Наскільки ідея рухає партіями, які прагнуть голосів виборців
09/12/2007 | Михайло Свистович
Тут викладені лише мої власні спостереження, базовані в основному на тому, що я побачив на власні очі у місті Ірпені, де проживаю, і в Києві, де майже щоденно буваю. Дещо довелося побачити у Київській області, по якій іноді доводиться мотатись, та в рідному місті Миколаєві, куди їздив до матері. Тому я не можу стверджуватись, що так є по всій Україні, хоча почуте від своїх знайомих з інших регіонів у більшості підтверджує мої висновки.
За логікою, партії, які дуже хотіли дострокових парламентських виборів, мали б розгорнуту потужну агітаційну кампанію, але кампанія ведеться не те що в’яло, а просто ніяк. Так само ніяк ведуть кампанії партії, які не хотіли виборів і партії, які не були представлені у парламенті. Правда, останніх виправдовує брак ресурсів, яких у “парламентських” партій вистачає.
Також за логікою, якщо вже дійшли до такого кроку як розпуск Верховної Ради при відсутності однозначних вимог до ситуації, що склалася, з боку Конституції та законів (ніде прямо не вказано, що президент зобов’язаний розпустити парламент, якщо депутати там почали продаватись і перебігати зі своїх фракцій до правлячої більшості), то в цьому є величезна суспільна потреба. І та частина суспільства, яку представляють партії, які вимагали розпуску парламенту, мала б гаряче підтримати своїх політичних уподобанців.
Але насправді виходить, що саме народу ці вибори малоцікаві. Не стоять біля наметів різних кольорів черги, не сперечаються біля них люди. Навіть ті, хто іще у 2006 році проявляли активність та “політичну свідомість” сьогодні навідріз відмовляються йти працювати у виборчі комісії чи агітаційні намети без грошей.
Однак це – лише одна сторона медалі. Бо складається враження, що ці вибори малоцікаві і більшості партій. Про них нагадує в основному телевізор лайнометними баталіями між політичними лідерами та численні біг-борди і лайт-бокси вздовж доріг. При цьому часто ціла вулиця чи цілий міст вкриті однаковими біг-бордами чи лайт-боксами з тим самим текстом, хоча для того, щоб навіть найшвидший і найнеуважніший до реклами водій прочитав написані на них кілька слів, достатньо 5 (ну максимум 10) лайтбоксів підряд, але ж ніяк не сотні. Такою надлишковістю грішать двоє: Партія регіонів та Блок Юлії Тимошенко. У 2004 році ми сміялися з фотографії горлівської алеї, всуціль заставленої вздовж лайт-боксами із портретом Януковича, що робило цю алею схожою на цвинтар. Тепер те саме бачимо у виконанні не лише ПР, але й БЮТ. Особливо недоречно виглядають мости з відносно маленькими високо підвішеними щитами, на яких неможливо нічого прочитати, зате добре видно портрет Юлії Тимошенко. Таке враження, що просто немає куди дівати гроші. НУНС та СПУ (соціалістичної реклами взагалі мало, хоча, наприклад, комуністичної, можна сказати, просто немає) зберігають почуття міри в рекламі. Інші суб’єкти виборів також, але щодо останніх невідомо, чи то наявність смаку міри, чи просто нестача коштів.
У всіх країнах вплив партії є приблизно співмірним з кількістю її членів. Адже це – найбільш ідейні прихильники, які не лише допомагають партіям у виборчих та інших кампаніях, але й забезпечують по всій країні, в кожному населеному пункті її безпосередній зв’язок з виборцями. Він забезпечується в основному поїздками лідерів по Україні для зустрічей з виборцями. Однак лідерів мало, а виборців багато. І на всіх лідерів не вистачає.
До того ж велику масу виборців на цих зустрічах становлять проплачені прапороносці та гаслотримачі (часто ті самі обличчя можна побачити на заходах як ПР, так і НУНС чи БЮТ), а також звезені з сусідніх районів члени партії і депутати місцевих рад від цих політичних сил, яких агітувати нібито не треба. Наймають ці партії людей і на інші свої заходи. Дійшло до того, що БЮТ платив гроші місцевим депутатам з Київської області за те, що вони брали участь у пікетуванні ЦВК, коли та не хотіла реєструвати виборчий список блоку. Про ідейність цих депутатів говорить курйозний випадок. Коли депутати Ірпінської міськради від БЮТ побачили, що депутатам інших місцевих рад роздають продовольчий пайок та гроші, а голова Ірпінської “Батьківщини” (депутат обласної ради) не збирається цього робити, абсолютно справедливо заявляючи, що депутати мають пікетувати безкоштовно, “народні обранці” вирішили, що це не та справедливість, за яку треба боротися, і запідозрили свого місцевого лідера у намаганні заграбастати виділені на Ірпінь кошти. Щоб убити двох зайців (задовольнити власну “жабу” і не дати своєму лідеру витратити на її власний розсуд виділені на прокорм та оплату пікетування гроші, а також щоб отримати собі гроші і продпайок, більшість ірпінських депутатів пішли до боярських товаришів і записалися у той список, де реєстрували приїжджих із Боярки. Вірною лідеру ірпінської “Батьківщини” залишилася лише жменька її адептів.
А от саме вулично-квартирної агітаційної кампанії (за винятком поїздок) не спостерігається. Я вже не кажу про походи від дверей до дверей. Про це годі мріяти. Але навіть рознесення агітації по квартирах від фінансово потужних партій не дочекаєшся (фінансово слабким партіям це можна пробачити, бо в них просто немає на таку кампанію коштів). І навіть роздача агітації з наметів проходить мляво, а самих наметів навіть у порівнянні з 2006-м роком жалюгідно мало. В основному це намети ПР, БЮТ і НУНС. Зрідка можна побачити намети деяких інших політичних сил. Не дивує, що серед них практично немає комуністів (вони також майже не користуються носіями зовнішньої реклами), а от майже повна відсутність наметів багатих на сьогодні соціалістів дивує. Таке враження, що вони вже змирилися зі своєю відсутністю у новій Верховній Раді.
Для прикладу візьму Ірпінський регіон (місто Ірпінь і три селища – Гостомель, Ворзель і Коцюбинське) з 70-тисячним населенням. Що ПР, що БЮТ, що НУНС мають максимум по два намети. Але, як правило, виставляється один. Причому виставляється досить пізно. А якщо на момент виставлення намету іде дощ, то навіть коли він пізніше закінчується, хмари зникають, а на небі сяє усіма променями сонце, намет все одно вже не виставляється. Напевно, як помста дощу.
ПСПУ, Блок Литвина, блок “УРА”, Вільні демократи, “Аграрна Україна” наметів в Ірпені не виставляють. Вони працюють тут наскоками. Приїздить команда, обклеює в одному з людних місць (на всі численні людні місця, очевидно, сил не вистачає) стовпи і стіни листівками, роздає перехожим агітацію і їде. СПУ не видно. А от намет „Свободи” з’являється регулярно. І в ньому - виключно місцеві активісти.
До речі, „Свобода” – єдина політична сила, агітатори якої стоять в наметах на волонтерських засадах, а не за гроші. І не просто стоять, а заводять розмови, проявляють активність, самі підходять з агітматеріалами до перехожих. Цим вони вигідно відрізняються від найнятих агітаторів інших політичних сил, які часто і слова сказати не можуть про ту політичну силу, чиї агітматеріали вони роздають, а до самої роздачі не проявляють ані найменшого інтересу. Просто стоять в наметах і, якщо хтось підійде, вручать йому агітпродукцію, а в наметі НУНС ще й попросять розписатися за скасування депутатської недоторканності. Правда, жодного разу я не бачив більше двох підписів на аркуші в наметі НУНС, хоча мені регулярно пропонують там підписатися. На репліку “Я вже підписувався в іншому наметі” іноді чую відповідь на кшталт “Так підпишіться ще раз у нас, все одно ніхто не перевірятиме”.
