Запрошую до розробки "матриці" про пам'ятки
09/15/2007 | Tatarchuk
- Позаяк "війну памятників" користують переважно як передвиборчий механізм, а в проміжках ніхто цією проблемою не займається
- (тількі не запитуйте мене що роблять в "мирний час" відповідні держкомітети, бо й так ясно чим вони зайняті).
Пропоную взяти участь в нашій інціятиві (кримські майданівці) з розробки рекомендованих чи то правил, чи то законодавчого оформлення встановлення, руйнування, перенесення, відродження памяток.
Ось наші наработки коротко.
1. Типізація памяток А.
- память про українські події та осіб (українські = в державному сенсі)
- память про місцеві події та осіб (події які не набули всеукраїнського розмаху, особи які є суто місцевими діячами)
- память про іноземні події та осіб
* "світові" вважаємо за недоречні, бо вони все одно або вітчизняні, або іноземні.
2. Типізація памяток В.
- існуючі
- нові (ті що створюються)
- відновлювані (ті що колись були і хочуть відродити).
3. Типізація памяток С.
- меморіали (память про померлих або загиблих), в тому числі кладовища, цвінтарі, памятні знаки на скорботу та шану
- монументи (присвячені подіям або памятним датам)
- персональні памятки (виключно особам або групам осіб, які відомі поіменно)
- суто релігійні об\єкти (не ті які повязані зі смертю чи загибеллю, бо то группа "меморіали"
- абстрактні памятки (свинні, робочому, безробітному, морю, пиву, мікрофону Кобзона тощо).
4. Відповідно до типізації памяток по трьом позиціям (А, В, С) започаткувати до кожної з них стандартний набір дій.
Наприклад.
4А. Рішення про встановлення памятки
- приймається місцевим органом самоврядування
- приймається місцевим референдумом
- приймається з ходатайства ініціятивної групи
4 АА. Рішення НЕ приймається якщо
- існує протест групи громадян проти встановлення
- не погоджено з районою чи областною радою
- існує заявка на встановлення іншого памятника
4 Б. Рішення про відновлення памятки
- приймається місцевим органом самоврядування
- приймається місцевим референдумом
- приймається з ходатайства ініціятивної групи
4 ББ. Якщо не відновлюється памятка, шукається альтернативне місце або для обєкту який займає історичне місце памятки, або для самої памятки. (Наприклад старовинне кладовище в центрі місця)
4 Г. Рішення про знос памяток
- приймається при неможливості перенесення памятки в інше місце...
Коротко про пропоновані принципи (вони звісно теж доступні до корекції та критики):
1. Відновленню памяток - більшій пріорітет та правову підтримку, ніж встановленню нових ("Спочатку віднові старе, потім став свою власну рожу в мармурі")
2. Перенесенню памяток - абсолютний пріоритет перед фізичним знищенням памяток.
Я та мої товарищи будемо ради почути всі відгуки, пропозиції, зауваження!
- (тількі не запитуйте мене що роблять в "мирний час" відповідні держкомітети, бо й так ясно чим вони зайняті).
Пропоную взяти участь в нашій інціятиві (кримські майданівці) з розробки рекомендованих чи то правил, чи то законодавчого оформлення встановлення, руйнування, перенесення, відродження памяток.
Ось наші наработки коротко.
1. Типізація памяток А.
- память про українські події та осіб (українські = в державному сенсі)
- память про місцеві події та осіб (події які не набули всеукраїнського розмаху, особи які є суто місцевими діячами)
- память про іноземні події та осіб
* "світові" вважаємо за недоречні, бо вони все одно або вітчизняні, або іноземні.
2. Типізація памяток В.
- існуючі
- нові (ті що створюються)
- відновлювані (ті що колись були і хочуть відродити).
3. Типізація памяток С.
- меморіали (память про померлих або загиблих), в тому числі кладовища, цвінтарі, памятні знаки на скорботу та шану
- монументи (присвячені подіям або памятним датам)
- персональні памятки (виключно особам або групам осіб, які відомі поіменно)
- суто релігійні об\єкти (не ті які повязані зі смертю чи загибеллю, бо то группа "меморіали"
- абстрактні памятки (свинні, робочому, безробітному, морю, пиву, мікрофону Кобзона тощо).
4. Відповідно до типізації памяток по трьом позиціям (А, В, С) започаткувати до кожної з них стандартний набір дій.
Наприклад.
