Виборча кампанія в оцінках українських соціологічних служб

09/07/2007 | Майдан-ІНФОРМ

Виборча кампанія в оцінках лідерів українських соціологічних служб

Фонд “Демократичні ініціативи” провів 28 серпня — 5 вересня 2007 року експрес-опитування керівників соціологічних служб, які, на думку „ДІ”, заслуговують найбільшої довіри. Опитування стосувалося соціологічного висвітлення виборчої кампанії. Соціологам було поставлено запитання щодо явки на виборах, сучасної диспозиції політичних сил, а також особливостей громадської думки напередодні дострокових парламентських виборів 2007 р.

Всього було опитано сім керівників соціологічних служб.

Більшість лідерів соціологічних служб відзначили, що явка на дострокових парламентських виборах–2007 сягатиме 60–67%.

Експерти одностайні й у тому, що в парламент потрапляють три політичні
сили — Партія регіонів, БЮТ і Блок „Наша Україна–Народна самооборона”. Причому сумарний рейтинг БЮТ і НУНС близький до рейтингу Партії регіонів. Також до парламенту мають шанс потрапити Комуністична Партія України і Блок Литвина. Інші політичні сили, на думку керівників соціологічних фірм, до парламенту не проходять.

Серед особливостей, що їх відзначає громадська думка стосовно нинішніх виборів, експерти називають, з одного боку, недовіру виборців до виборчих комісій і виборчих процедур, велике розчарування у політичних силах і політиках, але з другого – високу готовність іти на вибори, щоб хоч щось змінити в країні.

Відповіді керівників соціологічних служб

Валерій Хмелько, президент Київського міжнародного інституту соціології

1. Як Ви вважаєте, якою буде явка на дострокових парламентських виборах? Вона буде вищою чи нижчою порівняно із попередніми виборами 2006 року? В яких реґіонах вона буде вищою і в яких — нижчою?

За місяць до виборів реально готові до участі в голосуванні на дострокових парламентських виборах приблизно 76% виборців (за місяць до виборів 2006 року цей показник становив 71%). З-поміж них майже 66% громадян налаштовані голосувати за будь-яких подальших кроків провідних політичних сил, які не змінюють тих союзів і протистоянь, що між ними склалися. Участь у голосуванні решти майже 10% виборців, які зараз готові взяти участь у голосуванні, найімовірніше, залежатиме від подальшої поведінки тих політичних сил, за які вони нині готові проголосувати. Якщо ці політичні сили впродовж наступного місяця їх не розчарують, то будуть підстави очікувати явку на рівні 75–76 відсотків, але для прогнозування передвиборчої поведінки конкретних політичних блоків, партій і лідерів соціологічних методів немає. Усі оцінки, які з цього приводу висловлюються, базуються на інтуїції авторів таких оцінок, тобто на інформації, що накопичується не лише через дослідження потенційних виборців, а й через спілкування з представниками відповідних політичних сил та з колегами, котрі здійснюють аналогічну пізнавальну діяльність. Наш інститут, КМІС, здійснює дослідження населення, а не політичних сил, тож прогнозуванням подій, які залежать від поведінки конкретних політичних блоків, партій і лідерів, не займається.

2. Яка на сьогодні рейтингова диспозиція політичних сил? Які політичні сили точно проходять до Верховної Ради України і які ще мають шанси?

Зараз лідером передвиборчих перегонів є Партія реґіонів: приблизно третина всіх виборців налаштована голосувати за неї. Ще майже третина виборців зараз готова проголосувати за дві помаранчеві політичні сили – Блок Юлії Тимошенко та Блок “Наша Україна–Народна самооборона”. Розподіл прихильностей між цими двома політичними силами має тенденцію до коливання, але впродовж першого місяця передвиборчої кампанії першість у цьому дуеті зберігалася за БЮТ (на рівні 17–20% загальнодержавного електорату), а друге місце – за блоком "Наша Україна–Народна самооборона" (на рівні 13–16 відсотків). Значно відстає від трьох лідерів, посідаючи четверте місце в перегонах і зберігаючи високі шанси набрати понад 3 відсотки від поданих голосів, Компартія України (із рейтингом на рівні 3–4 відсотки від усіх виборців).