Не зважаючи на те, що намети ПР, БЮТ, НУНС стоять в людних місцях, перехожі що в Ірпені, що в Києві, що в Миколаєві мало звертають на них увагу. Сам асортимент агітпродукції у всіх без винятку політичних сил доволі бідний. Ті самі газети й буклети можуть роздаватися і тиждень, і два, і більше. А коли я проходив у Києві повз намет “Народної самооборони” з помаранчевим прапором “Нашої України” на ньому, і лише повернув голову в його бік (агітацію я вже взяв у іншому наметі), як дівчина та хлопець почали канючити, щоб я купив у них прапор за 5 гривень або дві пачки цигарок. Очевидно побоюючись, що я відмовлюсь, хлопець поспіхом сказав, що дві пачки можуть коштувати дорожче, тому вони готові на 5 грн. Я палю червоні “Прилуки особливі”, дві пачки яких коштують дешевше, ніж 5 грн., але з собою мав лише одну (і то розпочату) пачку, тому вийняв 5 грн., й отримав знятий з намету прапор, один матеріал якого коштував, мабуть, дорожче. Я поспішав і не подумав, що слід було б продовжити експеримент та спробувати купити намет (така думка прийшла в голову вже пізніше). Також не мав часу на розмову, щоб вияснити причину такого дешевого продажу партійного прапору, якого я подарував нашій активістці (вона колекціонує партійну символіку). Але зауважу, що мені навіть не запропонували взяти газету чи підписатися за зняття депутатської недоторканності. Та все це квіточки у порівнянні з тим, що у Новомосковську Дніпропетровської області з намету БЮТ роздавали агітматеріали Прогресивно-соціалістичної партії. Непогано люди влаштувалися, отримуючи винагороду і там, і там одночасно.
Чесно кажучи, дивує, що вітренківці не мають ідейних агітаторів. Хоча б з середовища ярих фанатичних противників НАТО чи там православних клікуш, які постійно тикають дулі усім “неканонічним”, можна було б їх набрати. Але платять і в ПСПУ. Хоча плата символічна – вистачить на бутерброди, напої й цигарки. Тобто, особливо грошей не заробиш. Так що агітаторів за курс знаменитого у всьому світі, за винятком Америки, Азії, Африки, Австралії і майже всієї Європи, доктора економічних наук Н. Вітренко можна вважати майже ідейними. Хоча свободівцям за ідейністю вони таки поступаються.
Дивує також те, що майже всі партії і блоки ніби відразу визначилися, що найматимуть агітаторів, спостерігачів та членів комісій за гроші. Лише “Свобода” набирає волонтерів, роздаючи про це оголошення з контактними адресами і телефонами. Щодо інших партій знайти оголошення про набір волонтерів просто неможливо. Правда, окрім "Свободи", тут винятком є Блок Литвина у Шевченківському районі столиці.
Я розумію, що, наприклад, Партія регіонів (платить найбільше) чи Блок КУЧМА навряд чи знайдуть охочих працювати на них безкоштовно. Важко це зараз зробити і “Нашій Україні – Народній самообороні”, хоча, якби НС чи партії, які увійшли до блоку НУНС, йшли на вибори самостійно або не блокуючись з “Нашою Україною”, волонтери би знайшлись. А так всі мої знайомі члени УНП і НРУ, які завжди працювали на виборах за ідею, сьогодні погоджуються іти в комісії чи намети лише за гроші, “бо в них вони є”. І навіть за гроші йдуть не дуже, бо, наприклад, в селищі Коцюбинське довгий час існували проблеми з нестачею людей для роботи в комісіях. Хоча там, якщо взяти минулорічні вибори, лише в житловому масиві по вулиці Пономарьова проживає стільки активістів, що вистачило б двічі закрити усі комісії. Врешті решт цю проблему вирішили за рахунок УНП, але також за гроші. А от БЮТ, наприклад, в Ірпені міг би й залучити волонтерів, якби хоча б пальцем для цього поворухнув. Не зважаючи на те, що БЮТ має більшість у міській раді, всі маразми, які зараз відбуваються у регіоні (наїзди на підприємців, знущання над медициною), народ покладає в основному на підтриманого “Нашою Україною” мера. Мало хто задумується, що не всі подібні “ініціативи” йдуть від нього, і що авторами деяких з них є саме БЮТівці. Оскільки мер ішов за явної підтримки “Нашої України” (БЮТ, ПР, СПУ також підтримували його, але ніде про це не писали) й не опирається депутатським БЮТівським маразмам, в очах народу він є винуватцем абсолютно всього негативу, який відбувається. Звикли просто люди покладати на когось персональну відповідальність, та й не відомо більшості виборців, хто саме є автором чергового маразматичного рішення сесії. І тому, якщо прапорці чи календарі ПР або НУ можна побачити лише на автомобілях штабістів чи у вікнах кафе, власниками яких є нашоукраїнці або їх друзі, то плакати, календарики, прапорці БЮТ можна часто побачити і в авто, і у вікнах магазинів або кіосків, і в продавців на базарах. Але ніхто цих людей нікуди не кликав, от вони й залишаються неохопленими.
Подейкують, що ці вибори не будуть останніми. Що наступні також будуть дострокові. Але якщо в українському політикумі запанує отака безідейність, то ще одна-дві таких кампанії, і розчаровані виборці врешті решт перестануть обирати кращих із гірших та просто не прийдуть на вибори, якщо не побачать дійсно щирого виразника їхніх політичних поглядів.
За логікою, партії, які дуже хотіли дострокових парламентських виборів, мали б розгорнуту потужну агітаційну кампанію, але кампанія ведеться не те що в’яло, а просто ніяк. Так само ніяк ведуть кампанії партії, які не хотіли виборів і партії, які не були представлені у парламенті. Правда, останніх виправдовує брак ресурсів, яких у “парламентських” партій вистачає.
Також за логікою, якщо вже дійшли до такого кроку як розпуск Верховної Ради при відсутності однозначних вимог до ситуації, що склалася, з боку Конституції та законів (ніде прямо не вказано, що президент зобов’язаний розпустити парламент, якщо депутати там почали продаватись і перебігати зі своїх фракцій до правлячої більшості), то в цьому є величезна суспільна потреба. І та частина суспільства, яку представляють партії, які вимагали розпуску парламенту, мала б гаряче підтримати своїх політичних уподобанців.
Але насправді виходить, що саме народу ці вибори малоцікаві. Не стоять біля наметів різних кольорів черги, не сперечаються біля них люди. Навіть ті, хто іще у 2006 році проявляли активність та “політичну свідомість” сьогодні навідріз відмовляються йти працювати у виборчі комісії чи агітаційні намети без грошей.
