09/11/2007 | Микола Гудкович

Ця тема цікавить мене вже давно, і тут я сподіваюся просто привернути увагу до неї, тому що не тільки на розкриття, а на хоч на мінімальне її висвітлення, в мене, нажаль, немає часу.

Отже, дуже коротко --

Поліція (від грецького *) "поліс" - місто, держава) - державний орган, що примушує громадян (підданих) держави дотримуватися закону.
Поліція є _державним_ інструментом примусу і входить до загальної системи "обслуговування" закона, разом із законотворчими органами (створення законів) та судовими органами (застосування закону).


Міліція (від латинського "мілітіо" *) - озброєнний) - спочатку це слово означало добровільні озброєні загони, створені громадянами для самозахисту.

Я сказав, _спочатку_ означало. Що сталося потім, і коли саме?
Сталася підміна понять - в радянську добу.
Радянська влада не могла припустити, що громадяни радянської держави можуть утворювати якісь там озброєні загони. Який самозахист? Від кого?
Радянських людей захищатиме народна сила - а яка?
Поліція? В радянській державі мусить бути щось інше. Міліція!
Бо в радянській державі влада була народна, правоохоронні органи складалися із народу, для народу - тобто ці органи і були міліцією.
Це була, звісно, брехня.

-

Тепер ця плутанина приводить, зокрема, до того, що хтось починає марити про недержавні правоохоронні органи.
Ні, друзі, такого ніколи не буде, доки існують держави.

Не існуватиме недержавних правоохоронних органів.
Не існуватиме держав без правоохоронних органів.

Державні правоохоронні органи - чудовий інструмент, і треба навчитися користуватися їм, замість шукати замінника (мета, що її не можна досягнути в принципі).

*) Всі відомості приводжу, користуючися виключно пам'яттю та загальною ерудицією, тому можу помилятися в якихось деталях.