Віртуальний Майдан.
08/31/2007 | Юрко Колючка
...тільки ті залишаються вільними, хто користується своєю свободою, і сила народу вимірюється заможністю найслабшого (з преамбули до Конституції Швейцарії ).
Найбільшими досягненнями України за останні роки є те, що:
1. народ переконався, що може впливати на владу 2. збільшилась свобода слова взагалі, свобода в „телеящиках” зокрема. Як же ми використовуємо ці досягнення? Свобода!? Так! Слова стало більше. Табуни політиків на всіх каналах ТБ. Деякі, здається, там і ночують. А де ж народ? Далі на своєму звичному місці, тобто в ролі фана футболу стадіонного, футболу політичного. Диван, пиво. Футбол, серіал, політичне „ток-шоу”. Принаймні так вважають телеполітики. На дивані житель міста Х (підставте будь-яку назву). Драма. Вся телемішура не дає відповіді на головні питання. Коли життя налагодиться? Які перспективи в України ( ХХІ вік !) без розвитку високих технологій, без підвищення ролі науки, освіти, культури? Може підучити англійську і за кордон? Відсталі колись Сінгапур і Південна Корея стали „азійськими тиграми”. Рвонув Китай. Невже не ясно, що коли Україна буде змагатись з ним тільки в металургії, а не стане „європейським левом” або може „українським туром”, то незабаром доведеться вчити китайську? Не чути конструктивних пропозицій, ТЕХНОЛОГІЙ І ПАРАМЕТРІВ прориву, одні розмови про „коаліції” і „контрасигнації”. І хто в цьому винний? Диван. На ньому так добре. Так хочеться вірити, що прийде „добрий цар” і сам покращить наше життя. Тому віддаємо свої голоси політикам „for a song”, як говорять в Англії. Тобто за проспівані ними пісеньки. Про те, як будемо добре жити , коли виберемо їх. А самі вибори? Обшарпана, холодна багатоповерхівка біля зупинки „Фонтан демократії”. Це кіно вже набридло, – гомоніли жителі, - як би перемкнути на інше? - Потрібно змінити систему, – почав агітацію сантехнік Санич. - Каналізаційну, чи може систему опалення? –перепитав якийсь авантажний скептик. - Кланово-олігархічну систему на парламентську демократію. Чому в Європі так добре? Бо в них є парламентська демократія. Їхні команди-партії несуть всю політичну відповідальність за державу. Вони зацікавлені, щоб їх вибрали ще раз, тому підтримують порядок. Чого наші електрики п’ють, сантехніки вимагають „могорич”? Бо їх гнітить злочинний режим начальника ЖЕКу. Щоб не було узурпації, виберемо будівельників, сантехніків та інших. одразу цілими „командами”. Будемо платити їм протягом 5 років, не маючи права звільнити. Це європейська модель! - Але ж в Європі ці команди-партії існують вже більше сотні років. Найдорожче, що у них є, це їхня репутація й вони бережуть її більше ніж бомж півлітру в ожеледицю. У нас же найбільші команди й десятка років не прожили. Була суперкоманда „За Єдину Україну” та й та скоропостижно розвалилась після виборів 2002 р. .. – аргументував скептик. - Да нікада в жізні ми, слєсаря-сантєхнікі, нє прєдадім інтєрєсов трудящіхся! Газ буде дешевше, потепліє вже вчора! Ми команда „професіоналів”! Проголосували. І виявляється... Крім „професури” молотка й зубила, в командах їхні діти та „потрібні” друзі. Моментально підвищили свої зарплати й побори з жителів. Слюсар Петя обслуговує тільки „багатих Буратінок”. На питання „Чого труби потекли?” сантехнік Санич відповідає – Так буде краще, е-е..потім дізнаєтесь, е-е-е... вам взагалі не потрібно вникати в роботу цієї системи. Вєк волі нє відать! Так хто кому „грузит бабки”? Санич нам, чи ми Саничу? Наші великі партії та блоки – це Вам не британські консерватори та лейбористи. Це просто проекти, створені для здобуття голосів виборців. Причому, створені недавно. Подальша їх доля (як і їх ідеологія) ще досить туманна. Це не могутні фірми з традиціями, тисячами працівників, такі як „Соні” або „Самсунг”. Це щось ближче до фірм -„метеликів одного дня”, створених щоб зібрати гроші і зникнути, як „Еліта-центр”. Коли „Соні” необдумано підніме ціни, її покупці перейдуть до „Самсунга”. Конкуренція між фірмами - фактор противаги і стримування цін. Але якою противагою для „Еліта-центр-І” буде створення фірми „Еліта-центр-ІІ”? Це ажіотаж, а не стримування. Ми віддаємо депутатам право вирішувати все замість нас, хоча договір з ними небезпечніший від самого кабального договору з „Еліта –центром”. Бо депутати можуть прийняти нові закони, тим самим заднім числом змінюючи початкові умови договору. Результат - депутати швиденько піднімають собі зарплати і пільги, тобто роблять своє життя кращим.. Поки що їх обмежує Конституція. Але пометушаться, зберуть за 300 голосів, щоб можна було і Конституцію змінити і тоді Парламент, цей „колективний бог”, оголосить себе геніальним, непогрішним і обраним довічно. І що ж нам робити? Чекати наступних виборів, які пройдуть по старим правилам, чи об’єднатись на основі спільних інтересів і визначити конкретні вимоги до влади та політичних партій? Однакові на Сході і Заході України. Наприклад, вимоги змінити систему виборів, можливості контролю влади. Незалежно від їх партійних кольорів, політики будуть змушені прислухатись до вимог мас. На депутатів або чиновників можна тиснути, вони можуть вести свої подвійні ігри. Але неможливо підкупити або постійно дурити весь народ. Тому НАРОД ПОВИНЕН КОНТРОЛЮВАТИ ВЛАДУ, а не тільки вибирати й фінансувати її. Природною здається ідея оцінювати владу не тільки на виборах один раз у 5 років, а й на регулярних референдумах. Однак сучасна ситуація з їх проведенням в Україні нагадує анекдот: - Шановний суд, чи маю я право...- Маєте! - Добре, тоді чи можу я...- Не можете! Навіть не ясно, чи можливе проведення таких референдумів та який механізм впровадження їх в життя. Детальніше в статті Сергія Рахманіна http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/582/52449/ . Ситуація безвихідна? Згадаймо недавню історію. В можливість Майдану мало хто вірив, юридичної сили його проведення не мало... Як найкраще виявити волю народу? Народ може висловити своє ставлення до влади як неявно: незадоволення, голосування „ногами” (виїзд за кордон) так і явно: на мітингах. Однак найповніше волевиявлення людей визначається при відповіді на чітко поставлені питання шляхом голосування. Для проведення коректного голосування відносно деякого питання в місті (районі) необхідно щоб: 1. Існували ОСОБИ З ДОКУМЕНТАМИ про право голосу відносно цього питання в даному місті (районі). 2. ВСІ ці особи МАЛИ МОЖЛИВІСТЬ проголосувати (доступний час і місце, достатня тривалість голосування, наявність бюлетенів). 3. Правильно підрахували голоси (кожен міг проголосувати тільки ОДИН РАЗ - відмітки про голосування в достовірних списках виборців, неможливість фальсифікацій). 4. НЕ БУЛО ТИСКУ на виборців (таємність голосування, відсутність форс-мажору). 5. Була можливість КОНТРОЛЮВАТИ результати голосування, застосовувати ТЕХНІКУ. Як же цим умовам відповідають широковживані способи голосування? Збори (мітинг, з’їзд). Зібрались в один час в одному місці, проголосували руками. Просто й наочно. Процес зборів може контролюватись присутніми (самоконтроль). Недоліки: а) голосування на зборах відоме з давніх часів (древні Афіни), але там збиралось не більше 3-10 тисяч людей. При більшій кількості взагалі не годиться. Важко всім одночасно зібратись (робота в дві зміни) та витратити немало часу. Провести збори цеху (люди на місці) легко, провести збори жителів будинку вже не дуже просто. б) важко зафіксувати, кого та який процент населення представляють збори, в) голосування не таємне (не всі проголосують проти більшості або начальства), г) результат голосування важко повторно перевірити. Списки (підписів в підтримку референдуму, наприклад). Складають списки: прізвище, адреса, вік, підпис „за”. Головна перевага способу – можна розтягнути в часі процес голосування. Голосування не таємне, навіть гірше - коли списки складають на підприємствах, воно може стати „добровільно-примусовим”. Одна особа може поставити багато підписів, тому недоліки пунктів б), в), г) попереднього методу теж залишаються. Таємні вибори бюлетенями (традиційні). Щоб голосування стало загальним, таємним і достатньо фіксованим потрібно: а) складення списку виборців, б) створення органу для підрахунку голосів і проведення виборів – виборчої (лічильної) комісії, в) випуск бюлетенів, забезпечення спец приміщень, кабінок, скриньок, охорони, спостерігачів за виборами і підрахунком голосів. Громіздкість і закритість всіх процедур вимагає, як правило, участі державних органів, багато грошей і часу. Виборці не можуть контролювати підрахунок голосів, ключовою фігурою є лічильна комісія. Відомий вислів Й.