Дуже цікава стаття Литовченка та Стріхи (/)
11/29/2007 | Хвізик
http://www.umoloda.kiev.ua/number/1052/203/37815/
Слово в обороні фізики
Цього літа сталася екстраординарна подія. Три факультети столичного Національного університету імені Тараса Шевченка — фізичний, радіофізичний і механікоматематичний — вперше за свою історію не змогли набрати планованої кількості студентів. Наголосимо: йдеться про справді провідні в державі факультети фізикоматематичного профілю, студенти яких ще на старших курсах легко знаходять приробіток у 400—500 у. о. на місяць у різних комп’ютерних фірмах. Однак достатньої кількості охочих учитися на цих факультетах так і не знайшлося. В чому ж причина?
Непопулярна наука?
Рік 2005й, за рішенням ЮНЕСКО, відзначали як «Міжнародний рік фізики» — в пам’ять про надруковані за сто років перед тим три піонерські роботи Ейнштейна (про броунівський рух, про червону межу фотоефекту й про теорію відносності), які поклали початок трьом великим розділам сучасної фізики. Тим, які, без перебільшення, змінили картину навколишнього світу, уможлививши появу ядерної енергетики, телевізорів, комп’ютерів, мобільних телефонів, космічних кораблів.
Українські фізики зробили значний внесок у розвиток науки ХХ сторіччя. Вони й сьогодні впевнено почуваються в умовах достатньо жорсткої світової наукової конкуренції — підтвердженням цьому є те, що їх охоче запрошують працювати провідні західні лабораторії, статті наших фізиків з’являються у найпрестижніших наукових журналах світу. Торік в Україні з ініціативи національного фізичного товариства вперше відбулося засідання виконкому Європейського фізичного товариства. І «вершки» фізиків континенту були непідробно захоплені перспективами, які відкриває співробітництво з українськими науковцями.
Таємниці мікроі макрокосму
Адже й сьогодні фізики стоять на порозі великих відкриттів. Бо саме зараз наука наблизилася до двох найбільших загадок: як народився і як розвивається Всесвіт? І як функціонує і мислить жива істота? Слід визнати: ми досі не знаємо, що таке «темна речовина» й «темна енергія», з яких наш Всесвіт, на думку більшості астрофізиків, складається на понад 95%. І ми досі не зуміли «помацати» приладами й описати формулами жодну, навіть найпростішу думку. Але найближчим часом нас можуть очікувати тут важливі, посправжньому революційні прориви.
Вражають і технічні перспективи застосування фізичних відкриттів. Наголосимо лишень на одному: перспективу глобального потепління й пов’язаних із ним природних катастроф може відсунути бурхливий розвиток сонячної енергетики на основі напівпровідникових фотоперетворювачів третього покоління, в яких застосування надмалих напівпровідникових наноструктур (розмірами в сотні й десятки окремих атомів) дозволить суттєво підвищити коефіцієнт корисної дії і знизити вартість виробленого кіловата енергії до значень, менших, аніж для електрики, виробленої тепловими й атомними електростанціями. Не випадково Європейський Союз лишень цього року витратив 5 мільярдів євро на дослідження в цій галузі.
Отже, працювати в фізиці зараз анітрохи не менш цікаво, аніж півстоліття тому. Але тоді на наші фізичні факультети був величезний конкурс, а зараз — конкурсу не було взагалі.
Деінтелектуалізація України
Тому спробуймо відповісти на два запитання: а чим це загрожує? І з чим це пов’язано?
Почнімо з першого. Фізика — це профільна природнича наука, яка вивчає основи світобудови. Не випадково колись її називали ще «натурфілософією» (знаменитий трактат Ньютона так і називався — «Математичні основи натуральної філософії»). Але фізика — це не лише радість чистого пізнання, а й сотні тисяч і мільйонів практичних застосувань. Адже в основі роботи всіх без винятку електронних пристроїв, в основі всіх сучасних технологій лежать саме фізичні закони. Отже, занепад фізики — це не лише загроза деінтелектуалізації суспільства (де люди гадки не мають, чому працюють усі ті мобільні телефони з комп’ютерами, а натомість охоче записуються до різноманітних «екстрасенсів» і ворожок). Це — прямий шлях до деградації промисловості (й країни взагалі).
Факт залишається фактом: цього року молоді українці масово здавали документи у ВНЗ економічного й правового профілю. Очевидно, що сьогодні ці спеціальності престижніші й дають шанс більшого (й швидшого) заробітку. Але очевидно й інше: якщо ця тенденція триватиме, вже за кілька років ми матимемо великий надлишок менеджерів, правників і дизайнерів — і водночас катастрофічну нестачу кваліфікованих інженерів (про науковців навіть не говоримо).
За цим, очевидно, стоїть брак продуманої державної політики, яка б усвідомлювала стратегічні національні пріоритети й забезпечувала б шляхи їхньої реалізації. Бо, ліцензуючи десятки й десятки нових ВНЗ (часто — без необхідного колективу викладачів, без необхідної матеріальнотехнічної бази, без бібліотек, які є основою основ навчального процесу), дозволяючи відкривати черговий «університет права, лінгвістики, менеджменту й перукарства» на базі першоголіпшого зачиненого дитсадка, держава сама сприяла появі описаних вище перекосів. Фінансуючи ж свою науку «за залишковим принципом», змушуючи емігрувати тисячі й тисячі талановитих учених, вона понизила престиж праці науковця, який на соціальних щаблях опинився далеко нижче від депутатів, естрадних зірок і рекетирів разом із рейдерами...
Безграмотні інженери — запорука подальших катастроф
Звичайно, за нашого рівня владних еліт достатньо складно очікувати, щоб наука з освітою відразу ж зробилися пріоритетами державної політики (хоч прагнути цього, безумовно, слід). Але ж ніщо не заважає вже сьогодні виправити баланс на рівні окремо взятої освітньої сфери. Скажімо, не допускати масового згортання вивчення фізики й математики в середній школі (якість багатьох наших шкільних підручників — окрема сумна тема). Чи не дозволяти скорочувати фізичні курси в навчальних програмах технічних університетів — адже це прямий шлях до появи безграмотних інженерів, а звідси — й до нових техногенних катастроф. Невже вибух будинку в Дніпропетровську й трагедія на шахті імені Засядька нікого нічому так і не навчили?
Звичайно, фізики ведуть «ар’єргардні бої». На радіофізичному факультеті столичного університету відбулася нарада про перспективи викладання фізики. Своє занепокоєння станом природничої освіти емоційно висловили відомі українські фізики академіки Микола Находкін і Антон Наумовець, професори Сергій Рябченко, Олег Третяк і Валерій Григорук... Зі спільним зверненням на адресу державних структур «в обороні» викладання природничих наук у середній та вищій школі виступили Національна академія наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Українське фізичне товариство. Але відповіді на ці звернення з боку Міністерства освіти і науки так і немає.
Гуманітарій фізика не зрозуміє
І на завершення. Автори абсолютно не заперечують проти необхідності гуманізації освіти. Більше того, ми хочемо наголосити: майже всі великі фізики були і є людьми з широкими гуманітарними знаннями та інтересами. Відомий англійський письменник і першорядний фізик Чарльз Персі Сноу написав років 45 тому резонансну статтю «Дві культури», короткий зміст якої зводиться до такого: пристойний фізик може говорити на фаховому рівні про теорію Ейнштейна і водночас зрозуміти те, що говорить на фаховому рівні пристойний гуманітарій про драматургію Шекспіра. Водночас цей самий гуманітарій перебуває в дещо асиметричному становищі — бо зрозуміти тонкощі теорії відносності він таки не ладен.
