Відповіді

• 2007.11.18 | Sean

  Дякую за пильність

  eume пише:
  > http://maidanua.org/static/mai/1195291997.html
  >
  > У статті є неточність:
  >
  > "Того ж місяця [лютий 1919] емігрує Винниченко. Його наступник на посаді голови Директорії, Головний Отаман військ УНР С.Петлюра виїде до Польщі у грудні 1921-го року, залишивши гинучу армію".
  >
  > Петлюра виїхав до Польщі в грудні 1919 року,
  Сабж! Як Ви розумієте, "21" з'явився "на автоматі" - я тоді думав ще про Другий зимовий. Дякую, що виправили мій ляп.
  
  
  > і не "залишаючи гинучу армію", а шукаючи порятунку для цієї гинучої армії.
  Не можу погодитися. Бо він (Головний Отаман !) її залишив і нема звідти куди подітися. Як і не згодні дехто з сучасників. Це - питання соусу, під яким він її залишив.
  
  > Що йому до речі, вдалося, і в 1920 році боротьбу було продовжено (так, ціною Варшавської угоди, але продовжено!), в квітні 1920 р. здобули Київ, а за Збруч Армія УНР відійшла аж у листопаді 1920. Рік боротьби, не рахуючи рейдів 1921 р.
  Не тільки. Ще і 20-го
  
  > Не рахуючи збереження Армії УНР у Польщі
  Її, саме як самостійну армію було збережено лише умовно. Хоча Замостя і Перший зимовий вартують захоплення, але Петлюра до цього мав вельми опосередкований стосунок. А 21-го він з Тютюнником залишки армії благополучно і загубив.
  
  > та пізніших планів її відновлення на випадок війни.
  Так, планів у них було багато.
  
  > Рівняти, особливо в цьому контексті діяльність Винниченка з діяльністю Петлюри,
  Винниченка треба було вчасно втопити в його "бромі", з яким він радив споживати Українську історію, а Петлюра просто був не на своєму місці.
  Їх можна не зовсім щоб рівняти, але рахувати у певних відтинках разом, бо то була Директорія.
  
  > можна
  Можна - див вище.
  
  > тільки в апологетиці гетьмана, того самого гетьмана, який тоді зовсім "не був самостійником" (на відміну від Петлюри і Коновальця).
  Я дуже далекий від апологетики гетьмана. Хоча б тому, що він тоді "не був самостійником". Я віддаю йому належне і шкодую про втрачені можливости.
  
  > Взагалі стаття сподобалася, хоча багато є зауважень.
  Коли до статті нема зауважень, це не стаття, а виступ генсека на якомусь з'їзді КПРС
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.11.18 | Tatarchuk

    федералістами тоді були всі (ну майже всі)

    Як доречно зауважує пан автор, УНР також була "за федерацію" із "народами Росії". Взагалі федералістами із 1917 року були фактично всі республіканці, бо зовсім вже окремішне та позаблокове існування окремих країн - під час запеклої "першої імперіалістичної" війни! - було фантастичним. З другого боку, тоді не було політології і відповідного розведення терминів "федерація" та "конфедерація" (другий термін частіше взагалі вважався не описом державного устрою, а засобом об\єднання персон).
    Деяку відповідність сучасним термінам можна провести так: ті кого б ми назвали "прихільниками конфедерації" частіше звалися федералістами, а ті хто є в сучасному розумініі "поміркованими федералістами", часто називалися "автономистами".
    Важко взагалі згадати в Україні (і в Росії) республіканця який був би проти федерального устрою Росії та відповідно участі своєї нації в тому об\єднанні. Хоча в Україні пригадується Михновський (і те може я просто не в курсі).
    
    > eume пише:
    > > тільки в апологетиці гетьмана, того самого гетьмана, який тоді зовсім "не був самостійником" (на відміну від Петлюри і Коновальця).
    Sean пише:
    > Я дуже далекий від апологетики гетьмана. Хоча б тому, що він тоді "не був самостійником". Я віддаю йому належне і шкодую про втрачені можливости.
    
    І ще важливий момент: основним "стратегічним партнером" Скоропадського був не Денікін, а Краснов, який хотів знову-ж таки автономного Дону, "федеральний" устрій "народів Росії", мав, як і Скоропадський, пронімецьку орієнтацію. На відміну від про-антантівського Денікіна.

• 2007.11.18 | uuu

  Re: Олександр Северин: "І Мотовилівка – злодійка..." (link - статті)

  Стаття добра, але варто було дати підписи під фото.