Я дію згідно своїх переконань
09/26/2007 | Cтепан Хмара
Запитання: За яких обставин блок "Наша Україна - Народна Самооборна" розглядатиме можливiсть створення так званої "широкої коалiцiї" з "Партiєю регiонiв"?
Степан Хмара: Я думаю, що такі питання задаються перед виборами, щоб зменшити число прихильників блоку "Наша Україна - Народна Самооборона". На даному етапі коаліція між Партією Регіонів та НУ-НС неможлива.
Запитання: Степан Ількович, хто Вам і Cтецьківу дав наказ робити коменти по ВО Свободі?
Cтепан Хмара: Мені ніхто ніколи не міг нічого наказати. Я дію згідно своїх переконань та політичного досвіду.
Запитання: Коли запрошували Свободу до Правиці? На яких умовах? Наскількі мені відомо, коли було голосування за створення Правиці то тільки УНП добавило інших (крім проголосованих НРУ,КУН,Собор). Всі решта проголосували рішення виключно про ті політичні сили, сили які наразі в блоці НУ-НС. Потім слідувала заяава Олега Тягнибока, що вони не праві, що не пропонують Свободі долучитися, і що Свобода хоче долучитися до Правиці.
Також прокоментуйте ось це:
«Свободу» не прийняли до правиці через брак часу – Тарасюк
13 квiтня 2007 15:04
ВО «Свобода» не ввійшла до складу блоку «Рух-Українська правиця» через часові рамки. Про це сьогодні під час прес-конференції повідомив лідер Народного руху України Борис Тарасюк. За його словами, термін утворення блоків минав 11 квітня. Однак він додав, що зараз тривають переговори з керівництвом «Свободи» і вони можуть потрапити до виборчого списку цього блоку.
Натомість присутній на прес-конференції член ОВО «Свобода» Олексій Кайда запитав Тарасюка: чому НРУ ухвалив рішення на своєму з’їзді про перелік партій, які мають ввійти до блоку і серед них не було «Свободи». На що лідер НРУ відповів, що це питання іншої дискусії, оскільки половина рухівців висловилась проти включення «Свободи» до Правиці.
Степан Хмара: Я думаю, що ВО Свобода не ввійшла до Правиці, тому що не хотіла, щоб була повноцінна Правиця і саме тому ставила зазделегідь нездійсненні умови. Наприклад, Свобода не хотіла бачити у правиці Народний Рух та Партію "Собор". Зрозуміло, що це б не була повна Правиця і створювалася загроза утворення ще однієї Правиці. УНП до кінця наполягала на тому, щоб Свобода увійшла в Правицю. І якщо б Свобода з такою ж наполегливістю бажала б створення повноцінної Правиці, то вона б відбулась.
Запитання: Які є партії в Україні, які хочуть прийти до влади і мають "первинні партійні ознаки", тобто: стратегічну програму розвитку України і своєї партії в цьому ж контексті + ідеологію + економічну політику + визначення моральності для своїх партійців?
Відповіді, що:
- стратегічною програмою розвитку України є приєднання до Росії чи Європи - нонсенс
- ідеологія - це одно- чи двомовність - нонсенс
- економічна політика - це "подачки на дітей" або "подачки пенсіонерам" - нонсенс
- моральність - захист прав українського народу з трибуни ВРУ (і в той же час "дачі" по всій Україні за мільйони доларів) - нонсенс.
Степан Хмара: Я можу сказати однозначно про УНП, яка дійсно стоїть на ідеологічних засадах захисту національних інтересів українського народу і має відповідні механізми побудови української держави: економічні, соціальні та духовно-культурні.
Запитання:
Скільки разів, будучи депутатом ВРУ V скликання, Ви зустрічались з виборцями на відкритих громадських зборах(слуханнях)? Скільки депутатських реагувань зроблено Вами за результатами зустрічей з виборцями?
Степан Хмара: Хочу сказати, що я не був депутатом ВР V скликання, бо УНП не пройшла до Верховної Ради на попередніх виборах.
Запитання: Які найголовніші переваги НУНС над БЮТ?
Степан Хмара: В НУНС ввійшли 9 політичних партій українського державницького спрямування і в даному блоці абсолютну перевагу мають українці. Тобто це найбільш українське політичне об"еднання, яке намагається будувати українську Україну на духовно-культурних засадах українського народу.
Запитання: Шановний пане Степане, питання щодо нової Конституції
1. Яким, на Вашу думку, має бути порядок її затвердження?
2. Які основні зміни Ви вважаєте за необхідне внести до Основного закону?
