Кінець путінівського режиму

,,Культура”(7.09.2007) – додаток до польської щоденної газети ,,Dziennik” надрукував статтю Володимира Буковського, відомого російського дисидента та письменника, про наслідки вбивства Александра Литвиненка. В згаданій статті Буковський піддав також гострій критиці угодовську політику Заходу щодо режиму Путіна. Письменник стверджує, що: ,, Першого листопада минулого року Росія вчинила агресію на Велику Британію. Вбивство британського громадянина (Александра Литвиненка) на британській землі вчинене агентами чужої держави є безперечно проявом війни.Відповідь повинна бути гостра і не тільки згідна з принциповим, але також з практичним уявленням. Усе показувало все-таки, що Кремль немає наміру зупинитись і подібні вбивства повторюватимуться. Саме тому залишення Росії, як безкарної держави було не тільки принизливе, але вкрай небезпечне. Автор статті вважає, що: ,,коли б така ситуація виникнула у ХІХ ст. Королівський флот Великої Британії вже прямував би до Петербурга. У ХХ ст. така подія могла б довести до розриву дипломатичних стосунків. У ХХІ ст. ні одне ні друге розв’язання не було б відповідне”. Тому-то, Буковський зізнався, що запропонував британському урядові план дій в рамках НАТО на основі 5 статті. НАТО повинна представити Росії ультиматум, жадаючи вибачення. У випадку відмови слід було жадати виключення Росії з усіх престижних міжнародних організацій. ,,Я зрозумів -пише письменник- що при удаваній м’якості, ця розв’язка була б міцним ударом в хворе самозадоволення мещканців Кремля. Неважко помітити, що позиція Короліства, у цьому конфлікті виявилася досить слабкою, більше була цілковито свідома. Кремль це зрозумів. Не почав ескалації конфлікту тільки звичайно видворив чотирьох британських дипломатів. У відповідь Лондон сповістив, що конфлікт закінчився і пора поправити відносини. В результаті викинуті дипломати не встигли розпакувати своїх сумок, як Росія звинуватила британську розвідку у вбивстві Литвиненка і відправила до Лондона, ще одного убивця, тим разом по голову Бориса Березовського. На щастя убивця схоплено”. Далі письменник скритикував Захід за угодовську політику щодо путінівського режиму. На його думку: ,,Західним політикам не вперше прийшло будувати добрі відносини з Росією на наших костях. Москву не покарано і тому святкує вона перемогу, а Захід розмірковує, яким то ще пряником викупити себе з цієї кризи”. Буковський закінчує статтю ствердженням: ,,так вже побудована християнська цивілізація, що мученицька смерть не переходить без сліду. Сашко помер, так як жив - як шляхетний лицар дивлячись просто в обличчя ворога і показуючи цілому світу убивця [...] . І саме тому смерть Сашка буде початком кінця путінівського режиму”.

Андрій Сидор

Відповіді

• 2007.09.08 | Володимир

  Re: Буковський пабачив кінець путінського режиму

  Західні лідери подуріли від своєї політкоректності і втратили відчуття реальності.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.09.08 | Раціо

    До чого тут політкоректність? Енергетичні корпорації

    б'ють рекорди прибутковости на путєнонафті і путєногазі, і настійливо радять спонсорованим політикам попритримати язики. Єдина надія, що виборець Джонні нарешті допетрає, що якщо Літвінєнка принесли в жертву, то він, Джонні, буде некст - і допоможе тим язикам розв'язатися.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.09.09 | Володимир

      Re: До чого тут політкоректність? Енергетичні корпорації

      Згоден. Тоді - просто недалекоглядні дятли. Виходить, історія вчить, що нічому нікого не вчить. Чемберлен, вигулькнувши з літака, заявив у 1938 році (після здачі Чехословаччини, здається?): "Я привіз вам мир". Доумиротворювалися, що як п..ло - всім мало не показалося. Теперішня ситуація - майже аналогічна. Я не впевнений, що путін не офігєє настільки, що не полізе, скажімо, на Естонію, а Захід, тим часом, як і в 1939 році, жуватиме соплі, замість дати рашці по мармизі.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2007.09.09 | Сахаров

        Re: До чого тут політкоректність? Енергетичні корпорації

        В разі чого сьогодні по мармизі дадуть. І Ваван це розуміє і грає на грані фолу. Інша справа що старі дисиденти досі нічому не навчилися. Віра - ще не все. Путінізм в Росії втримається і ще довгий час триматиме її в стані нестійкої рівноваги, бо ґрунтується на смичці КДБ, того ще, з олігархами і великим капіталом. Для падіння необхідне порушення тої рівноваги, а, поки течуть гроші, вона утримуватиметься.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2007.09.09 | Володимир

          Re: До чого тут політкоректність? Енергетичні корпорації

          путінізм - це один із проявів расєйського способу життя, базованого на прагненні дегенерованого населення до сильного лідера, який за них організує їхнє життя. Бо самі вони на це неспроможні. Пригадайте, як радо російська інтелігенція привітала прихід путіна. Серед підписантів був, пам'ятається, і такий собі Марк Захаров, що "вбивав дракона". Але так і не вбив.
          Якщо вже інтелігенція захоплено займається мазохізмом, то що ж тоді казати про "сімплових піплов"?

• 2007.09.08 | привид Романа ShaRP'а

  А заголовок-то грамотный какой!