Цена вопроса — структурный кризис государства"(/)
11/27/2007 | Mercury
В нынешней ситуации напряженного ожидания разрешения конфликта, связанного с формированием демократической коалиции, небесполезно подумать о перспективах развития страны. Толковых материалов на эту тему пока маловато. Предлагаю обсудить один из них.
Украина и проблемы цивилизационного транзита
Андрей Ермолаев
Новые грани
8 ноября 2007 года
фрагменты
полностью – см.
http://dialogs.org.ua/club_ua_full.php?m_id=11400
Уникальность ситуации, сложившейся после досрочных выборов, заключается в том, что наступил период предельного откровения.
Независимо от нашего желания, или желания политиков, ныне оголены и короли и шуты, и принцы и нищие — прозрачны их надежды и помыслы.
И в этот действительно уникальный момент в очередной раз стало очевидно, что у политической, экономической и интеллектуальной элиты Украины нет никакого внятно сформулированного проекта развития государства, как не было его и во время обретения независимости.
Две стороны украинского утопизма
Первую модель можно условно назвать “центральноевропейской утопией”. Речь идет о таком образе будущей Украины, в котором она станет “среднеарифметическим” государством Центральной Европы с широко распространенной идеологией “среднего человека” и с доминированием ценностей либеральной демократии.
Альтернативой является утопия технократического индустриализма. Или можно сказать — народнохозяйственного успеха. Носителем этого вектора являются представители технократической элиты, которые контролируют огромные промышленные предприятия, созданные еще в советские времена
На мой взгляд, постоянная неадекватность задач и предлагавшихся вариантов их решения и стала причиной трагедии, в которой мы пребываем все эти 16 лет.
Кстати, в отличие от политиков, я считаю трагедию не бедой, а своеобразным способом переживания реальности и перехода к чему-то принципиально новому. Другое дело, что обе выкристаллизовавшиеся утопии никак не дотягивают до уровня цивилизационной реформы.
Ну, о чем может идти речь, если одна модель совершенно абстрактна, а в другой уголь, сталь и каолин объявлены главными преимуществами украинской экономики. Неслучайно, у одного широко известного политического лидера вошло в привычку путать “коалицию” с “каолицией”.
Таким образом, именно сырьевая зависимость Украины потенциально является тем вызовом, который может мобилизовать и политиков, и общество в целом. И поставить четкую задачу: либо в течение 10 лет за счет объединения, правильной траты ресурсов и удержания политического равновесия удается переформатировать Украину, либо страна обречена на мытарства в течение 2-4 выборных периодов.
И не исключено, что цена вопроса — структурный кризис государства с абсолютно реальной угрозой распада.
Украина и проблемы цивилизационного транзита
Андрей Ермолаев
Новые грани
8 ноября 2007 года
фрагменты
полностью – см.
http://dialogs.org.ua/club_ua_full.php?m_id=11400
Уникальность ситуации, сложившейся после досрочных выборов, заключается в том, что наступил период предельного откровения.
Независимо от нашего желания, или желания политиков, ныне оголены и короли и шуты, и принцы и нищие — прозрачны их надежды и помыслы.
И в этот действительно уникальный момент в очередной раз стало очевидно, что у политической, экономической и интеллектуальной элиты Украины нет никакого внятно сформулированного проекта развития государства, как не было его и во время обретения независимости.
Две стороны украинского утопизма
Первую модель можно условно назвать “центральноевропейской утопией”. Речь идет о таком образе будущей Украины, в котором она станет “среднеарифметическим” государством Центральной Европы с широко распространенной идеологией “среднего человека” и с доминированием ценностей либеральной демократии.
Альтернативой является утопия технократического индустриализма. Или можно сказать — народнохозяйственного успеха. Носителем этого вектора являются представители технократической элиты, которые контролируют огромные промышленные предприятия, созданные еще в советские времена
На мой взгляд, постоянная неадекватность задач и предлагавшихся вариантов их решения и стала причиной трагедии, в которой мы пребываем все эти 16 лет.
Кстати, в отличие от политиков, я считаю трагедию не бедой, а своеобразным способом переживания реальности и перехода к чему-то принципиально новому. Другое дело, что обе выкристаллизовавшиеся утопии никак не дотягивают до уровня цивилизационной реформы.
Ну, о чем может идти речь, если одна модель совершенно абстрактна, а в другой уголь, сталь и каолин объявлены главными преимуществами украинской экономики. Неслучайно, у одного широко известного политического лидера вошло в привычку путать “коалицию” с “каолицией”.
Таким образом, именно сырьевая зависимость Украины потенциально является тем вызовом, который может мобилизовать и политиков, и общество в целом. И поставить четкую задачу: либо в течение 10 лет за счет объединения, правильной траты ресурсов и удержания политического равновесия удается переформатировать Украину, либо страна обречена на мытарства в течение 2-4 выборных периодов.