Наші можновладці часто наділені науковими ступенями соціальногуманітарного профілю (хоч справжні гуманітарії й нарікають на способи, якими ці ступені здобувалися). Кандидатів і докторів фізикоматематичних, хімічних, технічних наук серед них майже немає (можливо, тому, що наукові критерії в цих сферах ще менш розхитані, а писати довгі формули — складніше, аніж рівненькі тексти). А відтак ці можновладці часто щиро не розуміють: попри всі економічні розрахунки, в державі не можна запустити великої кількості нових атомних реакторів — з вельми елементарної причини, не пов’язаної навіть з проблемами безпеки, закупівлі чи захоронення ядерного палива. Адже наші обмежені водні ресурси просто не дозволять побудувати необхідну кількість гігантських ставківохолоджувачів. А без них турбіни не зможуть виробляти електроенергію — навіть якщо активна зона реактора й справно «грітиме» теплоносій у першому контурі.
На рівні міста ті ж можновладці, перейняті вирішенням питань земельних ділянок, не розуміють, що на силовий кабель, призначений для одного будинку, не можна підключити ще п’ять, навіть дуже елітних. Адже закон Ома скасувати неможливо, і пожежа тим, хто, водночас із будівництвом, не дбає про розвиток інфраструктури, рано чи пізно гарантована. Як це й сталося кілька років тому з елітним депутатським будинком на столичному бульварі Лесі Українки.
А відтак ми переконані: жодні гуманітарні курси (дай Боже їм бути глибокими, сучасними й виховувати справжніх патріотів) не замінять, однак, у базовій освіті сучасної людини природничих наук. І, зокрема, фізики, яка дає розуміння не лише глибинних явищ світобудови, а й безлічі виявів нашого повсякденного життя. Сьогоднішню освітню ситуацію потрібно негайно виправляти. Бо інакше ми впевнено наближатимемося до рівня навіки відсталих країн «третього світу».
Володимир ЛИТОВЧЕНКО,
президент Українського фізичного товариства, членкореспондент НАН України
Максим СТРІХА, доктор фізикоматематичних наук
Слово в обороні фізики
Цього літа сталася екстраординарна подія. Три факультети столичного Національного університету імені Тараса Шевченка — фізичний, радіофізичний і механікоматематичний — вперше за свою історію не змогли набрати планованої кількості студентів. Наголосимо: йдеться про справді провідні в державі факультети фізикоматематичного профілю, студенти яких ще на старших курсах легко знаходять приробіток у 400—500 у. о. на місяць у різних комп’ютерних фірмах. Однак достатньої кількості охочих учитися на цих факультетах так і не знайшлося. В чому ж причина?
Непопулярна наука?
Рік 2005й, за рішенням ЮНЕСКО, відзначали як «Міжнародний рік фізики» — в пам’ять про надруковані за сто років перед тим три піонерські роботи Ейнштейна (про броунівський рух, про червону межу фотоефекту й про теорію відносності), які поклали початок трьом великим розділам сучасної фізики. Тим, які, без перебільшення, змінили картину навколишнього світу, уможлививши появу ядерної енергетики, телевізорів, комп’ютерів, мобільних телефонів, космічних кораблів.
Українські фізики зробили значний внесок у розвиток науки ХХ сторіччя. Вони й сьогодні впевнено почуваються в умовах достатньо жорсткої світової наукової конкуренції — підтвердженням цьому є те, що їх охоче запрошують працювати провідні західні лабораторії, статті наших фізиків з’являються у найпрестижніших наукових журналах світу. Торік в Україні з ініціативи національного фізичного товариства вперше відбулося засідання виконкому Європейського фізичного товариства. І «вершки» фізиків континенту були непідробно захоплені перспективами, які відкриває співробітництво з українськими науковцями.
Таємниці мікроі макрокосму
Адже й сьогодні фізики стоять на порозі великих відкриттів. Бо саме зараз наука наблизилася до двох найбільших загадок: як народився і як розвивається Всесвіт? І як функціонує і мислить жива істота? Слід визнати: ми досі не знаємо, що таке «темна речовина» й «темна енергія», з яких наш Всесвіт, на думку більшості астрофізиків, складається на понад 95%. І ми досі не зуміли «помацати» приладами й описати формулами жодну, навіть найпростішу думку. Але найближчим часом нас можуть очікувати тут важливі, посправжньому революційні прориви.
Вражають і технічні перспективи застосування фізичних відкриттів. Наголосимо лишень на одному: перспективу глобального потепління й пов’язаних із ним природних катастроф може відсунути бурхливий розвиток сонячної енергетики на основі напівпровідникових фотоперетворювачів третього покоління, в яких застосування надмалих напівпровідникових наноструктур (розмірами в сотні й десятки окремих атомів) дозволить суттєво підвищити коефіцієнт корисної дії і знизити вартість виробленого кіловата енергії до значень, менших, аніж для електрики, виробленої тепловими й атомними електростанціями. Не випадково Європейський Союз лишень цього року витратив 5 мільярдів євро на дослідження в цій галузі.
Отже, працювати в фізиці зараз анітрохи не менш цікаво, аніж півстоліття тому. Але тоді на наші фізичні факультети був величезний конкурс, а зараз — конкурсу не було взагалі.
Деінтелектуалізація України
Тому спробуймо відповісти на два запитання: а чим це загрожує? І з чим це пов’язано?
Почнімо з першого. Фізика — це профільна природнича наука, яка вивчає основи світобудови. Не випадково колись її називали ще «натурфілософією» (знаменитий трактат Ньютона так і називався — «Математичні основи натуральної філософії»). Але фізика — це не лише радість чистого пізнання, а й сотні тисяч і мільйонів практичних застосувань. Адже в основі роботи всіх без винятку електронних пристроїв, в основі всіх сучасних технологій лежать саме фізичні закони. Отже, занепад фізики — це не лише загроза деінтелектуалізації суспільства (де люди гадки не мають, чому працюють усі ті мобільні телефони з комп’ютерами, а натомість охоче записуються до різноманітних «екстрасенсів» і ворожок). Це — прямий шлях до деградації промисловості (й країни взагалі).
Факт залишається фактом: цього року молоді українці масово здавали документи у ВНЗ економічного й правового профілю. Очевидно, що сьогодні ці спеціальності престижніші й дають шанс більшого (й швидшого) заробітку. Але очевидно й інше: якщо ця тенденція триватиме, вже за кілька років ми матимемо великий надлишок менеджерів, правників і дизайнерів — і водночас катастрофічну нестачу кваліфікованих інженерів (про науковців навіть не говоримо).