Однак це – лише одна сторона медалі. Бо складається враження, що ці вибори малоцікаві і більшості партій. Про них нагадує в основному телевізор лайнометними баталіями між політичними лідерами та численні біг-борди і лайт-бокси вздовж доріг. При цьому часто ціла вулиця чи цілий міст вкриті однаковими біг-бордами чи лайт-боксами з тим самим текстом, хоча для того, щоб навіть найшвидший і найнеуважніший до реклами водій прочитав написані на них кілька слів, достатньо 5 (ну максимум 10) лайтбоксів підряд, але ж ніяк не сотні. Такою надлишковістю грішать двоє: Партія регіонів та Блок Юлії Тимошенко. У 2004 році ми сміялися з фотографії горлівської алеї, всуціль заставленої вздовж лайт-боксами із портретом Януковича, що робило цю алею схожою на цвинтар. Тепер те саме бачимо у виконанні не лише ПР, але й БЮТ. Особливо недоречно виглядають мости з відносно маленькими високо підвішеними щитами, на яких неможливо нічого прочитати, зате добре видно портрет Юлії Тимошенко. Таке враження, що просто немає куди дівати гроші. НУНС та СПУ (соціалістичної реклами взагалі мало, хоча, наприклад, комуністичної, можна сказати, просто немає) зберігають почуття міри в рекламі. Інші суб’єкти виборів також, але щодо останніх невідомо, чи то наявність смаку міри, чи просто нестача коштів.
У всіх країнах вплив партії є приблизно співмірним з кількістю її членів. Адже це – найбільш ідейні прихильники, які не лише допомагають партіям у виборчих та інших кампаніях, але й забезпечують по всій країні, в кожному населеному пункті її безпосередній зв’язок з виборцями. Він забезпечується в основному поїздками лідерів по Україні для зустрічей з виборцями. Однак лідерів мало, а виборців багато. І на всіх лідерів не вистачає.
До того ж велику масу виборців на цих зустрічах становлять проплачені прапороносці та гаслотримачі (часто ті самі обличчя можна побачити на заходах як ПР, так і НУНС чи БЮТ), а також звезені з сусідніх районів члени партії і депутати місцевих рад від цих політичних сил, яких агітувати нібито не треба. Наймають ці партії людей і на інші свої заходи. Дійшло до того, що БЮТ платив гроші місцевим депутатам з Київської області за те, що вони брали участь у пікетуванні ЦВК, коли та не хотіла реєструвати виборчий список блоку. Про ідейність цих депутатів говорить курйозний випадок. Коли депутати Ірпінської міськради від БЮТ побачили, що депутатам інших місцевих рад роздають продовольчий пайок та гроші, а голова Ірпінської “Батьківщини” (депутат обласної ради) не збирається цього робити, абсолютно справедливо заявляючи, що депутати мають пікетувати безкоштовно, “народні обранці” вирішили, що це не та справедливість, за яку треба боротися, і запідозрили свого місцевого лідера у намаганні заграбастати виділені на Ірпінь кошти. Щоб убити двох зайців (задовольнити власну “жабу” і не дати своєму лідеру витратити на її власний розсуд виділені на прокорм та оплату пікетування гроші, а також щоб отримати собі гроші і продпайок, більшість ірпінських депутатів пішли до боярських товаришів і записалися у той список, де реєстрували приїжджих із Боярки. Вірною лідеру ірпінської “Батьківщини” залишилася лише жменька її адептів.
А от саме вулично-квартирної агітаційної кампанії (за винятком поїздок) не спостерігається. Я вже не кажу про походи від дверей до дверей. Про це годі мріяти. Але навіть рознесення агітації по квартирах від фінансово потужних партій не дочекаєшся (фінансово слабким партіям це можна пробачити, бо в них просто немає на таку кампанію коштів). І навіть роздача агітації з наметів проходить мляво, а самих наметів навіть у порівнянні з 2006-м роком жалюгідно мало. В основному це намети ПР, БЮТ і НУНС. Зрідка можна побачити намети деяких інших політичних сил. Не дивує, що серед них практично немає комуністів (вони також майже не користуються носіями зовнішньої реклами), а от майже повна відсутність наметів багатих на сьогодні соціалістів дивує. Таке враження, що вони вже змирилися зі своєю відсутністю у новій Верховній Раді.
Для прикладу візьму Ірпінський регіон (місто Ірпінь і три селища – Гостомель, Ворзель і Коцюбинське) з 70-тисячним населенням. Що ПР, що БЮТ, що НУНС мають максимум по два намети. Але, як правило, виставляється один. Причому виставляється досить пізно. А якщо на момент виставлення намету іде дощ, то навіть коли він пізніше закінчується, хмари зникають, а на небі сяє усіма променями сонце, намет все одно вже не виставляється. Напевно, як помста дощу.
ПСПУ, Блок Литвина, блок “УРА”, Вільні демократи, “Аграрна Україна” наметів в Ірпені не виставляють. Вони працюють тут наскоками. Приїздить команда, обклеює в одному з людних місць (на всі численні людні місця, очевидно, сил не вистачає) стовпи і стіни листівками, роздає перехожим агітацію і їде. СПУ не видно. А от намет „Свободи” з’являється регулярно. І в ньому - виключно місцеві активісти.
До речі, „Свобода” – єдина політична сила, агітатори якої стоять в наметах на волонтерських засадах, а не за гроші. І не просто стоять, а заводять розмови, проявляють активність, самі підходять з агітматеріалами до перехожих. Цим вони вигідно відрізняються від найнятих агітаторів інших політичних сил, які часто і слова сказати не можуть про ту політичну силу, чиї агітматеріали вони роздають, а до самої роздачі не проявляють ані найменшого інтересу. Просто стоять в наметах і, якщо хтось підійде, вручать йому агітпродукцію, а в наметі НУНС ще й попросять розписатися за скасування депутатської недоторканності. Правда, жодного разу я не бачив більше двох підписів на аркуші в наметі НУНС, хоча мені регулярно пропонують там підписатися. На репліку “Я вже підписувався в іншому наметі” іноді чую відповідь на кшталт “Так підпишіться ще раз у нас, все одно ніхто не перевірятиме”.
Не зважаючи на те, що намети ПР, БЮТ, НУНС стоять в людних місцях, перехожі що в Ірпені, що в Києві, що в Миколаєві мало звертають на них увагу. Сам асортимент агітпродукції у всіх без винятку політичних сил доволі бідний. Ті самі газети й буклети можуть роздаватися і тиждень, і два, і більше. А коли я проходив у Києві повз намет “Народної самооборони” з помаранчевим прапором “Нашої України” на ньому, і лише повернув голову в його бік (агітацію я вже взяв у іншому наметі), як дівчина та хлопець почали канючити, щоб я купив у них прапор за 5 гривень або дві пачки цигарок. Очевидно побоюючись, що я відмовлюсь, хлопець поспіхом сказав, що дві пачки можуть коштувати дорожче, тому вони готові на 5 грн. Я палю червоні “Прилуки особливі”, дві пачки яких коштують дешевше, ніж 5 грн., але з собою мав лише одну (і то розпочату) пачку, тому вийняв 5 грн., й отримав знятий з намету прапор, один матеріал якого коштував, мабуть, дорожче. Я поспішав і не подумав, що слід було б продовжити експеримент та спробувати купити намет (така думка прийшла в голову вже пізніше). Також не мав часу на розмову, щоб вияснити причину такого дешевого продажу партійного прапору, якого я подарував нашій активістці (вона колекціонує партійну символіку). Але зауважу, що мені навіть не запропонували взяти газету чи підписатися за зняття депутатської недоторканності. Та все це квіточки у порівнянні з тим, що у Новомосковську Дніпропетровської області з намету БЮТ роздавали агітматеріали Прогресивно-соціалістичної партії. Непогано люди влаштувалися, отримуючи винагороду і там, і там одночасно.
Чесно кажучи, дивує, що вітренківці не мають ідейних агітаторів. Хоча б з середовища ярих фанатичних противників НАТО чи там православних клікуш, які постійно тикають дулі усім “неканонічним”, можна було б їх набрати. Але платять і в ПСПУ. Хоча плата символічна – вистачить на бутерброди, напої й цигарки. Тобто, особливо грошей не заробиш. Так що агітаторів за курс знаменитого у всьому світі, за винятком Америки, Азії, Африки, Австралії і майже всієї Європи, доктора економічних наук Н. Вітренко можна вважати майже ідейними. Хоча свободівцям за ідейністю вони таки поступаються.