И не исключено, что цена вопроса — структурный кризис государства с абсолютно реальной угрозой распада.
Відповіді
2007.11.27 | Mercury
Видение будущего: альтернативный путь (/)
Необходим третий, альтернативный путь — путь эволюционный, путь “пирамиды компромиссов”.Первый шаг — это компромисс элит, которые реально, независимо от нашего желания, обладают всем ресурсным потенциалом Украины. Ведь особенностью всех конфликтов, который мы переживаем все 16 лет, является то, что ведущие группы капиталов, которые представляют разные сегменты экономики, воюют друг с другом на уничтожение, поскольку сфера влияния конкурента рассматривается как потенциальный ресурс для себя.
Именно поэтому государственная власть является чуть ли не главным трофеем, без которого достижение собственной выгоды и успеха невозможно. Конвергенция интересов, создание экономических и политических условий для получения коллективной прибыли, в том числе, и за счет внешних игр, становление в качестве субъекта внешней политики — первый этап — “элитарной” консолидации.
Вторым шагом в “пирамиде компромиссов” является четкая формулировка государственных амбиций. Варианты центральноевропейской утопии и технократического индустриализма не позволяют Украине заявить о себе, как о самостоятельном игроке на международной арене.
Эти модели — всего лишь элементы мимикрии, приспособленчества, которые не формируют уникальной роли, необходимой каждому государству. Другое дело, если речь будет идти об “игре вопреки”. Такая игра может стать стимулом для некоторой консолидации, выделения определенных уникальных особенностей, присущих только нам — выведение своего “не так, как у других”, “не так, как у всех”. Собственно, выведение таких принципиальных особенностей и является главным мерилом того, состоялась ли нация как таковая.
В свое время философы истории вывели понятие “исторической нации” — нации, которая способна навязывать свой интерес другим игрокам, даже более сильным. Вот это искусство навязывания является главным требованием к нации, которая стремится стать “исторической”, состоявшейся.
Третьим шагом является социальная консолидация. На мой взгляд, слабость украинского государства, особенно если говорить об его экономическом теле, состоит в огромной зависимости от внешней конъюнктуры. Достаточно легко представить себе череду внешних событий — например, кризис в Китае как основного производителя, и в США, как основного потребителя китайского экспорта — которые могут привести к глобальному кризису мировой валютной системы — по аналогии с 30-ми годами прошлого века. С той разницей, что цены на ресурсы не упадут, а будут расти на дрожжах.
Среди пострадавших в первую очередь будут страны — сырьевые придатки. К которым, к сожалению, принадлежит и Украина. Потому речь необходимо вести о консолидации в сфере вложений в высокие технологии. Нация, способная производить высокотехнологичный продукт, является конкурентоспособной. Нации, занимающиеся обслуживанием сильных мира сего, подвержены кризисам и перепроектированию. Именно в этом ракурсе нашим интеллектуалам и стоило бы анализировать ситуацию на Ближнем Востоке, где от игры вокруг нефти глобальные игроки перешли к этноевгенике. Теперь уже не перерисовывают линии государственных границ, но формируют государственности как таковые — что наглядно показывает пример Ирака.
Вообще, этноевгеника — важная проблема, с которой столкнулось человечество в начале XXI века. То, что раньше считалось Промыслом Божьим, теперь становится элементом расчета и технологии.
Таким образом, именно сырьевая зависимость Украины потенциально является тем вызовом, который может мобилизовать и политиков, и общество в целом.
И поставить четкую задачу: либо в течение 10 лет за счет объединения, правильной траты ресурсов и удержания политического равновесия удается переформатировать Украину, либо страна обречена на мытарства в течение 2-4 выборных периодов. И не исключено, что цена вопроса — структурный кризис государства с абсолютно реальной угрозой распада.
К сожалению, на политическом уровне мы видим, что уровень непримиримости и взаимной идиосинкразии по сравнению с 1991 годом ничуть не уменьшился. Отношение к населению и стране как универсальному ресурсу сохраняется.
Выходцы из комсомольско-партийных кругов, которые составляют львиную долю украинского политикума, через механизмы демократии обретшие за 16 лет и материальное богатство, и политическое господство, возомнили, что они могут все. В том числе, — построить государство “по своему образу и подобию”.
Такое, о котором они когда-то читали в книжках. Или, что случается гораздо чаще, о котором им рассказывали другие люди, которые, как считается, читали те самые книжки. Вот эта иллюзия “богочеловечества” является очень опасной угрозой.