За цим, очевидно, стоїть брак продуманої державної політики, яка б усвідомлювала стратегічні національні пріоритети й забезпечувала б шляхи їхньої реалізації. Бо, ліцензуючи десятки й десятки нових ВНЗ (часто — без необхідного колективу викладачів, без необхідної матеріальнотехнічної бази, без бібліотек, які є основою основ навчального процесу), дозволяючи відкривати черговий «університет права, лінгвістики, менеджменту й перукарства» на базі першоголіпшого зачиненого дитсадка, держава сама сприяла появі описаних вище перекосів. Фінансуючи ж свою науку «за залишковим принципом», змушуючи емігрувати тисячі й тисячі талановитих учених, вона понизила престиж праці науковця, який на соціальних щаблях опинився далеко нижче від депутатів, естрадних зірок і рекетирів разом із рейдерами...
Безграмотні інженери — запорука подальших катастроф
Звичайно, за нашого рівня владних еліт достатньо складно очікувати, щоб наука з освітою відразу ж зробилися пріоритетами державної політики (хоч прагнути цього, безумовно, слід). Але ж ніщо не заважає вже сьогодні виправити баланс на рівні окремо взятої освітньої сфери. Скажімо, не допускати масового згортання вивчення фізики й математики в середній школі (якість багатьох наших шкільних підручників — окрема сумна тема). Чи не дозволяти скорочувати фізичні курси в навчальних програмах технічних університетів — адже це прямий шлях до появи безграмотних інженерів, а звідси — й до нових техногенних катастроф. Невже вибух будинку в Дніпропетровську й трагедія на шахті імені Засядька нікого нічому так і не навчили?
Звичайно, фізики ведуть «ар’єргардні бої». На радіофізичному факультеті столичного університету відбулася нарада про перспективи викладання фізики. Своє занепокоєння станом природничої освіти емоційно висловили відомі українські фізики академіки Микола Находкін і Антон Наумовець, професори Сергій Рябченко, Олег Третяк і Валерій Григорук... Зі спільним зверненням на адресу державних структур «в обороні» викладання природничих наук у середній та вищій школі виступили Національна академія наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Українське фізичне товариство. Але відповіді на ці звернення з боку Міністерства освіти і науки так і немає.
Гуманітарій фізика не зрозуміє
І на завершення. Автори абсолютно не заперечують проти необхідності гуманізації освіти. Більше того, ми хочемо наголосити: майже всі великі фізики були і є людьми з широкими гуманітарними знаннями та інтересами. Відомий англійський письменник і першорядний фізик Чарльз Персі Сноу написав років 45 тому резонансну статтю «Дві культури», короткий зміст якої зводиться до такого: пристойний фізик може говорити на фаховому рівні про теорію Ейнштейна і водночас зрозуміти те, що говорить на фаховому рівні пристойний гуманітарій про драматургію Шекспіра. Водночас цей самий гуманітарій перебуває в дещо асиметричному становищі — бо зрозуміти тонкощі теорії відносності він таки не ладен.
Наші можновладці часто наділені науковими ступенями соціальногуманітарного профілю (хоч справжні гуманітарії й нарікають на способи, якими ці ступені здобувалися). Кандидатів і докторів фізикоматематичних, хімічних, технічних наук серед них майже немає (можливо, тому, що наукові критерії в цих сферах ще менш розхитані, а писати довгі формули — складніше, аніж рівненькі тексти). А відтак ці можновладці часто щиро не розуміють: попри всі економічні розрахунки, в державі не можна запустити великої кількості нових атомних реакторів — з вельми елементарної причини, не пов’язаної навіть з проблемами безпеки, закупівлі чи захоронення ядерного палива. Адже наші обмежені водні ресурси просто не дозволять побудувати необхідну кількість гігантських ставківохолоджувачів. А без них турбіни не зможуть виробляти електроенергію — навіть якщо активна зона реактора й справно «грітиме» теплоносій у першому контурі.
На рівні міста ті ж можновладці, перейняті вирішенням питань земельних ділянок, не розуміють, що на силовий кабель, призначений для одного будинку, не можна підключити ще п’ять, навіть дуже елітних. Адже закон Ома скасувати неможливо, і пожежа тим, хто, водночас із будівництвом, не дбає про розвиток інфраструктури, рано чи пізно гарантована. Як це й сталося кілька років тому з елітним депутатським будинком на столичному бульварі Лесі Українки.
А відтак ми переконані: жодні гуманітарні курси (дай Боже їм бути глибокими, сучасними й виховувати справжніх патріотів) не замінять, однак, у базовій освіті сучасної людини природничих наук. І, зокрема, фізики, яка дає розуміння не лише глибинних явищ світобудови, а й безлічі виявів нашого повсякденного життя. Сьогоднішню освітню ситуацію потрібно негайно виправляти. Бо інакше ми впевнено наближатимемося до рівня навіки відсталих країн «третього світу».
Володимир ЛИТОВЧЕНКО,
президент Українського фізичного товариства, членкореспондент НАН України
Максим СТРІХА, доктор фізикоматематичних наук
Відповіді
2007.11.29 | Pavlo
Re: Дуже цікава стаття Литовченка та Стріхи (/)
2007.11.29 | Раціо
І чим ця стаття цікава?
Перш, ніж нарікати на завелику кількість економістів, панам хвізикам не завадило би самим сісти та почитати хоч би щось дитяче по економіці. Ну шоб розуміти, що якщо держава намагатиметься штучно заганяти людей у "державні пріоритети" замість давати їм можливість обирати ту професію, де вони зможуть (який жах!) більше і швидше заробити, то ціна такій державі гріш у базарний день, і доля на неї чекає та сама, що й на пречудовий "інтелектуалізований" серисер, дякуючи якому панове хвізики й досі не розуміють таких елементарних речей. Про який "рівень державних еліт" може йтися, якщо у нас такий рівень хвізиків?2007.11.29 | Хвізик
неуважно читаєте. автори дають вичерпну відповідь на Ваше питанн
2007.11.30 | stesin
Раціо правий, або я також неуважний?
Ніц там немає аргументації. Одні загальні слова, ритуальні заклинання. Або продемонструйте протилежне, ну з цитатами, звичайно.2007.11.29 | Shooter
Re: І чим ця стаття цікава?
Раціо пише:> Перш, ніж нарікати на завелику кількість економістів, панам хвізикам не завадило би самим сісти та почитати хоч би щось дитяче по економіці.
Я Вам так скажу: добрий фізик без проблем стане добри економістом (сам знаю кілька прикладів). А от прикладів навпаки - не знаю.
> Ну шоб розуміти, що якщо держава намагатиметься штучно заганяти людей у "державні пріоритети" замість давати їм можливість обирати ту професію, де вони зможуть (який жах!) більше і швидше заробити, то ціна такій державі гріш у базарний день
Саме так. Держава повинна не заганяти, держава повинна ФОРМУВАТИ і ПІДТРИМУВАТИ державні пріоритети в науці. Бо, як Ви сам кажете, заробити і легше, і більше можна не в науці. Проте якщо держава має вироблену розумну стратегію та фінансування науки, держава процвітає (як, скажімо, Швейцарія чи Фінляндія). Якщо ж держава абсолютно усувається від підтримки науки - наступає глибока дупа, яку ми сьогодні спостерігаєм в Україні.
2007.11.29 | Раціо
Хто би сумнівався?
Shooter пише:> Я Вам так скажу: добрий фізик без проблем стане добри економістом
Абсолютно згоден. Проблемка в тому, що надто часто постсовєцький хвізик уважає, що добрий економіст із нього й так, і взагалі економісти - то ті, хто не змогли стати хвізиками.
