Профспілки стали на захист Вищої ради юстиції
08/18/2007 | bu
Юридичну та профспілкову громаду давно турбує жалюгідний стан судової системи, яка уражена як корупцією, так і поступливістю до замовних рішень. Багато хто пам’ятає, що група відомих адвокатів публічно звернулась до Вищої ради юстиції зі зверненням, де констатувався масовий характер цих явищ.
Не випадково таке звернення подавалось саме до Вищої ради юстиції – бо цей орган фактично єдиний має конституційні повноваження перевірити дотримання суддями Присяги, робити подання до Президента та Верховної Ради України, відповідно, щодо звільнення суддів за порушення присяги.
Наявність такого бар’єру, який не дозволяє остаточно запанувати суцільному беззаконню й сваволі в судах, давно дратує декого з голів судів та Ради суддів.
Приводом для вибуху цього «чиновницького его» стало те, що з призначенням голів судів постало цікаве питання: вони ж бо разом із заступниками складають більшість Ради Суддів і у них шалене роздратування викликало тимчасове надання повноважень з призначенням голів судів Постановою Верховної Ради саме ВРЮ до законодавчого врегулювання цієї прогалини.
Ніщо так не об’єднує як спільний бюрократичний інтерес – отже голови судів побачивши примару заміни на посаді відчайдушно заходились «ховати» джерело потенційної загрози їх посадам – Вищу раду юстиції, яка втім ніколи особливо на відповідну роль не претендувала, але була розумною тимчасовою альтернативою іншому варіанту , а саме самопризначенню голів судів через Раду Суддів, яку вони ж і складають.
Годі й казати про прозорість подібних призначень. Але Рада суддів, оскарживши постанову Верховної Ради до суду першої інстанції і прийнявши 31 травня своє відповідне рішення, вирішила вочевидь, підстрахуватись і на всяк випадок зруйнувати інститут Вищої Ради Юстиції, аби й жодної альтернативи самопризначенню голів судів не лишилось.
Все це виглядало досить сумно – типовий суд Лінча було вчинено на з’їзді над своїм же колегою – членом ВРЮ, яка була завжди більш ніж лояльною щодо суддів. Але це не допомогло – замовлення на знищення ВРЮ мало бути виконане. Отож під надуманими приводами було відкликано суддю – члена ВРЮ, а іншим суб’єктам призначення членів ВРЮ було рекомендовано вчинити так само з їх висуванцями.
Все це на порушення і підстав, і відповідних процедурних правил і гарантій невтручання у сумлінне здійснення членами ВРЮ їх діяльності.
Лишається здогадуватись, як надалі розвиватиметься судова система, якщо вона опиниться в атмосфері повної безкарності, підійметься до рівня амбіцій високих посадовців з суддівського корпусу – опинитися над законодавцем, над законом – геть за хмарами.
Можна уявити, якою буде незалежність судді, який вже на 100% залежатиме від милості голови суду, незалежність судових рішень «узгоджених» зверху, на що зможе розраховувати простий громадянин, який все ще покладається на правосуддя. Навряд чи хоч хтось в суспільстві виграє від руйнації ВРЮ і абсолютизації влади голів судів. Вже певно не судді і не судочинство.
Тож КМПС «Захист праці» звернувся до юридичної громади – суб’єктів висунення членів ВРЮ – із закликом не піддаватись на провокації і не залучатись до негідної компанії руйнації ВРЮ.
Не випадково таке звернення подавалось саме до Вищої ради юстиції – бо цей орган фактично єдиний має конституційні повноваження перевірити дотримання суддями Присяги, робити подання до Президента та Верховної Ради України, відповідно, щодо звільнення суддів за порушення присяги.
Наявність такого бар’єру, який не дозволяє остаточно запанувати суцільному беззаконню й сваволі в судах, давно дратує декого з голів судів та Ради суддів.
Приводом для вибуху цього «чиновницького его» стало те, що з призначенням голів судів постало цікаве питання: вони ж бо разом із заступниками складають більшість Ради Суддів і у них шалене роздратування викликало тимчасове надання повноважень з призначенням голів судів Постановою Верховної Ради саме ВРЮ до законодавчого врегулювання цієї прогалини.
Ніщо так не об’єднує як спільний бюрократичний інтерес – отже голови судів побачивши примару заміни на посаді відчайдушно заходились «ховати» джерело потенційної загрози їх посадам – Вищу раду юстиції, яка втім ніколи особливо на відповідну роль не претендувала, але була розумною тимчасовою альтернативою іншому варіанту , а саме самопризначенню голів судів через Раду Суддів, яку вони ж і складають.
Годі й казати про прозорість подібних призначень. Але Рада суддів, оскарживши постанову Верховної Ради до суду першої інстанції і прийнявши 31 травня своє відповідне рішення, вирішила вочевидь, підстрахуватись і на всяк випадок зруйнувати інститут Вищої Ради Юстиції, аби й жодної альтернативи самопризначенню голів судів не лишилось.
Все це виглядало досить сумно – типовий суд Лінча було вчинено на з’їзді над своїм же колегою – членом ВРЮ, яка була завжди більш ніж лояльною щодо суддів. Але це не допомогло – замовлення на знищення ВРЮ мало бути виконане. Отож під надуманими приводами було відкликано суддю – члена ВРЮ, а іншим суб’єктам призначення членів ВРЮ було рекомендовано вчинити так само з їх висуванцями.
Все це на порушення і підстав, і відповідних процедурних правил і гарантій невтручання у сумлінне здійснення членами ВРЮ їх діяльності.
Лишається здогадуватись, як надалі розвиватиметься судова система, якщо вона опиниться в атмосфері повної безкарності, підійметься до рівня амбіцій високих посадовців з суддівського корпусу – опинитися над законодавцем, над законом – геть за хмарами.
Можна уявити, якою буде незалежність судді, який вже на 100% залежатиме від милості голови суду, незалежність судових рішень «узгоджених» зверху, на що зможе розраховувати простий громадянин, який все ще покладається на правосуддя. Навряд чи хоч хтось в суспільстві виграє від руйнації ВРЮ і абсолютизації влади голів судів. Вже певно не судді і не судочинство.
Тож КМПС «Захист праці» звернувся до юридичної громади – суб’єктів висунення членів ВРЮ – із закликом не піддаватись на провокації і не залучатись до негідної компанії руйнації ВРЮ.