СБУ нанесло серозний удар по ворожій пропаганді
12/06/2007 | Taraslt
СБУ нанесло серозний удар по ворожій пропаганді, підтримавши документально правду про ОУН-УПА.
Сьогоднішня Україна, в часі затяжного періоду становлення власне української державності, беззаперечно відчуває необхідність відновлення історичної правди. Внаслідок стихійності боротьби "за", це проявляється інколи там, де не сподівались. Ось і оновлене СБУ вирішило відкрити трохи архівного спадку часів НКВД-ешних воєн з ОУН-УПА.
Оприлюднення Службою Безпеки України частини документів з архівів радянського КГБ, що вже роки безнадійно вимагалось, дає надію сподіватись на спад політичного проросійського впливу і агентури ФСБ на цю державну структуру. Матеріали, засвідчили, що чекісти масово переодягались в бандерівців, вивчаючи мову і говірку, і діючи нібито від імені ОУН-УПА, робили все, щоб дискредитувати національно-визвольний рух, направлений проти московсько-більшовицької окупації. Це аж ніяк не є незнайомою правдою, а лиш її підтвердженням , подібно, як це і у випадку попередньо розсекречених СБУ документів про Голодомор 1932-1933 рр. Найбільшої втрати такий факт розсекречення завдав по позиціями антиукраїнської пропаганди, направленої проти ОУН-УПА. Російськовислужливі крикуни, після оприлюднення документів, змушені були заткнутись на деякий час, і йти додумувати нові способи агітації проти "нехорошого" національно-визвольного руху.
Нарешті СБУ вирішило припинити мовчазно покривати злочини НКВД, підтвердження яким є у них в архівах. З відновленням Незалежності України, потреба в розкритті засекреченої інформації через злочинний її характер постала одразу ж. Але залишковий з СССР вплив проросійських сил, зав'язаний на сучасній політиці РФ, разом з боягузтвом української влади перед констатацією правди неприємної для імперського іміджу Росії, не дозволяв це робити. Проте потребу в новодержавному українському погляді на моменти нашої історії, які через залишкову силу радянсько-російської пропаганди і сучасні намагання РФ втримати Україну в підросійському статусі, час не знівелював і такі питання, як ОУН-УПА, стоять гостро. Марні намагання "споживачів" відсторонитись від цього, і з забутою душею дружити з послідовниками катів, не здійснюються. Боротьба за відстоювання національної гордості і правдолюбство йде повсякчас, не зважаючи на переважаючу силу протягування російського погляду на Україну перемішаного з безоб'єктивною агітацією. Серед молодого покоління процес національно-державного освідомлення повільно, але відбувається, крокуючи попри все впевнено і відверто. Що ж до вихованців радянської школи, то їх лінь відмовлятись від брехні всього їхнього життя і переконаність в потребі дружити з Росією зрозуміла, але не прийнятна для загальнодержавної позиції. В шкідливості ж здійснення політики останніх, нас переконує вся історія стосунків з російськими імперіями, включаючи і теперішні.
В чому сила оприлюднення частини документів про псевдобандерівську діяльність чекістів?
Звісно в правді, і ще більше в її дії.
Почавшись несподівано, з заяви голови СБУ Наливайченка в роковини Голодомору, де було анонсовано пред'явлення розсекречених документів про те, як "загони чекістів під видом ОУН-УПА лютували, грабували, вбивали і ґвалтували жінок на Західній Україні з метою дискредитації УПА", завершилось оприлюдненням відповідних засвідчуючих це документів. Новина бистро прокотилась по інформаційному просторі, але спрямування останнього на міжусобну політику не дало повніших відомостей, коли був шанс і потреба в них.