> Саме так. Держава повинна не заганяти, держава повинна ФОРМУВАТИ і ПІДТРИМУВАТИ державні пріоритети в науці.
Ага, невиданням ліцензій на затребувану ринком освіту.
> якщо держава має вироблену розумну стратегію та фінансування науки,
Звідки ця стратегія візьметься, якщо навіть хвізики заявляють, що забагато економістів, а їден відомий геолух узагальнив їхню мислю аж до "забагато людей із вищою освітою"? Осьо і є рівень стратегічного мислення, із якого от-от народиться розумна стратегія підтримки науки.
2007.11.29 | Shooter
Re: Хто би сумнівався?
Раціо пише:> Shooter пише:
> > Саме так. Держава повинна не заганяти, держава повинна ФОРМУВАТИ і ПІДТРИМУВАТИ державні пріоритети в науці.
>
> Ага, невиданням ліцензій на затребувану ринком освіту.
Ні, не так. Як - можу розповісти. Трохи.
> > якщо держава має вироблену розумну стратегію та фінансування науки,
>
> Звідки ця стратегія візьметься, якщо навіть хвізики заявляють, що забагато економістів
Є економісти і є економісти. Якщо ми про мальчиків-дєвочок, які після закінчення вузу використовують свої глибокі знання на записування товарів в графу "убил-прібил" - то це одне. І таких "економістів" сьогодні на Україні - таки пруд гати.
А от толкових "системних економістів", економістів-статистиків, етс. таки шукати доводиться в Прінстонах та LSE. Проте не думаю, що автори виступають проти саме таких економістів. А проти яких - див параграфом вище.
2007.11.29 | Раціо
Хай би Вони виступали за щось
Shooter пише:> > Ага, невиданням ліцензій на затребувану ринком освіту.
>
> Ні, не так. Як - можу розповісти. Трохи.
Краще Ви отим аффтарам розкажіть, і якось повертайте то в конструктивне русло
> записування товарів в графу "убил-прібил" - то це одне.
Ага, то ось де він - незреалізований потенціал для відродження української фізики?
> Проте не думаю, що автори виступають проти саме таких економістів.
Так, замість шукати ліків, виступають проти симптомів.
2007.11.30 | Shooter
Так виступають
Раціо пише:> Shooter пише:
> > записування товарів в графу "убил-прібил" - то це одне.
>
> Ага, то ось де він - незреалізований потенціал для відродження української фізики?
І там також. Бо з, скажімо, 150 студентів одного потоку "фізиками по духу" є (було. вже не є) десь з 10-20, "толковими" - десь з ще 30-50, а решта - рівень вчителя фізики сер.школи/технікуму, а невелика частина (як всюди і завжди) - просто балбеси.
В реаліях же ж потрібні всі, окрім балбесів. Зараз же, наскільки знаю, залишилися чи не виключно "фізики по духу", одна четвертина "толкових" (бо 3/4 собі без проблем находять суттєво краще оплачувані професії) , а решта - вчителі-балбеси. Причому, чисто балбесів явно більшає - конкурси вже менше 1,0. Бо значна (більша) частина "вчителів" пішла в "убіл-прібил" "економісти".
> > Проте не думаю, що автори виступають проти саме таких економістів.
>
> Так, замість шукати ліків, виступають проти симптомів.
2007.11.30 | Раціо
Дякую, що розказали, але я то все й сам бачив на власні очі
Shooter пише:> І там також. Бо з, скажімо, 150 студентів одного потоку "фізиками по духу" є (було. вже не є) десь з 10-20
То чи не краще, щоб був потік на 25 місць фізиків, і педучилище для вчителів?
> Бо значна (більша) частина "вчителів" пішла в "убіл-прібил" "економісти".
Ну то й що? Це гірше, ніж вони би йшли у хвізики, але фактичні знання мали на рівні убіл-прібіл? Краще щоб від безвиході ішли в школу - інакших способів урятувати школу немає?
>
Ні, я просто не люблю, коли розповідають про чудодійні властивості snake oil.
2007.11.30 | Shooter
Re: Дякую, що розказали, але я то все й сам бачив на власні очі
Раціо пише:> Shooter пише:
> > І там також. Бо з, скажімо, 150 студентів одного потоку "фізиками по духу" є (було. вже не є) десь з 10-20
>
> То чи не краще, щоб був потік на 25 місць фізиків, і педучилище для вчителів?
Ні. Навіть до певної міри щодо вчителів. І однозначно - щодо "толкових", які, доречі, були завжди головною тягловою силою, особливо прикладної науки. І в совку, і на Заході.
А як помруть окончатєльно всі прикладні науки в Україні (пацієнт і так вже на ладан дихає) - залишиться виключно "убіл-прібіл". Себто, гірший варіант країни третього світу.
> > Бо значна (більша) частина "вчителів" пішла в "убіл-прібил" "економісти".
>
> Ну то й що? Це гірше, ніж вони би йшли у хвізики, але фактичні знання мали на рівні убіл-прібіл? Краще щоб від безвиході ішли в школу - інакших способів урятувати школу немає?
Гірше. Бо в школах зараз банально бракує вчителів фізики.
Що через 10 років може привести до ситуації, коли в них просто відпаде потреба - всі до одного уйдут в "убіло-прібіло".
2007.11.30 | Раціо
Таки не можу зрозуміти
Shooter пише:> Раціо пише:
> > Shooter пише:
> > То чи не краще, щоб був потік на 25 місць фізиків, і педучилище для вчителів?
>
> Ні.
Отже, ситуація така: на фізфак іде все менше потенційних прикладників, бо для прикладників сьогодні тут немає перспектив. Вихід із ситуації: поприкривати альтернативи, щоб ці "втікачі" змушені були йти в на ладан дихаючу прикладнуху. Тобто, не всі зможуть утекти до Бельгії - от на їхньому горбі і виїдемо із ями третього світу. Десь так?
> > > Бо значна (більша) частина "вчителів" пішла в "убіл-прібил" "економісти".
> >
> > Ну то й що? Це гірше, ніж вони би йшли у хвізики, але фактичні знання мали на рівні убіл-прібіл? Краще щоб від безвиході ішли в школу - інакших способів урятувати школу немає?
>
> Гірше. Бо в школах зараз банально бракує вчителів фізики.
У мене абсолютно дика ідея - чисто в порядку брейнстормінґу. А чи не спробувати їм платити?
2007.11.30 | Shooter
Re: Таки не можу зрозуміти
Раціо пише:> Shooter пише:
> > Раціо пише:
> > > Shooter пише:
> > > То чи не краще, щоб був потік на 25 місць фізиків, і педучилище для вчителів?
> >
> > Ні.
>
> Отже, ситуація така: на фізфак іде все менше потенційних прикладників, бо для прикладників сьогодні тут немає перспектив.
Так. _Сьогодні_. В більшости прикладників. Без варіння з якими "в одному казані" завтра вже не буде нормальних вчителів фізики. Відповідно, не буде взагалі фізики, окрім окремих екзотів, які вже у 100% виападків будуть аплікувати правило "фізика-чумойдан-Захід".
> Вихід із ситуації: поприкривати альтернативи
Кантори по виробництву бумажок - так. Байдуже якого гатунку: просто "убіло-прібило" "економістів/юристів" в нас зараз - явно пєрєбор. Ну і на практиці подібні кантори у прикладних науках та інженірінг просто не відкривають.