4А. Рішення про встановлення памятки
- приймається місцевим органом самоврядування
- приймається місцевим референдумом
- приймається з ходатайства ініціятивної групи
4 АА. Рішення НЕ приймається якщо
- існує протест групи громадян проти встановлення
- не погоджено з районою чи областною радою
- існує заявка на встановлення іншого памятника
4 Б. Рішення про відновлення памятки
- приймається місцевим органом самоврядування
- приймається місцевим референдумом
- приймається з ходатайства ініціятивної групи
4 ББ. Якщо не відновлюється памятка, шукається альтернативне місце або для обєкту який займає історичне місце памятки, або для самої памятки. (Наприклад старовинне кладовище в центрі місця)
4 Г. Рішення про знос памяток
- приймається при неможливості перенесення памятки в інше місце...
Коротко про пропоновані принципи (вони звісно теж доступні до корекції та критики):
1. Відновленню памяток - більшій пріорітет та правову підтримку, ніж встановленню нових ("Спочатку віднові старе, потім став свою власну рожу в мармурі")
2. Перенесенню памяток - абсолютний пріоритет перед фізичним знищенням памяток.
Я та мої товарищи будемо ради почути всі відгуки, пропозиції, зауваження!
Відповіді
2007.09.15 | QuasiGiraffe
А чи мова йде саме про пам'ятники,
чи і про пам'ятки на кшталт ботанічних садів, руїн, заповідників?2007.09.15 | Tatarchuk
Re: А чи мова йде саме про пам'ятники,
QuasiGiraffe пише:> чи і про пам'ятки на кшталт ботанічних садів, руїн, заповідників?
Позаяк ці поняття можуть частково перетинатися, то руїни та ІСТОРИЧНІ заповідники - також.
Нащот природних заповідників та памяток природи я думаю треба вести окрему мову.
2007.09.15 | QuasiGiraffe
Ідея хороша, строго математичний підхід
у класифікації мені завжди подобався.А є якісь напрацювання за кордоном? Як брати до уваги "вище" законодавство (пам'ятки ЮНЕСКО у нас іще є?).
Думаю, створення класифікації має постійно перевірятися, чи не випадають деякі об'єкти з неї.
Те, що Ви навели - це вже робоча класифікація, чи її приклад ?
2007.09.15 | Tatarchuk
Re: Ідея хороша, строго математичний підхід
QuasiGiraffe пише:> у класифікації мені завжди подобався.
Ми прийшли до висновку, що за суб\єктивного ставлення до кожної памятки кожної людини іншого просто не залишається.
> А є якісь напрацювання за кордоном? Як брати до уваги "вище" законодавство (пам'ятки ЮНЕСКО у нас іще є?).
На жаль, нам не вдалося поки роздобути щось подібне за кордоном. Ми замовили цю інформацію в кількох послів західних держав, та відповіді поки не маємо. ЮНЕСКО визначає цінність (і не більше того) памяток голосуванням експертів.
> Думаю, створення класифікації має постійно перевірятися, чи не випадають деякі об'єкти з неї.
Абсолютно згоден.
> Те, що Ви навели - це вже робоча класифікація, чи її приклад ?
Робоча класифікація, але тількі чернетка.
Ми також замовили в юристів коментарі щодо існуючого корпусу (всякі тонкощі), але поки не маємо відповіді.
Хочемо зняти не тількі експертні думки але й думки активних громадян.
Ось розробка станом на сьогодні: Мнемотехніка.
Формирование исторической идентичности. Запрещенные и разрешенные приемы
http://www.aq-media.info/node/629
2007.09.15 | SpokusXalepniy
Раз втянули в игру, то ешьте. Рабоче-крестьянская классификация.
Памятник – это вид художественно-архитектурной формы, призванный напоминать народу о важных моментах истории.Сюда не входят семейные памятники-надгробья как относящиеся к памяти отдельной семьи, а не народа как целого. Хотя это и не мешает «переходу» со временем памятника туда и обратно.
Можно попробовать выделить несколько НЕЗАВИСИМЫХ ДРУГ ОТ ДРУГА признаков, чтобы получить по-возможности наиболее полную, легко осязаемую классификацию, которая, однако, как и всякая классификация, может страдать некоторой размытостью границ.
Я имею в виду, так называемую, двоичную классификацию, при помощи которой памятник попадёт в нужное множество после ответов ДА или НЕТ на небольшое количество вопросов.
Самое трудное в такой классификации это:
- выделить наиболее важные типичные признаки, но при этом...