Cтепан Хмара: На мою думку нова Конституція повинна максимально бути наближена до Конституції 1996 року. Я вважаю, що перехід України до парламентської республіки є передчасним і загрозливим для України, як унітарної держави. Зміни до Конституції і затвердження її залежатимуть від якісного складу нового Парламенту. Звичайно, якщо і виносити на референдум, то тільки добре продуманий, якісно підготовлений проект, що потребує дуже напруженої та відповідальної роботи над ним. І в жодному разі не можна виносити на референдум такі питання, які запропонував БЮТ. Я вважаю, що найоптимальнішим варіантом на нинішньому етапі повинна бути президентсько-парламентська форма організації влади, так, як це було в попередній Конституції.
Запитання: Шановний Степане Ільковичу!
Громадськість України на веб-порталі "Майдан" http://www2.maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_petit&key=1189613430&action=view продовжує збір підписів під Зверненням до Парламентської Асамблеї Ради Європи з приводу обрання судді Європейського суду з прав людини від України. Ваш коментар ситуації.
Cтепан Хмара: Демарш Головатого, який перейшов на сторону антиукраїнських сил, я прокоментував відразу, як це сталося, і висловив пропозицію, аби громадськість вжила всіх заходів, аби не допустити Головатого до Європейського Суду з прав людини.
Запитання: Шановний Степане Ільковичу! Чи потрібен народу регулярний контроль за владою? Шляхом проведення оцінок влади(мера, міліціонера, судді, депутата...) між виборами з можливістю просто та законно змінити владу в разі негативної оцінки. Технологія проведення такої оцінки - голосування з самоконтролем ( описана в статті "Віртуальний Майдан" від 31.08.2007 на сайті "Майдан").
Cтепан Хмара: За владою повинен бути постійних громадський контроль, і це буде в Україні, як тільки в нас буде достатньо повноцінних громадських організацій. До речі, це і вплине на повноцінне партійне будівництво, бо на жаль, на сьогодні в Україні найпотужнішими партіями фактично не є партії, а кланово-олігархічні утворення. Тому і в нас абсурдне виборче законодавство, яке необхідно якнайшвидше змінювати. Наприклад, на виборах до Верховної Ради регіональні списки теж повинні бути відкритими, або за так званою пропорційно-мажоритарною системою, де політичні партії будуть пропонувати свої програми і персонально кандидатів на конкретні округи, що дозволить виборцям робити об"єктивний вибір, а не лише орієнтуватися на лідерів і програми. А щодо виборів до місцевих органів влади - то безперечно треба повернутися до мажоритарної системи.
Запитання: Степане Ільковичу, Ви вже немолода людина (користуючись нагодою, щиро вітаю зі скорим ювілеєм!), були депутатом трьох скликань (12 років), очевидно. Яку конкретну мету Ви ставите для себе у Раді шостого скликання - заради якої Ви і прагнете туди потрапити? Мабуть, мали б бути конкретні законопроекти чи хоча б законодавчі ініціативи, які Ви сподіваєтесь втілити - де можна з ними ознайомитися?
Cтепан Хмара: Про проекти ми поговоримо після виборів. Я думаю, що мій політичний і життєвий досвід ще можуть чимало принести користі, зокрема молодим депутатам. Тобто має в нас бути неперервний зв"язок політичних поколінь.
Запитання: Чи чули Ви про постійно озвучувану "Майданом" ініціативу персоналізації голосування депутатів у парламенті (наприклад, із використанням при голосуванні не лише картки депутата, а і його відбитка пальців або аналогічної біометричної інформації)? Востаннє на "Майдані" про це згадується в статті п. Северина, яка зараз стоїть на першій сторінці сайту, http://maidanua.org/static/mai/1190544574.html. Стисло - йдеться про законодавче закріплення такої процедури голосування у Раді, за якою технічно неможливим стане голосування "за того парня", тобто чужою карткою, у порушення норм Конституції про особисте голосування депутатів у Раді; а також про законодавче запровадження відповідальності депутата за таке голосування (якщо воно все ж трапляється). Чи підтримуєте Ви цю ініціативу? Якщо так, то чи лобіюватимете Ви підтримку такої ініціативи Вашою партією (УНП) та Вашим блоком (НУНС)? Чи готові Ви взяти участь у розробці такого законопроекту і подати його на розгляд Ради (ніяких змін до Конституції для цього непотрібно - лише прийняття "простого" закону)? Якщо так, то експерти Альянсу Майдан були б раді сприяти появі такого законопроекту, взявши участь у його підготовці.
Cтепан Хмара:
Дану пропозицію я безумовно підтримую, бо йшов в депутати для того, щоб працювати саме у Верховній Раді, власне я завжди був за те, щоб відділити бізнес від влади і це є нонсенсом, що у нас в Україні обираються до Верховної Ради мільярдери і мультимільйонери. І я думаю, що якраз зміна виборчого законодавства, про яке вже йшла мова вище, зокрема відкриті регіональні списки, дозволять нашим виборцям знати, кого вони обирають, а не купувати кота в мішку, знаючи тільки привабливого лідера. Це до речі буде запорукою від внутрішньопартійної корупції при формуванні списків. Не можна буде продавати місця в списку, бо люди зможуть оцінювати кожного з кандидатів, а не тільки робити свій вибір згідно симпатій до лідера.