Дивує також те, що майже всі партії і блоки ніби відразу визначилися, що найматимуть агітаторів, спостерігачів та членів комісій за гроші. Лише “Свобода” набирає волонтерів, роздаючи про це оголошення з контактними адресами і телефонами. Щодо інших партій знайти оголошення про набір волонтерів просто неможливо. Правда, окрім "Свободи", тут винятком є Блок Литвина у Шевченківському районі столиці.
Я розумію, що, наприклад, Партія регіонів (платить найбільше) чи Блок КУЧМА навряд чи знайдуть охочих працювати на них безкоштовно. Важко це зараз зробити і “Нашій Україні – Народній самообороні”, хоча, якби НС чи партії, які увійшли до блоку НУНС, йшли на вибори самостійно або не блокуючись з “Нашою Україною”, волонтери би знайшлись. А так всі мої знайомі члени УНП і НРУ, які завжди працювали на виборах за ідею, сьогодні погоджуються іти в комісії чи намети лише за гроші, “бо в них вони є”. І навіть за гроші йдуть не дуже, бо, наприклад, в селищі Коцюбинське довгий час існували проблеми з нестачею людей для роботи в комісіях. Хоча там, якщо взяти минулорічні вибори, лише в житловому масиві по вулиці Пономарьова проживає стільки активістів, що вистачило б двічі закрити усі комісії. Врешті решт цю проблему вирішили за рахунок УНП, але також за гроші. А от БЮТ, наприклад, в Ірпені міг би й залучити волонтерів, якби хоча б пальцем для цього поворухнув. Не зважаючи на те, що БЮТ має більшість у міській раді, всі маразми, які зараз відбуваються у регіоні (наїзди на підприємців, знущання над медициною), народ покладає в основному на підтриманого “Нашою Україною” мера. Мало хто задумується, що не всі подібні “ініціативи” йдуть від нього, і що авторами деяких з них є саме БЮТівці. Оскільки мер ішов за явної підтримки “Нашої України” (БЮТ, ПР, СПУ також підтримували його, але ніде про це не писали) й не опирається депутатським БЮТівським маразмам, в очах народу він є винуватцем абсолютно всього негативу, який відбувається. Звикли просто люди покладати на когось персональну відповідальність, та й не відомо більшості виборців, хто саме є автором чергового маразматичного рішення сесії. І тому, якщо прапорці чи календарі ПР або НУ можна побачити лише на автомобілях штабістів чи у вікнах кафе, власниками яких є нашоукраїнці або їх друзі, то плакати, календарики, прапорці БЮТ можна часто побачити і в авто, і у вікнах магазинів або кіосків, і в продавців на базарах. Але ніхто цих людей нікуди не кликав, от вони й залишаються неохопленими.
Подейкують, що ці вибори не будуть останніми. Що наступні також будуть дострокові. Але якщо в українському політикумі запанує отака безідейність, то ще одна-дві таких кампанії, і розчаровані виборці врешті решт перестануть обирати кращих із гірших та просто не прийдуть на вибори, якщо не побачать дійсно щирого виразника їхніх політичних поглядів.
Відповіді
2007.09.12 | So_matika
Додаток. Перл регіонального агітпропу, привезений з Одеси
Оце, що має заголовок "Письмо другу", одеські регіональні агітатори загортають в брехливо-маніпулятивну газету "Региональный вестник", скручують трубочкою, обв"язують синім бантиком і підкидають під двері.Моя мама вже майже зібралась "урнировать" (тобто спрямувати до урни) цей сюрпрайз, але я його врятувала для громади і викладаю тут. Тому що (с) шедевр.
ПС. Під словом "ми" в 1 і 3 абзацах напевно маються на увазі депутати-регіонали
2007.09.12 | Михайло Свистович
Це схоже на "письмо счастья"
Перепиши його 10 разів і надішли своїм знайомим, і щастя до тебе прийде2007.09.12 | So_matika
Ти таки спровокував мене на ще один скан. ЩАС...
"Письма щастья" пишуться ось так.І навіть публікуються.
А, і основний прикол. Слово "партія" вони пишуть з ВЕЛИКОЇ літери.
2007.09.12 | Людмила
афігєть... вони вже морально готові до нищівної поразки!!!!!
2007.09.12 | привид Романа ShaRP'а
Шо, даже Гурвиц таки не помешает триумхву ТитаНУНСника?
2007.09.12 | Мартинюк
Це американські рекомендації.
Цікаво як вони сприймаються одеситами?Чи бачив хтось результати цієї акції?
2007.09.13 | Kronk
тю, так слово Партія і пишеться з великої літери
2007.09.12 | Олечка
И цирк не уехал, а клоуны, как беспризорники по стране бегают.
На днях наблюдала картинку в Одессе.Палатка бело-голубых, сидит в ней одиноко тітонька з тугою в очах, к ней подходит бабулька-Божий одуванчик, долго смотрит на агитаторшу и изрекает - Вони ж брешуть!!!.... немая сцена....
Ай да бабка, ай да молодец. И в то же самое время на углах перекрёстков стоит купленная молодёжь с флагами регионов. А вот оранжевые, действительно, в Одессе отдыхают. По- моему, слишком самоуверенно....
2007.09.12 | igorg
Це варто у статті н.м.д.
2007.09.12 | Людмила
а це обговорення статті і є
2007.09.12 | Хвізик
Re: Наскільки ідея рухає партіями, які прагнуть голосів виборців
Михайло Свистович пише:> А от намет „Свободи” з’являється регулярно. І в ньому - виключно місцеві активісти.
>
> До речі, „Свобода” – єдина політична сила, агітатори якої стоять в наметах на волонтерських засадах, а не за гроші. І не просто стоять, а заводять розмови, проявляють активність, самі підходять з агітматеріалами до перехожих.
значить, треба голосувати за Свободу
>
> почали канючити, щоб я купив у них прапор за 5 гривень або дві пачки цигарок. Очевидно побоюючись, що я відмовлюсь, хлопець поспіхом сказав, що дві пачки можуть коштувати дорожче, тому вони готові на 5 грн. Я палю червоні “Прилуки особливі”, дві пачки яких коштують дешевше, ніж 5 грн., але з собою мав лише одну (і то розпочату) пачку, тому вийняв 5 грн., й отримав знятий з намету прапор
курити вредно.
прокуриш здоров"я - хто ж тоді за Україну боротись буде?
2007.09.12 | привид Романа ShaRP'а
Михайло, в Киеве по квартирам ходят (л)
Специально для неверующих даю ссылку на фото - http://forum.oboz.ua/viewtopic.php?t=15833&start=0 и подтверждение, что такое приносили не только мне на странице 2 http://forum.oboz.ua/viewtopic.php?t=15833&start=152007.09.12 | Михайло Свистович
Ну може не так давно і почали ходити. В Ірпені ще ні.
Я чув, що багато партій планують зосередитися на останніх двох тижнях. Мабуть у столиці деякі вистрілили раніше.2007.09.12 | НеДохтор
Re: Наскільки ідея рухає виборцями, голосів яких прагнуть партії
Михайло Свистович пише:> ... Але якщо в українському політикумі запанує отака безідейність, то ще одна-дві таких кампанії, і розчаровані виборці врешті решт перестануть обирати кращих із гірших та просто не прийдуть на вибори, якщо не побачать дійсно щирого виразника їхніх політичних поглядів.
