08/26/2007 | Volodymir

Юридична позиція - дійсно не політична. Найгірша брехня як нагле спотворення реальності, зазвичай є дуже комплексною категорією, але навіть на побутовому рівні законодавством передбачені санкції за найпростіші види брехні.

Усвідомлений PR ПР свідчить про усвідомлену брехню заради загарблення влади, і ця брехня проникає звідусюди.

Але вже так складається, що санкція може бути застосована тільки до найпростіших різновидів наглої брехні, яка і не зовсім технічно потрібна, канал доставки якої регулюється законодавством.

Тож, про політичну рекламу і основи усвідомленого вибору.

Не будемо заглиблюватися в екзистенціальне, складне або приховане, що є окремою цікавою темою (наприклад, цю рекламну компанію використовується паттерн тільки моделі впливів на системи, здібні до навчання – тобто, можна зробити висновки, із яких джерел консультантам нав’язуються методи). Кому зможе, розбереться - що у контрозвідника на думці, то у дурня у рекламі..

Тож. Умовно брехливі месаджі розподіляються на три типи, в залежності від рівнів цільової свідомості джерела влади, на яке необхідно вплинути:

в) просто недобросовісна реклама із метою підкріпити псевдо аргументами підготованих авдиторії а-б, та просто задурити нормальних людей. Це стосується і псевдо статистики (інвестиції, зростання, порівняльні цифри інфляції цін – все брехня навіть за даними Держкомстату(с)). Це стосується і використання найгірших прийомів (тільки янукович від сходу до заходу).. Те що Меркель не запитали (хоча дійсно цікаво – чому тільки путін та одвічний друг німців Путін) – те дозволяють відповідні статті щодо реклами у Законі про вибори народних депутатів. Але ота от явна брехня явно вводить у оману виборців. Можна тулити нещиру програму без намірів виконати, але не можна брехати щодо результатів діяльності – бо це і є база для усвідомленого вибору і основа політичної відповідальності.
Думаю, у такому випадку, як мінімум, можна домогтися судової санкції щодо спростування неправдивої реклами, що вводить у оману виборців. Це рівень протидії ГО та окремих громадян, що не хочуть мати спотворені судьби своїх дітей тому що (С) хтось дуже нагло бреше.
Судове переслідування недобросовісної політичної реклами за наявності офіційних фактів (у цьому випадку – данних державного органу, фактів що свідчать про інше) має досить гарну перспективу. Бо вимоги до реклами, хоча і політчної, особливості ведення якої додатково урегульовані спеціальним законом, ніхто у цій країні не відміняв. А юридичні департаменти медіа перевіряють тільки на відповідність форми, і то не завжди.
Буду вдячний, якщо хто повідомить помічені факти наглої брехні у політичній реклами описаного вище виду, тобто такої що явно вводить у оману і доказ цього має судову перспективу, можна і на місцевому рівні (не тільки ПР).

Окремий мессадж для ГО всілякого усвідомленого вибору (тобто, виконання електоральних досліджень за спонсорські гроші заради маніпуляторів) із написанням усіляких наукових робіт на загальні теми. Навіщо щось там порівнювати, якщо то є просто бенчмаркінг, хто краще збреше без фахових вимірів та підтверджених свідоцтв. Ефективність таких фандрайзінгів нульова, бо навіть виконавці не навчаються думати і оцінювати.
Треба порівнювати діла і співставляти їх із обіцянками на підставі фахово розробленої системи критеріїв. Особливо для тих форм діяльності політичних партій, які є значимими для впливів на майбутнє, а у випадку обмежених ресурсів – ще і мають юридична перспектива. Тоді щось можна казати про ефективність.
Десь якесь попередження журналістам не ляпати язиком всує щоб не мати відповідальності я тут читав. Тому не претендую на першість ідеї компанії щодо судового переслідування брехунів найгіршого ґатунку. Усвідомлений вибір треба захищати.

б) використання моделей культурних дисонансів. Це більше не брехня, а нагла маніпуляція. Наприклад, у новітній політичній рекламі якби янукович пропонує скасувати ще до виборів недоторканність. Типу, виходи підлий трус, а я втечу, якщо не проголосуєте, то брешете і т.п. З одного боку, тому електорату вже можна пояснити, що ВР припинила діяльність не тільки за Указами, ле і згідно і з рішеннями КС, всі високопосадовці не мають недоторканості, і все ото є свідчення галі мого професорського професіоналізму. Тобто, той хто реагує на такі доводи "розуму" зреагує і на коротенькі роз’яснення що то є просте пацанське невігластво боягуза, який кричить що нікого не боїться, але не може не знати що поре фігню.
На цьому рівні дуже ефективна конкурентна реклама. Є підстави вимагати і спростування як недостовірної політичної реклами. Хоча результат не гарантований: посада що обіймає премьер-міністр(с) не вимагає спеціальної кваліфікації, термін "недоторканість" не є юридичним і т.д. Але спробувати можна. Це рівень протидії політичних партій та ГО, що їм належать (чи ми наївно вважаємо, що таких немає).

а) імпринтинго базових моделей - коктейль із брехні, збуджених страхів та несучих базових ритуалів. Це використання брехні про причинно-наслідкові зв’язки мови (немає), стабільності (це не стабільність), родової приналежності (рід понищено цими самими), слов’янського братства (у кожного народу свій шлях), комплексу гендерної неповноцінності самців великих ссавців (Юлька до тих пір курує, доки у телевізорі сидить). Конкретні прийоми – створення штучних економічних наїздів за домовленістю із ніяк не слов’янином Путіним із якби потім їх розруленням, маніпуляція совковими руїнами не дивлячись на моря крові і т.д.
На цьому рівні протистояти може тільки правда, за яку треба стояти до кінця. Це рівень культурного вибору окремої людини.