Причому деякі особливості подачі повідомлення про "переодягнених чекістів", залишили неприємне відчуття і усвідомлення наскільки Київ далекий від реалій Західної України як тодішніх так і теперішніх. Журналісти навчившись бути "дурнішими" за політиків, щоб останні до них приходили, взявшись як завжди для цього видавати об'єктивність за відсутність будь-якого розуміння навколишнього світу, відзначались примітивними питаннями. Щось схоже на таке: "чи справді земля кругла, а то тут нам одні доводять, що так розрахунки математичні і фізичні показують, але ви стверджуєте, що ось ніхто ж не скочується і горизонт наче рівний, де ж правда? Зрозуміло, що так легше їм працювати, бо не треба знати ні фізики, ні математики, а лиш вдавати "об'єктивність"…
Крім цього, на прикладі подачі інформації про оприлюднення підтверджуючих давно відому підлоту НКВД документів з їх же архівів, стало цілком очевидним з яким скептицизмом відносились до позиції західних українців в питанні ОУН-УПА всі оті "патріоти". Перше, що їх видало,-це здивування, наче раніше до цього ніхто їм не розповідав про псевдобоївки УПА складені з чекістів, або ж про це говорив хтось чужий, а ось тепер мов "справді стало відомо…" Також, будучи не здатними одразу ж сприйняти цю інформацію, чіпляючись за будь-що, здійснювались спроби звести оприлюднення документів про таке "переодягання" до свідчення, наче про вивідуючий маскарад, змазуючи масові тяжкі злочини проти неозброєних людей. Які не тільки по великому рахунку були невинними, підтримуючи свою українську армію УПА, а й навіть за формальним законами проклятого СССР. Та в НКВД, як і в таємно-явній лінії більшовицько-російської партії, діяли свої ознаки вини: українець-значить співчуваючий і проти Кремля, західний українець-значить посібник ОУН-УПА. Тому й говорити про якусь там мораль в НКВД і через те мати сумніви-це брехати самому собі.
Безсумнівно було б менше такої боязні правди про Українських Повстанців, якби знали, що:
улюбленим способом спочатку діяльності боївок псевдоупа було спалювати заживо всю сім'ю закривши в хаті. Такий спосіб дискредитації полюбився, бо не лишав свідків обличчь катів, а лиш очі сусідів, які бачили форму і чули українську мову з відповідними "вигуками". Але здійснювання підривної діяльності національно-визвольного руху таким чином, через поширеність ОУН-УПА в народних масах, і виявлення за короткий період, що це агентурна провокація, переставало з часом спрацьовувати. Проколюючись десь, такі проявлені псевдоупа переходили до діяльності і вербування стрибків. Коли останні, будучи переважно з місцевих і бажаючи вислужитись, водили НКВД-истів і мстились людям за їх допомогу ОУН і УПА. Та все ж залишалась доля "вини" в очах родичів постраждалих і на повстанцях, мовляв не було б їх, то не було б і НКВД з псевдоупа. Але з часом розум таки брав гору над емоціями, ще й коли нікуди КГБ не зникло… То й понині Українські Повстанці в людській пошані на Західній Україні;
проваливши в значній мірі компанію по дискредитації ОУН і УПА перед населенням Західної України, відігрались сповна на підриві ідеї національно-визвольного руху в очах решти України, в наслідку і у всього СССР. Задля цього активно підмальовувався образ жорсткої ОУН СБ. Та неминуча кара смерті, застосовувана Службою Безпеки ОУН до сексотів і зрадників, знаходила негласне розуміння через констатацію понівечених доль тих, кого запроданці здавали в лапи "ласкового" НКВД. Тому щоб показати "бандитизм" націоналістів, більшість створених загонів чекістів, які діяли під видом бандерівців, всю злість і садизм направляли проти присланих з інших регіонів України людей різних не ворожих ОУН професій. Так, за доносом чи з підозрою на співчуття українській справі, гинули нібито від рук УПА вчителі, лікарі, інші люди, які не мали відношення до війни ОУН проти радянської-російської влади і її опори НКВД. Та останні зробили з них жертв цієї війни…
Це і є те, що де прямо, а де непрямо підтверджуються словами голови СБУ і оприлюдненими цим відомством документами.
Як вплинуло на противників і недовірців ОУН-УПА пред'явлення ще одного доказу, який підтверджує культивовану брехливість звинувачень проти Українських Повстанців?
