Відповіді

• 2007.08.10 | Abbot

  Re: Результаты опроса.

  0 - Кучма (cидел и писал мемуары)
  0 - Литвин (с нужного момента критиковал власть)
  10 - Луценко (был неплохим министром, но нужно было сажать кого надо, а не кивать на прокуроров!)
  25 - Симоненко (вел себя как и положено комми, без эксцессов)
  50 - Ющенко (мумурандумы и круглые столы)
  50 - Янукович (непроходимая тупость и настрой на конфронтацию, пожирание оппонентов)
  50 - Юля (травля бывших собратьев в борьбе за электорат, операция "люби друзи", голосование за закон про кабмин)
  100 - Мороз (за гранью добра и зла, а также здравого смысла. Политическое самоубийство).

• 2007.08.10 | Isoлято

  Согласен почти со всем...

  Только Ющенко и Мороза поменял бы местами.
  
  На уровне 40 вставил бы Ветрянку... но не за "действия", а скорее за "бездействия". Она упустила кучу великолепных возможностей. Впрочем, наверное, так и было задумано.
  
  "Сотню" дал бы Кушнарёву. Ведь знал, бедняга, с кем связался... Всё-таки при "политическом отрупении" Мороз умудрился остаться в живых физически.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.08.10 | Хвізик

    Re: Согласен почти со всем...

    Isoлято пише:
    
    > при "политическом отрупении" Мороз умудрился остаться в живых физически.
    поки що

• 2007.08.10 | Карт

  В тому то і справа, шановний Спокусе, що

  помилок кожний (ну, майже кожний) з них майже не припустився.
  Бо що таке "припускатися помилок"? Це, нмд, діяти не на користь своїй меті. І тут важливим виглядає питання: а якої ж мети намагалися досягнути вказані Вами політики?
  Ну, звичайно, що у всіх них є мета досягти влади і втриматись при владі якомога довше. Але цю мету можна віднести до особистої проблеми кожного політика, не за те ж ми їх обираємо (і не для того). Отже, йдеться про суспільно важливу мету, тобто про те, якою вони бачать Україну, і яке місце у їхній Україні вони хотіли б закріпити за собою?
  
  1. Тимошенко. Україна має перетворитися у короткий термін на країну європейського зразка (хоча б за головними показниками). Шлях до перетворення - ліквідація олігархічних наробок по використанню ресурсів країни на користь великого бізнесу, суттєве підняття мінімальної межі, протектування кількох напрямків розвитку, що є необдідними для європеїзації. Себе бачить впливовим політиком на Європі. Так де і в чому вона припустилась помилок?
  2. Кучма. Йому байдуже, якою буде Україна. Важливо лише, щоб після відходу на пенсію його не чіпали. В часи ПомРев не припустився жодної помилки, а потім тим більше.
  3. Литвин. Чиновник високого рангу. Задовільниться будь-якою Україною. Інтересів великого бізнесу чіпати не буде, буде з усіма "домовлятися", тобто віддасть визначати стан речей більш сильним гравцям, виторгувавши собі певний владний простір для здійснення власного піару. Помилок за ним не помітив.
  4. Луценко. Україну бачить сильною, процвітаючою, .. взагалі - хорошою! Як це зробити, звісно не знає, тому певних планів не має, обходиться рєчовками. Зумів піднятися до очільника [мега]блоку! Про помилки говорити якось ніяково ..
  5. Симоненко. Хотів би бачити Україну молодшою сестрою старшого брата, а себе - Головою ВР. Ну, звісна річ, і сам не вірить в таку перспективу. Тому артистично виконує роль серйозного політика, що стоїть на сторожі братньої дружби між люмпенами всіх слов'ян. Гроші звідкись має, отже, працює без помилок.
  6. Янукович. Хотів би бачити Україну такою, у який він ганяв би кортежами, а народ йому привітно махав прапорцями і цілував руки. Все решта - від лукавого. Наче ніде і не помилився ..
  7. Мороз. Хотів бути першою особою, політику сприймав виключно як гру. Зробив один не той хід, і замість лузи вискочив за бірт. Отут, дійсно, ставимо 100.
  8. Ющенко. Хотів стати Папою Київським. Для цього вважав за потрібне обставити себе своїми пішаками, а королеву підставити під слона. Так і зробив. Вийшло погано. Через деякий час зрозумів, що краще хотіти іншого: бути не Папою, а просто Президентом. Для цього вважав за потрібне замінити пішаків на офіцерів і повернути королеву. Так і зробив. Помилок не бачу.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.08.10 | Abbot