Сталіна „Не важливо, як голосують, важливо, хто і як підраховує”. Голосування з застосуванням технічних пристроїв та електронне голосування (по Інтернету). За кордоном широко застосовують машини для голосування або механічні, оптичні та інші пристрої для зчитування інформації з бюлетеня. Починають впровадження голосування по Інтернету. При цьому закономірно виникає питання про те, як відбувається передавання інформації. А чи не „лохотрон” все це? Сам виборець не може дати відповідь на ці питання, тут потрібна довіра до організаторів виборів (держави). На дільниці для голосування, показавши паспорт, отримуємо бюлетень (голос), який тут же, під наглядом виборчої комісії, вкидаємо до скриньки. Одначе, „бувають варіанти”... По Інтернету ж ці голоси віддають пачками незнайомим кур’єрам (провайдерам, сіткам, серверам). Там же хакери, віруси... Отже збори, мітинги і списки не дають можливість надійно зафіксувати волю народу. Проведення традиційних таємних виборів бюлетенями або застосовуючи технічні засоби закрите для контролю виборця, дороге і вимагає участі держави. Найбільш вразливим місцем традиційних виборів є використання однакових бюлетенів (щоб забезпечити таємність голосування). Після вкидання їх в скриньку для голосування виборець не може розрізнити „свій” та „чужий” бюлетень. Тому бюлетені можна підмінити, „виправити” і т.ін. без відома виборця, змінивши результати виборів. Враховуючи всі вимоги проведення коректного голосування, знайдемо механізм голосування, який кардинально піднімає якість і захищеність виборів, при цьому не дуже ускладнюючи процедуру голосування. Надалі всіх голосуючих будемо називати виборцями. Таємне голосування бюлетенями із самоконтролем. I. Для того, щоб виборець міг відрізнити „свій” бюлетень від чужих, виборчі бюлетені попередньо НУМЕРУЮТЬСЯ. Бюлетень має відривну частину – КВИТАНЦІЮ, яка залишається у виборця для контролю (дві частини бюлетеня нумерують і заповнюють однаково). II. А як же таємниця голосування? Вона зберігається - перед голосуванням бюлетені в згорнутому виді (номери закриті ) перетасовують і виборці витягують їх довільно (ЯК В ЛОТЕРЕЇ), тому номер бюлетеня відомий тільки виборцю. Після заповнення бюлетеня виборець залишає квитанцію собі, бюлетень кидає в скриньку для голосування. III. Після завершення підрахунку голосів в протоколі виборів записують РОЗШИРЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ (РР) – список голосуючих, список бюлетенів, які використані в голосуванні та за кого віддано голос по кожному номеру бюлетеня. IV. Далі РР опубліковують (виборча дільниця, Інтернет...) Кожен може ПЕРЕВІРИТИ результат підрахунку свого голосу (№ бюлетеня, за кого віддано голос). Пред’явивши квитанцію, виборець може ВИПРАВИТИ невірний результат, тому фальсифікувати вибори немає сенсу . Описаний вище метод голосування із самоконтролем логічно визначається вимогами до коректності голосування. Пошук в Інтернеті показав, що схожий спосіб пропонує Б.А.Макаров ( ФГУП “Московский радиотехнический институт РАН” ). В його варіанті використовують бюлетень, що складається з двох частин. Їх нумерує виборець в кабіні для голосування, наклеюючи голографічні марки з номерами на кожну з частин бюлетеня. Попередньо ці дві однакові марки витягують з лототрону, Після заповнення бюлетеня одну його частину вкидають в скриньку для голосування, іншу залишають для контролю. Цей варіант має наступні недоліки – попередньо таємно помітивши бюлетені і видаючи їх виборцям в певному порядку, можна порушити таємність голосування (до речі, це стосується і традиційного голосування бюлетенями), можливі помилки при нумерації. В нашому способі виборець витягує готовий екземпляр з перетасованих нумерованих бюлетенів. В англомовному Інтернеті найбільше цікавляться електронним голосуванням, причому в більш ніж 90 % випадків його характеризують як "обман”, „шахрайство.” Кожен виборець, виявивши розходження між РР і своїм голосуванням, може протягом певного терміну часу: а) пред’явити квитанцію виборчій комісії (при цьому втрачається таємність голосування); б) передати квитанцію представнику однієї із сторін, що брали участь в виборах; в) таємно вкинути квитанцію в спеціальну скриньку для оскаржень. Після розгляду всіх оскаржень складають кінцеві протоколи результатів. Можливий варіант, що хтось навмисне заповнить бюлетень і квитанцію не однаково (наприклад для подальших звинувачень в фальсифікації виборів). Цю ситуацію можна попередити: а) організаційно, в правилах виборів записавши, що квитанція має більшу силу ніж бюлетень, тому різне їх заповнення втрачає зміст, або б) застосувавши технічний пристрій, що дозволяє тільки ідентичне заповнення двох частин бюлетеня. V. Самоконтроль „стерилізує” голосування, не дає вижити „мікробу фальсифікації”. Зростає довіра до результатів голосування, голосувати можна протягом 1,2,3... днів, референдуми проводити по пошті... Головне – можна ЗАСТОСУВАТИ ТЕХНІКУ для підрахунку, тим самим зменшити час підрахунку та численність лічильних комісій (адже виборець контролює КІНЦЕВИЙ результат!). А комп’ютеру однаково, мало чи багато інформації в бюлетені РР. VI. Навіть без підтримки місцевої адміністрації (відсутні списки виборців і постійна виборча комісія) можливо провести оцінку влади або вибрати органи місцевого самоуправління. Для цього ініціативна група розділяє місто на райони. В кожному районі тільки ОДНЕ місце для голосування. Голосування проводиться сеансами (наприклад п’ятниця, субота, неділя в 10-00,18-00,20-00). Виборці, які приходять на сеанс, обирають жеребкуванням лічильну комісію. Щоб виборець міг проголосувати не більше одного разу, дані кожного (№, ПІБ, рік народження, № паспорту, адреса, тел., номер загального списку) тут же спочатку заносяться в комп’ютер, утворюючи базу даних виборців району і перевіряють, чи не брав він раніше участі в даному голосуванні. (Це можна зробити навіть в програмах Excel або Word, застосовуючи функцію сортування). Далі виборці записуються в реєстр голосуючих, ознайомлюються з правилами голосування, ставлять підписи. Беруть пачку бюлетенів (можна надрукованих на принтері), викладають на столі для огляду, перевіряють їх нумерацію, підписують, скріпляють печаткою. Бюлетені закривають, перемішують, кожен сам витягає довільний екземпляр, номер якого невідомий для інших. В кабінці для голосування фіксує свій варіант голосування - проводячи горизонтальну лінію в табличці, яка проходить через дві частини бюлетеня. Квитанцію відриває і залишає собі, бюлетень вкидає у скриньку для голосування. Проведення підрахунку та корекції результатів описане вище. Голосування наступного сеансу проводять аналогічно. Застосування комп’ютера принципово не обов’язкове, хоча практично без нього обійтись важко. Використовуючи пристрій для зчитування штрих-коду (аналогічний тим, що використовують в касах магазинів) і відповідний вид бюлетеня можна за 10 хвилин зняти дані з 200 бюлетенів і надрукувати список результатів голосування. На аркушах кінцевих результатів учасники голосування можуть поставити підписи про те, що голос кожного враховано правильно. Ці підписи можна зафіксувати нотаріально. Для цього нотаріусу досить задати кожному виборцю три питання: ”Чи приймали Ви участь в голосуванні? Чи маєте документи про право участі? Чи правильно враховано результат Вашого голосування в кінцевому списку?” Коли голос кожного враховано правильно, то і кінцевий результат (голоси всіх) правильний. Достатньо мати невелику кількість „виборчих пунктів”, бо вони зможуть по черзі працювати в різних районах, виїжджати в села. Загальний результат такого голосування легко перевірити. Спосіб перевірки подібний методу перевірки партії 1000 000 штук електроламп – для цього достатньо перевірити, наприклад, 200-2000 ламп, відібраних в випадковому порядку. Коли браку серед перевірених ламп не більше, скажімо, 2%, якість всієї партії ламп вважається задовільною. В нашому