашу організацію ІГНОРУВАЛИ, однак, як видно, канцелярія трудилася і подання до центрального виконкому писала, щоб «скласти думку», очевидно.
Єдиний захід, до якого нашу організацію «долучила» Полтавська ОО НСНУ – поїздка на майдан 30 березня 2007р. Хочу зазначити, що і тут, вкотре, недоречно прекрасна і розумна невпопад Полтавська ОО НСНУ поступила не по-людськи: 1800 (тисячу вісімсот) грн. приватних коштів за автобус мені так і не повернули. Більш того, п. Боберський не віддає мені і договір з перевізником, щоб я ці кошти повернути собі взагалі не зміг. Я це розцінюю саме так.

Я був чоловіком Стучилової А.Л., і розлучився у вересні 2005р. У березні 2007р. я знову з нею одружився. Дивним чином співпали в часі ця подія та поновлення претензій до мене зі сторони полтавців. Член виконкому Л. Пашинська також зберігає з нею хороші дружні відносини, як і більшість членів організації, яким Стучилова неодноразово допомагала у вирішенні юридичних і побутових проблем, не маючи працевлаштування сама. Переконаний, що саме це, а також небажання сприймати її активність, і є підставою для виживання тепер і мене, і Пашинської, та несприйняття інших членів нашої організації, окрім групи Зої П’ятахи, яка разом із обласними владцями НСНУ фактично розвалила бойову організацію. Інших підстав для війни з нашим виконкомом просто не може бути. Треба ж розчистити дорогу своїм прихвосням. А невгодних - розтоптати вщент. У чужому оці тріску бачити, в своєму – колоди не помічати. Оце і є справжній стиль відносин Полтавської ОО НСНУ з районними організаціями в області. Тому, на зустріч з керівником партії приходить так мало людей.

ЧИ ХОЧЕТЕ ВИ ПРО ЦЕ ЧУТИ ?????

Чи хочете Ви чути і бачити, що авторитет Кульчинського в Полтавській області давно дорівнює нулю, а висування його кандидатом до ВРУ стало болючим для полтавців??? 1 липня 2007р. в залі обласної філармонії В’ячеслав Кириленко сам мав змогу в цьому переконатися. Невже «Наша Україна» прагне насправді перетворити ВРУ на палату лордів з пожиттєвими привілеями? Навіщо нівечити сподівання своїх прихильників?

Чи не вбачаєте Ви значно вагоміших порушень статуту і норм моралі зі сторони Полтавської ООНСНУ у вище викладеному? Чи як і керівництво Полтавської НСНУ вважаєте, що примарна «партійна необхідність» і власний владно-корисливий інтерес більш вагомі за стійку повагу до своїх однодумців і виборців?

Гасла НСНУ суперечать в Полтавській області її реальним справам, шкодять простим громадянам, які вірили в цю партію, як у свою, народжену на майдані. Я, люди, які підтримали майдан, які працювали на «Нашу Україну» стали жертвами і інструментом для досягнення корисливих цілей в руках спритних брехунів – політичних пройдисвітів. Якщо Ви вважаєте себе справедливою і порядною людиною, майте мужність визнати, що дії керівництва Полтавської обласної організації не відповідають нормам моралі, а не тільки статуту партії, які б правильні папірці не складали партійні функціонери в гонитві за вищою оцінкою для себе коханих.

Я хочу, щоб Ви почули і зрозуміли просту істину. Я вже втратив віру у те, що сколихнуло і змінило моє життя – у Майдан. Це було насправді цінним для мене. Але втрата таких керівників над собою, як Близнюк, Кульчинський, Ворона, Боберський – не велика цінність, повірте: мені від них нічого не потрібно, і потрібно не було. Ні посад, ні влади я не прагну, нема таких амбіцій. Завжди був простим і порядним виконавцем. Але, я та багато таких, як і я, насправді потрібні «Нашій Україні» більше, ніж така «Наша Україна» – нам. Повага і елементарна людська вдячність коштують не дорого, а ціняться на вагу золота.

Вирішуйте, як Вам захочеться. Я ніколи не писав і не скаржився. Оце вже допекло і мене. Але чи є кому скаржитися? Чи взагалі це потрібно Вам особисто і «Нашій Україні»? І чия вона за таких умов, хіба наша? моя? Чи прочитаєте Ви взагалі те, що я викладав Вам з душі? Мабуть, ні. Швидше п. Боберський з Близнюком почитають… Так заведено, чув, у номенклатури - спускати скарги назад. Що ж, нехай почитають. Може хоч насниться їм совість.

Якщо не прочитаєте оригінал в партійному офісі, то копію на сайті Майдан прочитаєте напевно.

ЦИМ ЗАЯВЛЯЮ ПРО СВІЙ ВИХІД З ПАРТІЇ, БО БІЛЬШЕ НЕ ХОЧУ ЩОБ МЕНЕ ОТОТОЖНЮВАЛИ З ПОЛІТИЧНИМИ ШАХРАЯМИ, ГОЛИЙ ЗАД ЯКИХ НЕ ПРИКРИЄ НАВІТЬ ІМІДЖ ЮРІЯ ЛУЦЕНКА, ЯКОГО ЩЕ Є ЗА ЩО ПОВАЖАТИ. ПОКИ ЩО…

Щиро дякую за увагу.

02.07.2007р.

З повагою,
Володимир Іванищенко.