З огляду на те, що зараз готові взяти участь у голосуванні 76% виборців, розподіл поданих голосів між першими п’ятьма політичними силами був би назагал таким: за Партію реґіонів – 42–46% поданих голосів, за БЮТ – 25–28%, за Блок “Наша Україна–Народна самооборона” – 17–18%, за КПУ – 4–6%, за Блок Володимира Литвина – 2–4%.

Шосте і сьоме місця з імовірністю здобути 1–1,5% голосів зараз поділяють СПУ і Блок Наталії Вітренко.

Наявні дані дають підстави зробити висновок, що на сьогодні надійно пройшли б до Верховної Ради України чотири політичні сили (ПРУ, БЮТ, НУ–НС та КПУ), і що певні шанси має також Блок Володимира Литвина.

3. Які особливості громадської думки напередодні виборів? (Зазначте до 3-х основних)

На мою думку, три основні особливості громадської думки напередодні виборів – це три аспекти поділу громадськості, з якими пов’язана протилежність її “біло-синьої” та “помаранчевої” електоральних спрямованостей.

По-перше, така протилежність електоральних преференцій фіксується між громадськістю міст і сел. Якщо серед міської громадськості готовність голосувати за Партію реґіонів майже на чверть перевищує готовність голосувати за БЮТ і Блок “Наша Україна–Народна самооборона”, то серед сільського загалу, навпаки, готовність голосувати за «помаранчевих» майже вдвічі перевершує готовність голосувати за Партію реґіонів.

По-друге, дані опитувань засвідчують ще більшу поляризацію “помаранчевих” і “біло-синіх” електоральних спрямованостей серед україномовної та російськомовної громадськості. Якщо серед україномовних виборців готових голосувати за БЮТ і Блок “Наша Україна–Народна самооборона” майже в чотири рази більше, ніж готових голосувати за Партію реґіонів, то серед російськомовних виборців, навпаки, готових голосувати за Партію реґіонів майже у 3,6 раза більше, ніж готових голосувати за “помаранчевих”.

І, по-третє, найбільша поляризація цих електоральних преференцій, як і на минулих виборах, спостерігається між Західним і Східним реґіонами України. Так, серед виборців восьми найзахідніших областей, які становлять 21,8% усіх виборців країни, готових голосувати за БЮТ і Блок «Наша Україна–Народна самооборона», майже у вісім разів більше, ніж готових голосувати за Партію реґіонів, а серед виборців трьох найсхідніших областей (які також становлять 21,8% усіх виборці країни), навпаки, готових голосувати за Партію реґіонів майже у вісім разів більше, ніж тих, хто готовий голосувати за БЮТ і Блок “Наша Україна–Народна самооборона”.

Отримано Майданом Thu, 6 Sep 2007 17:34:07 +0300

Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології

Ми з Валерієм Хмельком є керівниками одного й того самого центру, наші відповіді будуть зроблені на тих самих даних і взаємопов’язані.

Щодо 1-го запитання, то я провів розрахунки за іншою методологією і отримав явка у 67% (ближче до виборів можна буде дати більш точну оцінку).

Запитання 2 — повністю погоджуюсь з розрахунками В. Хмелька.

Щодо запитання 3, то я теж згоден з паном Валерієм, можу тільки додати ще декілька характеристик:

стабільність (протягом останніх місяців рейтинги політичних сил майже не змінюються);
песимізм, невіра в позитивні зміни після виборів;
невіра в чесність виборів;

толерантність чи поблажливість до корупції, до аморальності, до зради.

Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби Українського центру економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова

За моїми розрахунками, явка на цих виборах буде нижчою, ніж на виборах 2006 року, − орієнтовно в межах 60–64%. Є підстави очікувати, що електоральна активність у Західному реґіоні буде дещо вищою, ніж у середньому по країні.