Запитання: Чи задоволені Ви своїм 94-м місцем у списку при тому, що вище виявилися такі прізвища як Каськів, Омельченко тощо? Як Ви оцінюєте власні шанси потрапити до парламенту?
Степан Хмара: Мої шанси потрапити до Парламенту залежать від волі виборців. Більше проголосують за наш блок - то буде там більше українських патріотів. А відтак і результати роботи Верховної Ради принесуть більше користі Україні. Всі українські патріоти повинні розсудливо подивитися яка політична сила з реальних перетендентів на присутність у Парламенту найбільш відповідає українцям. Безумовно, що це НУ-НС. Тому шукати ідеальний список справа невдячна, бо вона може призвести до прикрих помилок. Політика будується на принципах компромісів. УНП увійшла до блоку НУ-НС саме з таких міркувань.
Запитання: І Тимошенко і Тягнибок стверджуть що мораторій на продаж землі має бути збережено, інакше землю скуплять олігархи, іноземці тощо. Як би Ви могли прокоментувати позицію Нашої України?
Степан Хмара: Я вважаю, що перехід до продажу землі повинен бути тоді, коли настільки буде відточена законодавча база, яка не дозволить, щоб сільгосподарські угіддя потряпляли до рук іноземних громадян і не стали предметом спекуляцій. Українська земля має залишатися в руках українців. Виходячи з таких принципів треба визначати коли дозволити продаж землі.
Запитання: Чи користувались ви депутатськими пільгами і як Ви ставитеся до питання скасування пільг та недоторканності, бо зараз багато кажуть, що її треба обмежити, а не скасувати?
Степан Хмара: Я за обмеження. Все треба робити з розумом. Наприклад спроба віднести до пільг право використання транспорту для пересування Україною - я не вважаю це пільгою, а необхідністю депутата постійно підтримувати зв"язок з виборцями.
Запитання: Коли саме Ви вирішили, що з БЮТ Вам не по дорозі? Що стало головною причиною Вашого з ними розриву?
Степан Хмара: Це відбулося ще в березні 2005 року, а причиною стала зміна курсу керівництва БЮТ. Коли до фракції в Парламенті і до партії Батьківщина були запрошені вчорашні кучмісти, мультимільйонери, мільярдери, які розграбували Україну і підтримували антинародний режим, а деякі з них ще крім того за переконаннями є українофобами. Мені з ними не по дорозі, бо це суперечить моїм морально-етичним, політичним та ідейним переконанням.
Запитання: Пане Степане! Вам не гидко бути в одному блоці з Юрієм Луценком, котрий ще кілька років тому ганьбив УПА? А за Вас ми проголосуємо! Слава Україні!
Степан Хмара: Чим більше наших виборців проголосують на блок НУ-НС, тим більше в Парламенті буде українців, які зможуть краще відстоювати національні інтереси нашої нації і держави.
Запитання: Яким є Ваш прогноз на розвиток ситуації після 30? Напевно регіонали у разі неминучої поразки на виборах намагатимуться загострити ситуацію - то якими будуть дії блоку НУНС?
Cтепан Хмара: Я думаю, кращою запорукою проти провокацій антиукраїнських сил буде воля виборців. Чим більше проголосують за український блок, тим буде менше охоти вдаватися до вище зазначених провокацій.
Запитання: Ви Почесний громадянин Тернополя. Чи якісь інші міста України теж надавали вам таке визнання?
Степан Хмара: Ні.
Запитання: Питання щодо НАТО. Дехто з тих хто зве себе націоналістами, наприклад, Тягнибок виступають проти вступу України до НАТО не роузміючи чи то заперечуючи те що саме вступ до НАТО здатен убезпечити Україну перед московською загрозою. Ваша думкa?
Степан Хмара: Росія теж за будь-яку ціну бажає не допустити членства України в НАТО, бо розуміє, що тоді треба буде віддати в архів її мрію повернути Україну в російську неоімперію.
Степан Хмара: Дякую Всім за поставлені питання, надіюсь що відповіді були достатньо повними. На жаль, час вичерпався. До наступних зустрічей!
Степан Хмара: Я думаю, що такі питання задаються перед виборами, щоб зменшити число прихильників блоку "Наша Україна - Народна Самооборона". На даному етапі коаліція між Партією Регіонів та НУ-НС неможлива.
Запитання: Степан Ількович, хто Вам і Cтецьківу дав наказ робити коменти по ВО Свободі?