    Как говорится, не в бровь, а в глаз:)

    > 8. Ющенко. Хотів стати Папою Київським. Для цього вважав за потрібне обставити себе своїми пішаками, а королеву підставити під слона. Так і зробив. Вийшло погано. Через деякий час зрозумів, що краще хотіти іншого: бути не Папою, а просто Президентом. Для цього вважав за потрібне замінити пішаків на офіцерів і повернути королеву. Так і зробив. Помилок не бачу.
    >
    
    Красиво и точно сказано:)

  • 2007.08.10 | SpokusXalepniy

    Есть "пунктик".

    Карт пише:
    > ...помилок кожний (ну, майже кожний) з них майже не припустився. Бо що таке "припускатися помилок"? Це... діяти не на користь своїй меті.
    Хорошее определение. Но тут не совсем точное выражение "діяти на користь". Не только действия могут идти на пользу или вовред своей цели, но и, как было сказано в вопросе, - высказывания, комментарии, выступления в СМИ и т.д. а также - бездействия в ситуациях, когда надо действовать. И ещё очень важно соизмерять действия и полученный от этих действий результат. Часто хорошие с виду действия приводят не к тем результатам, и поэтому ИСТОРИЧЕСКАЯ правильность действий и высказываний, и выступлений... важнее, чем кажущаяяся сиюминутная. Поэтому я и подчеркнул, что оценивать надо интегрально.
    
    В этом смысле у каждого из лидеров ошибки были, и их было не мало. Интегрально оценивать по 100-бальной шкале - это по сути выявить соотношение в процентах вреда и пользы по отношению к продвижению своей цели в жизнь. Поэтому, например, для Тимошенко я выставил соотношение 10:90.
    О разницы в целях я не говорил. Это было бы длинно... но интересно.
    
    > І тут важливим виглядає питання: а якої ж мети намагалися досягнути вказані Вами політики?
    > Ну, звичайно, що у всіх них є мета досягти влади і втриматись при владі якомога довше. Але цю мету можна віднести до особистої проблеми кожного політика, не за те ж ми їх обираємо (і не для того).
    
    Это не проблемы, а амбиции каждого политика. Будете смеяться, но я считаю, что тяга политика к власти должна обществом всячески поощряться, а не наоборот, как это происходит в Украине.
    Мало того, общество должно максимально использовать эту мечту политика в своих личных (а в сумме - общественных) интересах. Оно просто должно контролировать это явление природы.
    
    Ну, посудите сами, если ваш ребенок не просто имеет талант к музыке, но и к тому же его невозможно оторвать от пианино - будете вы рассматривать такой дар божий в негативном смысле?! Другое дело, что к такому ребёнку надо проявлять внимание с особой осторожностью, чтобы, с одной стороны, тщательно контролировать по многим направлениям, а с другой - не выплеснуть с контрольной водой и ребёнка (в полном смысле этого слова ).
    
    То же самое надо делать и с талантом руководителя крупного масштаба. Как минимум, общество (не без помощи специалистов) должно уметь отличать по-крупному - декларируемую способность от реальной, а также и в деталях - является это лишь склонностью к командованию, или это природный дар. Ну, короче, отличать всё то, чем божий дар отличается от яичницы.
    Хотя, конечно, любимое занятие народа - уравнять ИХ ВСЕХ к ё.... м.... Сделать ИХ похожих на меня - любимого, сидящего с банкой пива у телевизора.
    
    > Отже, йдеться про суспільно важливу мету...
    
    А вот об этом говорить рано, потому что всё это есть процесс контроля обществом политика - не дать ему свою шерсть перепутать с государственной. А буде такая шерсть обнаружена... Ну, пока я предложил малость - например, скинуть ему хотя бы пару десятков баллов в интегральной оценке после внутреннего "опроса себя".
    