випадку достатньо вибрати з районного реєстру голосуючих 200 чоловік у випадковому порядку й задати їм питання: ”Чи брали Ви участь в даному голосуванні ?” Результати голосування можна відновити і після знищення бюлетенів на виборчій дільниці. Наступні дострокові вибори до Верховної Ради дехто вже заздалегідь признає сфабрикованими. Голосування із самоконтролем легко вирішує цю проблему. - Фальсифікація виборів? - Покажіть квитанції Ваших виборців. А коли проводять традиційні вибори? При більш детальному розгляді можна показати, що метод годиться і при проведенні традиційних виборів з використанням звичайних (ненумерованих) бюлетенів. VII. Таким способом можна створити „віртуальний Майдан” – зібрання (базу) результатів голосування людей по важливим питанням для впливу суспільства на політику. Результати розміщують в Інтернеті і частинами на місцевих виборчих пунктах або відділеннях пошти. На відміну від соціологічних опитувань, ці результати можна легко й анонімно перевірити. Тут для кожного є місце і час висловити свої рішення чи висунути нових політиків, щоб голосувати не „проти гірших”, а „за кращих”. Вважається, що представницька демократія є „необхідним злом”, бо неможливо зібрати всіх членів громади для вироблення і прийняття рішень. Безумовно, так було в час створення представницької демократії, понад два століття тому. Теперішній рівень освіти та засобів комунікації дозволяє всім приймати участь в прийнятті рішень. Ідея вдосконалення демократії літає в повітрі багатьох континентів. США. Американці зрозуміли, що на рівні окремих штатів краще самим, на референдумах вирішувати соціальні й економічні проблеми, вибирати місцевих суддів і т.ін. Хоча є багато незадоволених тим, що населення відсторонене від прийняття політичних рішень. Наприклад, Роджер Ротенбергер (www.BeyondPlutocracy.com) вважає, що зараз в США існує не демократія, а плутократія (влада багатіїв), оскільки владні кандидати фінансуються, і тим самим фільтруються багатими і далі діють в інтересах багатих.. Для досягнення справжньої демократії пропонується поряд з виконавчою, законодавчою і судовою гілками влади ввести четверту владу –„демос”. „Демос” – це думки народу по ряду економічних і політичних питань, які визначаються на постійно діючих електронних референдумах (відрахування на оборону, медицину, рівень податків і т.д.). Демос обмежує гегемонію влади. Швейцарія. Кожен рік на федеральному рівні всенародно вирішують приблизно 20 питань (на 4-5 референдумах). Так підтверджують всі важливі закони, вирішують питання підвищення податків, будівництва стадіону, і т.д. Можливо саме тому в конституції цієї супербагатої країни є непідйомне для наших депутатів положення: Ст.112.с.Максимальна пенсія не повинна перевищувати мінімальну більш ніж вдвічі. Росія. Некомерційна асоціація „Комитет-101” Єкатеринбурга проводить опитування і публікує в пресі рейтинг якості роботи державних і комунальних служб. Чим успішно нагадує чиновникам, що вони є слугами народу і змушує їх працювати краще. http://www.svobodanews.ru/Transcript/2006/08/08/20060808120057717.html Є питання, які влада не хоче або не може вирішити: виборча система, яка дозволяє вибирати депутатів по відкритим партійним спискам, відзивати їх; недоторканість депутатів; встановлення самими депутатами своїх зарплат (як „слуга народу” може призначати собі оплату без діалогу з „хазяїном”-народом, без зв’язку з рівнем середньої зарплати по країні?). Все це можна виносити на референдуми. Там же вирішувати місцеві проблеми, давати оцінки роботи центральної і місцевої влади, депутатів, суддів, міліції. При низьких оцінках – перевибори. Сьогодні, завдяки виборам по партійним спискам олігарх отримує місце депутата в оренду на п'ять років. Відгадайте з одного разу, буде він виражати інтереси населення, чи "відбивати" вартість оренди? І чи піде він в депутати, коли його зможуть відізвати через рік? Майдан не повинен закінчуватись. Він тільки повинен змінити свою форму. Народ має постійно давати оцінку діям влади.
Найбільшими досягненнями України за останні роки є те, що:
1. народ переконався, що може впливати на владу 2. збільшилась свобода слова взагалі, свобода в „телеящиках” зокрема. Як же ми використовуємо ці досягнення? Свобода!? Так! Слова стало більше. Табуни політиків на всіх каналах ТБ. Деякі, здається, там і ночують. А де ж народ? Далі на своєму звичному місці, тобто в ролі фана футболу стадіонного, футболу політичного. Диван, пиво. Футбол, серіал, політичне „ток-шоу”. Принаймні так вважають телеполітики. На дивані житель міста Х (підставте будь-яку назву). Драма. Вся телемішура не дає відповіді на головні питання. Коли життя налагодиться? Які перспективи в України ( ХХІ вік !) без розвитку високих технологій, без підвищення ролі науки, освіти, культури? Може підучити англійську і за кордон? Відсталі колись Сінгапур і Південна Корея стали „азійськими тиграми”. Рвонув Китай. Невже не ясно, що коли Україна буде змагатись з ним тільки в металургії, а не стане „європейським левом” або може „українським туром”, то незабаром доведеться вчити китайську? Не чути конструктивних пропозицій, ТЕХНОЛОГІЙ І ПАРАМЕТРІВ прориву, одні розмови про „коаліції” і „контрасигнації”. І хто в цьому винний? Диван. На ньому так добре. Так хочеться вірити, що прийде „добрий цар” і сам покращить наше життя. Тому віддаємо свої голоси політикам „for a song”, як говорять в Англії. Тобто за проспівані ними пісеньки. Про те, як будемо добре жити , коли виберемо їх. А самі вибори? Обшарпана, холодна багатоповерхівка біля зупинки „Фонтан демократії”. Це кіно вже набридло, – гомоніли жителі, - як би перемкнути на інше? - Потрібно змінити систему, – почав агітацію сантехнік Санич. - Каналізаційну, чи може систему опалення? –перепитав якийсь авантажний скептик. - Кланово-олігархічну систему на парламентську демократію. Чому в Європі так добре? Бо в них є парламентська демократія. Їхні команди-партії несуть всю політичну відповідальність за державу. Вони зацікавлені, щоб їх вибрали ще раз, тому підтримують порядок. Чого наші електрики п’ють, сантехніки вимагають „могорич”? Бо їх гнітить злочинний режим начальника ЖЕКу. Щоб не було узурпації, виберемо будівельників, сантехніків та інших. одразу цілими „командами”. Будемо платити їм протягом 5 років, не маючи права звільнити. Це європейська модель! - Але ж в Європі ці команди-партії існують вже більше сотні років. Найдорожче, що у них є, це їхня репутація й вони бережуть її більше ніж бомж півлітру в ожеледицю. У нас же найбільші команди й десятка років не прожили. Була суперкоманда „За Єдину Україну” та й та скоропостижно розвалилась після виборів 2002 р. .. – аргументував скептик. - Да нікада в жізні ми, слєсаря-сантєхнікі, нє прєдадім інтєрєсов трудящіхся! Газ буде дешевше, потепліє вже вчора! Ми команда „професіоналів”! Проголосували. І виявляється... Крім „професури” молотка й зубила, в командах їхні діти та „потрібні” друзі. Моментально підвищили свої зарплати й побори з жителів. Слюсар Петя обслуговує тільки „багатих Буратінок”. На питання „Чого труби потекли?” сантехнік Санич відповідає – Так буде краще, е-е..потім дізнаєтесь, е-е-е... вам взагалі не потрібно вникати в роботу цієї системи. Вєк волі нє відать! Так хто кому „грузит бабки”? Санич нам, чи ми Саничу? Наші великі партії та блоки – це Вам не британські консерватори та лейбористи. Це просто проекти, створені для здобуття голосів виборців. Причому, створені недавно. Подальша їх доля (як і їх ідеологія) ще досить туманна. Це не могутні фірми з традиціями, тисячами працівників, такі як „Соні” або „Самсунг”. Це щось ближче до фірм -„метеликів одного дня”, створених щоб зібрати гроші і зникнути, як „Еліта-центр”. Коли „Соні” необдумано підніме ціни, її покупці перейдуть до „Самсунга”. Конкуренція між фірмами - фактор противаги і стримування цін. Але якою противагою для „Еліта-центр-І” буде створення фірми „Еліта-центр-ІІ”? Це ажіотаж, а не стримування. Ми віддаємо депутатам право вирішувати все замість нас, хоча договір з ними небезпечніший від самого кабального договору з „Еліта –центром”. Бо депутати можуть прийняти нові закони, тим самим заднім числом змінюючи початкові умови договору. Результат - депутати швиденько піднімають собі зарплати і пільги, тобто роблять своє життя кращим.. Поки що їх обмежує Конституція. Але пометушаться, зберуть за 300 голосів, щоб можна було і Конституцію змінити і тоді Парламент, цей „колективний бог”, оголосить себе геніальним, непогрішним і обраним довічно. І що ж нам робити? Чекати наступних виборів, які пройдуть по старим правилам, чи об’єднатись на основі спільних інтересів і визначити конкретні вимоги до влади та політичних партій? Однакові на Сході і Заході України. Наприклад, вимоги змінити систему виборів, можливості контролю влади. Незалежно від їх партійних кольорів, політики будуть змушені прислухатись до вимог мас. На депутатів або чиновників можна тиснути, вони можуть вести свої подвійні ігри. Але неможливо підкупити або постійно дурити весь народ. Тому НАРОД ПОВИНЕН КОНТРОЛЮВАТИ ВЛАДУ, а не тільки вибирати й фінансувати її. Природною здається ідея оцінювати владу не тільки на виборах один раз у 5 років, а й на регулярних референдумах. Однак сучасна ситуація з їх проведенням в Україні нагадує анекдот: - Шановний суд, чи маю я право...