09/04/2007 | Ярослав Сватко

В Америці, як відомо, є і мафія, і корупція. Є й законодавці, які часом думають, що коли вони пишуть закони, то для когось, але не для себе. Але навіть такі американські народні обранці думають про свою вищість над звичайним американцем дуже приватно, а якщо виходить не приватно, то добровільно покидають працю на Капітолійському горбі. Скільки позачергових виборів потрібно Україні, для того, щоб депутати добровільно здавали мандати у випадку скандалу, пов'язаному з їх негромадянською поведінкою, поки що не може сказати жоден експерт. Але перенесення досвіду відставки американського сенатора Ларрі Крейґа від штату Айдахо в Україну було б дуже корисним для відчуття рівності (бодай формальної, перед законом) народообраних депутатів та звичайних громадян.

Справа почалася 11 червня 2007 року в міжнародному аеропорту Міннеаполіса. Згідно з поліційними рапортами, сенатор в чоловічому туалеті аеропорта був затриманий за “хтиві пропозиції вступити у сексуальний контакт”. Лише за ці пропозиції, висловлені в публічному місці, сенатор був арештований працівником поліції у цивільному і доставлений у поліційний відділок, допитаний, а матеріяли були передані в суд. Щоправда, у відділку сенатор намагався поставити нешанобливих американських поліцаїв на місце: – та ви знаєте, хто я такий? - і візитку їм межи очі... Але правоохоронці чомусь на цей шантаж не піддались (мабуть знали, що їм за це нічого не буде. Спитати б українських обранців, що треба зробити, щоб і в Україні міліція себе так вела), склали протоколи по формі та й дали їм хід.

8 серпня відбувся суд. Сенатора засудили до штрафу в 500 доларів та дали рік випробувального терміну. Що цікаво, Америка нічого про це не знала – подій багато, репортерів значно менше, можливо й сенатор доклався то того, щоб про його подвиги в громадському туалеті аеропорта знало поменше осіб. Можливо, Ларрі Крейґу вдалося б допрацювати 16 місяців державної служби, передбачених терміном обрання, до кінця. Однак, коли вирок вступив у дію, знайшлась людина, яка написала про факт ганебної поведінки народного обранця в блогу “Реальна чиста політика”. Далі – інформаційний обвал, і коли 27 серпня інформаґенції зарясніли повідомленнями про суд та суть звинувачень, шансів залишитися сенатором у Крейґа вже не було. Це, звісно в Америці у нього не було цих шансів – в Україні могло виявитись, що незважаючи на громадську думку, народний обранець сповнював би далі свої повноваження. Хоча, найпевніше, рішення суду могло б бути зовсім іншим.

Після інформаційного обвалу почався аналітичний обвал на тему “чи може бути Ларрі Крейґ сенатором від штату Айдахо?” 30 серпня “Айдахо Стейтсмен” (“Державний діяч Айдахо”) вийшов із редакційною статтею “сенатор Ларрі Крейґ потребує оголосити свою відставку”. Сенатор відразу зрозумів цю необхідність, і оголосив свою відставку, щоправда, відстрочену до 30 вересня – але публічно оголошену, назад повороту немає. За місяць, який йому залишився, він чи то має комусь передати свої розробки законопроектів, які крутяться в комісіях Конґресу, чи то подати звіт губернаторові штату про підсумки своєї публічної служби. 28 років на державній службі закінчились не дуже славно. Але ніхто не пропонував урочисто провести сенатора на персональну пенсію замість публічної ганьби, яку обсмоктує вся Америка.

Вже сьогодні, коли, здається, нема про що дискутувати, айдахівський Стейтсмен у своєму редакційному післяслові до того, що відбулось, стверджує: несумісність поведінки сенатора з займаною посадою є зовсім не у тих звинуваченнях, які висувались поліцією, і які були прийняті до уваги судом. З такими порушеннями бути в Америці сенатором – можна (якщо оберуть, звичайно :) ). А от що несумісне з посадою народного обранця – це непублічність факту правопорушення. Сенатор приховував від громадян факт суду – і це дискваліфікує його для публічної роботи на користь Америки. Хочеш іти на публічну службу для добра Америки – будь готовий до того, що житимеш у скляному домі. Приватне життя – виключно після 17 00 в п'ятницю, до понеділка, і то – лише за стінами власного дому, за огорожею ранчо, та ще коли немає запрошених гостей. Одними лише прозорими скриньками для голосування політичну корупцію не побороти – і американці оселяють своїх обранців та чиновників в офісах з прозорими стінами. Це не знищує політичної корупції, як явища, – але ліквідовує можливості для корупціонерів бути нахабними і безкарними.

Випадок Крейґа – інформаційний привід для американських ЗМІ. Для нас, оскільки тема політичної корупції визнана однією з найважливіших в суспільстві, – тест на відділення політичної демагогії від бажання оздоровити суспільство. Будуть законопроекти (хочайби!), які окреслюватимуть публічність чиновників та обранців – буде реальна боротьба за оздоровлення суспільства. А будуть лише “інформаційні приводи” - значить і далі суспільство складатиметься з двох каст, однаково, знімуть з депутатів недоторканність, чи ні. Бо про те, що роблять “інформаційно недоторканні”, громадськість знатиме лише те, що вони, прикриваючись приватністю, захочуть сказати суспільству. І буде далі совок форевер, де членів політбюро, про життя яких ми не мали права нічого знати, замінить сучасна каста народообраних людей. Які самі себе, де факто, будуть обирати.