> щоб ці "втікачі" змушені були йти в на ладан дихаючу прикладнуху. Тобто, не всі зможуть утекти до Бельгії - от на їхньому горбі і виїдемо із ями третього світу. Десь так?
Приблизно. Так як це зараз відбувається із "третіми країнами, які розвиваються". Де ланцюжок "фізика-чумойдан-Захід" доповнюється четвертою ланкою "додому". Через дві основні причини:
1) ріст економіки (рано чи пізно - це відбудеться і у нас. не виключаю, що скоріше рано, чим пізно)
2) сприяння державою розвитку прикладних наук
(N.B. Виглядає, "бельгійська сверблячка" - прямо заразна пошесть, всіх підряд косить
> > > > Бо значна (більша) частина "вчителів" пішла в "убіл-прібил" "економісти".
> > >
> > > Ну то й що? Це гірше, ніж вони би йшли у хвізики, але фактичні знання мали на рівні убіл-прібіл? Краще щоб від безвиході ішли в школу - інакших способів урятувати школу немає?
> >
> > Гірше. Бо в школах зараз банально бракує вчителів фізики.
>
> У мене абсолютно дика ідея - чисто в порядку брейнстормінґу. А чи не спробувати їм платити?
Перепрошую за таке ж брейнстормінгівське питання: з чого?
Тут би "жертви Ощадбанку" ублажіть, щоб від корита не турнули, - не до якихось там вчителів...
2007.11.30 | Раціо
Дякую, тепер нарешті розумію
Shooter пише:> Раціо пише:
> > Отже, ситуація така: на фізфак іде все менше потенційних прикладників, бо для прикладників сьогодні тут немає перспектив.
>
> Так. _Сьогодні_. В більшости прикладників. Без варіння з якими "в одному казані" завтра вже не буде нормальних вчителів фізики.
Ясно. Як завжди, комусь паложено своїми трупами героїчно заткнути наслідки тупості наших "стратегів". Ну і заградотряди тре організувати, шоб не дезертирували в нестратегічні галузі. А для натхнення Шутер їм буде про боно читати лекції із прєкрасного дальока про непримітивне розуміння ринку.
> Відповідно, не буде взагалі фізики, окрім окремих екзотів, які вже у 100% виападків будуть аплікувати правило "фізика-чумойдан-Захід".
Який жах! Ще, чого доброго, в Бельгію понаєхають. Бельгія не гумова.
> 1) ріст економіки (рано чи пізно - це відбудеться і у нас. не виключаю, що скоріше рано, чим пізно)
> 2) сприяння державою розвитку прикладних наук
Нє, ото усьо нам нінада. Наша проблема - що люди втікають туди, де можуть більше заробити. От із цим і треба боротися. Якщо не зможуть заробити, то й тікати не будуть. Он у Північній Кореї - жодних проблем із ядерною фізикою.
> > > Гірше. Бо в школах зараз банально бракує вчителів фізики.
> >
> > У мене абсолютно дика ідея - чисто в порядку брейнстормінґу. А чи не спробувати їм платити?
>
> Перепрошую за таке ж брейнстормінгівське питання: з чого? тут би жертви Ощадбанку ублажіть,
Ну то може хвізики могли би якось просувати цю просту думку, що підвищення платні вчителів є трохи нагальнішою проблемою, ніж вклади Ощадбанку? Але нє, краще поборотися із економістами.
2007.11.30 | Хвізик
Раціо, Ви мене іноді просто дивуєте.
Зокрема своєю здібністю повністю перекручувати слова співрозмовника2007.11.30 | Раціо
Я не перекручую, а підсилюю сигнал для зручности вивчення
Мене трошки жахає дечия цинічна готовність досягати високих стратегічних цілей за чужий рахунок, бо такий спосіб мислення - прямий шлях до голодоморів та гулагів. Тільки й усього. На простих совєцьких хвізиків воно не дивно - бітіє визначило їхнє сазнаніє. А от із Шутером є предмет для дискусії.2007.11.30 | Хвізик
Re: Я не перекручую, а підсилюю сигнал для зручности вивчення
Раціо пише:> Мене трошки жахає дечия цинічна готовність досягати високих стратегічних цілей за чужий рахунок, бо такий спосіб мислення - прямий шлях до голодоморів та гулагів. Тільки й усього.
Клас! Розвиток науки = розбудові ГУЛАГУу
> На простих совєцьких хвізиків воно не дивно - бітіє визначило їхнє сазнаніє. А от із Шутером є предмет для дискусії.
Дійсно. Пропонована Вами схема знищення укр народу за допомогою техногенних катастроф значно простіша і дешевша
2007.11.30 | Раціо
Розвиток науки по совєцьки = розбудові ГУЛАГУ
Ніяк інакше совєцька наука ніколи не розвивалася. І виглядає, що все дійде до самісінького дна, бо рятівники науки думають не як би залатати дірки в тонучих кораблях, а як би загнати тікаючих матросів назад у діряві кораблі - аргументуючи це цілком правильною тезою, що тільки відсталі країни не мають флоту.> Пропонована Вами схема знищення укр народу за допомогою техногенних катастроф значно простіша і дешевша
Канєшна. Український народ давно би вже геть згинув, якби попередні великі стратеги залізною рукою не загнали його в 1933-му у щасливе високотехнологічне майбутнє. Спитайте хоч би тутешнього Безробітного. Теж хвізик, здаєцця.
2007.11.30 | Хвізик
це лиш Ваша особиста думка
Раціо пише:> Ніяк інакше совєцька наука ніколи не розвивалася. І виглядає, що все дійде до самісінького дна, бо рятівники науки думають не як би залатати дірки в тонучих кораблях, а як би загнати тікаючих матросів назад у діряві кораблі - аргументуючи це цілком правильною тезою, що тільки відсталі країни не мають флоту.
та перестаньте. нема вже чого латати
>
> Канєшна. Український народ давно би вже геть згинув, якби попередні великі стратеги залізною рукою не загнали його в 1933-му у щасливе високотехнологічне майбутнє. Спитайте хоч би тутешнього Безробітного. Теж хвізик, здаєцця.
Здається, у вас якась особиста ненависть до працівників науки та освіти. Не інакше, у школі Вам вчителі оцінки погані ставили, а Ви нема щоб вчитися троха краще, злобу на всіх нас затаїли
2007.11.30 | Раціо
Так-так-так
Хвізик пише:> та перестаньте. нема вже чого латати
Ага, ясно: латати нема чого, єдине що лишається робити - втопити слідом побільше народу.
> Здається, у вас якась особиста ненависть до працівників науки та освіти.
Я вже Вам якось радив менше вживати єйо, роднєнькой, а то ще й не таке здасться.
2007.11.30 | Shooter
Не виглядає на те
Раціо пише:> Shooter пише:
> > Раціо пише:
> > > Отже, ситуація така: на фізфак іде все менше потенційних прикладників, бо для прикладників сьогодні тут немає перспектив.
> >
> > Так. _Сьогодні_. В більшости прикладників. Без варіння з якими "в одному казані" завтра вже не буде нормальних вчителів фізики.
>
> Ясно. Як завжди, комусь паложено своїми трупами героїчно заткнути наслідки тупості наших "стратегів".