- Маєте! - Добре, тоді чи можу я...- Не можете! Навіть не ясно, чи можливе проведення таких референдумів та який механізм впровадження їх в життя. Детальніше в статті Сергія Рахманіна http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/582/52449/ . Ситуація безвихідна? Згадаймо недавню історію. В можливість Майдану мало хто вірив, юридичної сили його проведення не мало... Як найкраще виявити волю народу? Народ може висловити своє ставлення до влади як неявно: незадоволення, голосування „ногами” (виїзд за кордон) так і явно: на мітингах. Однак найповніше волевиявлення людей визначається при відповіді на чітко поставлені питання шляхом голосування. Для проведення коректного голосування відносно деякого питання в місті (районі) необхідно щоб: 1. Існували ОСОБИ З ДОКУМЕНТАМИ про право голосу відносно цього питання в даному місті (районі). 2. ВСІ ці особи МАЛИ МОЖЛИВІСТЬ проголосувати (доступний час і місце, достатня тривалість голосування, наявність бюлетенів). 3. Правильно підрахували голоси (кожен міг проголосувати тільки ОДИН РАЗ - відмітки про голосування в достовірних списках виборців, неможливість фальсифікацій). 4. НЕ БУЛО ТИСКУ на виборців (таємність голосування, відсутність форс-мажору). 5. Була можливість КОНТРОЛЮВАТИ результати голосування, застосовувати ТЕХНІКУ. Як же цим умовам відповідають широковживані способи голосування? Збори (мітинг, з’їзд). Зібрались в один час в одному місці, проголосували руками. Просто й наочно. Процес зборів може контролюватись присутніми (самоконтроль). Недоліки: а) голосування на зборах відоме з давніх часів (древні Афіни), але там збиралось не більше 3-10 тисяч людей. При більшій кількості взагалі не годиться. Важко всім одночасно зібратись (робота в дві зміни) та витратити немало часу. Провести збори цеху (люди на місці) легко, провести збори жителів будинку вже не дуже просто. б) важко зафіксувати, кого та який процент населення представляють збори, в) голосування не таємне (не всі проголосують проти більшості або начальства), г) результат голосування важко повторно перевірити. Списки (підписів в підтримку референдуму, наприклад). Складають списки: прізвище, адреса, вік, підпис „за”. Головна перевага способу – можна розтягнути в часі процес голосування. Голосування не таємне, навіть гірше - коли списки складають на підприємствах, воно може стати „добровільно-примусовим”. Одна особа може поставити багато підписів, тому недоліки пунктів б), в), г) попереднього методу теж залишаються. Таємні вибори бюлетенями (традиційні). Щоб голосування стало загальним, таємним і достатньо фіксованим потрібно: а) складення списку виборців, б) створення органу для підрахунку голосів і проведення виборів – виборчої (лічильної) комісії, в) випуск бюлетенів, забезпечення спец приміщень, кабінок, скриньок, охорони, спостерігачів за виборами і підрахунком голосів. Громіздкість і закритість всіх процедур вимагає, як правило, участі державних органів, багато грошей і часу. Виборці не можуть контролювати підрахунок голосів, ключовою фігурою є лічильна комісія. Відомий вислів Й.Сталіна „Не важливо, як голосують, важливо, хто і як підраховує”. Голосування з застосуванням технічних пристроїв та електронне голосування (по Інтернету). За кордоном широко застосовують машини для голосування або механічні, оптичні та інші пристрої для зчитування інформації з бюлетеня. Починають впровадження голосування по Інтернету. При цьому закономірно виникає питання про те, як відбувається передавання інформації. А чи не „лохотрон” все це? Сам виборець не може дати відповідь на ці питання, тут потрібна довіра до організаторів виборів (держави). На дільниці для голосування, показавши паспорт, отримуємо бюлетень (голос), який тут же, під наглядом виборчої комісії, вкидаємо до скриньки. Одначе, „бувають варіанти”... По Інтернету ж ці голоси віддають пачками незнайомим кур’єрам (провайдерам, сіткам, серверам). Там же хакери, віруси... Отже збори, мітинги і списки не дають можливість надійно зафіксувати волю народу. Проведення традиційних таємних виборів бюлетенями або застосовуючи технічні засоби закрите для контролю виборця, дороге і вимагає участі держави. Найбільш вразливим місцем традиційних виборів є використання однакових бюлетенів (щоб забезпечити таємність голосування). Після вкидання їх в скриньку для голосування виборець не може розрізнити „свій” та „чужий” бюлетень. Тому бюлетені можна підмінити, „виправити” і т.ін. без відома виборця, змінивши результати виборів. Враховуючи всі вимоги проведення коректного голосування, знайдемо механізм голосування, який кардинально піднімає якість і захищеність виборів, при цьому не дуже ускладнюючи процедуру голосування. Надалі всіх голосуючих будемо називати виборцями. Таємне голосування бюлетенями із самоконтролем. I. Для того, щоб виборець міг відрізнити „свій” бюлетень від чужих, виборчі бюлетені попередньо НУМЕРУЮТЬСЯ. Бюлетень має відривну частину – КВИТАНЦІЮ, яка залишається у виборця для контролю (дві частини бюлетеня нумерують і заповнюють однаково). II. А як же таємниця голосування? Вона зберігається - перед голосуванням бюлетені в згорнутому виді (номери закриті ) перетасовують і виборці витягують їх довільно (ЯК В ЛОТЕРЕЇ), тому номер бюлетеня відомий тільки виборцю. Після заповнення бюлетеня виборець залишає квитанцію собі, бюлетень кидає в скриньку для голосування. III. Після завершення підрахунку голосів в протоколі виборів записують РОЗШИРЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ (РР) – список голосуючих, список бюлетенів, які використані в голосуванні та за кого віддано голос по кожному номеру бюлетеня. IV. Далі РР опубліковують (виборча дільниця, Інтернет...) Кожен може ПЕРЕВІРИТИ результат підрахунку свого голосу (№ бюлетеня, за кого віддано голос). Пред’явивши квитанцію, виборець може ВИПРАВИТИ невірний результат, тому фальсифікувати вибори немає сенсу . Описаний вище метод голосування із самоконтролем логічно визначається вимогами до коректності голосування. Пошук в Інтернеті показав, що схожий спосіб пропонує Б.А.