10/24/2007 | Майдан-ІНФОРМ

Профільний комітет закордонних справ палати представників Конгресу США схвалив законопроект щодо боротьби із спробами "авторитарних урядів" піддати цензурі чи обмежити доступ до інтернету, а також переслідувати користувачів Світової мережі.

Документ під назвою "Акт про глобальну мережеву свободу" (Global Online Freedom Act of 2007) на засіданні комітету у вівторок був схвалений одностайно.

"Диктатурам для виживання потрібні два опори - пропаганда і таємна поліція, і, в разі порушень в його використанні, інтернет з надлишком забезпечить їм і те і інше", - заявив на засіданні одні з шістьох співавторів документа - конгресмен-республіканець Крістофер Сміт.

Він наголосив, що компанії, які надають інтернет-послуги, не повинні співробітничати з владою "репресивних країн" щодо стеження за демократичними активістами.

Відповідно до законопроекту, в держдепартаменті США має бути створене нове "Управління з питань свободі глобального інтернету", завданням якого буде "захист і просування свободи електронної інформації за кордоном".

Управління "розроблятиме і здійснюватиме глобальну стратегію і програми боротьби проти державного "глушення" (jamming) інтернету з боку авторитарних урядів, а також із залякуванням і переслідуванням з боку таких урядів своїх громадян за користування інтернетом", зазначається в тексті документа.

Сприяння ресурсами та інформацією у виконанні цього завдання держдепартаментові надаватимуть директор національної розвідки США, міністерство юстиції та генпрокуратура, представник президента США на торгових переговорах, а також всі структури американського уряду, йдеться в документі.

Законопроект припускає також створення в США списку "країн, що обмежують користування інтернетом". З моменту набуття документом чинності до цього списку мають потрапити Білорусія, Куба, Ефіопія, Іран, Лаос, КНДР, Китай, Туніс і В`єтнам.

Протягом 180 днів після ухвалення законопроекту президент США повинен подати до Конгресу свій список таких країн, а потім оновлювати цей список щороку, указуючи при цьому назви конкретних державних організацій за кордоном, винних в "значному обмеженні" доступу до інтернету.

У розділі про корпоративні стандарти забезпечення свободи інтернету за кордоном зазначається, що всім американським компаніям-провайдерам заборонено передавати будь-яку інформацію особистого характеру про своїх закордонних клієнтів офіційним особам зарубіжних країн, що обмежують користування інтернетом. Винятком можуть бути тільки "легітимні правоохоронні запити", підтверджені Мінюстом США.

При цьому американським судам дозволено приймати до розгляду позови від іноземців, щодо яких американські компанії вчинили зазначені порушення щодо передачі особистої інформації.

Американські компанії, що надають послуги пошуку в інтернеті, зобов`язані інформувати держдепартамент США про всі вимоги щодо обмеження пошуку, які можуть бути запроваджені офіційними особами країн, що обмежують користування інтернетом.

При цьому американські компанії, що здійснюють хостинг інтернет-сайтів, зобов`язані інформувати держдепартамент США про всі вимоги щодо вилучення матеріалів з цих сайтів, блокування сайтів і блокування переданої інформації, якщо такі дії чиняться на вимогу офіційних осіб у країнах, що обмежують користування інтернетом.

У документі окремо зазначено, що всім американським компаніям, які здійснюють хостинг інтернет-сайтів, заборонено будь-яким чином обмежувати або "глушити" матеріали, спонсоровані чи підготовлені урядом США.

За порушення цих вимог законопроект передбачає кримінальну відповідальність і штрафи в розмірі до 2 мільйонів доларів для компаній і до 100 тисяч доларів для фізичних осіб, які є керівниками або працівниками таких компаній, винних у таких порушеннях.

Протягом 180 днів після набуття документом чинності міністр торгівлі США після консультації з держсекретарем США зобов`язаний подати до конгресу доповідь з оцінкою доцільності запровадження заходів контролю за експортом американської комп`ютерної продукції, яка може бути використана в зарубіжних країнах для обмеження користування інтернетом.

УНІАН