Прально. На зло кондуторам-стратегам потрібно чим швидше добити залишки хоч якоїсь прикладної науки в Україні. Зачєм воно нам? Головне - щоб "юристів/економістів" хватало. Якби не вони - хто би графи "убил-прібил" заповнював?
>А для натхнення Шутер їм буде про боно читати лекції із прєкрасного дальока
Вже читаю - тільки зблизька. Намагаючись хоч якось допомогти не померти галузі, без якої вже в найближчому майбутньому в українських "університетах" буде можна вивчитися виключно або на "економіста", або на "юриста". Після чого більша половина "економістів" піде продавати на базар китайський хай-тек, а більша половина юристів - постовими ДАІ. Ото заживем! Ще краще як зараз - в Європі залишилося наперед себе ще лише Молдавію пропустити - і нарешті досягнемо омріяного дна прогресу!
> > Відповідно, не буде взагалі фізики, окрім окремих екзотів, які вже у 100% виападків будуть аплікувати правило "фізика-чумойдан-Захід".
>
> Який жах! Ще, чого доброго, в Бельгію понаєхають. Бельгія не гумова.
І дійсно - "економісти" набагато безпечніші з небаченим розмахом кар'єри "від вітчизняного станка на базарі до вітчизняного бутіка". Найталановитіших ж ще навчать Екселом користуватися на якій небудь викрутковій збірці Луї Вітона.
> > 1) ріст економіки (рано чи пізно - це відбудеться і у нас. не виключаю, що скоріше рано, чим пізно)
> > 2) сприяння державою розвитку прикладних наук
>
> Нє, ото усьо нам нінада. Наша проблема - що люди втікають туди, де можуть більше заробити. От із цим і треба боротися.
Айкідо чи самбо будете використовувати?
І про "боротьбу": навіть в нормальних країнах (скажімо, Європи) головну роль в успіщності еономіки грають не "лібералізм"/"соціалізм" економіки чи середній рівень зарплат, а банальне: який відсоток ГДП йде на РундД. Пропорційність в прямому сенсі пряма.
> > > > Гірше. Бо в школах зараз банально бракує вчителів фізики.
> > >
> > > У мене абсолютно дика ідея - чисто в порядку брейнстормінґу. А чи не спробувати їм платити?
> >
> > Перепрошую за таке ж брейнстормінгівське питання: з чого? тут би жертви Ощадбанку ублажіть,
>
> Ну то може хвізики могли би якось просувати цю просту думку, що підвищення платні вчителів є трохи нагальнішою проблемою, ніж вклади Ощадбанку? Але нє, краще поборотися із економістами.
Не з економістами, а з профанами науки та освіти взагалі як такої.
2007.11.30 | Раціо
Таки маєте правду: все ж не розумію
Shooter пише:> Раціо пише:
> > Ясно. Як завжди, комусь паложено своїми трупами героїчно заткнути наслідки тупості наших "стратегів".
>
> Прально. На зло кондуторам-стратегам потрібно чим швидше добити залишки хоч якоїсь прикладної науки в Україні.
Та ні, потрібно хоч якісь залишки залишків робити перспективними. Не мантрами про роль науки в світовому прогресі, а нудним і зовсім нефундаментальним менеджментом.
Наприклад, звільненням пари-трійки по чьотним акадєміків, і створенням натомість на світовому рівні оплачуваної позиції у перспективній темі. Наприклад, припиненням практики використання наукових негрів і запровадженням об'єктивних критеріїв оцінки наукових досягнень. Наприклад, перейманням світового досвіду трансферу технологій у індустрію.
Але чомусь у статті шановних хвізиків не йдеться про перетворення науки із совєцької на нормальну, а про збереження совєцької і заганяння туди нєсознатєльних. На думку Патона, в совєцкої науки нема проблем, проте проблемою хвізиків чомусь є гуманітарії, а не Патон. Мабуть тому, що Патон не гуманітарій - патос не той.
> а банальне: який відсоток ГДП йде на РундД. Пропорційність в прямому сенсі пряма.
То ясно. Неясно, як нам досягти, щоб пряма пропорційність була в нас. Адже в нас збільшення того відсотку дасть прямо пропорційне збільшення вартости авто і метражу хатинок задіяних функціонерів, і більше нічого. Всьо як колись: розказують, як має виглядати комунізм (Европа), але ніхто не каже, як його досягти.
2007.11.30 | Хвізик
здається, ми про різні статті говоримо
Раціо пише:> Але чомусь у статті шановних хвізиків не йдеться про перетворення науки із совєцької на нормальну, а про збереження совєцької і заганяння туди нєсознатєльних. На думку Патона, в совєцкої науки нема проблем, проте проблемою хвізиків чомусь є гуманітарії, а не Патон. Мабуть тому, що Патон не гуманітарій - патос не той.
2007.11.29 | сябр
Є ринок освіти і ринок фахівців
Як це не здасться Вам дивним, п. Раціо, це не те саме. Дійсно, всі хочуть вчитися на юристів та економістів, а ринок праці потребує інженерів. от і працюють економісти з вищою освітою операціоністами в банках. а інші гуманітарії -продавцями-консультантами. А скорочення економістів-юристів-то це тому, що псевдоуніверситети в орендованих приміщеннях . без бази і з викладачами-сумісниками можуть штампувати лише юристів-економістів і прочую гуманітарную шушваль-психологів-перекладачів-маркетологів-соціальнихпрацівників. Ви бачили, щоб Мухосранський філіал якого-небудь міжнарожного інституту бізнесу і права готував інженерів? Ні. Тому що потрібна навчальна база. а не лише пара перекладних підручників. От якщо позакривати оцю порнографію. баланс і відновиться. ніхто ж не пропонує закривати КНУ, Харківську юракадемію чи Києво-могилянку. смерть лірикам! Хай живуть фізики!2007.11.30 | Раціо
Мені не дивно: я писав, що вас таких всезнаючих хвізиків море
сябр пише:> Як це не здасться Вам дивним, п. Раціо, це не те саме.
Мені дивно, що Ви краще за мене знаєте, що мені дивно.
> Дійсно, всі хочуть вчитися на юристів та економістів, а ринок праці потребує інженерів.
Може це здасться Вам дивним, але якщо ринок когось потребує, то він їм платить.
>Ви бачили, щоб Мухосранський філіал якого-небудь міжнарожного інституту бізнесу і права готував інженерів? Ні.
Буде попит на інженерів - готуватимуть, аж гай шумітиме. У Штатах тих мухосранських інститутів - тисячі, і якось же Америка ще не вмерла.
> От якщо позакривати оцю порнографію. баланс і відновиться.
Не розкажете, що на Вашу думку є балансом, і яким чином він відновиться? Бо на думку Азарова, наприклад, у нас узагалі забагато людей із вищою освітою, а ринок потребує токарів і слюсарів. Я якось не вловлюю принципової різниці між його мисленням і Вашим.
2007.11.30 | stesin
О, я майже тими ж словами відповів, як і ви.
2007.11.30 | stesin
Якщо ринок дійсно потребує інженерів, спробуйте їм платити.