Макаров ( ФГУП “Московский радиотехнический институт РАН” ). В його варіанті використовують бюлетень, що складається з двох частин. Їх нумерує виборець в кабіні для голосування, наклеюючи голографічні марки з номерами на кожну з частин бюлетеня. Попередньо ці дві однакові марки витягують з лототрону, Після заповнення бюлетеня одну його частину вкидають в скриньку для голосування, іншу залишають для контролю. Цей варіант має наступні недоліки – попередньо таємно помітивши бюлетені і видаючи їх виборцям в певному порядку, можна порушити таємність голосування (до речі, це стосується і традиційного голосування бюлетенями), можливі помилки при нумерації. В нашому способі виборець витягує готовий екземпляр з перетасованих нумерованих бюлетенів. В англомовному Інтернеті найбільше цікавляться електронним голосуванням, причому в більш ніж 90 % випадків його характеризують як "обман”, „шахрайство.” Кожен виборець, виявивши розходження між РР і своїм голосуванням, може протягом певного терміну часу: а) пред’явити квитанцію виборчій комісії (при цьому втрачається таємність голосування); б) передати квитанцію представнику однієї із сторін, що брали участь в виборах; в) таємно вкинути квитанцію в спеціальну скриньку для оскаржень. Після розгляду всіх оскаржень складають кінцеві протоколи результатів. Можливий варіант, що хтось навмисне заповнить бюлетень і квитанцію не однаково (наприклад для подальших звинувачень в фальсифікації виборів). Цю ситуацію можна попередити: а) організаційно, в правилах виборів записавши, що квитанція має більшу силу ніж бюлетень, тому різне їх заповнення втрачає зміст, або б) застосувавши технічний пристрій, що дозволяє тільки ідентичне заповнення двох частин бюлетеня. V. Самоконтроль „стерилізує” голосування, не дає вижити „мікробу фальсифікації”. Зростає довіра до результатів голосування, голосувати можна протягом 1,2,3... днів, референдуми проводити по пошті... Головне – можна ЗАСТОСУВАТИ ТЕХНІКУ для підрахунку, тим самим зменшити час підрахунку та численність лічильних комісій (адже виборець контролює КІНЦЕВИЙ результат!). А комп’ютеру однаково, мало чи багато інформації в бюлетені РР. VI. Навіть без підтримки місцевої адміністрації (відсутні списки виборців і постійна виборча комісія) можливо провести оцінку влади або вибрати органи місцевого самоуправління. Для цього ініціативна група розділяє місто на райони. В кожному районі тільки ОДНЕ місце для голосування. Голосування проводиться сеансами (наприклад п’ятниця, субота, неділя в 10-00,18-00,20-00). Виборці, які приходять на сеанс, обирають жеребкуванням лічильну комісію. Щоб виборець міг проголосувати не більше одного разу, дані кожного (№, ПІБ, рік народження, № паспорту, адреса, тел., номер загального списку) тут же спочатку заносяться в комп’ютер, утворюючи базу даних виборців району і перевіряють, чи не брав він раніше участі в даному голосуванні. (Це можна зробити навіть в програмах Excel або Word, застосовуючи функцію сортування). Далі виборці записуються в реєстр голосуючих, ознайомлюються з правилами голосування, ставлять підписи. Беруть пачку бюлетенів (можна надрукованих на принтері), викладають на столі для огляду, перевіряють їх нумерацію, підписують, скріпляють печаткою. Бюлетені закривають, перемішують, кожен сам витягає довільний екземпляр, номер якого невідомий для інших. В кабінці для голосування фіксує свій варіант голосування - проводячи горизонтальну лінію в табличці, яка проходить через дві частини бюлетеня. Квитанцію відриває і залишає собі, бюлетень вкидає у скриньку для голосування. Проведення підрахунку та корекції результатів описане вище. Голосування наступного сеансу проводять аналогічно. Застосування комп’ютера принципово не обов’язкове, хоча практично без нього обійтись важко. Використовуючи пристрій для зчитування штрих-коду (аналогічний тим, що використовують в касах магазинів) і відповідний вид бюлетеня можна за 10 хвилин зняти дані з 200 бюлетенів і надрукувати список результатів голосування. На аркушах кінцевих результатів учасники голосування можуть поставити підписи про те, що голос кожного враховано правильно. Ці підписи можна зафіксувати нотаріально. Для цього нотаріусу досить задати кожному виборцю три питання: ”Чи приймали Ви участь в голосуванні? Чи маєте документи про право участі? Чи правильно враховано результат Вашого голосування в кінцевому списку?” Коли голос кожного враховано правильно, то і кінцевий результат (голоси всіх) правильний. Достатньо мати невелику кількість „виборчих пунктів”, бо вони зможуть по черзі працювати в різних районах, виїжджати в села. Загальний результат такого голосування легко перевірити. Спосіб перевірки подібний методу перевірки партії 1000 000 штук електроламп – для цього достатньо перевірити, наприклад, 200-2000 ламп, відібраних в випадковому порядку. Коли браку серед перевірених ламп не більше, скажімо, 2%, якість всієї партії ламп вважається задовільною. В нашому випадку достатньо вибрати з районного реєстру голосуючих 200 чоловік у випадковому порядку й задати їм питання: ”Чи брали Ви участь в даному голосуванні ?” Результати голосування можна відновити і після знищення бюлетенів на виборчій дільниці. Наступні дострокові вибори до Верховної Ради дехто вже заздалегідь признає сфабрикованими. Голосування із самоконтролем легко вирішує цю проблему. - Фальсифікація виборів? - Покажіть квитанції Ваших виборців. А коли проводять традиційні вибори? При більш детальному розгляді можна показати, що метод годиться і при проведенні традиційних виборів з використанням звичайних (ненумерованих) бюлетенів. VII. Таким способом можна створити „віртуальний Майдан” – зібрання (базу) результатів голосування людей по важливим питанням для впливу суспільства на політику. Результати розміщують в Інтернеті і частинами на місцевих виборчих пунктах або відділеннях пошти. На відміну від соціологічних опитувань, ці результати можна легко й анонімно перевірити. Тут для кожного є місце і час висловити свої рішення чи висунути нових політиків, щоб голосувати не „проти гірших”, а „за кращих”. Вважається, що представницька демократія є „необхідним злом”, бо неможливо зібрати всіх членів громади для вироблення і прийняття рішень. Безумовно, так було в час створення представницької демократії, понад два століття тому. Теперішній рівень освіти та засобів комунікації дозволяє всім приймати участь в прийнятті рішень. Ідея вдосконалення демократії літає в повітрі багатьох континентів. США. Американці зрозуміли, що на рівні окремих штатів краще самим, на референдумах вирішувати соціальні й економічні проблеми, вибирати місцевих суддів і т.ін. Хоча є багато незадоволених тим, що населення відсторонене від прийняття політичних рішень. Наприклад, Роджер Ротенбергер (www.BeyondPlutocracy.com) вважає, що зараз в США існує не демократія, а плутократія (влада багатіїв), оскільки владні кандидати фінансуються, і тим самим фільтруються багатими і далі діють в інтересах багатих.. Для досягнення справжньої демократії пропонується поряд з виконавчою, законодавчою і судовою гілками влади ввести четверту владу –„демос”. „Демос” – це думки народу по ряду економічних і політичних питань, які визначаються на постійно діючих електронних референдумах (відрахування на оборону, медицину, рівень податків і т.д.). Демос обмежує гегемонію влади. Швейцарія. Кожен рік на федеральному рівні всенародно вирішують приблизно 20 питань (на 4-5 референдумах). Так підтверджують всі важливі закони, вирішують питання підвищення податків, будівництва стадіону, і т.д. Можливо саме тому в конституції цієї супербагатої країни є непідйомне для наших депутатів положення: Ст.112.с.Максимальна пенсія не повинна перевищувати мінімальну більш ніж вдвічі. Росія. Некомерційна асоціація „Комитет-101” Єкатеринбурга проводить опитування і публікує в пресі рейтинг якості роботи державних і комунальних служб. Чим успішно нагадує чиновникам, що вони є слугами народу і змушує їх працювати краще. http://www.svobodanews.ru/Transcript/2006/08/08/20060808120057717.html Є питання, які влада не хоче або не може вирішити: виборча система, яка дозволяє вибирати депутатів по відкритим партійним спискам, відзивати їх; недоторканість депутатів; встановлення самими депутатами своїх зарплат (як „слуга народу” може призначати собі оплату без діалогу з „хазяїном”-народом, без зв’язку з рівнем середньої зарплати по країні?). Все це можна виносити на референдуми. Там же вирішувати місцеві проблеми, давати оцінки роботи центральної і місцевої влади, депутатів, суддів, міліції. При низьких оцінках – перевибори. Сьогодні, завдяки виборам по партійним спискам олігарх отримує місце депутата в оренду на п'ять років. Відгадайте з одного разу, буде він виражати інтереси населення, чи "відбивати" вартість оренди? І чи піде він в депутати, коли його зможуть відізвати через рік? Майдан не повинен закінчуватись. Він тільки повинен змінити свою форму. Народ має постійно давати оцінку діям влади.
Відповіді
2007.09.01 | Іван Шостак
Треба створити банк ідей щодо передових технологій голосування
Дуже цікава стаття. Вона дещо пергукується з моїми пропозиціями: http://www2.maidan.org.ua/n/free/1186135773 + коментарі читачів...Навіть сама Вітренчиха десь в серпні презентувала в УНІАН свою "нову" (всім давно відому) ідею про подвійні бюлетені для голосуваня - з другою самокопіювальною сторінкою...