Директор Центра социальных исследований “София” Андрей Ермолаев, специально для “Новых Граней”
2007.11.27 | Tatarchuk
Re: "пирамида компромисов"
Ермолаев - рупор Регіонів. Пірамідальне мислення - звідти ж2007.11.27 | Mercury
Аргументи & факти?
2007.11.27 | Tatarchuk
загальновідомі факти
2007.11.27 | Mercury
мене цікавить аналітика та стратегії побудови
майбутнього. В Цієй статті я нічого регіонального не знайшов.
2007.11.28 | Tatarchuk
Маркер-месіджі
Mercury пише:>
> майбутнього. В Цієй статті я нічого регіонального не знайшов.
Дивіться краще. Маркер-месіджі:
> у политической, экономической и интеллектуальной элиты Украины нет никакого внятно сформулированного проекта развития государства, как не было его и во время обретения независимости.
> Первую модель можно условно назвать “центральноевропейской утопией”.
(це він про євроінтеграцію)
> представители технократической элиты
а це він взагалі смішно сказати про кого
> трагедии, в которой мы пребываем все эти 16 лет.
Воно в траурі 16 років
> И не исключено, что цена вопроса — структурный кризис государства с абсолютно реальной угрозой распада.
Як казав Штірліц, я заходив за канцелярськими скрепками.
2007.11.27 | сябр
Я б навіть сказав "терикон компромісів"
Меркюрі, Ви ж, за вашими словами, вчились у М.Мамардашвілі. Нахріна ж ви цитуєте недолугого клоуна єрмолаєва?2007.11.27 | Mercury
Re: Я б навіть сказав "терикон компромісів"
сябр пише:> Нахріна ж ви цитуєте недолугого клоуна єрмолаєва?
Томущо Єрмолаєв намагається побудувати стратегію майбутнього, пропонує "третій путь". Цікаво це обговорити, якщо є заперечення - змістовно заперечити. Чи багато Ви знаєте тих, хто пропонує стратегічну перспективу розвитку України?
Яке Ваше розуміння цього питання?
2007.11.27 | Вільний радикал
Re: Я б навіть сказав "терикон компромісів"
Mercury пише:> сябр пише:
> > Нахріна ж ви цитуєте недолугого клоуна єрмолаєва?
>
> Томущо Єрмолаєв намагається побудувати стратегію майбутнього, пропонує "третій путь". Цікаво це обговорити, якщо є заперечення - змістовно заперечити. Чи багато Ви знаєте тих, хто пропонує стратегічну перспективу розвитку України?
> Яке Ваше розуміння цього питання?
У мене є передчуття, яке, звісно ніц не варте ні для кого, окрім мене, що Єрмолаєв (до речі я не впевнений, що він рупор Регіонів) швидше за все умозорово побудував собі схему майбутнього, яка обов'язково повинна ураховувати інтереси Донів, яких він абсолютно помилково ототожнює з населенням південного сходу України, який дійсно за них голосує, але чому так голосує не бере до розсуду.
А причина проста, як мичання - вони (Дони) ніби свої, як у доісторичних племенах от і усе... Тобто зовсім усе, більше немає нічого.
Щоби не було сумніву, що я маю право говорити це, повідомляю: я народився і виріс у Сєвєродонецьку.
2007.11.28 | ziggy_freud
це який вже за рахунком третій шлях, і
чи зможе Єрмолаєв зрушити цим шляхом своїх босів?написано багато речей, з якими варто погодитись. Дійсно, важка індустрія часів заснування Юзовкі скоро перестане годувати навіть "донецьких". Але якось мені не віриться,
- що вони відкриють дорогу малому бізнесу,
- що начальники транспортного цеху та торговці трамадолом здатні ефективно працювати з новими технологіями.
без того це "стратегування" заради самого процесу "стратегування". Як в Дацюка, або в Віча, або Укр. Прорив. Яблоні на Марсє...
2007.11.28 | Адвокат ...
"Данєцкіє" вже давно це вкурили:
ziggy_freud пише:> ... Дійсно, важка індустрія часів заснування Юзовкі скоро перестане годувати навіть "донецьких". Але якось мені не віриться,
> - що вони відкриють дорогу малому бізнесу,
> - що начальники транспортного цеху та торговці трамадолом здатні ефективно працювати з новими технологіями.
тому, аби не сушити відсутні мізки новітніми технольоґіями, вони усьо поставили на "трамадол".
2007.11.27 | Адвокат ...
Пан Єрмолаєв,-- не кльовн. Він хитра, кмітлива та вертка людина.
Він здатен протягом доби "в курілкє" в оточенні одних людей палко промовляти патрійотичні гасла, а наступного дня в теле-студії "розности" ті гасла вщент.Пан Єрмолаєв сі називає політольоґом, а поводи ть сі, як політик. Часом, це виглядає кумедно.