Cтепан Хмара: Мені ніхто ніколи не міг нічого наказати. Я дію згідно своїх переконань та політичного досвіду.
Запитання: Коли запрошували Свободу до Правиці? На яких умовах? Наскількі мені відомо, коли було голосування за створення Правиці то тільки УНП добавило інших (крім проголосованих НРУ,КУН,Собор). Всі решта проголосували рішення виключно про ті політичні сили, сили які наразі в блоці НУ-НС. Потім слідувала заяава Олега Тягнибока, що вони не праві, що не пропонують Свободі долучитися, і що Свобода хоче долучитися до Правиці.
Також прокоментуйте ось це:
«Свободу» не прийняли до правиці через брак часу – Тарасюк
13 квiтня 2007 15:04
ВО «Свобода» не ввійшла до складу блоку «Рух-Українська правиця» через часові рамки. Про це сьогодні під час прес-конференції повідомив лідер Народного руху України Борис Тарасюк. За його словами, термін утворення блоків минав 11 квітня. Однак він додав, що зараз тривають переговори з керівництвом «Свободи» і вони можуть потрапити до виборчого списку цього блоку.
Натомість присутній на прес-конференції член ОВО «Свобода» Олексій Кайда запитав Тарасюка: чому НРУ ухвалив рішення на своєму з’їзді про перелік партій, які мають ввійти до блоку і серед них не було «Свободи». На що лідер НРУ відповів, що це питання іншої дискусії, оскільки половина рухівців висловилась проти включення «Свободи» до Правиці.
Степан Хмара: Я думаю, що ВО Свобода не ввійшла до Правиці, тому що не хотіла, щоб була повноцінна Правиця і саме тому ставила зазделегідь нездійсненні умови. Наприклад, Свобода не хотіла бачити у правиці Народний Рух та Партію "Собор". Зрозуміло, що це б не була повна Правиця і створювалася загроза утворення ще однієї Правиці. УНП до кінця наполягала на тому, щоб Свобода увійшла в Правицю. І якщо б Свобода з такою ж наполегливістю бажала б створення повноцінної Правиці, то вона б відбулась.
Запитання: Які є партії в Україні, які хочуть прийти до влади і мають "первинні партійні ознаки", тобто: стратегічну програму розвитку України і своєї партії в цьому ж контексті + ідеологію + економічну політику + визначення моральності для своїх партійців?
Відповіді, що:
- стратегічною програмою розвитку України є приєднання до Росії чи Європи - нонсенс
- ідеологія - це одно- чи двомовність - нонсенс
- економічна політика - це "подачки на дітей" або "подачки пенсіонерам" - нонсенс
- моральність - захист прав українського народу з трибуни ВРУ (і в той же час "дачі" по всій Україні за мільйони доларів) - нонсенс.
Степан Хмара: Я можу сказати однозначно про УНП, яка дійсно стоїть на ідеологічних засадах захисту національних інтересів українського народу і має відповідні механізми побудови української держави: економічні, соціальні та духовно-культурні.
Запитання:
Скільки разів, будучи депутатом ВРУ V скликання, Ви зустрічались з виборцями на відкритих громадських зборах(слуханнях)? Скільки депутатських реагувань зроблено Вами за результатами зустрічей з виборцями?
Степан Хмара: Хочу сказати, що я не був депутатом ВР V скликання, бо УНП не пройшла до Верховної Ради на попередніх виборах.
Запитання: Які найголовніші переваги НУНС над БЮТ?
Степан Хмара: В НУНС ввійшли 9 політичних партій українського державницького спрямування і в даному блоці абсолютну перевагу мають українці. Тобто це найбільш українське політичне об"еднання, яке намагається будувати українську Україну на духовно-культурних засадах українського народу.
Запитання: Шановний пане Степане, питання щодо нової Конституції
1. Яким, на Вашу думку, має бути порядок її затвердження?
2. Які основні зміни Ви вважаєте за необхідне внести до Основного закону?
Cтепан Хмара: На мою думку нова Конституція повинна максимально бути наближена до Конституції 1996 року. Я вважаю, що перехід України до парламентської республіки є передчасним і загрозливим для України, як унітарної держави. Зміни до Конституції і затвердження її залежатимуть від якісного складу нового Парламенту. Звичайно, якщо і виносити на референдум, то тільки добре продуманий, якісно підготовлений проект, що потребує дуже напруженої та відповідальної роботи над ним. І в жодному разі не можна виносити на референдум такі питання, які запропонував БЮТ. Я вважаю, що найоптимальнішим варіантом на нинішньому етапі повинна бути президентсько-парламентська форма організації влади, так, як це було в попередній Конституції.
Запитання: Шановний Степане Ільковичу!
