Герой нашего времени или равнение на ПР
10/04/2007 | Soft
Нова «братва» вже на підході?
В Україні зростає кількість молодіжних банд. Як результат, може повторитися кримінальний «бєспрєдєл» дев’яностих років.
Офіційна статистика свідчить про неухильне зменшення кількості злочинів, скоєних бандитськими угрупуваннями. У 2005 році було виявлено 551 організовану злочинну групу, у 2006-му – 466. Такі тенденції спостерігаються за практично всіма показниками, які можна знайти на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ. Працівники ж УБОЗу та деяких «закритих» відділів МВС, з якими вдалося поспілкуватися «proUA», кажуть, що в Україні знову можуть настати «дев’яності роки». З усіма «принадами» у вигляді бейсбольних бит, бритоголових молодиків і повною відсутністю будь-яких понять.
Впродовж нинішнього року, за словами джерела «proUA» у Київському управлінні з боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ), у столиці знешкоджено шість бандугрупувань. Причому зі «старих» лишилося небагато. Відомий колись Авдишев – у міжнародному розшуку, Савлохов – помер у в’язниці, «Москва» – живий, але знаходиться десь поза межами Києва, «Купець» живе в Києві, але вже ні на що не впливає. Кількох «авторитетів» убили конкуренти. Проте «святе місце» порожнім не буває.
– Кількість молодіжних банд останнім часом зростає, – стверджує наш співрозмовник. – Молодь думає про те, як би вкрасти, обдурити, пограбувати. Безлад у державі відбивається і на криміналітеті… На мою думку, нинішня молодь взагалі поділяється на дві категорії: діти бідних батьків і багатих. Бідні хочуть легких грошей. Багаті просто не знають ціни заробітку. Багаті хочуть слави і популярності, спілкуються з кримінальними «авторитетами», кучкують довкола себе бідних – і починається… Найпоширеніший вид злочинів серед молоді – наркоторгівля. Найходовіший наркотик – екстазі, одна пігулка якого коштує десять – двадцять доларів. Героїн, кокаїн, метадон – значно дорожчі, тому не так поширені.
В УБОЗі розповідають, що нові бандформування мало відрізняються від тих, що діяли у дев’яностих роках. Як і тоді, перевага надається фізично розвиненим молодим людям, які володіють навиками рукопашного бою та стрільби.
– Злодій у законі і звичайний член банди – це зовсім різне, – пояснює один із співробітників Київського УБОЗу. – Ті, що були у дев’яностих, не визнавали злодійських понять. Зараз цих понять все ще дотримуються, але дуже мало – в основному вихідці з Кавказу. Решта – точно так само, як у дев’яностих, – займається чистим «бєспрєдєлом».
«Достойне» місце серед новостворюваних злочинних угрупувань займають ті, що сформовані за етнічною ознакою. Як розповіли «proUA» у недавно створеному відділі напрацювання і реалізації стратегії боротьби з етнічною злочинністю МВС, ситуація з кожним роком стає все напруженішою.
– Розумієте, ми взагалі ніколи не даємо інтерв’ю, бо знаємо те, що не можна розказувати, – намагається «відбитися» від кореспондента «proUA» працівник згаданого відділу. – Нашу структуру створено, бо, повірте, є така необхідність. Кількість злочинів, скоєних іноземцями і українцями по відношенню до іноземців постійно зростає. От, наприклад, українці по відношенню до іноземців – 578 злочинів із початку нинішнього року. Іноземці – понад дві тисячі. Звісно, серед злочинців є і члени етнічних угрупувань, однак на сьогодні зарано говорити, хто чим конкретно займається. Та й обережним треба бути тут: ми ж не маємо права сказати, що от люди такої-то національності займаються тим-то. Це ж розпалювання ворожнечі…ну, ви самі розумієте.
– Етнічні банди є – як у Києві, так і в Україні в цілому, – розповіли «proUA» у Департаменті карного розшуку МВС. – Грузини спеціалізуються здебільшого на квартирних крадіжках, є серед них багато «барсеточників». («Барсеточники» – це ті, хто краде барсетки з грошима із автомобілів). Цигани – наркобізнес і дрібне шахрайство. В’єтнамці і китайці – нелегальна міграція. Росіяни – висококваліфіковані шахраї, не цураються також заволодіння майном і автотранспортом. Африканці – продаж наркотиків… Однак про стадії розвитку етнічних угрупувань говорити поки важко. Як правило, вони спочатку намагаються «працювати» у своїй діаспорі, а потім уже поширюють свою діяльність далі. Думаю, через кілька місяців ми зможемо розказати більше…
Про методи боротьби з організованою злочинністю правоохоронці говорять неохоче. Але сходяться в одному: ці методи держава має якнайшвидше змінювати. Інакше можна очікувати повернення «дев’яностих»…
http://ua.proua.com/analitic/2007/10/04/093242.html
В Україні зростає кількість молодіжних банд. Як результат, може повторитися кримінальний «бєспрєдєл» дев’яностих років.