Про таких як він, є приказка: "Кльовн,-- то він кльовн, але свій мішечок з еврами,-- завжди має".
Звичайно, що цінність його "політольоґійної" діяльности, що стає надбанням загалу, строго ІМНО,-- ніяка. Однак, він входить у першу п`ятірку політ-коментаріяту і є доволі вправним ПіАр`ником.
Окрім тего, він дуже класно обирає замовника. Самого потужнього та самого грошовитого.
2007.11.28 | Mercury
Re: Пан Єрмолаєв,-- не кльовн. Він хитра, кмітлива та вертка людина.
Адвокат ... пише:> Він здатен протягом доби "в курілкє" в оточенні одних людей палко промовляти патрійотичні гасла, а наступного дня в теле-студії "розности" ті гасла вщент.
>
> Пан Єрмолаєв сі називає політольоґом, а поводи ть сі, як політик. Часом, це виглядає кумедно.
>
> Про таких як він, є приказка: "Кльовн,-- то він кльовн, але свій мішечок з еврами,-- завжди має".
>
>
> Звичайно, що цінність його "політольоґійної" діяльности, що стає надбанням загалу, строго ІМНО,-- ніяка. Однак, він входить у першу п`ятірку політ-коментаріяту і є доволі вправним ПіАр`ником.
>
>
> Окрім тего, він дуже класно обирає замовника. Самого потужнього та самого грошовитого.
Здається, він людина недурна. а якщо так, чому б не розглянути його бачення майбутнього?
Поки що ніхто не висловився по суті його статті, більш казали про особистість, а мене цікавлять ідеї. бо, ІМХО, вважаю, що зара відбувається по перш ідейна криза, причому дуже глибока. в 2004/05 був кураж, надія, та сенс. А зара - "Чапаєв і пустота".
2007.11.28 | Адвокат ...
Як що вже розглядати чиє сь бачення, то ліпше за все своє.
Mercury пише:> Здається, він людина недурна. а якщо так, чому б не розглянути його бачення майбутнього?
Subj!
> Поки що ніхто не висловився по суті його статті, більш казали про особистість, а мене цікавлять ідеї. бо, ІМХО, вважаю, що зара відбувається по перш ідейна криза, причому дуже глибока. в 2004/05 був кураж, надія, та сенс. А зара - "Чапаєв і пустота".
Шо криза,-- то точно. Раз Єрмолаєв зі своїми трудами править за "пісьчю для ума".
Ви ніколи не пробували знайти який сь пор`ядок у тому, що хвізики зувть "білий шум"? Як що не пробували,-- добре. Бо робота кропіка, але а пріорі марна.
Саме тому не читаю "труди" пана Єрмолаєва. Для мене, стосовно нього, значно більшу інхвормаційну цінність має де, коли і у якій кумпанії пан Єрмолаєв "потітоложаствовал" останій раз.
2007.11.27 | Адвокат ...
Ви пережили страшенну інхваструктурну кризу-2005?
Чи мо` не знаєте, або забули, що то воно є? Тією кризою із пів року "абрєзаниє" (партія Мудь-вєдь-чука) лякали всю країну. Потім попусти ли сь.Те, про що і як пише пан Єрмолаєв,-- стилістично, композиційно, емоційно,-- страшенно мені апокаліпсис-2005. Мо` він го й вигадав та за добрі гроші продав "умним людЯм"?
2007.11.27 | Mercury
В одну ріку не можна вступити двічи
Адвокат ... пише:
> Ви пережили страшенну інхваструктурну кризу-2005?
> Чи мо` не знаєте, або забули, що то воно є? Тією кризою із пів року "абрєзаниє" (партія Мудь-вєдь-чука) лякали всю країну. Потім попусти ли сь.
>
> Те, про що і як пише пан Єрмолаєв,-- стилістично, композиційно, емоційно,-- страшенно мені апокаліпсис-2005. Мо` він го й вигадав та за добрі гроші продав "умним людЯм"?
В 2005 був перший досвід системної кризи, але в цю гру неможливо грати двічи. Болівар не витримає, тай обридло посамоєнімагу...
2007.11.28 | Адвокат ...
А, може, то "абрєзаниє" ( і Єрмолаєв,--? ) тоді
здійняли хвальшиву тревогу?Mercury пише:
> В 2005 був перший досвід системної кризи, але в цю гру неможливо грати двічи. Болівар не витримає, тай обридло посамоєнімагу...
Перший? Я Вам заздрю!
Потім, це не гра. Це реалії українського буття. Згоден,-- кепські реалії. Але вони є природніми для тего соціюму, що Україна го має зара. І з тим, що це вже остогидло,-- тако згоден.
Не згоден тіко з тим, що "Болівар не витримає". Бо Ви не сказали, хто тей "Болівар".