МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Шахтарська земля кольору крові.

08/28/2007 | Володимир Матюша
Боротьба за землю в Донецькій області завжди відрізнялася особливою жорстокістю. Уперше про село Маринівка, що в Шахтарському районі Донецької області, країна довідалася в 1998 році після звірячого вбивства завідувачки дитячим садком.

Молоду жінку вбили в лісопосадці два найманих убивці з Кавказу. Підозра в замовленні злочину впала на голову місцевого КСП "Україна", у якого завідувачка дитсадком виграла в суді справу про поновлення на роботі. Але воно так і не було розслідувано до кінця: один з убивць і зараз на волі, другий помер у «зоні». Колишній колгоспний голова теж незабаром став перед судом Божим.

Після нього реформоване господарство очолив Семен Копилов, і поступово життя селян стало налагоджуватися. Одне погано: землі Маринівки примикають безпосередньо до прикордонної смуги. Але оскільки голова господарства не хотів здавати в оренду метр державного кордону контрабандистам, у нього почалися неприємності. 16 квітня 2005 року контора СТОВ "Україна" була захоплена невідомими під керівництвом колишнього дільничного інспектора міліції. Вони побили голову й секретаря, розкрили автогеном сейф, вилучили документи й, посилаючись на фальшивий протокол про нібито проведені збори, взяли господарство під контроль.

Тоді заступник голови Конгресу українських націоналістів Марія Олійник і голова обласної організації Всеукраїнського комітету захисту прав людини Євгенія Ратникова в заяві на ім'я донецького губернатора Вадима Чупруна стверджували, що сваволя в Маринівці , це результат діяльності декого з його заступників. Тим часом кримінальна справа по факту нападу на контору "України" і побиття людей кілька разів відкривалась й закривалася. На адресу близьких С.Копилова і його самого продовжують звучати погрози фізичної розправи. А землі господарства під шумок опинились в активах СТОВ "Укрнацпромгруп", що належить в основному вихідцям з Кавказу та відстороненим керівникам «України» на чолі з В. Перепетайло.

Жителі Шахтарського району вважають винним у всьому цьому главу місцевої райдержадміністрації Володимира Чернікова. «Головною тактикою заробляння авторитету для Чернікова є залякування й цькування людей із сіл а також чесних керівників силовими й контролюючими органами або підкуп керівників», говорять люди. І наводять приклад: у с. Маринівка за наказом директора підприємства "Укрнацпромгруп" В. В. Перепетайло відключена вода для населення села по сьогоднішній день. Перепетайло поставив людей перед вибором: підтримаєте Чернікова - включимо воду. Також відключена вода в с. Михайлівка, с. Петропавлівка й ін. селах району. Стомленням спрагою населення Черніков намагається домогтися авторитету для себе серед людей. Але це так - квіточки. А от те, про що ми розповімо набагато серйозніше.

Запитаємо відразу, навіщо Перепетайло захопив з такою нахабністю прикордонне господарство? І яка в цьому роль пана Чернікова? От що говорять рядові жителі Маринівки: "Перепетайло за дозволом Чернікова вирощує другий рік підряд мак, і невідомо, куди збуває. Напевно, через кордон в Росію. Правоохоронним органам немає до цієї ніякої справи, бо вони дружать з Черніковим а його син там працює".

А от що говорять документи. У листі нач. Управління громадської безпеки ГУ МВС України в Донецькій області від 25.08.2006 року №71 на ім'я М. Олійник говориться: "відповідно до ліцензії №120516 серії АВ, виданої 26.05.2006 міністерством агрополітики України СТОВ "Укрнацпромгруп" з 26.05.06 по 17.08.06, дозволено культивування, використання рослин, що мають наркотичної зміст". Уже із цього видно, що в минулому року поля засівалися маком без ліцензії. Бо посіви здійснюються не в кінці травня а на початку. Більше того, люди повторюють, що соломка пішла вночі через кордон, а потім була відзначена як знищена. Цікаво, що факти контрабанди з господарства не одиничні. 6.07.2006 року російські прикордонники затримали переправлену в сусідню державу борону ДМТ-4.