    Но и это воспринято в штыки, ибо непреодолима жажда - всех уравнять без лишних разговоров.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.08.11 | Карт

      Чого тільки немає ..

      SpokusXalepniy пише:
      
      > Это не проблемы, а амбиции каждого политика. Будете смеяться, но я считаю, что тяга политика к власти должна обществом всячески поощряться, а не наоборот, как это происходит в Украине.
      
      Здається, що "тяга" така, що в заохочуванні і потреб не виникає. Тяга зменшиться, коли центральна влада розпорошиться по регіонах. Дехто намагається ушвидшити цей процес, сподіваючись, мабуть, на те, що без ока центральної влади (і інтересів київських акул) їм буде зручніше "прибарахлиться" на власній території.
      
      Роки дикого капіталізму привчили українців до думки, що до влади рвуться з однією метою - котролювати (спрямовувати у потрібний бік) всякі потоки, захоплювати майно і закріплюватися у владі і далі для того ж самого. Тому, коли виникає політик, який має принципову іншу мету, він опиняється "не на часі", спочатку йому майже ніхто не вірить (і правильно!), він це розуміє і намагається довести ділом, що він саме такий. А от цього інші ("звичайні") гравці бояться найбільше. Тому і грають "всі проти одного".
      
      > То же самое надо делать и с талантом руководителя крупного масштаба. Как минимум, общество (не без помощи специалистов) должно уметь отличать по-крупному - декларируемую способность от реальной, а также и в деталях - является это лишь склонностью к командованию, или это природный дар. Ну, короче, отличать всё то, чем божий дар отличается от яичницы.
      
      Ви, Спокусе, дуже інтелігентна людина ..
      
      > Хотя, конечно, любимое занятие народа - уравнять ИХ ВСЕХ к ё.... м.... Сделать ИХ похожих на меня - любимого, сидящего с банкой пива у телевизора.
      
      .. та все ж таки не без здорового глузду!
      
      Карт:
      > > Отже, йдеться про суспільно важливу мету...
      >
      > А вот об этом говорить рано, потому что всё это есть процесс контроля обществом политика - не дать ему свою шерсть перепутать с государственной.
      
      Коли я казав про "про суспільно важливу мету", я мав на увазі і функцію, яку здійснює кожний політик (скоріше, держдіяч) на своєму місці. Навіть Янукович не може не здійсювати (хоча б частково) функцій менеджера всія України. Так от, суспільно важлива мета, якої досягає політик, визначає зміст його функції. Скажімо, менеджер-Тимошенко вважає, що швидкий поступ України є неможливим без подалання бідності, інакше бідне суспільство буде ворожим до реформ, а його невдоволенням легко скористаються олігархи. Менеджер-Янукович вважає, що у нього з одного боку чавкає одна свора, а з другого боку - інша, отже він має так їх підкормлювати, щоб їм було вигідно тримати саме Януковича при владі.
      
      А Ви кажете - помилки ..

  • 2007.08.11 | stefan

    де та Королева?

    Карт пише:
    > помилок кожний (ну, майже кожний) з них майже не припустився.
    > Бо що таке "припускатися помилок"? Це, нмд, діяти не на користь своїй меті. І тут важливим виглядає питання: а якої ж мети намагалися досягнути вказані Вами політики?
    > Ну, звичайно, що у всіх них є мета досягти влади і втриматись при владі якомога довше. Але цю мету можна віднести до особистої проблеми кожного політика, не за те ж ми їх обираємо (і не для того). Отже, йдеться про суспільно важливу мету, тобто про те, якою вони бачать Україну, і яке місце у їхній Україні вони хотіли б закріпити за собою?
    >
    
    > 1. Тимошенко. Україна має перетворитися у короткий термін на країну європейського зразка (хоча б за головними показниками). Шлях до перетворення - ліквідація олігархічних наробок по використанню ресурсів країни на користь великого бізнесу, суттєве підняття мінімальної межі, протектування кількох напрямків розвитку, що є необдідними для європеїзації. Себе бачить впливовим політиком на Європі. Так де і в чому вона припустилась помилок?
    Будучи ПМ не вміла "торгувати" м"ясом на пасху, бензином та...
    Може і ідейник вона хрорший, але виковавець - поганий.
    Зате - в революцію їй нема рівних.Може косандувати генералами, адміралами і всіма іншими
    .
    > 2. Кучма. Йому байдуже, якою буде Україна. Важливо лише, щоб після відходу на пенсію його не чіпали. В часи ПомРев не припустився жодної помилки, а потім тим більше.
    (+)
    
