Концепція Зорро-марксизму (л) (MOD)
11/22/2007 | Left Initiative
Автор: lesik
http://www.livasprava.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=390&Itemid=1
[текст написаний під пілюлею, гулею та бараболею, зрозуміло не всім, може викликати розлади особистості, нервово хворим до читання не рекомендується]
«Повстанський карнавал» 17.11.07 ознаменував собою появу нового контркультурного, політичного і релігійно-містичного феномену – зорро-марксизму. Кажуть, що перебуваючи чи то у засланні, чи то у таємному відрядженні у Мексиці, Карл Маркс познайомився з Зорро. Народний месник прийняв гостя у себе. Маркс навчав його теорії наукового комунізму, а той, у свою чергу, показував прийоми зваблення латиноамериканських кобіт... Відбувся симбіоз концепцій, переконань та форм, з’явилось щось нове, досі незвідане.
Новий час потребує нових звершень. Ми прийшли сюди, щоб зруйнувати міфи і стереотипи. Ми вгриземося в зашкарублу масову свідомість і буржуазну культуру. Розпоремо цій курві черево! Звільнення свідомості і мистецтва – ось наша боротьба. Революція породжує культуру і навпаки. Я захворів на невиліковну хворобу! Це не снід і не рак, а набагато гірший недуг. Це – жага до дії, творіння, руйнації і будівництва нового, жага до революції. Коли ти не маєш змоги руйнувати старе і створювати нове – пиши (вірші, картини, музику). Так казав не Заратустра, а Зорро. Чи може й Маркс написав на полях «Капіталу». А може і не казали і не писали, це вже не важливо. Важливо те, що ти це читаєш, і якщо ти такий же ненормальний як і ми, то ти теж зорро-марксист. Нас вже багато, цей вірус занесено у відкриту рану хворого на прострацію суспільства, антитіла не виробляються більше, скоро тварюка подохне. Ми – паразити, паразити на паразитах.
Прийди і вклонися святому Карлу Зорровському. Очисти від бруду халяви чобіт своїх і все таке… Не кланяйся більше Золотому ТільцЮ, ТІльцю, Тунцю та Свинцю. Не принось дари Пульту-від-телевізора, бо він тебе засліпить і не побачиш ти нічого крім гламурного псевдопорно та кулінарних передач. Істинна, Робоча Лівославна Церква пропонує спасіння безсмертної душі за скромну плату, всього лише віддай ту душу на алтарь класової боротьби. Тоді ти побачиш заворожуючо прекрасне світло революції. У нас карнавали кожен день, коли захочеш, психоделічні стимулятори тобі більше не знадобляться. Звільнись, нарешті, від кайданів буденності та архаїзмів, пішли усе на хрін. Бунтуй, кохай, життя не провтикай! Ми вже так зробили, чому ти ще ні? Нова платформа дарує символ боротьби і звільнення, символ без символів, діалектичне протиріччя, Зорро і Маркса. Не ведись на провокації, ми не авторитарні зорристи чи буржуазні марксисти, ми саме те, що ми є.
Комунізм* – це прекрасно, це коли ти кохаєшся з тієї самою людиною, це коли йде дощ спекотного літа, це коли тебе обдуває вітер свободи, це коли ти з життєрадісною посмішкою безгрішної дитини натискаєш червону кнопку і у повітря злітає музей «мистецтв», в якому не було нічого крім застарілого мотлоху. Комунізм – це руйнація, але не деструктивна, а навпаки, креативна. Це – творіння, творчість. Зорро-марксизм декларує творчу руйнацію і руйнівну творчість.
Але й не сприймайте нас як тоталітарних покидьків, ми просто хочемо бути художниками свого майбутнього, вільними художниками. Спеціально створивши собі ідола, який заперечує ідолів як таких, ми влучили саме у точку. Не можна нікому поклонятися, як не можна робити й ідола з непоклоніння. Коли ти робиш щось нестандартне, це відповідає концепції зорро-марксизму – ми протестуємо за, а не проти.