Останнє опитування Центр Разумкова проводив аж у червні, тож не можу напевне говорити про диспозицію “на сьогодні”. У червні найбільшу електоральну підтримку мали Партія реґіонів (37% тих, хто мав намір взяти участь у виборах), Блок Юлії Тимошенко (21,5%) і Блок "Наша Україна–Народна самооборона" (17%). Тривідсотковий бар’єр майже напевне долає Комуністична партія України (5%), хоча деяку інтригу вносить участь у виборах КПУ (оновленої) − чи зможе вона “відтягнути” на себе частину голосів КПУ? Також зберігає шанси на проходження до парламенту Соціалістична партія України — у червні за неї мали намір проголосувати 2,6% тих, хто планував взяти участь у виборах. Певною мірою можна говорити також про шанси Блоку Литвина і ПСПУ, але лише в тому разі, якщо їм вдасться «підняти» свій рейтинг під час виборчої кампанії.

3. Які особливості громадської думки напередодні виборів? (Зазначте до 3-х основних)

Переважання песимістичних оцінок процесів, що відбуваються в державі.
Недовіра переважної більшості громадян до політичних сил і політиків − за даними опитування, що його проводив Центр ім. О.Разумкова у березні–квітні 2007 року, 86% громадян країни вважають, що «політичні лідери віддалені від народу і байдужі до його проблем».
У зв’язку з цим можна очікувати, що голосування на виборах найчастіше буде вмотивоване принципом «найменшого лиха».

Ірина Бекешкіна, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи”

Явка на цих виборах буде дещо нижчою, ніж на попередніх виборах — у межах 65%. Це пов’язано як із розчаруванням частини виборців, так і з об’єктивним чинником — відміною відкріпних талонів. Явка буде вищою там, де найвища підтримка “помаранчевих” або “біло-блакитних”, тобто Західна Україна — з одного боку, Донбас — з іншого. Меншою буде явка в Центральних реґіонах і на Півдні.

Зараз (наприкінці серпня) ситуація дуже цікава, адже рейтинги політичних сил дуже нагадують результати парламентських виборів 2006 року, за винятком СПУ, яка майже не має шансів щодо проходження до Верховної Ради України. Натомість певні шанси є у Блоку Литвина (хоча зовсім не гарантовано, що він їх реалізує). Так само, як і напередодні голосування у 2006 році, найбільший відсоток невизначених — у Західній Україні, де виборці коливаються між БЮТ і Блоком “Наша Україна–Народна самооборона”. А загалом шанси “помаранчевої” і “біло-блакитної” коаліцій можна оцінити як рівні, тож усе залежатиме від явки виборців у реґіонах та їхньої підтримки.

3. Які особливості громадської думки напередодні виборів? (Зазначте до 3-х основних)

Громадська думка напередодні виборів характеризується великим розчаруванням і скепсисом, у людей надто мало сподівань, що прийдешні вибори і політичні сили, які прийдуть до влади, змінять їхнє життя на краще.
Ніколи ще, перед жодними виборами (навіть президентськими 2004 року) не було стільки побоювань щодо фальсифікації результатів виборів. Виборці здебільшого не довіряють Центральній виборчій комісії, а довіра і недовіра до своїх місцевих виборчих комісій ділиться навпіл. Як ніколи низькою є довіра до судової системи, переважає недовіра навіть до Конституційного Суду. Тобто загальновизнаного арбітра, якому б громадяни повірили в плані того, що голоси було пораховано чесно, в суспільстві просто немає. Це вже зараз закладає міну під післявиборну ситуацію, коли політична сила, яка не здобуде очікуваного результату, легко зможе переконати своїх прихильників, що вибори були сфальсифіковані. І тоді для значної частини суспільства вищий законодавчий орган не матиме легітимності.
Певним позитивним наслідком розчарування громадян у політиках є вимогливіше ставлення до них, зменшення емоційного “фанівства” (від слова “фан”), більший інтерес людей до змістовних компонентів виборчої кампанії — програм і пропозицій.

Євген Копатько, директор компанії R&B

По последним данным социсследований, явка пока прогнозируется на уровне 2006 года (около 65–70%). Мобилизационная готовность пока несколько выше на Западе и Юго-Востоке, тогда как в Центральной Украине – несколько ниже.