Громадськість України на веб-порталі "Майдан" http://www2.maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_petit&key=1189613430&action=view продовжує збір підписів під Зверненням до Парламентської Асамблеї Ради Європи з приводу обрання судді Європейського суду з прав людини від України. Ваш коментар ситуації.
Cтепан Хмара: Демарш Головатого, який перейшов на сторону антиукраїнських сил, я прокоментував відразу, як це сталося, і висловив пропозицію, аби громадськість вжила всіх заходів, аби не допустити Головатого до Європейського Суду з прав людини.
Запитання: Шановний Степане Ільковичу! Чи потрібен народу регулярний контроль за владою? Шляхом проведення оцінок влади(мера, міліціонера, судді, депутата...) між виборами з можливістю просто та законно змінити владу в разі негативної оцінки. Технологія проведення такої оцінки - голосування з самоконтролем ( описана в статті "Віртуальний Майдан" від 31.08.2007 на сайті "Майдан").
Cтепан Хмара: За владою повинен бути постійних громадський контроль, і це буде в Україні, як тільки в нас буде достатньо повноцінних громадських організацій. До речі, це і вплине на повноцінне партійне будівництво, бо на жаль, на сьогодні в Україні найпотужнішими партіями фактично не є партії, а кланово-олігархічні утворення. Тому і в нас абсурдне виборче законодавство, яке необхідно якнайшвидше змінювати. Наприклад, на виборах до Верховної Ради регіональні списки теж повинні бути відкритими, або за так званою пропорційно-мажоритарною системою, де політичні партії будуть пропонувати свої програми і персонально кандидатів на конкретні округи, що дозволить виборцям робити об"єктивний вибір, а не лише орієнтуватися на лідерів і програми. А щодо виборів до місцевих органів влади - то безперечно треба повернутися до мажоритарної системи.
Запитання: Степане Ільковичу, Ви вже немолода людина (користуючись нагодою, щиро вітаю зі скорим ювілеєм!), були депутатом трьох скликань (12 років), очевидно. Яку конкретну мету Ви ставите для себе у Раді шостого скликання - заради якої Ви і прагнете туди потрапити? Мабуть, мали б бути конкретні законопроекти чи хоча б законодавчі ініціативи, які Ви сподіваєтесь втілити - де можна з ними ознайомитися?
Cтепан Хмара: Про проекти ми поговоримо після виборів. Я думаю, що мій політичний і життєвий досвід ще можуть чимало принести користі, зокрема молодим депутатам. Тобто має в нас бути неперервний зв"язок політичних поколінь.
Запитання: Чи чули Ви про постійно озвучувану "Майданом" ініціативу персоналізації голосування депутатів у парламенті (наприклад, із використанням при голосуванні не лише картки депутата, а і його відбитка пальців або аналогічної біометричної інформації)? Востаннє на "Майдані" про це згадується в статті п. Северина, яка зараз стоїть на першій сторінці сайту, http://maidanua.org/static/mai/1190544574.html. Стисло - йдеться про законодавче закріплення такої процедури голосування у Раді, за якою технічно неможливим стане голосування "за того парня", тобто чужою карткою, у порушення норм Конституції про особисте голосування депутатів у Раді; а також про законодавче запровадження відповідальності депутата за таке голосування (якщо воно все ж трапляється). Чи підтримуєте Ви цю ініціативу? Якщо так, то чи лобіюватимете Ви підтримку такої ініціативи Вашою партією (УНП) та Вашим блоком (НУНС)? Чи готові Ви взяти участь у розробці такого законопроекту і подати його на розгляд Ради (ніяких змін до Конституції для цього непотрібно - лише прийняття "простого" закону)? Якщо так, то експерти Альянсу Майдан були б раді сприяти появі такого законопроекту, взявши участь у його підготовці.
Cтепан Хмара:
Дану пропозицію я безумовно підтримую, бо йшов в депутати для того, щоб працювати саме у Верховній Раді, власне я завжди був за те, щоб відділити бізнес від влади і це є нонсенсом, що у нас в Україні обираються до Верховної Ради мільярдери і мультимільйонери. І я думаю, що якраз зміна виборчого законодавства, про яке вже йшла мова вище, зокрема відкриті регіональні списки, дозволять нашим виборцям знати, кого вони обирають, а не купувати кота в мішку, знаючи тільки привабливого лідера. Це до речі буде запорукою від внутрішньопартійної корупції при формуванні списків. Не можна буде продавати місця в списку, бо люди зможуть оцінювати кожного з кандидатів, а не тільки робити свій вибір згідно симпатій до лідера.
Запитання: Чи задоволені Ви своїм 94-м місцем у списку при тому, що вище виявилися такі прізвища як Каськів, Омельченко тощо? Як Ви оцінюєте власні шанси потрапити до парламенту?