*звичайно ж мається на увазі лібертарний комунізм, іншого не буває...
http://www.livasprava.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=390&Itemid=1
[текст написаний під пілюлею, гулею та бараболею, зрозуміло не всім, може викликати розлади особистості, нервово хворим до читання не рекомендується]
«Повстанський карнавал» 17.11.07 ознаменував собою появу нового контркультурного, політичного і релігійно-містичного феномену – зорро-марксизму. Кажуть, що перебуваючи чи то у засланні, чи то у таємному відрядженні у Мексиці, Карл Маркс познайомився з Зорро. Народний месник прийняв гостя у себе. Маркс навчав його теорії наукового комунізму, а той, у свою чергу, показував прийоми зваблення латиноамериканських кобіт... Відбувся симбіоз концепцій, переконань та форм, з’явилось щось нове, досі незвідане.
Новий час потребує нових звершень. Ми прийшли сюди, щоб зруйнувати міфи і стереотипи. Ми вгриземося в зашкарублу масову свідомість і буржуазну культуру. Розпоремо цій курві черево! Звільнення свідомості і мистецтва – ось наша боротьба. Революція породжує культуру і навпаки. Я захворів на невиліковну хворобу! Це не снід і не рак, а набагато гірший недуг. Це – жага до дії, творіння, руйнації і будівництва нового, жага до революції. Коли ти не маєш змоги руйнувати старе і створювати нове – пиши (вірші, картини, музику). Так казав не Заратустра, а Зорро. Чи може й Маркс написав на полях «Капіталу». А може і не казали і не писали, це вже не важливо. Важливо те, що ти це читаєш, і якщо ти такий же ненормальний як і ми, то ти теж зорро-марксист. Нас вже багато, цей вірус занесено у відкриту рану хворого на прострацію суспільства, антитіла не виробляються більше, скоро тварюка подохне. Ми – паразити, паразити на паразитах.
Прийди і вклонися святому Карлу Зорровському. Очисти від бруду халяви чобіт своїх і все таке… Не кланяйся більше Золотому ТільцЮ, ТІльцю, Тунцю та Свинцю. Не принось дари Пульту-від-телевізора, бо він тебе засліпить і не побачиш ти нічого крім гламурного псевдопорно та кулінарних передач. Істинна, Робоча Лівославна Церква пропонує спасіння безсмертної душі за скромну плату, всього лише віддай ту душу на алтарь класової боротьби. Тоді ти побачиш заворожуючо прекрасне світло революції. У нас карнавали кожен день, коли захочеш, психоделічні стимулятори тобі більше не знадобляться. Звільнись, нарешті, від кайданів буденності та архаїзмів, пішли усе на хрін. Бунтуй, кохай, життя не провтикай! Ми вже так зробили, чому ти ще ні? Нова платформа дарує символ боротьби і звільнення, символ без символів, діалектичне протиріччя, Зорро і Маркса. Не ведись на провокації, ми не авторитарні зорристи чи буржуазні марксисти, ми саме те, що ми є.
Комунізм* – це прекрасно, це коли ти кохаєшся з тієї самою людиною, це коли йде дощ спекотного літа, це коли тебе обдуває вітер свободи, це коли ти з життєрадісною посмішкою безгрішної дитини натискаєш червону кнопку і у повітря злітає музей «мистецтв», в якому не було нічого крім застарілого мотлоху. Комунізм – це руйнація, але не деструктивна, а навпаки, креативна. Це – творіння, творчість. Зорро-марксизм декларує творчу руйнацію і руйнівну творчість.
Але й не сприймайте нас як тоталітарних покидьків, ми просто хочемо бути художниками свого майбутнього, вільними художниками. Спеціально створивши собі ідола, який заперечує ідолів як таких, ми влучили саме у точку. Не можна нікому поклонятися, як не можна робити й ідола з непоклоніння. Коли ти робиш щось нестандартне, це відповідає концепції зорро-марксизму – ми протестуємо за, а не проти.
*звичайно ж мається на увазі лібертарний комунізм, іншого не буває...
Відповіді
2007.11.22 | Koala
Щось я вас не розумію...
Ви ж, як я бачу, підтримуєте концепцію, що комунізм сприяє кращому виробництву, бо немає експлуатації, вірно? То ідіть створюйте свою комуну і живіть там як хочете. Нащо ви бажаєте іншим життя спотворити?