В ситуації коли навіть в межах одної компанії інженер гарантовано отримує меншу платню, ніж менеджер в підрозділах продажу - ваші слова про "ринок потребує" слід вважати або свідомою брехнею, або наслідком неінформованості (тобто вигадкою).Ринок - він такий, він ПЛАТИТЬ за те, чого дійсно потребує.
Доводилось чути про баланс попиту і пропозиції?
2007.11.30 | Раціо
Ну це вже було би занадто.
Така ідея є шокуючою навіть у деяких суттєво західніших ареалах:http://www2.maidan.org.ua/n/euro/1187680489
2007.11.30 | saha
Я знаю багата компаній де
вже нормальному інженеру платять в 2 рази більше чим менеджеру по продожам:).Але держава повинна планувати на перед і не робити гос-замовлення різної ху.. типу гуманітаріїв консультанітів в магазинах
А збільшувати гос замовлення на ті спеціальності які потрібні.
І тоді хоч буде якийсь вибір вчитися платно на економіста чи безкоштовно на інженера.
2007.11.30 | Shooter
Це примітивна уява про ринок
stesin пише:> Ринок - він такий, він ПЛАТИТЬ за те, чого дійсно потребує.
> Доводилось чути про баланс попиту і пропозиції?
В жодній нормальній державі (навіть в найліберальніших із нормальних - скажімо, в США) цей механізм не працює on its own. Якраз чи не головне завдання держави - регулювати Ринок (з великої букви) таким чином, щоб він залишався комлексним та здатним до sustainable development.
В сьогоднішньому світі це означає - державна підтримка RундD. Особливо в країнах, де індастрі (бізнес) ложила на цю область. "Зачєм нам радіо? ми сєбє рацію купім"(с) - слова одного вже небогого тернопільського бандюка, які непогано описують стиль сьогоднішнього економічного мисленння в Україні.
Інакше - роль навіть не "другого Китаю" (яким Україна по дефолту не може бути), а простого транспортного коридору. Зі всіма відповідними атрибутами.
2007.11.29 | Хвізик
Re: Дуже цікава стаття Литовченка та Стріхи (/)
> Цього літа сталася екстраординарна подія. Три факультети столичного Національного університету імені Тараса Шевченка — фізичний, радіофізичний і механікоматематичний — вперше за свою історію не змогли набрати планованої кількості студентів.Думаю, серед причин такого падіння кількості бажаючих вивчати природничі дисципліни, незважаючи на очевидність майбутньої потреби в інженерах є і такі:
і - низька якість середньої освіти, внаслідок чого сучасні випускники середніх шкіл просто панічно бояться природничих дисциплін, насичених математичними формулами та довгими логічними ланцюжками
іі - масовий виїзд науково-технічних працівників з України. Багато з них облаштувалися на Заході і позабирали з собою сім‘ї і дітей. отже, їхні діти навчатимуться інженерної справи в університетах інших країн.
ііі - талановита молодь, що проживає на Україні, змалку орієнтується на Захід, а західні університети залюбки приймають молодих талантів, ще й стипендії їм виписують.
іу - але найголовнішою вважаю той парадоксальний факт, що українська держава дійсно не цікавиться майбутньою долею української нації. Так, ніби у нас при владі стоять свідомі вороги народу, головною метою яких є остаточне знищення укр нації. Звідси і випливають всі ті фактори, що перераховані вище, та ті, що відзначили пп. Литовченко та Стріха
2007.11.29 | Сахаров
Re: Дуже цікава стаття Литовченка та Стріхи (/)
Гадаю, є ще одна причина. "Чистий" фізик - це фахівець, спрямований на дослідження, тобто, роботу у науково-дослідному інституті. Тих закладів небагато. І організація наукового процесу, коли всю науку роблять "наукові раби" - молодші наукові співробітники, а вчені ступені на їхніх роботах захищають наукові адміністратори, не сприяє популярності такої роботи.2007.11.30 | Хвізик
Re: Дуже цікава стаття Литовченка та Стріхи (/)
Сахаров пише:> Гадаю, є ще одна причина. "Чистий" фізик - це фахівець, спрямований на дослідження, тобто, роботу у науково-дослідному інституті. Тих закладів небагато.
правильно, бо старанно знищили все.
> І організація наукового процесу, коли всю науку роблять "наукові раби" - молодші наукові співробітники, а вчені ступені на їхніх роботах захищають наукові адміністратори, не сприяє популярності такої роботи.
так
2007.11.29 | Pavlo Z.
З проблемою згоден, з аргументацією - не скрізь.
Хвізик пише:> Безграмотні інженери — запорука подальших катастроф
Досить неоднозначно звучить.
> попри всі економічні розрахунки, в державі не можна запустити великої кількості нових атомних реакторів — з вельми елементарної причини, не пов’язаної навіть з проблемами безпеки, закупівлі чи захоронення ядерного палива. Адже наші обмежені водні ресурси просто не дозволять побудувати необхідну кількість гігантських ставківохолоджувачів. А без них турбіни не зможуть виробляти електроенергію — навіть якщо активна зона реактора й справно «грітиме» теплоносій у першому контурі.
"Гігантські ставки-охолоджувачі" - це релікт СССР, приклад тупого розтринькування теплоенергії (як і теплоцентралі у містах, градирні тощо). З початку 80-х років минулого століття (після першої енергетичної кризи) цих ставків, тим більше при атомних станціях, ніхто у світі (крім, можливо, Китаю та Індії) не проектує - гаряча вода пропускається через теплогенератори, де тепло трансформується в електроенергію, а охолоджена вода повертається назад, в початкову ланку замкнутого циклу.
2007.11.29 | sama
Паралельно це є на форумі Освіта
2007.11.30 | AK
Другий закон термодинаміки ще нікому обійти не вдалось
Без охолоджувача теплова машина працювати не буде.Інша справа, що замість ставків-охолоджувачів можна будувати сухі градирні, тоді водних ресурсів цілком вистачить.
2007.11.30 | cartes
Ну, Дуже цікава стаття, ну, дуже ..
15 років Патом цілувався з Кучмою, щоб акадечні генерали не втратили свого статусу, не дай Боже, реформи! А тепер забігали співати про важливість фізики.Нічого, панове, влаштовуйтесь у копм'ютерні фірми і заробляйте по 500 баксів замість втрачених грошей за лекції.
2007.11.30 | Хвізик
Re: Ну, Дуже цікава стаття, ну, дуже ..
cartes пише:> 15 років Патом цілувався з Кучмою, щоб акадечні генерали не втратили свого статусу, не дай Боже, реформи! А тепер забігали співати про важливість фізики.
ні Литовченко, ні Стріха з Q-чмом не цілувалися
а ті, котрі цілувалися, тим і без науки життя - малина
2007.11.30 | cartes
Але ж спостерігали? І що робили?
2007.11.30 | Хвізик
обоє протестували. Постійно протестували
2007.11.30 | Iryna_
Патон вважає, що у нас все чудово
і навіть проблеми відтоку мізків ніякої немаhttp://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&key=1196356159&first=1196376715&last=1195473920
2007.11.30 | stesin
Це точно! Дуже вірно сказано. Їх насправді не те цікавить...
Їх насправді не те цікавить, про що вони вголос говорять. Дєрібан циклопічного майнового і земельного статку Академії наук - ось де момент істини!І при чому тут наука і освіта?