скоріш проблема не в безідейності, а в бездіяльності
(також суцільне imho)
Кількість різних ідей в різних модифікаціях,
котрі за останні декілька років "всовувались" в масову свідомість,
можливо, вже перевищила свій граничний рівень, і призвела до переорієнтації на марксистське сприйняття ідеології
http://slovari.yandex.ru/dict/postmodernism/article/pm1/pm1-0161.htm?text=%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F
--------------------
..."не в идеологии и пустынных гипотезах нуждается наша жизнь, а в том, чтобы мы могли бы жить, не зная смятения".
--------------------
Девальвації ідеологічного впливу сприяють
- виголошення однакових ідей різними політиками, а водночас ці політики є антиподами в масовій свідомості
- виголошення ідей політиками і діяльність цих політиків всупереч цим ідеям
- надмірний політичний вжиток утопічних ідей ...
список, напевно, можна продовжити, але маємо фактичний результат:
помітне зменшення ідейної складової в сучасній місцевій політиці.
Також до політичної діяльністі відносять не тільки поширення ідеології (як міфічної конструкції майбутнього),
а і більш реальні справи теперішнього часу (цивілізований або не дуже "підкуп" та "залякування"):
- правовий та економічний примус (зміни законодавтва, системи податків, ...),
- фізичний примус (насильницьке обмеження свобод)
Відповідно виборцям для правильного (для себе) вибору прийдеться
не тільки шукати "дійсно щирого виразника їхніх політичних поглядів",
а також намагатись знайти своє зрозуміння що це за така професія - політика, що таке дієздатний політик,
яким чином (окрім виборів) можна впливати на діяльність політика.
http://azps.ru/polpsy/lib/theory_doings.html )
-----------------
Политическая психология должна преодолеть или упрощение того, что является политической деятельностью, или унижение политики до уровня "грязного дела", которая сводится к околополитическому интриганству. В действительности, политическая деятельность относится к видам профессиональной трудовой деятельности высшего уровня сложности, направленной на обеспечение жизнеобеспечения общества.
Незнание этого или неспособность выполнять деятельность такого уровня приводит к инфильтрации в политику случайных людей или деградации лиц, неспособных ее выполнить. Введение строгих научных критериев оценки труда политиков - единственный способ вернуть политике и политикам их законное место в общественном сознании.
-----------------
2007.09.12 | igorg
Люди вже давно визначилися. Стосовно ідей то ідея у головних
партій одна - посади-гроші-влада. Це можна виразити ще як те що все купується й продається, питання виключно в ціні. Тож і відповідна реакція на них електорату. З іншого боку ці структури хронічно не переварюють актив. Це занадто складно і непередбачувано. А так все просто ми платимо ви відпрацьовуєте. Я б сказав, що це ілюзорна простота проституції в порівнянні із подружнім життям. До речі придивіться до того як будують свої стосунки ці люди в особистій сфері - різниця невелика.Приємно що "Свобода" спирається на актив. Безумовно, що це є наслідком наявності ідейного грунту. Так само приємно що там переважна частка молодих людей. Якщо це не втратиться і не розпродасться то з часом матимуть гарну перспективу. Хоча н.м.д. ці зусилля сьогодні того не варті. Цей ресурс було б набагато краще використати для власного розвитку, аби на наступні вибори явити реальну силу.
У нас агітація майже переважно голуба. Голубці вже втратили всяке почуття міри й відповідальності. Наразі офіційний фонд давно перекрито та хто предявлятиме претензії? Мер взагалі на цей термін кудись здимів, повністю передавши владу регіонам. Певно надіється, що пронесе й щось йому залишать (певно що то намарне, бо нафіг він їм такий потрібен, якби бачили якусь користь чи реальну силу то не прибрали б). Проте здається такий натиск вже дратує виборців. Побачимо за результатами.
Бажання влади контролювати виборчий процес непереборне. Постійно під різними соусами хочуть влізти в окружні комісії. Їм мало того що всунули туди некомпетентних в керівники (які абсолютно несамостійні і за кожним пуком до них бігають консультуватися), і за таких умов участь виконкомів виглядає благом й порятунком від ними ж зорганізованої некомпетентності. Це ж цирк, коли голова окружкому кричить про відсутність досвіду у виборах й у керівництві узагалі, незнання законів і повну власну безпорадність. Тіпа ось ви всі мені маєте підказувать і допомагать
В законодавстві величезна дірка з голосуванням на дому. Не зря так Головатий старався для своєї мамочки. Правда зараз це має інший характер ніж у 2004. Тепер переважно не погрози а підкуп. Особливий інтерес у дрібноти, наприклад Литвина. Для них вкрай потрібно десь насмикати голосів. Пропонують 50 грн за голос (не надто щедрі). Механізм очевидний - голосування на дому. Маленька скринька дозволяє проконтролювати результат голосування і відповідно винагородити учасників. Протистояти таким трюкам може хіба СБУ, але їм те здається глибоко до лампочки. До того ж мають ще захист таких трюків з боку прокуратури і певно що й міліції.
З усією очевидністю виявляється ціла куча інвалідів й лежачих у студентських гуртожитках і т.п. І це наразі ні в кого не викликає запитань. Адже все ніби законно. Може він палець прищемив, або в нього в животі крутить. Або він нервується у приміщенні для голосування. Нехай Європа заздрить. Послуги голосування на дому та ще й безкоштовно (або ще й приплачують
Днями видадуть списки виборців на дільниці і тоді побачимо скільки де інвалідів. Гарно було б скласти мапу та оприлюднити для роздумів. А заодно аби дехто в Європі задумався на предмет щирості пана Головатого й його відданості демократії.
Сумно це все й тривожно. Й аналогії негарні приходять на думку. Якщо прочитати історії німеччини часів президента Гінденбурга.
2007.09.13 | Юрко Колючка
Пане Михайло, застосуйте статтю "Віртуальний Майдан"!
Шановний пане Михайло!Про те, що я збираюсь написати далі, я вже писав в листі на Ваше імя на сайті "Майдан". Також це тема статті "Віртуальний Майдан" на цьому сайті. Але, боюсь, що лист міг загубитися в спамі, а статтю надруковано по якійсь помилці суцільним масивом, без абзаців, тому її важко читати. Отже, вибачаюсь за те, що буде сказано повторно.
Наближаються дострокові вибори. По останнім результатам соціолога Ірини Бекешкіної,близько 50 % людей побоюються, що вони будуть підтасовані. А окрім виборів, у людей немає знаряддя впливу на політику. Розквіт корупції ...
Пропонується метод, який дає технічну можливість вирішення названих проблем та гарантує проведення чесних виборів - бо голосування проходить із САМОКОНТРОЛЕМ.
Нереально? Прочитайте, будь ласка, про можливості методу голосування з самоконтролем.
На традиційних виборах всі бюлетені однакові (щоб забезпечити таємність голосування). Після вкидання їх в скриньку для голосування виборець не може розрізнити "свій" та "чужий" бюлетень. Тому бюлетені можна підмінити,"виправити" і т.ін. без відома виборця, змінивши результати виборів. Дещо ускладнивши процедуру голосування, можна кардинально підняти якість виборів.
МЕХАНІЗМ ГОЛОСУВАННЯ ІЗ САМОКОНТРОЛЕМ.
1. Для того, щоб виборець міг відрізнити "свій" бюлетень від чужих, виборчі бюлетені попередньо НУМЕРУЮТЬСЯ. Бюлетень має відривну частину - КВИТАНЦІЮ, яка залишається у виборця для контролю (дві частини бюлетеня нумерують і заповнюють однаково).
