Та не однаково мені... - погляд українця з Польщі
Як буде тим разом ?
Парламентські вибори в Україні за нами. І хоча помаранчеві здобули більшість у Верховній Раді прогнози політиків та політологів не дуже оптимістичні. Виникає питання, чи вдасться створити коаліцію, яка проведе необхідні економічні реформи, викоренить корупцію та підніме рівень життя в Україні? Чи вдасьтся успішно ,,штовхнути” Україну в європейський напрям, де чекають СОТ, ЄС і НАТО? Чи після останньої парламентської кризи ми стали мудрішими і зробили висновки з помилок вчинених скоріше?
Пригадаймо майдан і тисячі людей, яких об’єднувала спільна мета і глибока віра в майбутнє без режиму Кучми, переслідувань, вбивств журналістів, брехні, темників і маніпуляції. З уст політиків падали тоді великі слова, обіцянки та запевняння. А вже у вересні 2005 р. Віктор Ющенко підписав указ про відставку Кабінету Міністрів Юлії Тимошенко. Вересень виявив сумну правду про відносини в таборі помаранчевих – запеклу боротьбу за владу та інтриги. В результаті розпаду коаліції до влади повернулися знов янучари - ті які були причетні до фальсифікації виборів і розколювання України. І хоча, під час виборів у березні 2006 р., демократичні сили здобули більшість у ВР, однак не зуміли скористатися тим. Почалися довгі переговори і стартував шоу зі зрадником Олександром Морозом в головній ролі. Круглий стіл та Універсал національної єдності, підписаний у серпні 2006 р., не подолали політичних розбіжностей.
Україна черговий раз стає перед серйозним випробуванням. Чи вистачить українським політикам мудрості та здорового глузду? Чи зможуть вони заради побудови сильної європейської держави об’єднати сили?
Досі в мене на полиці книжка “Віктор Ющенко президент”, яка була надрукована після приходу до влади помаранчевих. Андрій Євтушенко в одному з розділів згаданої публікації “Президент та його команда” дав характеристику політиків з тодішнього найближчого оточення президента Ющенка. Були там українська Жанна д’Арк - Ю. Тимошенко, Олександр Зінченко, Петро Порошенко, Олег Рибачук та інші. Це мала бути команда професіоналів і фахівців, яка мала змінити обличчя України.
Згадану книжку прочитав з великою надією та ентузіазмом. В своїй уяві побачив Україну, як європейську державу, з якою рахуються в світі. Побачив щасливих українських громадян, гордих зі своєї держави. Закінчення відоме. Як буде тим разом?
Андрій Сидор
Польща
Відповіді
2007.10.06 | wel
Re: Та не однаково мені... - погляд українця з Польщі
Краще!