Найперша більша користь факту оприлюднення факту злочинної діяльності чекістів під видом бандерівців знаходиться в змушенні задуматись над нерозв'язаними питаннями щодо Українських Повстанців. Другим важливим здобутком цієї події є пришвидшення процесу зайняття належного місця в нашій історії національно-визвольного руху після Першої Світової і аж до часів Незалежності на рівні загальнодержавного погляду. Не останню тут роль відіграє можливість посилатись на оприлюдненість, а значить на загальну відомість, та підтверджуючу фактичність документів про злочини чекістських загонів псевдоупа.
СБУ, здійснивши це розсекречення, піймало в пастку радянсько-російську пропаганду. Адже остання в інформаційній війні проти ОУН-УПА базувалась спочатку на нібито бандитизмі націоналістів, і вже потім клеїли ярлик німецьких посібників. Така логіка вибудованої пропагандивної машини мала досить таки потужний дискредитуючий зміст. Адже "бандитизм" націоналістів створював умови не сприйняття руху ОУН-УПА як вияву українського народу до спротиву. І тоді вже в посібниках в німців ніяка частина українського народу не опинялась, надаючи перевагу не СССР. Таким чином усувалось заперечення своєї ж пропаганди про нібито бажання всього українського народу жити тільки в СССР, дискредитацією національного-визвольного руху з приписуванням йому фашистського пособництва.
Ще одною перемогою саме такого розсекречення є підрив сучасних агентурних впливів в націоналістичних організаціях. Тобто ще більше нівелюються намагання виставити чекістський садизм псевдоупа за необхідні і прийнятні міри задля досягнення цілі Незалежної України. І так, їх робота по нацизації націоналізму, задля зручнішого застосування проросійської пропаганди, мовляв он вони які виховуються, стала не тільки більш явно шкідливою, а й позбулась частини основування таких позицій.
Крім цього, тепер же можна з відвертою насмішкою запитувати в поборників українських націоналістів: "Ну як, поставили вам комуністи, послідовники тих, що санкціонували НКВД мордувати ваших рідних, пам'ятник нібито жертвам ОУН-УПА? І чи скоро до вас дійде, що ставите такий пам'ятник жертвам загонів чекістів псевдоупа? Та чи не здається, що вас просто використовували для своїх цілей? І ви не тільки протиставлялись українській ідеї, а й працювали таким чином на майбутнє, де ваші діти могли знову стати жертвами чужої оманливої політичної гри?"
Звісно багато чи навіть більшість з противників ОУН-УПА не зачепить це чергове підтвердження брехні більшовицько-московської пропаганди. Бо скільки б доказів на користь чесності і правильності Самостійницької діяльності Українських Партизан не наводилось, то не проникнувшись патріотичними почуттями до Держави Україна, не знайдеться й ніякого бажання до розуміння історії здобуття нею державності. А зваживши на наслідки протравлення свідомості пропагандою за часів СССР, і на сьогоднішні умови в країні, створені "вихідцями" з Союзу, то виявиться, що основне і тверде неприйняття і УПА, і Січових Стільців, і Мазепи базується на переконаності в шкідливості національно-визвольних рухів взагалі. І всі вишукування негативних ознак в них є ніщо інше, як спосіб виправдання їх неприйнятності, водночас користуючись можливостями і вдаючи патріотів Держави, яка була метою для бійців за національне визволення в різні часи.
Тому навряд чи можна сподіватись на просвітлення умів тільки однією якоюсь дією, як наприклад подання документальних свідчень з архівів КГБ про злочини чекістів під видом бандерівців з метою дискредитації УПА. Ґрунтовані на російсько-імперському погляді на світ люди з часом старатимуться забути і вдавати, що такого наче не було, як це робиться з іншими доказами, які свідчили про теж і навіть про більше. Але, без сумніву, наступників у них значно поменшає, не кажучи вже про скептичні погляди на їх неукраїнські позиції.
Та все ж справа зроблена Службою Безпеки України є доброю і заслуговуючою подяки. І байдуже, що це стало можливим лиш при певному моменті боротьби міжусобних політиканів, а голову СБУ разом з іншими сміливцями на шляху заспокоєння совісті назначили відволікати увагу. Бо краще таки починати взнавати правду, а те від чого нам очі пробують замилити, ще себе покаже, якщо таке є, та й вплинути то нема ніякої змоги на "еліту". То хай по більше таких методів відволікання використовують для боротьби міжусобного політиканства-і буде тоді більше з цього користі та менше позору на світ.