2007.11.30 | Shooter
Залежить кого. Чи Ви впевнені в тому, що в НАНУ та університетах
...всі 100% персоналу - засранці?2007.11.30 | Горицвіт
Re: Дуже цікава стаття Литовченка та Стріхи (/)
(1) Статті бракує системності, особливо в конструктивній частині.(2) Анекдотичні фрази про засилля гуманітаріїв. Кого-кого, а гуманітаріїв в Україні "системно" майже зовсім нема.
2007.11.30 | Раціо
Отож
Горицвіт пише:> Кого-кого, а гуманітаріїв в Україні "системно" майже зовсім нема.
2007.11.30 | stesin
Добрий фізик би системно й чітко написав.
2007.11.30 | stesin
Двійко-трійко коментарів
Хвізик пише:> справді провідні в державі факультети фізикоматематичного профілю, студенти яких ще на старших курсах легко знаходять приробіток у 400—500 у. о. на місяць у різних комп’ютерних фірмах.
ОФІГЄННИЙ "аргумент". Просто офігєнний.
> Однак достатньої кількості охочих учитися на цих факультетах так і не знайшлося. В чому ж причина?
...
> Отже, працювати в фізиці зараз анітрохи не менш цікаво, аніж півстоліття тому.
Причина в тому, що - насправді - НЕцікаво.
> Факт залишається фактом: цього року молоді українці масово здавали документи у ВНЗ економічного й правового профілю. Очевидно, що сьогодні ці спеціальності престижніші й дають шанс більшого (й швидшого) заробітку. Але очевидно й інше: якщо ця тенденція триватиме, вже за кілька років ми матимемо великий надлишок менеджерів, правників і дизайнерів — і водночас катастрофічну нестачу кваліфікованих інженерів (про науковців навіть не говоримо).
Яка ж здібна людина заради "касмічєскіх кораблєй бараздящіх прастори бальшого тіятра" піде вчитись за фахом, за яким якщо й працюватиме - то буде відчувати себе соціальним парією поміж власних однокласників?
Працювати в НАНУ? Там грошей нема й не буде, а що буде, то мастодонти подєрибанять.
Панове академіки сумують, що через 5 років не прийде молоде покоління наукових негрів, щоби за копійки горбатитись на науковий авторитет мастодонта?
Не прийде, панове. Ваші шаманські заклинання є марні. Дурних нема.
> Безграмотні інженери — запорука подальших катастроф
Університет випускає не інженерів, а науковців, викладачів та майбутніх офіцерів. Інженерів випускають політехніки (Київ, Львів тощо), інші технічні ВНЗ.
Власне кажучи, демагогія це все.
2007.11.30 | blueandwhite
дикість і ще раз дикість, та нещирість
дозволяючи відкривати черговий «університет права, лінгвістики, менеджменту й перукарства»Справа не в цьому. Нех і таке буде. Справа у абсолютній, тотальній корупції яка охопила систему освіти, зневагу до любові до знань, "вирішення будь-яких питань" і замилювання всього цього непотрібною демагогією, чи потрібні тести, чи ні, чи у нас щось краще, чи ні, ніж десь.
КНУ -- 1467 у світі
Інші ще гірше.
Нестача грошей? Та ні. Університетська номенклатура вільно набирає десятки мільйонів доларів легально та нелегально, розтринькують гроши держпрограм. У цій системі панує тотальний феодалізм, а рівень викладання переважно впав до рівня "єпархіяльної школи" першої четвертини 20 ст.
До речі цей світовий рейтинг не орієнтується на розмір бюджетів та кампусів.
Кремень займався демагогією та корупцією, а Ніколаєнко -- якось по дитячому підійшов до питань освіти, мовляв, уся проблема у тих "приватних" вузах. Мабуть, українським чиновникам та політикам вже невистачає інтелектуального рівня, щоб навіть зформулювати проблеми які стоять перед освітою, вже не кажучи про науку.
Нинішню систему, яка вже і 5% від радянської не тягне, і на 25% російської, і на 1% від американської та євпропейської, можна тільки знищити, ніякі реформи їй уже не допоможуть. Це збіговисько корупціонерів та дебілів із залишками уявлень про знання, які давала колись вища освіта.
І не соромно: (з перших НЕХАЙ НАВІТЬ 500 світових -- представники посткомівських країн):
111 CHARLES UNIVERSITY CZ
150 LOMONOSOV MOSCOW STATE UNIVERSITY RUS
183 MASARYK UNIVERSITY CZ
215 CZECH TECHNICAL UNIVERSITY CZ
288 EOTVOS LORAND UNIVERSITY HUN
318 UNIVERSITY OF LJUBLJANA SLO
397 TARTU UNIVERSITY EST
401 UNIVERSITY OF TECHNOLOGY BRNO
424 UNIVERSITY OF BELGRADE SER
429 UNIVERSITY OF SZEGED HUN
439 WARSAW UNIVERSITY OF TECHNOLOGY PL
465 AGH UNIVERSITY OF SCIENCE & TECHNOLOGY PL
500 JAGIELLONIAN UNIVERSITY PL
А китайських -- декілька, два бразильских -- на досить високих позиціях...у першій та другій сотні
Про гуманітаріїв -- тупий кпин, до речі, бо світом управляли та управлятимуть саме вони і завжди:) Створюючи умови для існування технарів, звичайно. Але смішно казати про якихось гуманітаріїв в українській владі чи владній "тусівці". Ці люди мають навіть слабке уявлення про інтелектуалізм. За дуже поодиноким виключенням.
2007.11.30 | Shooter
прибріхування також
і чому я не дивуюсь?blueandwhite пише:
> КНУ -- 1467 у світі
>
> До речі цей світовий рейтинг не орієнтується на розмір бюджетів та кампусів.
Цей світовий рейтинг орієнтується на visibility в інтернеті.
> І не соромно: (з перших НЕХАЙ НАВІТЬ 500 світових -- представники посткомівських країн):
> 111 CHARLES UNIVERSITY CZ
> 150 LOMONOSOV MOSCOW STATE UNIVERSITY RUS
> 183 MASARYK UNIVERSITY CZ
> 215 CZECH TECHNICAL UNIVERSITY CZ
> 288 EOTVOS LORAND UNIVERSITY HUN
> 318 UNIVERSITY OF LJUBLJANA SLO
> 397 TARTU UNIVERSITY EST
> 401 UNIVERSITY OF TECHNOLOGY BRNO
> 424 UNIVERSITY OF BELGRADE SER
> 429 UNIVERSITY OF SZEGED HUN
> 439 WARSAW UNIVERSITY OF TECHNOLOGY PL
> 465 AGH UNIVERSITY OF SCIENCE & TECHNOLOGY PL
> 500 JAGIELLONIAN UNIVERSITY PL
Дійсно соромно: до чого совіцький сіціалізм колись цілком розвинуті країни світу довів. Скажімо, Чехія (Чехословаччина) між війнами входила в 10 технічнно найрозвинутіших країн і в часи "великої депресії" позичала кошти США. Вистачило 30 років "свєтлого будущєго" - і країна (як і решта представників системи) опинилися у глибокій (відносній щодо Західного світу) задниці.
2007.12.01 | blueandwhite
то й не прибріхуйте
Досить збалансована система критеріїв:http://www.webometrics.info/about_rank.html
А щодо розігнаної Чехії, то жаліться Вашим союзникам-німцям.