Колись хтось на форумі Майдану пропонував закаонодавчо ввести класифікацію політичних сил. Я можу доповнити - краще законодавчо створити кілька партій (назв партій), тобто ідеологій, без лідерів. Кожен громадянин може ввійти в ту чи іншу партію (прийняти ідеологію). Кількість місць в парламенті, що надається політичній силі, повинна бути пропорційна кількості учасників партій/ідеологій. А вже хто уособлюватиме це представництво у ВР - вирішуватиметься цими силами окремо. Тут ще треба придумати механізм - так швидко не спадає нічого на думку.
Це все класно - ідей багато. Давайте почнемо це все коласифікувати, бо так по окремих ресурсах воно є, але забувається і не систематизується.
Хто може допогти з хостингом? Це вже практична площина питання.
Особисто я можу вирішити питання створення діючого зразка розпізнавача бюлетенів - щось на зразок перцептрона - для перфорованих бюлетенів.
Підкидайте свої ідеї.
2007.09.01 | Раціо
Для чого потрібен розпізнавач перфорованих бюлетенів?
З якого дива бюлетені мають бути перфоровані? Який стосунок це має до системи голосування?І до чого тут перцептрон? Ви прочитали цікаву книжку і хочеться якось застосувати? Яку саме?
2007.09.01 | Іван Шостак
Це на той випадок, коли волевиявлення буде перфоруватися
щось на зразок компостера з одним зубом.Замість проставляння карлючки чи хрестика натискують на важіль "компостера" і, таким чином, наносять перфораційну мітку.
Одночасно (з перфорацією) можна передбачити нанесення "персонального штампу кабінки"... навіть з нумератором-шифратором /не за порядком а у певній закодованій послідовності/. Тоді, кинуті з вулиці бюлетені не будуть мати такого штампу... і їх можна легко виявляти.
>І до чого тут перцептрон? Ви прочитали цікаву книжку і хочеться якось застосувати? Яку саме?
Щодо перцептрона. Так, читав в кінці 80-х "Юнию технік". Пригадуєте
Ви, помиляєтесь. Ваша думка про те, що я 20 років чекав, щоб нарешті застосувати це слово чи таку приспособу, є хибною.
Гадаю, що Ви, Раціо, збагнули, що я мав на увазі не якусь складну нейро-структуру (див. ПЕРЦЕПТРОН у гуглі), а звичайний зчитувач.
Наприклад, турникет в метро, який "бачить" напрям вашого руху, це теж своєрідний перцептрон. Згоден, слово не звичне для повсякдення. Вийдіть на ринок і спитайте чи всі знають що таке "преамбула" чи "домен"...
А тепер розповім для чого той перцептрон. Він розташований над урною (над щілиною для опускання бюлетенів). Виборцю тепер потрібно всовувати бюлетень до перцептрона, а той проштовхує його далі - до урни. тобто бюлетень замість того, щоб відразу потрапити до урни, "перебігає" транзитом через перцептрон. Це дасть можливість одразу відслідкувати кількість тих, які взяли участь в голосуванні, виявляти недійсні бюлетені (за потреби може вмикатися звуковий/світловий попереджувальний сигнал), а також відразу вести підрахунок голосів відданих за кожного кандидата (окремо по кожній скринці). Звичайно, потім ще вручну можна порахувати.
Повірте, ніхто не зможе тоді вкинути бюлетенів більше ніж їх було видано. Ці пристрої будуть безпосередньо "зав"язані" з поточною інформацією про кількість виданих бюлетенів.
Я ні в якому разі не претендую на виключність/унікальність такого варіанту і не кажу, що це панацея від фальсифікацій, але разом з тим вважаю, що цей варіант можна ще якось змодернізувати і запустити в життя.
Так, що пане (чи пані) Раціо, прошу Вас долучитися до більш конструктивного обговорення - давайте свої пропозиції і зауваження.
2007.09.01 | Раціо
Зауваження: знаметите голосування у Флориді
було не так давно, і словосполучення hanging chad мало би бути в пам'яті ще достатньо свіже, щоб не фантазувати про всілякі перфорації.Щодо совка, то там була купа чудних слів окрім "перцептрона" - той же "комунізм" чого вартий.
Взагалі та держава відома тим, що чудово розв'язувала не ті задачі. Пропозиція: не уподібнюватися їм, щоб не закінчити так само.
2007.09.01 | Іван Шостак
У Флориді так було задумано... згадайте ще про "Різдвяні яйця"
Раціо пише:> було не так давно, і словосполучення hanging chad мало би бути в пам'яті ще достатньо свіже, щоб не фантазувати про всілякі перфорації.
Раціо, прошу не ототожнювати ці процедури. Перцептрони (чи як Вам миліше - машини для розпізнавання заповненості бюлетенів) виробництва Diebold (Diebold Election Systems) дійсно повелися некоректно. В 2000році на президентських виборах в США ці машини отримували бюлетені для реєстрації... але траплялося так, що бюлетені, які машини не могли розпізнати, успішно приймалися без видачі повдомлень. Що маємо в моїй пропозиції: в разі виявлення нерозпізнаного чи некоректно заповненого бюлетеня повинно прийматись якесь рішення - повернення виборцю, пропуском в скриньку з нанесенням кольорової помітки... чи ще щось. Повірте, все залежить від людини, яка запрограмовує машину. Зробити несумісне з існуючим ПЗ(ОС), щоб ніякі "Різдвяні яйця" не активізувалися в день виборів. Протоколи обміну теж зробити унікальними і "тупими". ... і до того ж є можливість перевірити вручну. Доречі, проперфоровані блюлетені легко нанизувати на стержень, а потім пачкувати - отвори на всій пачці повинні співпасти. Подвійний перерахунок не потребувати додаткового часу - електронний підрахунок ведеться в процесі голосування (тільки не оприлюднюється).
> Щодо совка, то там була купа чудних слів окрім "перцептрона" - той же "комунізм" чого вартий.
Ще запропонуйте прем"єр-міністра називати першим міністром. Як кажуть: "Називайте хоч горщиком, тільки в піч не саджайте". Є усталені терміни ... ще скажіть що Вам недовподоби "кресленик" (http://msu.kharkov.ua/tc/cons/chertegg.html) чи "урухомник" (http://msu.kharkov.ua/tc/cons/privod_uruh.html), бо такі слова є для Вас незнаними чи нечуваними - звикайте потроху. Ще 100років тому теж ніхто не чув слова інтернет.... і нічого звикли. Зрештою, перцептрон слово не совєцьке. Це кібернетичний термін - http://en.wikipedia.org/wiki/Perceptron
є який дещо не так інтерпритувався в совку - це не страшно. Ми досі під словом трамвай розуміємо зовсім не та що англомовні люди... З цим краще на мовний форум підіть - я там приєднаюся до дискусії.
> Взагалі та держава відома тим, що чудово розв'язувала не ті задачі. Пропозиція: не уподібнюватися їм, щоб не закінчити так само.
Повірте, в США сортувальних машин не менше... Пригадайте фільми чи ролики де показано процес маршрутизації листів - вони летять, а машина на ходу задає їм потрібний напрям для сортування. Там навіть розрізнялися індекси написані довільним шрифтом...
Раціо, кидайте більш оптимістичні та раціональні варіанти розв"язання проблем... бо є проблема і потрібно її здолати.
2007.09.04 | Lewko
Deux ex machina?
П.Іване, якщо про мене ходить -- не вірю, що машини спроможні розв'язувати суспільні (людські тобто) проблеми.Ви пишете:
> ... Що маємо в моїй пропозиції: в разі виявлення нерозпізнаного чи некоректно заповненого бюлетеня повинно прийматись якесь рішення - повернення виборцю, пропуском в скриньку з нанесенням кольорової помітки... чи ще щось. Повірте, все залежить від людини, яка запрограмовує машину.
Вважаю, саме цього й слід уникати.
Якщо від людини (чи маленької групи осіб) "все залежить", її (їх) просто перекуповують, тероризують тощо (особливо у такому суспільстві як наше).
І далі:
> Ще запропонуйте прем"єр-міністра називати першим міністром. Як кажуть: "Називайте хоч горщиком, тільки в піч не саджайте". Є усталені терміни ... ще скажіть що Вам недовподоби "кресленик" (http://msu.kharkov.ua/tc/cons/chertegg.html) чи "урухомник" (http://msu.kharkov.ua/tc/cons/privod_uruh.html), бо такі слова є для Вас незнаними чи нечуваними - звикайте потроху. Ще 100років тому теж ніхто не чув слова інтернет.... і нічого звикли. Зрештою, перцептрон слово не совєцьке. Це кібернетичний термін - http://en.wikipedia.org/wiki/Perceptron
> Повірте, в США сортувальних машин не менше... Пригадайте фільми чи ролики де показано процес маршрутизації листів - вони летять, а машина на ходу задає їм потрібний напрям для сортування. Там навіть розрізнялися індекси написані довільним шрифтом...
