10/21/2007 | samopal

А проблеми наступні: через подорожчання зерна та інших кормів вирощування свиней стало менш рентабельним. Хоча, здавалося б, які проблеми: ну подорожчали енергоносії, ну трохи не вродило – тож ціни повинні зрости на все, - от, як у нас, скажімо.
До того ж, на світовий ринок свинини впевненим кроком вийшли китайці. Наразі не як експортери, а як споживачі. Ну, люблять вони „ето дєло” - за рік з’їдають 630 мільйонів свиней, а все мало. Апетит зростає в процесі... зростання добробуту.
Проблема з’явилась „аткуда ні ждалі”. Виявляється, що у місцях де водяться „много дікіх абізян”, непогано водяться і свині. Подорожчання євро та навала бразильської свинини змусила ЄС шукати вихід. Першими занили поляки, які не можуть знайти достатньої кількості покупців на свинячі півтуші. Нічого дивного, адже польська свинина має оптову ціну 5,2 злотих за кіло (10 грн.), а бразильська – 3,2 злотих (6 грн). Ще раз звертаю увагу вітчизняних любителів сала, що це ціна не „живої ваги”, а стандартної обробленої півтуші.
Проблем польських свинарів знайшли живий відгук ще у 17 країнах ЄС, де виникла схожа ситуація на ринку м’яса. Обмежити імпорт з Бразилії, як це не задумуючись зробили б захисники вітчизняних виробників, ЄС не може. Як варіанти розглядались введення доплат за зберігання та дотації експортерам. Поки-що вирішили обмежитися підтримкою „зберігачів”, але польські фахівці заявляють, що цього може вистачити на яких два-три місяці, адже ростуть наступні „півтуші”.
Полякам, взагалі-то, вигідніше отримати дотації до експорту (за межі ЄС, звичайно ж), але і за зберігання є охочі поборотися. Наприклад, польський держрезерв видав розпорядження про реалізацію існуючих запасів. Цікаво кому?

Не знаю, як зараз, але у часи „улюбленої м’ясної кризи Тимошенко” закупівельна ціна вітчизняної свинини була трохи вищою за 11 грн/кг, а ціни на корм та паливо були нижчими. Пан Баранівський тоді обіцяв збудувати „сотні вертикально інтегрованих свиноферм” і активно опирався зниженню імпортного мита. А ще він боровся з державним ветлікарем, доки не запхнув на цю посаду свою людину. Згодом легальному імпорту з тієї ж Польщі таки вдалося створити перешкоди (синхронно з Росією), але контрабанду та зростання цін ніхто не припинив.

Нинішнє зростання цін на м’ясо в Україні пан Азарів не зміг пояснити нічим іншим, як „політичною рекламою”:
За його словами, в основі підвищення цін на будь-який продукт лежить його дефіцит, однак дефіциту м’яса на українському ринку немає. «Більше того, ми зараз не знаємо, куди дівати те м’ясо, яке ми закупили, бо на нього немає попиту, бо на ринку маємо надлишок», - пояснив віце-прем’єр.
http://ua.proua.com/news/2007/09/11/140843.html
А також „зростанням попиту” (мабуть непомітним для азарівського м’яса):
Далі, за словами Азарова, оптові продавців, бачачи зростання попиту, починають піднімати закупівельні ціни і збільшувати поставки продуктів - таким чином створюється надлишок.«Тому я звертаюся до підприємців: хлопці, не прогоріть зараз, у нас надлишок, ввезти ми це м’ясо зможемо, а вивезти – ні», - сказав віце-прем’єр.

Цікава виходить ситуація: і у нас, і в Польщі на ринку м’яса існує певний надлишок. У нас м’ясо дорожчає, а у поляків ні. До речі, у них сьогодні теж дострокові парламентські вибори...
І ще: середній рівень доходів в Україні і в Бразилії приблизно однаковий. У Польщі – втричі вищий.