Не можна сказати, щоб СБУ не вело в області боротьбу з наркотиками. Управління СБ України в Донецькій області разом із МВС щорічно проводять рейди по виявленню й знищенню наркотичних речовин. Усього з початку року за матеріалами Управління СБ України в Донецькій області порушено 23 кримінальні справи відносно осіб, причетних до наркобізнесу. Поле, незаконно засіяне коноплею, виявлено співробітниками Управління СБУ в Донецькій області. "Урожай", з якого можна було б виготовити кілька десятків тисяч доз марихуани, повністю знищений. Як повідомляє прес-служба УСБУ в Донецькій області, у результаті оперативно-розшукових заходів, спрямованих на припинення злочинів у сфері незаконного обороту наркотиків, співробітниками Управління виявлені несанкціоновані посіви конопель на території Константинівского району. Площа підпільного наркополя становила 0,8 гектара. Вирослі коноплі були викошені й знищена у встановленому законом порядку.

Але як діяти, коли посіви неначеб-то й законні? Торгівля маковою соломкою - дуже коштовним продуктом для наркоманів (1тонна соломки коштує на чорному ринку 100 тис. доларів США) - дуже вигідна. Ми не стверджуємо, що саме вона є джерелом стабільного доходу для деяких керівників Шахтарського району. Але питань виникає багато. Чому замість пшениці, поля в Шахтарському районі , наприклад ТОВ "Зоря Нова" (керівник М.В.Брильчук) як ми встановили, слідом за Перепетайло теж засіяні маком. Чи не тому, що такі вказівки йдуть зверху? Шахтарський район може перетворитися в притулок наркоманів України й Росії.

До речі, за інформацією джерел з райадмінистрацшї, Черніков, збираючи актив району - сільських голів і керівників господарств - завжди говорить щось начебто: "мені однаково, хто буде мені носити гроші. Вони не пахнуть і колір партій тут не має ніякого значення". Ми не можемо нш підтвердити, не спростувати ці слова. Але ...

Земля до сьогоднішнього дня не розпайована в районі, документів у населення на руках немає. Черніков вирішив торгонуть землями природно-заповідного фонду. Глибоко наплювавши на Закон України "Про природно-заповідний фонд України", розпорядження глави облдержадміністрації, він передає ТОВ "Фота" 284 га землі природного заповідника - ландшафтного парку "Донецький кряж" і величезну водойму в цій заповідній зоні. За які гроші? Адже його попереджало Державне Управління по охороні навколишнього середовища в Донецькій області (лист 20.03.2007 р.№11-1686) про неприпустимість подібних дій. Тепер природний заповідник розораний і може бути засіяний маком, тому що перебуває в прикордонній смузі з Росією.

У місті Торез Черніков притягався до відповідальності за корупцію. Але попри це він в 2005 році зміг обійняти посаду глави райдержадміністрації.

Мені нема чого до цього додати. Крім того, що землі й маку виявилося мало для керівників району. У нещасному Шахтарському районі є вугілля! Тому й працюють нелегальні міні-шахти - так називані "копанки". Чи можуть вони існувати без благословення керівників району й правоохоронних органів? А там працюють, як раби, безробітні люди. А ще Черніков домагається всіма правдами й не правдами позбавлення ліцензії на видобуток вугілля ДП "Шахтарськантрацит", Заради чого запитується? Залишити без роботи тисячі шахтарів? Чи прибрати конкурента з видобутку вугілля?

А що ж представляють із себе соратники пана Чернікова? Перший заступник Олексій Сочинський ограбував до нитки своїх односільчан із с. Мануйловка, будучи головою колгоспу "Нива" залишив 300 тисяч грн. боргів по зарплаті. Був суджений за економічні злочини, справа доходила до Верховного суду України. Заведено кілька карних справ за економічні злочини, причому дотепер не закритих. Головними радниками, які відкривають двері без стукоту до Чернікову в кабінет, і просиджують по кілька годин у нього в кабінеті є Михайло Осадчий, Олексій Прочанин й Ігор Гельруд. У засіданні земельної комісії з наполягання Чернікова бере участь засуджений за крадіжки, розбій, підробку документів Осадчий. Осадчий Михайло Михайлович був засуджений по ст.165 ч.2 Кримінального кодексу - фальсифікація й підробка документів з використанням службового становища. Пізніше - за вимагання грошей з нанесенням тілесних ушкоджень, касаційна скарга дійшла до Верховного Суду. Прочанин Олексій Григорович притягнутий до кримінальної відповідальності по ст.191 ч.2 - розкрадання в особливо великих розмірах з використанням службового становища. Застосовано підписку про невиїзд. Гельруд Ігор Володимирович засуджений по ст.140 ч.2,3 - крадіжка із проникненням у житло, злом і розбій. Інших Черніков просто не допускає у свої друзі й ділові зв'язки.

От така тепла кампанія зібралася в Шахтарському районі Донецької області.

Володимир МАТЮША,


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".