"Комунізм" теж не совєцьке слово. Що з того?
Але до речі: не в термінах справа. Так само, як спілкування в Інтернеті не може замінити нормального традиційного спілкування, так і жодні технічні чудасії не є спроможні зкомпенсувати брак звичайної людської порядности (ретельности, культури врешті). Машини є лише знаряддям в наших руках, а знаряддям ще треба вміти користуватися.
2007.09.19 | Іван Шостак
Re: Deux ex machina?
Lewko пише:> П.Іване, якщо про мене ходить -- не вірю, що машини спроможні розв'язувати суспільні (людські тобто) проблеми.
>
> Ви пишете:
> > ... Що маємо в моїй пропозиції: в разі виявлення нерозпізнаного чи некоректно заповненого бюлетеня повинно прийматись якесь рішення - повернення виборцю, пропуском в скриньку з нанесенням кольорової помітки... чи ще щось. Повірте, все залежить від людини, яка запрограмовує машину.
> Вважаю, саме цього й слід уникати.
>
> Якщо від людини (чи маленької групи осіб) "все залежить", її (їх) просто перекуповують, тероризують тощо (особливо у такому суспільстві як наше).
Ну, прошу, п. Lewko не драматизувати все так. Ви чудово знаєте про банкомати. Їх творили в т.ч. програмісти... вони теж потенційно могли закласти можливість виймання певної суми щляхом вводу якоїсь комбінації натиснутих клавіш.... і нічого живемо...
Коли рахуватимуть машини, то залишиться зробити лише контрольний перерахунок.
2007.09.04 | Lewko
Саме так!
Раціо пише:> Щодо совка, то там була купа чудних слів окрім "перцептрона" - той же "комунізм" чого вартий.
> Взагалі та держава відома тим, що чудово розв'язувала не ті задачі. Пропозиція: не уподібнюватися їм, щоб не закінчити так само.
100%
До того ж, не варто знову ровер винаходити (з квадратовими чи восьмикутними колами, без різниці) 8-|
2007.09.19 | Іван Шостак
До термінів прошу не придиратися - запропонуйте свій, будь-ласка
2007.09.04 | Bayan
Хто може допогти з хостингом? - Я.
Іван Шостак пише:>
> Хто може допогти з хостингом? Це вже практична площина питання.
Я. Я можу і хочу. Давно маю украінізований myBB форум і власнe хотів присвятити сайт ідeї пошуку ідeальної виборчoї систeми.
Зацікавлeні?
2007.09.19 | Іван Шостак
Зацікавлення є.. і неабияке... - пишіть на szostak(pes)ukr.net
2007.09.04 | Lewko
Re: Віртуальний Майдан.
Шановний пане Колючка!Якось ся змусив прочитати Вашого дописа, хоча з труднощами: текст збитий докупи, не поділений на логічні частини -- параграфи (абзаци). Ви були ласкаві розпочати із цитування вступу до швайцарської конституції, швидко перейшовши до суто технічних проблем проведення голосування.
Ставлю Вам запитання руба: на Вашу думку, чого нам як суспільству бракує насамперед: нових технологій чи нових суспільних (та політичних) ідей і цінностей? Відтак, що Ви пропонуєте для обговорення в цій гілці форуму: як маємо рухатись чи куди нам рухатись?
2007.09.05 | Bayan
Я так зрозумів:
Lewko пише:> Шановний пане Колючка!
> що Ви пропонуєте для обговорення в цій гілці форуму: як маємо рухатись чи куди нам рухатись?
Колючка пропонує мeтодом опитування громадян якраз і і визначитись - що для нас важливішe.
І надалі вирішувати подібні буриданові проблeми тим самим мeтодом.
2007.09.05 | Lewko
Re: Я так зрозумів:
Bayan пише:> Колючка пропонує мeтодом опитування громадян якраз і і визначитись - що для нас важливішe.
Щось і я маю таке ж враження. Але тоді це логічний абсурд, це так як запитатись когось: "Ви поїдете на таксі чи в Оперу?"
2007.09.05 | Юрко Колючка
Re: Віртуальний Майдан. Додатково
Здоровенькі були!Дуже дякую адміністрації сайту за опублікування статті, а учасникам форуму за коментарі.
З невідомих мені причин текст було опубліковано без розбивки на абзаци. Тому його важко читати. Тим більше, що була необхідність торкнутись одночасно ряду тем, хоча й намагався писати максимально просто й коротко.
З цих причин додаю:
А. Додаток, що помилково не попав в текст (далі РР це списки типу „№ бюлетеня – результат” для самоконтролю виборців за голосуванням, про них пункт III основного тексту статті).
VI. А коли проводять традиційні вибори з використанням звичайних (ненумерованих) бюлетенів? Бажаючі можуть використати наступний спосіб. Для себе вирізаємо фігурно клаптик бюлетеня (замість квитанції), пишемо на ньому та бюлетені однакове шестизначне число (як номер), число повинне бути ВИПАДКОВИМ. Під час підрахунку спостерігачі за виборами фотографують нумеровані бюлетені та складають і оприлюднюють списки РР (Розширених Результатів).
Навіть екзит-поли (анонімне опитування) зменшують риск фальсифікацій. А тут маємо «речові» докази кількості відданих голосів за конкретну партію (особливо цінні для «малих» партій).
Б. Резюме статті:
1.Досить чекати, поки хтось („мудрий цар”, політики) покращить наше життя. Досить залишатись в ролі фанів політичного футболу і тільки споглядати ігри політиків.
Ми віддали депутатам право вирішувати замість нас, хоча договір з ними небезпечніший від самого кабального договору з фірмою типу „Еліта –центр”. Бо депутати можуть прийняти нові закони, тим самим заднім числом змінюючи початкові умови договору.
2. НАРОД ПОВИНЕН КОНТРОЛЮВАТИ ВЛАДУ, а не тільки обирати й фінансувати її. Давати владі оцінку та підтверджувати її рішення можна шляхом регулярних голосувань (способи: вибори, опитування, мітинги, списки... ). Однак провести голосування традиційним способом важко, а підробити його результат легко.
3. Пропонується метод голосування, який
а) гарантує проведення чесних виборів – бо голосування проходить із САМОКОНТРОЛЕМ;
б) попередня властивість дозволяє широко застосувати техніку для врахування волевиявлення людей (фальсифікації неможливі, бо виборець контролює КІНЦЕВИЙ результат),
зручно (за 1,2,3...дні, по пошті...) проводити референдуми, обирати депутатів по відкритим спискам, відкликати їх, перевіряти результати всього голосування та навіть нотаріально затвердити їх;
в) поєднання двох попередніх властивостей дозволяє досягти нової якості: створити „Віртуальний Майдан” - список результатів (базу) волевиявлення народу по різним питанням, як спосіб контролю та тиску на владу.
В першу чергу потрібно провести опитування людей (реально це можна зробити й самодіяльно в одному районі) про систему влади, систему виборів, та чи потрібен народу регулярний контроль за владою (оцінка влади один раз в рік з можливістю просто та законно змінити владу в разі негативної оцінки). На відміну від соціологічних опитувань, до цих результатів є довіра, бо їх можна легко й анонімно перевірити. Незалежно від їх партійних кольорів, політики будуть змушені прислухатись до вимог мас.
г) рівень технологій та суспільства в ХХI віці дозволяє кожному мати своє місце та час на такому Майдані, щоб висловити свої рішення чи висунути нових політиків та голосувати не „проти гірших”, а „за кращих”. Це одночасно НАЙКРАЩИЙ ЗАСІБ ПРОТИ КОРУПЦІЇ, бо всіх не підкупити.
Отже: влада = народ + (тимчасово найняті) законодавча, виконавча, судова гілки влади.
Майдан не повинен закінчуватись. Він тільки повинен змінити свою форму.
Рекомендується прихильникам і противникам дострокових виборів.
В. Цей метод має ще багато інших можливостей.
- Використовуючи цей метод та бездротові пристрої типу „Вай-фай” або „Блю тус” з закодованими номерами можна за кілька годин знати думку всієї України по будь-якому питанню.
- Легко вирішується проблема проходження 3% виборчого бар’єру – з кількох партій створюється виборчий блок, його учасники розподіляють місця в парламенті згідно кількості набраних на виборах голосів (голосуванні з самоконтролем або див. вище пункт А), з відмітками про конкретну партію блоку в бюлетені).