Степан Хмара: Мої шанси потрапити до Парламенту залежать від волі виборців. Більше проголосують за наш блок - то буде там більше українських патріотів. А відтак і результати роботи Верховної Ради принесуть більше користі Україні. Всі українські патріоти повинні розсудливо подивитися яка політична сила з реальних перетендентів на присутність у Парламенту найбільш відповідає українцям. Безумовно, що це НУ-НС. Тому шукати ідеальний список справа невдячна, бо вона може призвести до прикрих помилок. Політика будується на принципах компромісів. УНП увійшла до блоку НУ-НС саме з таких міркувань.
Запитання: І Тимошенко і Тягнибок стверджуть що мораторій на продаж землі має бути збережено, інакше землю скуплять олігархи, іноземці тощо. Як би Ви могли прокоментувати позицію Нашої України?
Степан Хмара: Я вважаю, що перехід до продажу землі повинен бути тоді, коли настільки буде відточена законодавча база, яка не дозволить, щоб сільгосподарські угіддя потряпляли до рук іноземних громадян і не стали предметом спекуляцій. Українська земля має залишатися в руках українців. Виходячи з таких принципів треба визначати коли дозволити продаж землі.
Запитання: Чи користувались ви депутатськими пільгами і як Ви ставитеся до питання скасування пільг та недоторканності, бо зараз багато кажуть, що її треба обмежити, а не скасувати?
Степан Хмара: Я за обмеження. Все треба робити з розумом. Наприклад спроба віднести до пільг право використання транспорту для пересування Україною - я не вважаю це пільгою, а необхідністю депутата постійно підтримувати зв"язок з виборцями.
Запитання: Коли саме Ви вирішили, що з БЮТ Вам не по дорозі? Що стало головною причиною Вашого з ними розриву?
Степан Хмара: Це відбулося ще в березні 2005 року, а причиною стала зміна курсу керівництва БЮТ. Коли до фракції в Парламенті і до партії Батьківщина були запрошені вчорашні кучмісти, мультимільйонери, мільярдери, які розграбували Україну і підтримували антинародний режим, а деякі з них ще крім того за переконаннями є українофобами. Мені з ними не по дорозі, бо це суперечить моїм морально-етичним, політичним та ідейним переконанням.
Запитання: Пане Степане! Вам не гидко бути в одному блоці з Юрієм Луценком, котрий ще кілька років тому ганьбив УПА? А за Вас ми проголосуємо! Слава Україні!
Степан Хмара: Чим більше наших виборців проголосують на блок НУ-НС, тим більше в Парламенті буде українців, які зможуть краще відстоювати національні інтереси нашої нації і держави.
Запитання: Яким є Ваш прогноз на розвиток ситуації після 30? Напевно регіонали у разі неминучої поразки на виборах намагатимуться загострити ситуацію - то якими будуть дії блоку НУНС?
Cтепан Хмара: Я думаю, кращою запорукою проти провокацій антиукраїнських сил буде воля виборців. Чим більше проголосують за український блок, тим буде менше охоти вдаватися до вище зазначених провокацій.
Запитання: Ви Почесний громадянин Тернополя. Чи якісь інші міста України теж надавали вам таке визнання?
Степан Хмара: Ні.
Запитання: Питання щодо НАТО. Дехто з тих хто зве себе націоналістами, наприклад, Тягнибок виступають проти вступу України до НАТО не роузміючи чи то заперечуючи те що саме вступ до НАТО здатен убезпечити Україну перед московською загрозою. Ваша думкa?
Степан Хмара: Росія теж за будь-яку ціну бажає не допустити членства України в НАТО, бо розуміє, що тоді треба буде віддати в архів її мрію повернути Україну в російську неоімперію.
Степан Хмара: Дякую Всім за поставлені питання, надіюсь що відповіді були достатньо повними. На жаль, час вичерпався. До наступних зустрічей!
Відповіді
2007.09.27 | Арета
Шкода Ільковича.Такий націоналіст, а НУ лише соту+ позицію дала
2007.09.27 | Taras-ods
Питання до Свободівців
Так запрошували Вас до Правиці і чому Ви відмовилися?Cтепан Хмара пише:
> Степан Хмара: Я думаю, що ВО Свобода не ввійшла до Правиці, тому що не хотіла, щоб була повноцінна Правиця і саме тому ставила зазделегідь нездійсненні умови. Наприклад, Свобода не хотіла бачити у правиці Народний Рух та Партію "Собор". Зрозуміло, що це б не була повна Правиця і створювалася загроза утворення ще однієї Правиці. УНП до кінця наполягала на тому, щоб Свобода увійшла в Правицю. І якщо б Свобода з такою ж наполегливістю бажала б створення повноцінної Правиці, то вона б відбулась.
