В Европе подготовить ребенка к 1 сентября стоит до полторы тысячи евро. Некоторые украинские родители не жалеют для своих чад и больших сумм. Известный модельер Диана Дорожкина шьет одежду для торжественных событий, в последнее время заказывают и школьную форму. Для собственной дочери Диана вместо традиционной жилетки сделала кожаную с золотыми строчками и эмблемой академии искусств на карманчике. А стразами "Сваровски" украшала костюм другой школьницы, которой форму "от кутюр" подарили родители.

Диана Дорожкина, модельер: "Мы делали синюю форму для девочки: брючный костюм плюс юбочка. В качестве декора использовали мельчайшие стразы по боковым швам".

Кристина Бобкова разрабатывала школьную одежду на заказ одной из гимназий, одевает она и с детства капризных и требовательных детей столичной бизнес-элиты. Школьный костюм для девочки старшего возраста стоит от 1,5 до 2 тысяч гривен, ребят одевать немного дороже: 2-2,5 тысячи за костюм-тройку.

Кристина Бобкова, модельер: "Старшеклассники, они самые тяжелые - это подростки, для них очень тяжело подобрать форму, они вообще не хотят ходить в форме, они хотят выглядеть модно и современно. Они с детства уже вкусили хорошей дорогой одежды, хорошей дорогой еды".

Характерами, говорит модельер, дети очень отличаются: кого-то родители воспитывают с пониманием того, что деньги нужно уметь зарабатывать самому, а если хочешь привилегий - тебе нужно быть их достойным. Кого-то же развращают, не имея времени на полноценное воспитание.

Украинские политики своих детей “мажорами” не считают, а к инвестициям в их образование относятся серьезно. Младшая дочь Анатолия Кинаха Софийка учится в одном классе со внучкой Президента Яринкой. Марина Кинах говорит, что обучение в школе - бесплатное (хто б сумнівався). Сдают только на внутренние нужды класса, а форму заказывают в одном из столичных ателье.

Марина Кинах, жена министра экономики Украины: "Весь комплект, которого нам хватило на год, обошелся нам где-то в 860 гривен (хто б сумнівався, взутя ж вони на Троєщині всього за 350 грн придбали, форму за 510 в секонд-хенді на Нивках. Це тільки Толіку шкарпетки за 400грн (по старих цінах) купляють, а самі вони всі в обносках ходять). Конечно же, мы платим за питание – это 7 гривен в день (а репа не лопне стільки хавать?), мы вносим какие-то классные фонды, покупаем тетради (ну хоч на зошити слуг народу розкрутили!)".

Софийка ловит с отцом рыбу, мечтает стать педиатром или фигуристкой, а еще красиво пишет и в будущем хочет иметь свою машину. Пока же в школу ее возит родительский "Мерседес" (і що за мерседес, у батька жодної машини не задекларовано, у мамуні, здається, ніссан?!).

Софийка Кинах: "Мне дали "Мисс каллиграфия" и ручку золотую подарили (хто б сумнівався, золота ручка все одно за 2,50грн. - школа ж бюджетна.). Я розовую хочу машину, я сама хочу рулить и хочу розовую машину, лакированную".

Семья Порошенко провожала сегодня в школу сразу трех детей: двойню Александру и Евгению и первоклассника Мишу. Он возглавил колонну своего класса и на линейке с большим вдохновением декламировал стих. Он хочет быть футболистом, любит медведей и кататься на джипе (хто б сумнівався). Расходы на обучение детям Петр Алексеевич называет скромными, так как форму для них покупает на школьном базаре (хто б сумнівався, сам його там бачив нераз, а ще в черзі за цукерками "рошен"), а лицей “Консул” хотя и один из самых престижных в Киеве - государственный и обучение для детей из многодетных семей, как у Порошенко, бесплатное (хто б сумнівався).

Петр Порошенко, народный депутат Украины 5-го созыва: "Я думаю, что "золотые дети" обречены, и родители их калечат тем, что с рождения формируют образ "золотого ребенка". Я счастлив, так как ни один из наших с Мариной четырех детей не относится к этой когорте". (і живуть вони як всі, в палаці в Кончій Заспі, а до школи електричками і маршрутками дістаються. Чи може за ними безкоштовний шкільний автобус заїжджає?)

Вопреки декларированному вниманию исключительно к школьным традициям и качеству преподавания, дети политиков и бизнесменов в случайные школы не попадают. Безопасность, комфорт и, несомненно, круг общения им могут обеспечить только частные учреждения, услуги которых стоят от 10 до 60 тысяч гривен. // Наталья Дзюбенко, "Факты", ICTV

Відповіді

• 2007.09.12 | stefan

  Золоті діти Османських імператорів

  сиділи в "золотих клітках" і мали все, окрім свободи.

