11/06/2007 | Майдан-ІНФОРМ

Прес-конференція 06.11.07, УНІАН, вул. Хрещатик, 4.

“Не дивуйтесь, коли почуєте про дозвіл на надбудову дзвіниці Софії Київської або на зведення мансардних поверхів над будинком консерваторі.”

На жаль, в цьому є лише частка жарту...

Міжнародне співтовариство вже давно чітко означило поняття культурної і природної спадщини, її універсальну цінність з погляду історії, естетики, етнології чи антропології. Пошкодження чи знищення будь-яких об’єктів культурної в природної спадщини збіднює культурне надбання всіх народів світу. У статті 4 “Конвенції про охорону всесвітньої культурної в природної спадщини, ухваленої 16.11.72 р. на Генеральній конференції ООН з питань освіти, науки і культури йдеться про те, що саме національні держави зобов’язані опікуватися і здійснювати заходи щодо виявлення, охорони, збереження, популяризації й передачі наступним поколінням культурної і природної спадщини.

Але в Україні інша практика – культуру захищають перш за все від національної держави – представників влади різних рівнів.
Список «знакових» архітектурно-містобудівних перетворень та надбань за останні 15 років в Україні та її столиці наведений нижче. Зазирніть до нього, і у вас волосся підніметься дибки. Але це стосується лише столиці.

Більш докладна інформація з усієї України представлена на сайті www.cultura.net.ua. Там кожен може докладно описати “подвиги” місцевої влади та бізнесу у знищенні культури. Сайт організований в рамках підготовки до надзвичайних зборів “Україна – зона культурного лиха”, ініційованих провідними діячами культури.
У галузі архітектури та музейної справи надзвичайні збори ініціюють:

1. Георгій Духовичний, архітектор і віце-президент київської організації ЮНЕСКО;
2. Микола Бевз, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Львівського політехнічного інституту;
3. В'ячеслав Кулінич, директор Історико-архітектурного музею "Київська фортеця";
4. Олексій Доля, етнограф і науковий співробітник Національного музею архітектури та побуту в Пирогові;
5. Дмитро Шльонський, директор «Музею однієї вулиці»;
6. Петро Гончар, директор УЦНК „Музей Івана Гончара”;
7. Сергій Кролівець, генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника;
8. Юрій Ринтовт, провідний український дизайнер, керівник творчої майстерні "Ryntovt Design".

Збори відбудуться 30 листопада 2007 року у Культурному центрі Національного університету Києво-Могилянська академія. Вул. Іллінська 9. Реєстрація учасників об 1100.

“Знакові” надбання України
в галузі архітектури, містобудівництва
та збереження пам’яток.

• В Національній історико-архітектурній пам’ятці-музеї “Київська фортеця” знесено три пам’ятки комплексу Вежі №5, знищені всі дев’ять валів, які входили до комплексу Васильківського укріплення (охоронний №768), зрито частину Оборонного валу. Охоронна територія музею атакується забудовниками, з якими тривають безкінечні судові процеси.
• Знищено Національний історико-архітектурний заповідник “Стародавній Київ”. Заповідник позбавлено юридичної особи, в результаті чого відбувається варварське паплюження новобудовами ареалу компактної історичної забудови, руйнація первинної стильової та масштабної автентичності та планувальної структури.
• Територія Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, на якій розміщений ансамбль монастирських споруд, внесений до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО, руйнується як пам’ятка. За останні роки знесено 11 споруд, з них 3 пам’ятки архітектури (наприклад, Брама та огорожа на в’їзді до Нижньої Лаври), 9 споруд перебудовано, 10 - новобудови.
• В Музеї народної архітектури та побуту України НАНУ рішенням Кабінету Міністрів України скасовано частину охоронних зон. На цих землях побудовано бензозаправку та дозволено спорудити готельно-розважальний комплекс з казино.
• Заради звільнення приміщення по вул..Житомірській, 9 в Києві знищено Інститут історії та теорії архітектури України.
• Виселено зі спеціально-обладнаного приміщення на Контрактовій площі в м.Києві без визначення нової адреси фахову Наукову бібліотеку з архітектури та мистецтва ім. Академіка Заболотного з унікальними фондами книжок-стародруків.
• Музей історії міста Києва вже 4 роки позбавлений приміщення. Філія музею – Меморіальни будинок-музей Г. Світлицького знаходиться під загрозою виселення. Без приміщення також дві інші філії музею – Музей шістдесятників та Музей Шолом-Алейхема.
• Розглядається питанні повного відселення закладів культури з території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника включно із самим заповідником. А це – Музей книги і друкарства України, Музей театрального, музичного і кіномистецтва України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Державна історична бібліотека України, Музей історичних коштовностей України. Привід – лист архієпископа Вишгородського, намісника Лаври Павла від 9.08.06.
• Масове системне безкарне знищення автентичної історичної забудови міського середовища та її підміна псевдоісторичними «новоробами» із збільшенням в 2-3 рази відносно оригіналів із збереженням первинного охоронного статусу.
• Масова забудова охоронних зон об’єктів культурної спадщини будинками та спорудами, які негативно впливають як на технічний стан пам’яток, так і руйнують їх автентичну масштабність (Софія Київська, Києва-Печерська Лавра, Андріївська церква, Меморіальний музей М.К. Заньковецької тощо…)
• «Діяльність» муніципальної служби охорони культурної спадщини столиці прямо суперечить принципам, декларованим хартіями ICOMOS.
• Масова передача під забудову території парків та скверів, рекреаційних та берего-охоронних зон;
• Ігнорування думки архітекторів-містобудівників при передачі у власність або в оренду під забудову земельних ділянок рішеннями місцевих Рад;
• В 2007 році повідомлення з вимогами виселення з приміщень майстерень отримали сотні архітекторів столиці.

Натхнені практикою містобудування в Україні учасники прес-конференції підготували дві заявки до Містобудівної ради м. Києва такого змісту:

1. Затвердження містобудівного обґрунтування та розробку проекту багатоповерхового платного паркінгу для автомобілів на майданчику перед будинком 12 по вул. Грушевського (будова Кабінету Міністрів України) з метою вирішення транспортних проблем центру міста та припинення хаотичного паркування автотранспорту, який заважає жителям району.
2. Надання дозволу на будівництво двоповерхової житлової мансарди за адресою вул. Хрещатик, 36 (Київська міська державна адміністрація). Будівництво мансарди буде органічним продовженням нової архітектурної політики столиці і вирішить житлові проблеми учасників прес-конференції.

Учасники прес-конференції також вимагають проведення до кінця поточного року конкурсу на оренду будови №5 по вул. Грушевського (яку тимчасово займає Верховна Рада України) відповідно до ст. 118 Закону про Бюджет України та переобладнання цього приміщення для проведення Євро-2012 з футболу.