2. А як же таємниця голосування? Вона зберігається - перед голосуванням бюлетені в згорнутому виді (номери закриті ) перетасовують і виборці витягують їх довільно (ЯК В ЛОТЕРЕЇ), тому номер бюлетеня відомий тільки виборцю. Після заповнення бюлетеня виборець залишає квитанцію собі, бюлетень кидає в скриньку для голосування.
3. Після завершення підрахунку голосів в протоколі виборів записують
РОЗШИРЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ (РР) - список голосуючих, список бюлетенів, які
використані в голосуванні та за кого віддано голос по кожному номеру бюлетеня.
4. Далі РР опубліковують (виборча дільниця, Інтернет...) Кожен може
ПЕРЕВІРИТИ результат підрахунку свого голосу (№ бюлетеня, за кого віддано голос). Пред'явивши квитанцію, виборець може ВИПРАВИТИ невірний результат, тому фальсифікувати вибори немає сенсу .
5. Самоконтроль "стерилізує" вибори. Зростає довіра до їх результатів, голосувати можна протягом 1,2,3... днів, референдуми проводити по пошті...
Головне - можна ЗАСТОСУВАТИ ТЕХНІКУ для підрахунку, тим самим зменшити час підрахунку та численність лічильних комісій (адже виборець контролює КІНЦЕВИЙ результат!). "Не важно как голосуют, главное кто и как считает" (Й.Сталін). А комп'ютеру однаково, мало чи багато інформації в бюлетені РР - можна часто проводити референдуми, зробити відкритими партійні списки, відкликати депутатів...
6. А коли проводять традиційні вибори з використанням звичайних
(ненумерованих) бюлетенів? Бажаючі можуть використати наступний спосіб. Для себе вирізаємо фігурно клаптик бюлетеня (замість квитанції), пишемо на ньому та бюлетені однакове шестизначне число (як номер), число повинне бути випадковим. Під час підрахунку спостерігачі за виборами фотографують нумеровані бюлетені та складають РР списки.
7.Створюється "віртуальний Майдан" - зібрання результатів голосування людей по важливим питанням для впливу суспільства на політику. На відміну від соціологічних опитувань, ці результати можна легко й анонімно перевірити. Тут для кожного є місце і час висловити свої рішення чи висунути нових політиків, щоб голосувати не "проти гірших", а "за кращих".
Детально - http://maidan.org.ua/static/mai/1188572763.html
Ці методи дозволяють легко провести опитування людей про систему влади,систему виборів та чи потрібен народу регулярний контроль за владою (наприклад, оцінка влади раз у рік з можливістю просто та законно змінити владу в разі негативної оцінки).. Причому до результату опитування буде довіра, бо результат можна легко перевірити. Незалежно від їх партійних кольорів, політики будуть змушені прислухатись до вимог мас. Та й проти корупції це найкращий засіб. Бо неможливо підкупити чи обдурити всіх виборців
Спочатку нові технології виявлення волі людей та визначення вимог до політиків можна було б випробувати в одному районі, наприклад, в Ірпені. Я думаю, що це дасть користь для всієї України та, щонайменше, рекламу для Ірпеня та сайту "Майдан".
Майдан 2004/2005 зробив Україну відомою на весь світ. Майдан не повинен закінчуватись. Він тільки повинен змінити свою форму. Народ повинен постійно контролювати владу.
2007.09.13 | Людмила
пропозиція: поставте Вашу статтю на форумі із
всім необхідним форматуванням. я переставлю в статті у бажаному для Вас вигляді
2007.09.13 | blueandwhite
Re: Наскільки ідея рухає партіями, які прагнуть голосів виборців
Із змістом статті переважно згоден.А з далекими від реальності коментарями пом-активістів -- ні.
Не визначилися на сьогодні лише 9%.
Для того, щоб помаранчові виграли, потрібно, щоб з цих 9-ти за них віддали голоси дві третини.
Щодо агітації ПР -- нормальна агітація. Добра, правдива, лагідна і власна, а не тирена, як нунсівський гончар:). А те що люди мляві -- так їм ті вибори до дупи. Хоча все одно прийдуть, як на роботу вже звикли.
Гроші необхідно платити всім -- хіба що ти сам на якомусь рівні висуваєшся і працюючи на партію, працюєш на себе. Інакше, вибач, ти -- дебіл. Підставляєш спину комусь, хто навряд чи тобі чимось допоможе. Особливий ідіот, це той, хто до того ж з благоговійним придиханням повторює: Лідер...Або фамільярно: Юлька, Вітька, ніби вони якісь дружбани їй/йому чи родичі.
Цей період Україна має просто прожити. Головна ідея сьогодні це "нормальне життя": корисно їсти, модно одягатися, гарно виглядати і відпочивати, жити у комфортних помешканнях. А все це вимагає грошей, і люди намагаються все більше їх заробляти. Це ж класно!
Ну, а тим, хто вже не може, мусять допомагати родичі й держава.
І взагалі -- мур-мур-мур, ми любим глямур:)
І тедді-беар Янукович (от побачите, він ще на Давосі головуватиме) значно ліпше задовольняє нахилу до спокійного споживацтва, який стрімко розвивається у громадян, аніж тривожні постаті нахабно-брехливого "мента"-клоуна Луценко, який отримав 50 тис. матеріальної допомоги, чи жадібної пройдисвітки Тимошенко, яка живе на хаті у друзів.
2007.09.13 | alekskuz
Re: Улыбнуло
blueandwhite пише:> Щодо агітації ПР -- нормальна агітація.
--------------------------------------------
"помаранчевые вожди бла бла" -Добра
"цены бла бла" -правдива
"мы отменили недоторканисть бла бла" - власна, а не тирена
> І тедді-беар Янукович (от побачите, він ще на Давосі головуватиме) значно ліпше задовольняє нахилу до спокійного споживацтва, який стрімко розвивається у громадян, аніж тривожні постаті нахабно-брехливого "мента"-клоуна Луценко, який отримав 50 тис. матеріальної допомоги, чи жадібної пройдисвітки Тимошенко, яка живе на хаті у друзів.
--------------------------------------------------------------
Для полного счастья в этом предложении не хватает "бджоляра" Президента.
2007.09.13 | Арета
+1
2007.09.13 | Арета
Re: Наскільки ідея рухає партіями, які прагнуть голосів виборців
Блюват написав:"Цей період Україна має просто прожити. Головна ідея сьогодні це "нормальне життя": корисно їсти, модно одягатися, гарно виглядати і відпочивати, жити у комфортних помешканнях. А все це вимагає грошей, і люди намагаються все більше їх заробляти. Це ж класно!
Ну, а тим, хто вже не може, мусять допомагати родичі й держава.
І взагалі -- мур-мур-мур, ми любим глямур:)
І тедді-беар Янукович (от побачите, він ще на Давосі головуватиме) значно ліпше задовольняє нахилу до спокійного споживацтва, який стрімко розвивається у громадян..."
Про різницю між Людиною та бидлом з нахилом до спокійного споживацтва,в яке прагне перетворити наш народ ваш зек-тедді-беар-даун януковіч, є чудова стаття С. Вишинського.
http://www.ridnaukraina.com/view.aspx?type=news&lang=1&nid=409&id=93
Це так для ознайомлення.
Сперечатися про пахана не буду, бо не вважаю його людиною. Тільки наш бджоляр уздрів у ньому матеріал на голову уряду. Ноу комент...
2007.09.13 | дідусь
статєйці грош - ціна в базарний день
набір пустого красівословія із розряду бла-бла-бла.ні логіки. ні аргументації.
Вся аргументація "протирічяя - це так неприємно - тому ненауково.