- число таких признаков не должно быть большИм (7-9 - максимум);
- соблюсти правила независимости одних признаков от других.
Напомню, что выделение всего лишь 7 (семи), но важных признаков, которые не зависят друг от друга, делит «пространство» памятников на 128 различных их типов. Восемь признаков – на 256 типов, и т.д.
Можно посмотреть что получится, если взять, например, такие признаки, характеризующие памятник по их ПРЕДНАЗНАЧЕНИЮ, то есть по целевому признаку (0 - означает «Нет», 1 – «Да»).
Итак, в нашем примере требуется, по сути, ответить «да» или «нет» на семь вопросов, чтобы осознать по-крупному зачем нужен памятник:
а) Памятник призван напоминать о героической странице в истории народа – 0 или 1;
б) Памятник призван напоминать о трагической странице в истории народа – 0 или 1;
в) Памятник призван напоминать о выдающихся культурных и научно-технических событиях в истории народа – 0 или 1;
г) Памятник призван напоминать о гражданско-политических событиях в истории народа – 0 или 1;
д) Памятник призван увековечить память одной или нескольких выдающихся личностей, повлиявших на историю народа – 0 или 1;
е) Памятник призван отобразить роль страны/народа на внешний мир (влияние части на целое) – 0 или 1;
ж) Памятник призван отобразить роль внешних воздействий на внутреннюю историю страны/народа (влияние целого на часть) – 0 или 1.
Имея такие семь признаков, попробуем взять любой («где у нас Любой?») памятник и определить его номер в классификации.
К примеру:
1) памятник Кириллу и Мефодию можно было бы классифицировать так:
абвгдеж
0010101 = 21-й тип памятника.
2) памятник жертвам Голодомора:
абвгдеж
0101001 = 41-й тип памятника.
3) памятник с изображением С.Бандеры, как и любой иной памятник, в зависимости от целевого замысла художника, может быть выполнен так:
абвгдеж
0000100 – 5-й тип.
или, например, так:
абвгдеж
1101111 – 111-й тип памятника.
4) Памятник «Рабочий и колхозница» Мухиной с сегодняшних времён может смотреться как:
абвгдеж
1001010 – 74-й тип.
или как:
абвгдеж
0101010 – 42-й тип.
Короче, Татарчука как историка, не може не радовать та легкость, с которой путём перестановки на соседнее место всего лищь одной «единички» отношение к истории меняется на противоположное.
В этом смысле, данная классификация по своей гибкой ФОРМЕ идеально подходит к нашему не менее гибкому СОДЕРЖАНИЮ исторической памяти народа.
Итак, поставленная в начале дописа задача, выполнена – имея ответы всего лишь семь вопросов, любой памятник попадает в одну из 128 групп. Кроме того, если известно о памятнике лишь его номер, то общий характер памятника легко дешифровать (достаточно перевести номер в двоичную систему счисления).
P.S.
Думаю, что немалый интерес в историческом смысле представляет собой "скульптурная группа" с кодом 0000000, каковых во множестве можно сыскать на просторах Украины.
Но тут вступает в игру другая составляющая - большое количество памятников с кодом 000000 образуют историческую память за счёт их количества.
2007.09.16 | Tatarchuk
Дякую, дуже цікаво
SpokusXalepniy пише:> P.S.
> Думаю, что немалый интерес в историческом смысле представляет собой "скульптурная группа" с кодом 0000000, каковых во множестве можно сыскать на просторах Украины.
> Но тут вступает в игру другая составляющая - большое количество памятников с кодом 000000 образуют историческую память за счёт их количества.
Тобто памятка яка назбирає завжди відповідь "ні" на питання "чи є вона тим-то?"
Ось приклад такої нової памятки в Сімферополі - В Симферополе появился "памятник инквизитору" Майдан-ІНФОРМ, 16-09-2007 16:33 - Крим - Суспільство Фото прилагается >> http://maidanua.org/static/news/2007/1189949605.html
Зверніть увагу що така памятка 0000000 не викликає зазвичай ні в кого бурхливих реакцій.
Також здається логічним що памятка 0000000 має мати іншого правового статуса ніж памятка з історичним змістом. Урівнювання памятки інквізитору та навіть слабкого з мистецького зору погруддя письменика чи гетьмана - правовий абсурд.
2007.09.16 | igorg
Будь-ласка на форум Історія робіть окрему гілку
2007.09.16 | Tatarchuk
дякую, зробив