На сегодняшний день три политические силы реально могут пройти в Верховную Раду Украины после 30 сентября. Также достаточно неплохие шансы у КПУ. Остальные (СПУ, Блок Литвина, ПСПУ и ряд других) ныне имеют несколько меньшие шансы. Их позиции может усилить или ослабить активность в проведении кампании в последние 4 недели. Что касается цифровых значений рейтинговых позиций ведущих политсил, то о них можно будет сказать на следующей неделе, когда подойдет очередная волна социсследований.

3. Які особливості громадської думки напередодні виборів? (Зазначте до 3-х основних)

1. В обществе достаточно высок скепсис относительно самой необходимости проведения выборов – с одной стороны. С другой стороны, достаточно высока декларируемая мобилизационная готовность.

2. Несколько необычное время проведения избирательной кампании, что определенным образом может повлиять на готовность участвовать в выборах.

3. В ходе данной избирательной кампании общественное мнение, возможно, сможет заметить активность нефаворитов и предоставит им шанс для прохождения в парламент.

Ілько Кучерів, директор Фонду „Демократичні ініціативи”

Явка буде, можливо, дещо нижчою, ніж під час виборів 2006 року. Передбачається, що вона сягатиме 60–65%.

До парламенту однозначно потрапляють чотири політичні сили – Партія регіонів, БЮТ, Блок „Наша Україна–Народна самооборона” і КПУ. Сьогодні Партія регіонів набирає 33–35%, Блок Юлії Тимошенко – 21–22%, Блок „Наша Україна–Народна самооборона” – 14–17% і Комуністична партія – близько 5%. Це така ситуація, як я її оцінюю на сьогодні, хоча вона може змінюватися. Оскільки електорати Блоку Юлії Тимошенко та Блоку „Наша Україна–Народна самооборона” взаємопов’язані, то й відбувається перетікання рейтингу – там, де збільшується рейтинг БЮТ, відповідно зменшується рейтинг НУНС, і навпаки.

3. Які особливості громадської думки напередодні виборів? (Зазначте до 3-х основних)

Стосовно проблем, то можна відзначити, що сьогодні відбувається деяка суперечність у думці громадян. З одного боку, є недовіра до виборів і виборчих процедур, а також до політиків. Виборці зазначають і те, що у виборчій кампанії домінує популізм, а не серйозні дебати щодо майбутнього України. Але з іншого боку, очікується висока явка громадян на виборах. Очевидно, люди ще вірять у те, що їхня участь у виборах змінить ситуацію в Україні. І це є свідченням високої політичної культури громадян України.

Олександр Бухалов, директор Фонду “Громадська думка – Україна”

По данным последнего экспресс–опроса, проведенного компанией «ФОМ-Украина» с 9 по 19 августа 2007 года, 50,5% опрошенных заявляют о том, что они точно будут участвовать в выборах, и еще 20,8% отмечают, что они вероятнее всего примут в них участие. Однако анализ соответствующих показателей в исследованиях, проведенных нами перед прошлогодними выборами, показывал, что в феврале–марте 2006 года эти цифры были выше. Можно предположить, что явка 30 сентября будет ниже, чем в марте прошлого года, и составит 60–65%.

Анализ по регионам показывает, что активность избирателей будет ниже в Южном регионе и Крыму.

Последние данные дают следующие рейтинги политических партий и блоков:

Партия регионов (В.Янукович) – 29,5%

Блок Ю.Тимошенко – 18,3%

Блок "Наша Украина–Народная самооборона"(Ю.Луценко, В.Кириленко) – 14,0%

Коммунистическая партия Украины (П.Симоненко) – 3,6%

Кроме этих политических партий и блоков имеют шанс пройти в Верховную Раду Украины:

Блок В.Литвина – 2,1%

Социалистическая партия Украины (А.Мороз) – 1,6%

3. Які особливості громадської думки напередодні виборів? (Зазначте до 3-х основних)

Несмотря на то, что большая часть опрошенных не одобряет проведения досрочных выборов (46% — против, 41,6% — за их проведение), а также считает, что выборы не помогут разрешить политический кризис в Украине ( 57,4% — не помогут, 28,3% — помогут разрешить кризис), активность на выборах будет достаточно высокой.