головним критерієм науковості автор обрав себе - нравіться йому чи ні.
2007.09.13 | Михайло Свистович
Re: Наскільки ідея рухає партіями, які прагнуть голосів виборців
blueandwhite пише:>
> Щодо агітації ПР -- нормальна агітація
Дивлячись яка. Є нормальна, а є така, яку Соматика з Одеси привезла
>
> А те що люди мляві -- так їм ті вибори до дупи. Хоча все одно прийдуть, як на роботу вже звикли.
Ще пару таких кампаній і таке ставлення до виборців - і не прийдуть
>
> Гроші необхідно платити всім -- хіба що ти сам на якомусь рівні висуваєшся і працюючи на партію, працюєш на себе. Інакше, вибач, ти -- дебіл.
Це - дебільне уявлення синьо-білих, що все на світі продається. Їм невідомі такі речі як ідеали.
>
> Підставляєш спину комусь, хто навряд чи тобі чимось допоможе
А не треба підставляти спину тому, хто тобі нічим не допоможе
>
> Головна ідея сьогодні це "нормальне життя": корисно їсти, модно одягатися, гарно виглядати і відпочивати, жити у комфортних помешканнях. А все це вимагає грошей, і люди намагаються все більше їх заробляти. Це ж класно!
Дивлячись як. Деякі, наприклад, заробляють похованням трупів вбитих грабюіжниками перехожих.
2007.09.13 | blueandwhite
Re:
Ареті:"Раціональні вчення, створені людиною, вже не спроможні відкрити саму Людину. Та чи спроможні вони взагалі що-небудь відкрити?"
-- це заклик до мракобісся. Можна далі не читати.
"Людина" з великої букви -- це "арійські переспіви"
Тільки наш бджоляр уздрів у ньому матеріал на голову уряду. Ноу комент...
-- ваш бджоляр не мав вибору, хоча разом із Тимошенко вдавав ніби має. Слава Богу, це вже не президентська республіка.
МС:
---
Дивлячись яка. Є нормальна, а є така, яку Соматика з Одеси привезла
---
- у кожної кампанії є два вектори. Ті сили, що використовують лише один, завжди програють. Втім, зверніть увагу, що прямою чорнухою грішать радше опоненти ПР і то на порядок частіше.
А сказати, наприклад, як Янукович у Запорізькій обл., що помаранчеві прагнуть влади лише за тим, аби знущатися над країною -- то хіба ж це не правда? Хіба було щось інше з їхнього боку? Це не чорнуха, а констатація.
---
Ще пару таких кампаній і таке ставлення до виборців - і не прийдуть
---
- це було б класно. Але до тих пір, поки не змінимо норму, щоб 51% був не лише на дострокових виборах, але й на звичайних, нічого не зміниться. Принаймні, це як половинчастий засіб.
---
Це - дебільне уявлення синьо-білих, що все на світі продається. Їм невідомі такі речі як ідеали.
---
- чому ж? Люди, які працюють у палатках, гадаю, взагалі можуть бути інших поглядів. Їм платять гроші за роботу, а не за імітацію свідків Ієгови. Щодо ідеалів, то вони у нас відмінні від ваших. Спільним є лише збереження незалежності (хоча ви її розумієте якось по-іншому, тобто те, що можна "здати" у НАТО та ЄС) та демократичного ладу (щоб додати "братанського перцю", до якого у помаранчевих якась нездорова жага, це щось жіноче мабуть, додам -- демократія економить кулі).
Тут я дозволю собі об'єднати цю та наступну вашу тезу, про те, що не треба підставляти спину тому, хто нічим не допоможе.
Ми живемо за умов ранньобуржуазної демократії. Це 18-те століття в Англії, над яким познущався політичний діяч вігів Джонотан Свіфт, 1830-1871 у Франції, які змусили Віктора Гюго писати ностальгічні історичні романи про романтичні часи звитяжних королів і пафосних революцій, в Америці дещо інша історія. Ключове слово цієї доби -- тотальна корупція як аксіома, влада багатіїв. У нас це ускладнюється однією обставиною -- можливо, і не переважна, але все ж більшість капіталів в Україні накопичена, так чи інакше, злочинним шляхом.
Подивіться на західних сусідів -- у цьому аспекті там нічим не краще, перманентні корупційні скандали, в урядах і парламентах -- як правило, протистояння ліберальних плутократів з авторитарними групами "міських божевільних". У Росії із корупцією вперше почали серйозно боротися минулого року, тобто садовити шишок вищо-середнього рівня, але поки що все-таки вибірково, хоча хвиля і міцнішає. Втім, Путін -- монарх, і наступний правитель буде монархом, вони ладні подолати корупцію швидше, аніж демократичні керманичі. А у нас нікому боротися із корупцією, нема у нас навіть notorious міланської прокуратури. Так, раз на місяць схоплять якогось вчителя, що взяв (або навіть швидше НЕ ВЗЯВ і у тому його провина) пару доларів, і все, тишина...
Наші плутократи не зацікавлені у демократії, яка б дозволяла приходити до влади "популістам", беру у лапки, тому що маю на увазі не демагогів, а технічно кажучи, лівих, "народних заступників", розподілювачів, тощо. За 16 років вони не разу не були при владі! Головування у парламенті за часів президентсько-парламентської республіки, ну, це смішно -- можна лише тонесенькі жердини встромляти у колеса було.
Це якісно відрізняє нашу державу (і Росію) від країн ЦСЄ, де праві і ліві змінювалися при владі. Звичайно, їхні праві і ліві це теж не європейські чи американські праві і ліві. У Польщі правою була прозахідна антикомуністична спільнота, яка об'єднала велику частину низів і витісненої на маргінес католицької інтелігенції, а лівими -- ліберальна частина номенклатури. У Румунії правиця -- фактичні наступники диктатора Антонеску, у пом'якшеній формі -- праві популісти, які спираються на шахтарів, а лівиця -- союз ліберальної інтелігенції із номенклатурою. Тим не менш, усюди відбувалася зміна влади по спектру.
У нас -- ні. Наша ранньобуржуазна демократія, саме та, яку висміював Свіфт в Англії, є сіамським близнюком, що й не дивно, єдиної, крім російської, у Східній Європі національно-капіталістичної економіки. Не без вкраплень, звичайно, як той самий Міттал (на мій погляд -- це гігантська помилка, вже краще було б продати Арселору, який значно краще адаптувався б до вимог власне українського господарства, той ж Міттал поклав на наше вугілля і завозить своє з Казахстану). Першою інтуїтивною спробою змінити статус-кво була "обмежена диктатура" Тимошенко. Але оскільки вона не змогла чи побоялася розтрощити й Ющенка, то її режим виявився нещирим, не цілісним і впав. Тимошенко -- це плата за 10-річне стримування, недопущення до влади умовних "ліваків".
У мне є певна симпатія до Тимошенко -- вона цілісніша за решту. Але те, що вона досить публічно (тобто misinterpretation тут бути не може) творила з економікою у 2005 році, це зГвалтування. І таке враження було, що вона або бреше прямо в очі, або і справді не розуміє результатів своїх дій. Тобто, у людей які прийшли до влади не було жодного правильного уявлення про те, чим дихає українське господарство, як воно фурциклює. І тому Юльці, а особливо у кампанії з моветоном Губським і інтриганом Вінським я не довіряю. Але те, що Тимошенко, якщо прийде до влади, переважно продовжить нинішню лінію, поскубавши пару магнатів, це однозначно. Тому що вона теж ранньобуржуазний, плутократичний (з адміністративним ухилом), націонал-капіталістичний (на жаль, із спекулятивним ухилом) елемент.
