10/23/2007 | Майдан-ІНФОРМ

Як і прогнозували місцеві спостерігачі, Президентський Указ вдруге посадив Олексія Гаркушу на губернаторство, а Миколаївщину таки перетворив у васалітет пана Литвина.
В грудні 2004 року після перемоги Помаранчевої Революції Олексій Гаркуша самостійно і плавно перетік з губернаторського крісла у крісло голови Обласної ради, потім на інвалідну пенсію у сумі 14 000 грн. на місяць.
Безславне закінчення п’ятирічного перебування ( листопад 1999 р. – грудень 2004 р.) О.М. Гаркуші на посаді голови Миколаївської ОДА мало слугувати суворим застереженням всім тим, хто намагався розколоти Україну та посіяти ворожнечу між її громадянами. До речі, на той час Олексій Гаркуша ворогував з чільним мером Миколаєва Володимиром Чайкою та апаратом міськради, з нардепом від ПР Миколою Кругловим, звичайно, з „тимошенківцями”, „нашоукраїнцями”, соціалістами, з провідними громадськими організаціями області та ЗМІ. В Миколаєві не знайшлося ні однієї людини, хто б подав голос на захист одіозного губернатора.
Але сталося неймовірне, і реанімація „політичної мумії” Олексія Гаркуші в середині 2007 року для регіональних політиків та пересічних громадян була як „гром серед ясного неба”.
Відсторонення Олександра Садикова та призначення виконуючого обов’язки Голови ОДА внесло безлад в налагоджену систему управління областю.
Сивоголовий чоловік з вкрадливими манерами, більш схожий на антиквара, Олексій Гаркуша публічно озвучив відданість Президенту Вікторові Ющенку та визнав своє принизливе ставлення до громадських організацій та ЗМІ. Згадується як прокурор О. Колінько сказала про Олексія Миколайовича, що той спостерігає мешканців області лише крізь затемнене скло персонального автомобіля. Саме губернатор Олексій Гаркуша ввів пропускну систему в будівлю ОДА, чим реально віддалився від народу, а убогі взаємовідносини губернатора та ЗМІ взагалі нагадували часи застою в УРСР.
Олексій Гаркушу виявився поганим учнем, бо навіть мстива дама Історія виявилась безсилоюйого чомусь навчити. В 1999 році „козлом відпущення” для Олексія Миколайовича став екс-губернатор Микола Круглов, в 2002 році Гаркуша розпалив нещадну війну між обласним центром та регіоном.
Сьогодні новопризначений Голова ОДА знову в окопах. Ворогом №1 для нього став екс-губернатор Олександр Садиков.
Війна почалася. Здебільшого вона партизанська. Це визнав сам Гаркуша голосом своєї прес-служби.
В черговому прес-релізі від 22.10.07 р. „В арбузинців подвійне свято” повідомляється: „Голова облдержадміністрації Олексій Гаркуша на мітингу, присвяченому пуску газу , запалив такий важливий для арбузинців вогник та привітав мешканців з Днем заснування селиша. Олексій Миколайович нагадав, що ще 12 жовтня він пообіцяв, що газ в Арбузинці буде на „Покрова”, але через те, що багато осіб намагались перешкодити тому, щоб газ прийшов в Арбузинку, довелось перенести урочисту подію на декілька днів. Напередодні невідомі намагалися пошкодити газову систему, переривали дорогу екскаваторами, наражаючи і себе і інших на смертельну небезпеку. Але керівництво району та області зробили все можливе аби не допустити зриву пуску газу”. (Цитата з Прес-релізу Миколаївської ОДА)
Але не зважаючи на всі підступні прояви партизан-шкідників „... з нагоди свята Олексій Гаркуша нагородив кращих будівельників газопроводу та найдостойніших мешканців Арбузинки подяками облдержадміністрації. Подяки обласної ради вручив мешканцям селища заступник голови обласної ради Віталій Іванович Травянко”. (Цитата з Прес-релізу Миколаївської ОДА)
Хто ці „невідомі” можна здогадатися, читаючи між рядками примітивних інформпродуктів прес-служби Миколаївської ОДА.
Можливо новоявлений губернатор Олексій Миколайович влаштовує справжнє реаліті-шоу з полюванням на ворогів, а може й навпаки, невидимі оку зловмисники розкурюють люльку партизанської війни на невідомих регіональних стежках.