Г. Багато питань не розглянуто.
Наприклад: „Чи варто взагалі довіряти юрбі та проводити референдуми?”.
Лише один аргумент. Людина - найскладніше творіння Господа. Чого ж нам довіряють вибирати одного з двох Вікторів, Ющенка чи Януковича, хоча ми навіть не знаємо їх особисто. В той же час, достоїнства й недоліки президентської та парламентської форми правління давно відомі. Мабуть тому й не довірять нам вибрати тип державного устрою...
Всім низький політичний уклін. Юрко Колючка
P.S.
Д. (для зручності читання) повторно про
МЕХАНІЗМ ГОЛОСУВАННЯ ІЗ САМОКОНТРОЛЕМ.
I. Для того, щоб виборець міг відрізнити „свій” бюлетень від чужих, виборчі бюлетені попередньо НУМЕРУЮТЬСЯ. Бюлетень має відривну частину – КВИТАНЦІЮ, яка залишається у виборця для контролю (дві частини бюлетеня нумерують і заповнюють однаково).
II. А як же таємниця голосування? Вона зберігається - перед голосуванням бюлетені в згорнутому виді (номери закриті ) перетасовують і виборці витягують їх довільно (ЯК В ЛОТЕРЕЇ), тому номер бюлетеня відомий тільки виборцю. Після заповнення бюлетеня виборець залишає квитанцію собі, бюлетень кидає в скриньку для голосування.
III. Після завершення підрахунку голосів в протоколі виборів записують РОЗШИРЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ (РР) – список голосуючих, список бюлетенів, які використані в голосуванні та за кого віддано голос по кожному номеру бюлетеня.
IV. Далі РР опубліковують (виборча дільниця, Інтернет...) Кожен може ПЕРЕВІРИТИ результат підрахунку свого голосу (№ бюлетеня, за кого віддано голос). Пред’явивши квитанцію, виборець може ВИПРАВИТИ невірний результат, тому фальсифікувати вибори немає сенсу.
2007.09.06 | Юрко Колючка
Re: Віртуальний Майдан, Додатково.
Здоровенькі були!Дуже дякую адміністрації сайту за опублікування статті, а учасникам форуму за коментарі.
З невідомих мені причин текст було опубліковано без розбивки на абзаци. Тому його важко читати. Тим більше, що була необхідність торкнутись одночасно ряду тем, хоча й намагався писати максимально просто й коротко.
З цих причин додаю:
А. Додаток, що помилково не попав в текст (далі РР це списки типу „№ бюлетеня – результат” для самоконтролю виборців за голосуванням, про них пункт III основного тексту статті).
VI. А коли проводять традиційні вибори з використанням звичайних (ненумерованих) бюлетенів? Бажаючі можуть використати наступний спосіб. Для себе вирізаємо фігурно клаптик бюлетеня (замість квитанції), пишемо на ньому та бюлетені однакове шестизначне число (як номер), число повинне бути ВИПАДКОВИМ. Під час підрахунку спостерігачі за виборами фотографують нумеровані бюлетені та складають і оприлюднюють списки РР (Розширених Результатів).
Навіть екзит-поли (анонімне опитування) зменшують риск фальсифікацій. А тут маємо «речові» докази кількості відданих голосів за конкретну партію (особливо цінні для «малих» партій).
Б. Резюме статті:
1.Досить чекати, поки хтось („мудрий цар”, політики) покращить наше життя. Досить залишатись в ролі фанів політичного футболу і тільки споглядати ігри політиків.
Ми віддали депутатам право вирішувати замість нас, хоча договір з ними небезпечніший від самого кабального договору з фірмою типу „Еліта –центр”. Бо депутати можуть прийняти нові закони, тим самим заднім числом змінюючи початкові умови договору.
2. НАРОД ПОВИНЕН КОНТРОЛЮВАТИ ВЛАДУ, а не тільки обирати й фінансувати її. Давати владі оцінку та підтверджувати її рішення можна шляхом регулярних голосувань (способи: вибори, опитування, мітинги, списки... ). Однак провести голосування традиційним способом важко, а підробити його результат легко.
3. Пропонується метод голосування, який
а) гарантує проведення чесних виборів – бо голосування проходить із САМОКОНТРОЛЕМ;
б) попередня властивість дозволяє широко застосувати техніку для врахування волевиявлення людей (фальсифікації неможливі, бо виборець контролює КІНЦЕВИЙ результат),
зручно (за 1,2,3...дні, по пошті...) проводити референдуми, обирати депутатів по відкритим спискам, відкликати їх, перевіряти результати всього голосування та навіть нотаріально затвердити їх;
в) поєднання двох попередніх властивостей дозволяє досягти нової якості: створити „Віртуальний Майдан” - список результатів (базу) волевиявлення народу по різним питанням, як спосіб контролю та тиску на владу.
В першу чергу потрібно провести опитування людей (реально це можна зробити й самодіяльно в одному районі) про систему влади, систему виборів, та чи потрібен народу регулярний контроль за владою (оцінка влади один раз в рік з можливістю просто та законно змінити владу в разі негативної оцінки). На відміну від соціологічних опитувань, до цих результатів є довіра, бо їх можна легко й анонімно перевірити. Незалежно від їх партійних кольорів, політики будуть змушені прислухатись до вимог мас.
г) рівень технологій та суспільства в ХХI віці дозволяє кожному мати своє місце та час на такому Майдані, щоб висловити свої рішення чи висунути нових політиків та голосувати не „проти гірших”, а „за кращих”. Це одночасно НАЙКРАЩИЙ ЗАСІБ ПРОТИ КОРУПЦІЇ, бо всіх не підкупити.
Отже: влада = народ + (тимчасово найняті) законодавча, виконавча, судова гілки влади.
Майдан не повинен закінчуватись. Він тільки повинен змінити свою форму.
Рекомендується прихильникам і противникам дострокових виборів.
В. Цей метод має ще багато інших можливостей.
- Використовуючи цей метод та бездротові пристрої типу „Вай-фай” або „Блю тус” з закодованими номерами можна за кілька годин знати думку всієї України по будь-якому питанню.
- Легко вирішується проблема проходження 3% виборчого бар’єру – з кількох партій створюється виборчий блок, його учасники розподіляють місця в парламенті згідно кількості набраних на виборах голосів (голосуванні з самоконтролем або див. вище пункт А), з відмітками про конкретну партію блоку в бюлетені).
Г. Багато питань не розглянуто.
Наприклад: „Чи варто взагалі довіряти юрбі та проводити референдуми?”.
Лише один аргумент. Людина - найскладніше творіння Господа. Чого ж нам довіряють вибирати одного з двох Вікторів, Ющенка чи Януковича, хоча ми навіть не знаємо їх особисто. В той же час, достоїнства й недоліки президентської та парламентської форми правління давно відомі. Мабуть тому й не довірять нам вибрати тип державного устрою...
Всім низький політичний уклін. Юрко Колючка
P.S.
Д. (для зручності читання) повторно про
МЕХАНІЗМ ГОЛОСУВАННЯ ІЗ САМОКОНТРОЛЕМ.
I. Для того, щоб виборець міг відрізнити „свій” бюлетень від чужих, виборчі бюлетені попередньо НУМЕРУЮТЬСЯ. Бюлетень має відривну частину – КВИТАНЦІЮ, яка залишається у виборця для контролю (дві частини бюлетеня нумерують і заповнюють однаково).
II. А як же таємниця голосування? Вона зберігається - перед голосуванням бюлетені в згорнутому виді (номери закриті ) перетасовують і виборці витягують їх довільно (ЯК В ЛОТЕРЕЇ), тому номер бюлетеня відомий тільки виборцю. Після заповнення бюлетеня виборець залишає квитанцію собі, бюлетень кидає в скриньку для голосування.
III. Після завершення підрахунку голосів в протоколі виборів записують РОЗШИРЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ (РР) – список голосуючих, список бюлетенів, які використані в голосуванні та за кого віддано голос по кожному номеру бюлетеня.
IV. Далі РР опубліковують (виборча дільниця, Інтернет...) Кожен може ПЕРЕВІРИТИ результат підрахунку свого голосу (№ бюлетеня, за кого віддано голос). Пред’явивши квитанцію, виборець може ВИПРАВИТИ невірний результат, тому фальсифікувати вибори немає сенсу.
2007.09.19 | Іван Шостак
Пане Юрко, напишіть, будь-ласка мені на szostak(pes)ukr.net
гадаю, нам вдасться створити окремий "клуб виборчих технологій"...Там (трохи вище в цій гілці) Bayan вже зголосився.
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1188872432