Офіційна статистика свідчить про неухильне зменшення кількості злочинів, скоєних бандитськими угрупуваннями. У 2005 році було виявлено 551 організовану злочинну групу, у 2006-му – 466. Такі тенденції спостерігаються за практично всіма показниками, які можна знайти на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ. Працівники ж УБОЗу та деяких «закритих» відділів МВС, з якими вдалося поспілкуватися «proUA», кажуть, що в Україні знову можуть настати «дев’яності роки». З усіма «принадами» у вигляді бейсбольних бит, бритоголових молодиків і повною відсутністю будь-яких понять.
Впродовж нинішнього року, за словами джерела «proUA» у Київському управлінні з боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ), у столиці знешкоджено шість бандугрупувань. Причому зі «старих» лишилося небагато. Відомий колись Авдишев – у міжнародному розшуку, Савлохов – помер у в’язниці, «Москва» – живий, але знаходиться десь поза межами Києва, «Купець» живе в Києві, але вже ні на що не впливає. Кількох «авторитетів» убили конкуренти. Проте «святе місце» порожнім не буває.
– Кількість молодіжних банд останнім часом зростає, – стверджує наш співрозмовник. – Молодь думає про те, як би вкрасти, обдурити, пограбувати. Безлад у державі відбивається і на криміналітеті… На мою думку, нинішня молодь взагалі поділяється на дві категорії: діти бідних батьків і багатих. Бідні хочуть легких грошей. Багаті просто не знають ціни заробітку. Багаті хочуть слави і популярності, спілкуються з кримінальними «авторитетами», кучкують довкола себе бідних – і починається… Найпоширеніший вид злочинів серед молоді – наркоторгівля. Найходовіший наркотик – екстазі, одна пігулка якого коштує десять – двадцять доларів. Героїн, кокаїн, метадон – значно дорожчі, тому не так поширені.
В УБОЗі розповідають, що нові бандформування мало відрізняються від тих, що діяли у дев’яностих роках. Як і тоді, перевага надається фізично розвиненим молодим людям, які володіють навиками рукопашного бою та стрільби.
– Злодій у законі і звичайний член банди – це зовсім різне, – пояснює один із співробітників Київського УБОЗу. – Ті, що були у дев’яностих, не визнавали злодійських понять. Зараз цих понять все ще дотримуються, але дуже мало – в основному вихідці з Кавказу. Решта – точно так само, як у дев’яностих, – займається чистим «бєспрєдєлом».
«Достойне» місце серед новостворюваних злочинних угрупувань займають ті, що сформовані за етнічною ознакою. Як розповіли «proUA» у недавно створеному відділі напрацювання і реалізації стратегії боротьби з етнічною злочинністю МВС, ситуація з кожним роком стає все напруженішою.
– Розумієте, ми взагалі ніколи не даємо інтерв’ю, бо знаємо те, що не можна розказувати, – намагається «відбитися» від кореспондента «proUA» працівник згаданого відділу. – Нашу структуру створено, бо, повірте, є така необхідність. Кількість злочинів, скоєних іноземцями і українцями по відношенню до іноземців постійно зростає. От, наприклад, українці по відношенню до іноземців – 578 злочинів із початку нинішнього року. Іноземці – понад дві тисячі. Звісно, серед злочинців є і члени етнічних угрупувань, однак на сьогодні зарано говорити, хто чим конкретно займається. Та й обережним треба бути тут: ми ж не маємо права сказати, що от люди такої-то національності займаються тим-то. Це ж розпалювання ворожнечі…ну, ви самі розумієте.
– Етнічні банди є – як у Києві, так і в Україні в цілому, – розповіли «proUA» у Департаменті карного розшуку МВС. – Грузини спеціалізуються здебільшого на квартирних крадіжках, є серед них багато «барсеточників». («Барсеточники» – це ті, хто краде барсетки з грошима із автомобілів). Цигани – наркобізнес і дрібне шахрайство. В’єтнамці і китайці – нелегальна міграція. Росіяни – висококваліфіковані шахраї, не цураються також заволодіння майном і автотранспортом. Африканці – продаж наркотиків… Однак про стадії розвитку етнічних угрупувань говорити поки важко. Як правило, вони спочатку намагаються «працювати» у своїй діаспорі, а потім уже поширюють свою діяльність далі. Думаю, через кілька місяців ми зможемо розказати більше…
Про методи боротьби з організованою злочинністю правоохоронці говорять неохоче. Але сходяться в одному: ці методи держава має якнайшвидше змінювати. Інакше можна очікувати повернення «дев’яностих»…
http://ua.proua.com/analitic/2007/10/04/093242.html