Экспресс-опросы, проводимые нашей компанией каждые две недели с мая 2007 года, показывают, что наиболее стабильные рейтинги имеют Партия регионов (29–31%) и Коммунистическая партия Украины (4–5%). Рейтинг блока «Наша Украина–Народная самооборона» постепенно увеличивался и стабилизировался на отметке 14–15%. А вот рейтинг Блока Ю.Тимошенко падал с 17% в мае до 14% в июле, однако в августе вырос до 18%.

Пересчет рейтингов политических партий и блоков в количество мест в Верховной Раде Украины, проводимый на основе замеров общественного мнения с марта по июль 2007 года показывал, что при сохранении состава нынешней антикризисной коалиции (Партия регионов и Коммунистическая партия Украины) у нее сохранялось устойчивое и значительное большинство мест (от 231 до 257). Однако опрос, проведенный в августе, показал практический паритет в распределении мест ( 228 – антикризисная коалиция и 222 – «оранжевая» коалиция.

Олександр Вишняк, фірма “Юкрейніан соціолоджі сервіс”

Явка на нинішніх виборах буде достатньою, щоб вибори визнали дійсними (понад 50%). Але дещо нижчою, ніж на минулих та позаминулих парламентських виборах (67% і 69%).

По-перше, через технічні причини (відміна відкріпних талонів (мінус 2% виборців).

По-друге, через розчарування в обох провідних політичних силах (особливо в Центрі та Півдні, тобто в не крайніх за орієнтацією реґіонах).

На сьогодні 3-відсотковий бар’єр долають: Партія реґіонів (рейтинг 34,9%), яка може набрати (з урахуванням динаміки та виборців, які поки не визначилися) – 35–39% голосів, БЮТ (рейтинг 23,1%), який набере 25–28% голосів, "Наша Україна–Народна Самооборона" (рейтинг 15,0%), який набере 16–18% голосів. Високі (хоча й не 100%) шанси має Компартія України (рейтинг 5,1%), яка набере 4–6% голосів виборців. Під питанням — проходження Блоку Литвина (рейтинг 2,1%), він може набрати 2,0–3,5% голосів. Жодна інша партія чи блок не мають шансів набрати 3% голосів виборців.

3. Які особливості громадської думки напередодні виборів? (Зазначте до 3-х основних)

1. Певне розчарування в обох таборах партіями та блоками, що, втім, не призведе до падіння їхньої підтримки, а тільки до голосування не “за”, а згідно із принципом “меншого лиха”.

2. Збереження реґіональної диференціації й посилення політичної диференціації електоратів двох таборів, між якими майже відсутнє перетікання виборців.

3.Посилення лівопопулістських поглядів виборців щодо соціально-економічних питань. Це є і результатом, і причиною лівого популізму всіх партій та блоків у виборчій кампанії.

Прес-реліз підготували Ілько Кучерів та Ірина Філіпчук.

Опитування провела Тетяна Непийвода.

6 вересня 2007 р.

Відповіді

2007.09.07 | Alexx

Re: Виборча кампанія в оцінках українських соціологічних служб
Наприклад я, дуже сумніваюсь у таких великих відсотках голубих, рейтинги їх дуже падають, одна їх недолуга реклама дуже відлякує, а комуністів, я вважаю політичними трупами. Як в рекламі "червоні не пройдуть".
2007.09.07 | Navigator

"Не все ли равно, на каком языке разговаривать?
Лишь бы говорили умные речи"
Але чомусь "вумними" носіями різних мов вважаються речі
прямо протилежні.

Re: Дані опитувань засвідчують ще більшу поляризацію “помаранчевих” і “біло-синіх” електоральних спрямованостей серед україномовної та російськомовної громадськості. Якщо серед україномовних виборців готових голосувати за БЮТ і Блок “Наша Україна–Народна самооборона” майже в чотири рази більше, ніж готових голосувати за Партію реґіонів, то серед російськомовних виборців, навпаки, готових голосувати за Партію реґіонів майже у 3,6 раза більше, ніж готових голосувати за “помаранчевих”.

Архіви Форумів Майдану

Виборча кампанія в оцінках українських соціологічних служб

Олександр Бухалов, директор Фонду “Громадська думка – Україна”

Відповіді

Re: Виборча кампанія в оцінках українських соціологічних служб

"Не все ли равно, на каком языке разговаривать?