2007.09.27 | Арета
Re: Питання до Свободівців
Олег Тягнибок, 26 травня 2007 року:"ВО"Свобода" - це політична сила, яка утворена 13 жовтня 1991 року і ніколи за час свого існування не об'єднувалася з неідеологічноблизькими структурами. Ми ніколи не були частиною якоїсь іншої політичноі партії і відповідно з ніким ніколи не роз'єднювалися. Наша партія утворилася і існує як самодостатня ідеологічна політична сила. Ми сповідуємо світогляд соціального націоналізму і втілюємо в життя Програму Захисту Українців.
ВО"Свобода" не є ні партією нафтової труби, ні партією газової труби, ні партією теперішнього чи колишнього прем'єр-міністра. Ми пропагуємо і намагаємося реалізувати свою ідеологію не залежно від політичної кон'юнктури.
Нас не посади владні цікавлять, а можливість зміни системи влади та побудови держави і суспільства на засадах соціальної і національної справедливості.
Заради реалізації мети - ми використовуємо різні тактичні кроки. Тому якщо об'єднання з кимось посприяє нам у цьому - ми підемо на нього.
Наша позиція - якщо вже об'єднуватися, то обов'язково на засадах спільної ідеології і внутрішньої люстрації. А єднати треба не збанкрутілі партії, а УКРАЇНЦІВ.
Останнім часом я провадив перемовини з лідерами чи представниками багатьох політичних сил. Мало хто хоче боротися за свої ідеали. Переважно це намагання вчепитися за посади будь-яким способом, навіть через приниження.
Сьогодні багато що треба розпочинати спочатку. Треба навчитися тримати свою принципову послідовну позицію. Тоді і не буде у Вас відчуття знищення самих себе.
Приєднуйтесь до нас - ми поступово міцніємо, а не руйнуємося."
2007.09.27 | Taras-ods
дякую, таки Ількович не бреше.
прийдется голосувати за несунів, щоб він прийшов до парламенту.2007.09.27 | Арета
Так і зробіть, Ількович вирішить проблеми України та українців..
Тягнибок прагнув правдивою правиці, а не об"єднання з коломойськими, фєльдманами та балогами... Свобода закликала триматись своєї лінії і не продаватись кольоровим силам. На жаль так не сталось. Після домовлення та міцного потису руки Тарасюк і Костенко вирішили таки розчинитися поміж тої помаранчевої банди...Свобода не плямуватиме себе об"єднаннями заради об"єднань.
Давайте не будемо забігати наперед - серйозні дії правиці вже не загорами.
Левко Лук"яненко доречі відмовився брати участь у цьому театрі "вибори"-30 вересня.
За що його і поважаю...
Хмару ж розумію, 16 років, а віз і далі там - треба ж хоч щось робити в його віці...
2007.09.27 | Арета
А ось коментар Червака про перспективу правиці та вибір Свободи.
Богдан Червак. Націонал-демократ - це звучить гордо?Віктор Ющенко святкує перемогу. Йому та його новим фаворитам, зокрема колишньому соціалісту Юрію Луценку та колишньому об'єднаному соціал-демократу Віктору Балозі таки вдалося створити єдиний пропрезидентський блок, який дістав назву "Наша Україна - Народна Самооборона". Тріумфатори не приховують радості та запевняють журналістів, що новий блок неодмінно доб'ється успіху. Правда, при цьому ані Ющенко, ані Луценко з Балогою так і не відважилися запевнити загал, що під словом "успіх" мається на увазі "перемога". Іншими словами, в Україні створено передвиборний політичний блок, який апріорі визнає, що переможцем цьогорічних дострокових виборів стане Партія регіонів, натомість він претендуватиме лише на почесне друге місце й прагнутиме випередити свого основного конкурента - Блок Юлії Тимошенко.
Проте результати виборів - це не тема цієї статті. Сьогодні важливо з'ясувати інше: яким буде ідеологічне та політичне обличчя цього блоку та до яких змін в українському політикумі призведе його поява.
Впадає в око, що до народження нового блоку доклав чималих зусиль Президент України Віктор Ющенко. Про це свідчить поява Ющенка на церемонії підписання відповідної Декларації. Більше того, спостерігаючи дійство під назвою створення блоку "Наша Україна - Народна Самооборона" склалося враження, що якби глава держави цього дня не приїхав в офіс підконтрольної йому партії, то у вирішальний момент у багатьох підписантів затремтіли б руки й вони відмовилися ставити свій автограф під "доленосним" документом. Натомість присутність Ющенка - стала запорукою того, що усі запрошені до цього дійства лідери партій таки погодяться на запропоновані їм умови створення блоку.