    > 3. Литвин. Чиновник високого рангу. Задовільниться будь-якою Україною. Інтересів великого бізнесу чіпати не буде, буде з усіма "домовлятися", тобто віддасть визначати стан речей більш сильним гравцям, виторгувавши собі певний владний простір для здійснення власного піару. Помилок за ним не помітив.
    (+)
    
    > 4. Луценко. Україну бачить сильною, процвітаючою, .. взагалі - хорошою! Як це зробити, звісно не знає, тому певних планів не має, обходиться рєчовками. Зумів піднятися до очільника [мега]блоку! Про помилки говорити якось ніяково ..
    (+)
    
    > 5. Симоненко. Хотів би бачити Україну молодшою сестрою старшого брата, а себе - Головою ВР. Ну, звісна річ, і сам не вірить в таку перспективу. Тому артистично виконує роль серйозного політика, що стоїть на сторожі братньої дружби між люмпенами всіх слов'ян. Гроші звідкись має, отже, працює без помилок.
    (+)
    
    > 6. Янукович. Хотів би бачити Україну такою, у який він ганяв би кортежами, а народ йому привітно махав прапорцями і цілував руки. Все решта - від лукавого. Наче ніде і не помилився ...
    (+)
    
    > 7. Мороз. Хотів бути першою особою, політику сприймав виключно як гру. Зробив один не той хід, і замість лузи вискочив за борт. Отут, дійсно, ставимо 100.
    (+)
    
    > 8. Ющенко. Хотів стати Папою Київським. Для цього вважав за потрібне обставити себе своїми пішаками, а королеву підставити під слона. Так і зробив. Вийшло погано. Через деякий час зрозумів, що краще хотіти іншого: бути не Папою, а просто Президентом. Для цього вважав за потрібне замінити пішаків на офіцерів і повернути королеву. Так і зробив. Помилок не бачу.
    
    де та Королева?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.08.11 | Карт

      В свідомості українців.

      Вибори покажуть. Але у мене немає сумнівів, що рано чи пізно ми побачимо королеву і на троні.
      
      От ВИ, запрограмований антиюліанець, знайшли старе протухше "м'ясо", щоб стверджувати, що Юля не годна бути лідером. Хоча добре знаєте, що м'ясо-сьогодні починає рости у далекому вчора. Можна вважати помилкою Тимошенко те, що вона згарячкувала, коли давала обіцянку щодо ціни. Ну, королеві, справді, не можна помилятися і в малому.

• 2007.08.11 | ОРИШКА

  Re: Результаты опроса.

  
  
  Мои - вот:
  Кучма - для меня вычеркнут, я не понимаю, какие ниточки он дергает.
  
  0 - Ахметов - а почему главного-то пропустили? Кукловод половины
  страны "на доверии" - пока без проколов
  0 - Симоненко - усьо четко, как и ожидалось. Не обманул.
  0 - Литвин а че? Он-то как раз и не запротиворечил себе.
  30 - Тимошенко - ой, тяжело, конечно, например, тема газа сдулась,
  повсеместные симптомы "ирпенского б-ва" тоже, вроде бы, на
  ее совести ?
  40 - Луценко - так много силы в голосе, что плохо воспринимается
  суть. Из понятного - или работай во вражьем прав-ве и молчи,
  или охаивай почем зря - но тогда не работай. Чем лучше
  "растопырок" - перебежчиков?
  
  90 - Ющенко. Без комментариев, все факты обглоданы до конца.
  100 - Мороз - это достойно, конечно, пера Гоголя, напишите кто-
  нибудь.
  
  Януковича выношу за скобки, так как никто меня не убедит, что этот двуногий имеет что-нибудь этакое в черепной коробке, что способно самостоятельно вращаться