У таких обставинах, коли наверху (о, вони ще досить молоді) єдиною різницею між політиками є лише та, чи вони "офшорна аристократія" (публічний лідер -- Тимошенко, залаштунковий -- Ющенко), чи корпоративні князі (публічний лідер -- Янукович, залаштунковий...ні, щодо Ахметова маю сильний сумнів, він сильно втратив вплив у партії, що й продемонстрував з'їзд) -- ходити із прапорами, роздавати листівки, і т.д. безкоштовно -- наївно.
Політик у ранньобуржуазній демократії нічим вам не зобов'язаний. Він чи вона -- там не завдяки вам, а завдяки а) грошам б) представляє чиїсь грошм, в) чийсь родич, коханець, лєпший корєш і т.д. Ви можете не ходити на вибори (не у цьому випадку, де таки зроблено 51), а на звичайні. Може, обравшись, політик зробе вас своїм помічником? ТІЛЬКИ НЕ ЧЕРЕЗ ТЕ, що ви йому допомагали під час компанії. Будь-яка інша причина покатить, лише не ця.
Ось ви, Михайло -- за 6 років бурхливої діяльності добилися, ну, обласного депутатства. А що воно вирішує? Я був обласним депутатом -- пару місяців 2006 року. Стало очевидно, що все вирішують міські ради обласних центрів і райради, а облрада "на захід від Києва" це "пришей кобилє хвост". Там де я зараз я більше та ефективніше роблю для своїх ідеалів, ніж у об-раді.
А потрапляння у Верховну Раду, в прохідну частину списку, чи на посади у секретаріаті президента (про Кабмін не скажу, не знаю -- виглядає ще більш-менш, але звичайно, працюють лише свої) сьогодні -- ну, це ціна добре розвинутого малого бізнесу.
У цьому суспільстві політик не слухає журналіста, хіба що той копає під нього кримінал, і ці дані використає...ні, не держава, не народний суд (як красиво і правильно це називалося у СРСР), а конкуренти. Бо держава поки що дуже слабка.
В Англії у подібних обставинах було зруйновано монархію, але залишився монарх. В інших суспільствах є коректуюча сила -- військові. Але в Україні, чия еліта елементарно не мала уявлення, що робити із тим, що впало їй на голову, хоча і не без бажання -- ця еліта розклала силові структури, бо вони виявилися взагалі непотрібними.
Повільніший розвиток і влада плутократів -- це плата за незалежність, повторення шляху тих країн, які embarked on the journey наприкінці 17 ст. Мені особисто цей шлях подобається більше, ніж шлях країн ЦСЄ, які давно не є незалежними державами, у найкращому випадку -- самоврядними провінціями із чіткими обмеженнями навіть щодо бюджетної політики. Інакше не зрозуміло, нащо було ставати незалежною державою -- щоб перейти під юрисдикцію іншої імперії? Так, кращої, але найкраще просто було б інтегруватися індивідуально, як уже багато хто і зробив.
Якісь методи змін? Нащо? Суспільство самостійно їх генерує. Час лікує. Головне -- зберегти залежність цих змін чи не-змін від виключно внутрішніх факторів і нейтральних (а не корисливих) факторів зовнішніх.
А, щодо грабунку перехожих, як методу заробітку грошей -- соціалістична гіперболізація. Я теж такі люблю, але у нинішній Україні не заробляти грошей? Всі, хто не міг, виїхали на заробітки. Тобто залишилися ті, хто може. Ну, ще ледащі. Про непрацездатних мова не йде.
2007.09.13 | Михайло Свистович
Re:
blueandwhite пише:>
> - у кожної кампанії є два вектори. Ті сили, що використовують лише один, завжди програють
Мета виправдовує засоби?
>
> А сказати, наприклад, як Янукович у Запорізькій обл., що помаранчеві прагнуть влади лише за тим, аби знущатися над країною -- то хіба ж це не правда?
Не правда. Вони - не садисти. І не мають на меті знущатися.
>
> - чому ж? Люди, які працюють у палатках, гадаю, взагалі можуть бути інших поглядів
В тому то й справа. Це зветься лицемірством.
>
> Їм платять гроші за роботу, а не за імітацію свідків Ієгови
Так вони саме імітують свідків Януковича, Тимошенко, Луценка
>
> Щодо ідеалів, то вони у нас відмінні від ваших
Я це помітив. Й ідеалами б це не назвав.
>
> Ось ви, Михайло -- за 6 років бурхливої діяльності добилися, ну, обласного депутатства. А що воно вирішує?
Нічого
>
> але у нинішній Україні не заробляти грошей?
Заробляння грошей - нормальна справа. І в нинішній, і в минулій Україні, і в будь-якій іншій країні. Я писав лише, що не кожен спосіб є нормальним.
>
> Всі, хто не міг, виїхали на заробітки
Не всі. І залишилося багато з неледащих, хто міг, але не схотів.
2007.09.13 | Slavix
Re: Наскільки ідея рухає партіями, які прагнуть голосів виборців
Михайло Свистович пише:> > Гроші необхідно платити всім -- хіба що ти сам на якомусь рівні висуваєшся і працюючи на партію, працюєш на себе. Інакше, вибач, ти -- дебіл.
>
> Це - дебільне уявлення синьо-білих, що все на світі продається. Їм невідомі такі речі як ідеали.
Ага. Прілітіт вдруг валшебнік в галубом вєртальотє.
Взагалі то, це не дебільне, а нормальне "європейське" або "мериканське" уявлення про оплату праці та компенсацію витраченого часу. А "стій надурняк за ідею, інакше ти бидло, падлюка чи ворог народу" це чистої води совок. При тому, що ідеї штибу "Юля - прем"єр", "потрібен Литвин", "Луценко - трус, подонок, ублюдок и падла" ((с)Бродський) не варті безкоштовного стояння.
2007.09.13 | Михайло Свистович
Re: Наскільки ідея рухає партіями, які прагнуть голосів виборців
Slavix пише:>
> Взагалі то, це не дебільне, а нормальне "європейське" або "мериканське" уявлення про оплату праці та компенсацію витраченого часу.
Ні, в Єропі чи Америці агітатори не працюють за гроші, і тим більше не працюють на партію, якщо не сповідують її ідеології. Ну не працюють лепенівці на соціалістів у Франції чи консерватори на лейбористів у ВБ
>
> А "стій надурняк за ідею, інакше ти бидло, падлюка чи ворог народу" це чистої води совок
Ні, це не совок, це - Європа. А "працюй тільки за гроші" - це антиукраїнський бидлізм, який тримає на плаву лише олігархічно-кланові партії
>
> При тому, що ідеї штибу "Юля - прем"єр", "потрібен Литвин", "Луценко - трус, подонок, ублюдок и падла" ((с)Бродський) не варті безкоштовного стояння.
Тоді буде чесним не стояти в партійних наметах
2007.09.13 | igorg
Re: Наскільки ідея рухає партіями, які прагнуть голосів виборців
2007.09.13 | Wolf_Lviv
майбутне корито рухає тими хто туди преться
майбутне корито рухає тими хто туди(у зраду) преться.і як криси вони будуть нищити Україну
2007.09.13 | samopal
Угу. Зараз у списку тих "рухівців" 21 політична сила.
А у 2006-му їх було 54. Не кожна птиця дотягне навіть до середини каденції..2007.09.14 | привид Романа ShaRP'а
Мои наблюдения подтверждают...
Шатров мало, стоят они в самых неожиданных местах, как можно дальше от потока людей.Такое впечатление, что их ставят специально так, чтобы никого, не дай Бог, не задеть.
Из агитации мне за неделю всунули только Литвина на троллейбусной остановке.