Очевидно, що у цьому випадку йдеться насамперед про націонал-демократичні партії та Конгрес українських націоналістів. Ще вчора, лідери політичного об'єднання "Рух - українська правиця" запевняли своїх виборців, що погодяться на створення пропрезидентського блоку лише на паритетних засадах та при умові, що його ідеологія та політична практика віддзеркалюватиме основні програмні засади національної демократії, не кажучи вже про засади українського націоналізму. При цьому лідери націонал-демократичного табору дуже емоційно реагували, коли деякі їх колеги допускали на їхню адресу якісь кпини, на зразок "маргінали" чи "релікти минулого". Та цього разу голова УНП Юрій Костенко, голова НРУ Борис Тарасюк, голова УРП "Собор" Анатолій Матвієнко та заступник голови КУНу Олексій Гірник нагадувати козаків із фільму "Пропала грамота". Пригадуєте зігнуті у три погибелі постаті?
Інакше як пояснити, що жоден із лідерів "Правиці" та КУНу навіть не увійшов до першої десятки виборчого списку? Як пояснити, що усі вони погодилася на ліквідацію своїх партій, тобто цілого політичного спектру української політики, який називали "правим флангом"? Зрештою, як вони собі уявляють єдину пропрезидентську демократичну партію, на чолі якої стоятиме скажімо Луценко або ж Балога? Чи не забагато питань, на які немає відповідей?
В українській політиці прийнято виправдовувати різні політичні комбінації змістом підписаних документів. Але цього разу підписана націонал-демократами Декларація не містить жодного положення, яке б віддзеркалювало ідеологічні засади націонал-демократії. І це не випадково, адже домінантні сили блоку "Наша Україна" і "Народна Самооборона" - типові соціал-ліберальні середовища.
Щоб підкресли фаталізм ситуації в якій опинилися так звані "праві", наведемо кілька виловлювань їх лідерів. Це говорилося буквально учора.
Юрій Костенко: "Створити єдиний блок на вибори і єдину партію після виборів - це дві різні речі… Ми ініціювали створення єдиного демократичного мегаблоку ще 2 квітня - за участю і БЮТ, і НСНУ, перед загрозою реваншу Партії регіонів. Однак після перемоги на виборах в Україні потрібно розбудовувати політичну систему європейського зразка, де партії мають чітке ідеологічне спрямування. "Правиця" і зараз вважає неможливим об'єднання з лівою "Самообороною" та ліберальною НСНУ в єдину партію. Вінегрет з ідеологій, "грошових мішків" та гарних хлопців, - це євразійський, а не європейський шлях".
Анатолій Матвієнко: "Чи об'єднається "Рух - Українська Правиця" з "Нашою Україною" на цих виборах для мене не принципово. Дуже важливо, щоб в Україні, нарешті, з'явилася європейська правоцентристська патріотична партія. Саме тому націонал-демократи і об'єдналися в Правицю".
Ярослав Кендзьор, один із стовпів НРУ: "Але, слухаючи сьогодні виступ Юрія Луценка, у мене особисто склалося враження, що лідеру мегаблоку байдуже, якою буде Українська держава: я не почув жодного слова про національні пріоритети".
Цитат лідерів КУНу не наводимо свідомо, виключно з поваги до покійної Слави Стецько.
Коментарі, як кажуть, зайві, а достовірність наведених цитат можна перевірити на сайтах партій, якими вони поки що керують. Там, до речі, ще не такі "перли" можна знайти.
Важко прогнозувати перспективи блоку "Наша Україна - Народна Самооборона". Якщо під тиском різних обставин "Правиця" усе ж не погодиться йти на вибори у складі пропрезидентського блоку, то її авторитет все одно буде серйозно "підмочено". Якщо ж, не зважаючи ні нащо, пропрезидентський блок збережеться у форматі "десятки", то увесь передвиборний період його лихоманитиме, оскільки серед рядових націонал-демократів чимало ідейних і принципових людей, які ніколи не погодяться на умови Ющенка, Балоги та Луценка.
У будь-якому випадку утворення блоку на чолі із Юрієм Луценком відкриває дорогу "справжнім правим", тобто політичній силі чи силам, які чітко ідентифікуватимуть себе як українські націоналісти. З-поміж інших слід відзначити шанси Всеукраїнського об'єднання Свобода", що його очолює Олег Тягнибок, організаційний та адміністративний ресурси якого, зокрема на Західній Україні, можуть суттєво поповнитися колишніми членами із УНП, НРУ, "Собору" та КУНу. Не виключено, що українські націоналісти, які зараз перебувають в різних організаціях об'єднаються у нову "праву" партію, яка вже на виборах претендуватиме на фракцію у Верховній Раді.
Іншими словами, одні втратили шанс, інші його отримали. Усе як завжди.
Богдан Червак
http://www.tiahnybok.info/inshi_dopysy/dokument000806.html