• 2007.09.12 | дідусь

  А талановита дитина (але без папочки) нікому не потрібна

  Поки наші різнокольорові "борці за щастя трудящих" не знають у якого кутюрьє одіти своїх отприсків, я воюю з пенсійним фондом за те, щоб вибити пенсію по втраті годувальника (батька вбили) талановитому хлопчині - кількоразовому переможцю українських РЕСПУБЛІКАНСЬКИХ шкільних олімпіад з фізмата, який зараз за направленням української академії наук (як дуже обдарований) навчається в Москві в Універі (здається біофізика) і дуже бідує.
  Його і брата, після того як убили їхнього батька (який був замом голови райвиконкому одного з районів Кишинева) забрала на Україну бабуся, яка і утримує їх. Вони на сьогодні громадяни України.
  Брат вчиться тут в Україні, а цей хлопчина в Москві, як я вже казав - за направленням Академії наук України.
  Академія то направила, а далі він виявився нікому і нахм не потрібен.
  Україна має з Молдовою угоду, щодо узгодження пенсійних прав їх громадян.
  Проте пенсійний фонд не хоче прирівнювати (при призначенні пенсії по втраті годувальника) його батька (держслужбовця Молдови) в пенсійних правах - як до держслужбовця України (хоча у світлі зазначеної міжурядової угоди - питання колізійне).
  Питання складне, в правовому сенсі не однозначне, тому я постараюсь завтра надруувати лист пенсійного - може мені допоможуть юристи більш фахові у цій сфері (думаю ще звернутись до хлопців із Сокол-юробоза).
  Крім того хлопчині припинили виплату пенсії по втраті годувальника, так як йому виповнилось 18 років, а до 23 (як студенту) платити не хочуть - бо він вчиться не в Українському вузі (хоча направила наша академія наук).
  Таким чином талановитий хлопчина, сирота, виявився непотрібний цій країні, хоча є її патріотом (можливо відчуває вдячність, що ця країна приютила його в тяжкі хвилини).
  Він публікує стедентські наукові роботи, вони були помічені. Йому уже поступало декілька дуже серйозних пропозицій - з США, Західної Європи - переїхати на навчання у ВУЗи цих країн, причом безкоштовно, на повному пансіоні - і з дуже серйозними перспективами.
  Його вже й бабуся вговорює, але він покищо тримається, каже - хочу повернутись в Україну. Проте дуже бідує і говорить, що як так далі піде - то не витримає і згодиться.
  І поки вся наша шлоїбота з жиру біситься та привчає біситись своїх дітей (золотими ручками), талановитий хлопчина-сирота, який може міг би стати першим нобелівським лауреатом від України (але боюсь не стане), бідує і нахм не потрібен цій країні.
  От думаю - якби скластить коштами по вартості одного бігборду (з мордами) від кожної партії, що рветься зараз дерибанити (пардон - служити народу) та виділити б на підтримку того, хто для майбутньої України може виявитись більш вартий кількох десятків "золотих" діточок разом узятих.
  Але ні цій країні, ні цим політикам не до цього - вони зараз зайняті іншим - рвуться народу служити (ну і дєтішкам (своїм) - на молочішко).
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.09.12 | sama

    Re: А талановита дитина (але без папочки) нікому не потрібна

    Порадьте йому при першій можливості поїхати вчитися в Європу. Сам буде чутися людиною і бабусі з братом допоможе.Закінчивши навчання в Москві - а більшість наших олімпіадників змушені підробляти дешевою робочою силою в російських наукових роботодавців, тому не можуть втриматися на високому рівні до завершення освіти - він буде мати значно гіршу перспективу.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.09.12 | stefan

      > Порадьте йому при першій можливості поїхати вчитися в Європу

      sama пише:
      > Порадьте йому при першій можливості поїхати вчитися в Європу. Сам буде чутися людиною і бабусі з братом допоможе.Закінчивши навчання в Москві - а більшість наших олімпіадників змушені підробляти дешевою робочою силою в російських наукових роботодавців, тому не можуть втриматися на високому рівні до завершення освіти - він буде мати значно гіршу перспективу.
      ======================
      я такої ж думки.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2007.09.13 | anatolij

        Re: > Порадьте йому при першій можливості поїхати вчитися в Євро

        Тут взагалі-то вибору майже немає для цього хлопця - бо рідна ненька любить своїх дітей, а особливо вшановує, лише по їх смерті..., так що при першій же можливості йому варто виїхати в інший зарубіжний, але добрий! ВУЗ, і там вчимтися і щось в тій науці досягти (не особливо Нобелівську премію, це питання дискусійне..., але як би дали, то теж добре!). А пізніше, як буде нагода, можна і повернутись додому...
        Різне буває, і таке також. То ж побажаймо йому успіхів!