Як пробують відмахнутись від факту оприлюднення документальних свідчень про чекістські загони псевдоупа з метою зменшити дієвість цієї інформації?
Противники ОУН-УПА не загаялись спробувати применшити хоч якось тяжкість звинувачення в адрес НКВД, і взагалі по-своєму інтерпретувати новоявлені матеріали. Зокрема йдеться про те, що начебто оприлюдненні документи є частинкою з багатьох, а тому можуть бути напівправдою. Та це твердження є невірним, бо документальні свідчення були підтвердженням вже відомої правди про способи боротьби НКВД проти ОУН-УПА. А версія про напівправду була б допустимою, якщо цими документами відкривалось щось нове, досі невідоме. Тому це лише спроба вигородити колишні позиції противників українського національно-визвольного руху.
Зовсім ж по-комуністичному є намагання дістати Українських Повстанців при тонучому НКВД і по-дурному виправдати останніх, стверджуючи що ніби ОУН-УПА теж "переодягалась" під червонопогонників. Тут розрахунок на наївність і на підготовлений пропагандою грунт для таких звинувачень. Але розглянувши це звинувачення детальніше, досить легко стає зрозумілим вся його брехливість. Найосновнішим запереченням переодягання в чекістів з діяльністю направленою на дискредитацію радянської влади є те, що московсько-більшовицьке ярмо не потребувало ніяких додаткових аргументів проти нього. Особливо це актуально для українського народу, що пережив більшовицько-московську навалу в 1918-1920 рр., голодомори, репресії, катівні НКВД, масові виселення в Сибіра. Крім того підготовка "переодягнених" бандерівців вимагала б великих затрат часу і ресурсів, яких у лісових братів не було. Також в разі провалу такого загону "червонопогонників", коли вони наче намагались говорити по-російськи, коштувало б підтримки населення, що було життєвонеобхідним для Українських Повстанців. Тому це ніщо інше, як спроба перекинути кров і грабунок не прихованих НКВД-ешників і розгульних банд сформованих з наглих червоноармійців на ОУН-УПА, коли останні не дозволяли дисципліною до такої підлоти опускатись.
Правда йде і зупину їй нема.
Оригінал статті http://narodna.pravda.com.ua/politics/47581e3b6ece3/
Сьогоднішня Україна, в часі затяжного періоду становлення власне української державності, беззаперечно відчуває необхідність відновлення історичної правди. Внаслідок стихійності боротьби "за", це проявляється інколи там, де не сподівались. Ось і оновлене СБУ вирішило відкрити трохи архівного спадку часів НКВД-ешних воєн з ОУН-УПА.
Оприлюднення Службою Безпеки України частини документів з архівів радянського КГБ, що вже роки безнадійно вимагалось, дає надію сподіватись на спад політичного проросійського впливу і агентури ФСБ на цю державну структуру. Матеріали, засвідчили, що чекісти масово переодягались в бандерівців, вивчаючи мову і говірку, і діючи нібито від імені ОУН-УПА, робили все, щоб дискредитувати національно-визвольний рух, направлений проти московсько-більшовицької окупації. Це аж ніяк не є незнайомою правдою, а лиш її підтвердженням , подібно, як це і у випадку попередньо розсекречених СБУ документів про Голодомор 1932-1933 рр. Найбільшої втрати такий факт розсекречення завдав по позиціями антиукраїнської пропаганди, направленої проти ОУН-УПА. Російськовислужливі крикуни, після оприлюднення документів, змушені були заткнутись на деякий час, і йти додумувати нові способи агітації проти "нехорошого" національно-визвольного руху.
Нарешті СБУ вирішило припинити мовчазно покривати злочини НКВД, підтвердження яким є у них в архівах. З відновленням Незалежності України, потреба в розкритті засекреченої інформації через злочинний її характер постала одразу ж. Але залишковий з СССР вплив проросійських сил, зав'язаний на сучасній політиці РФ, разом з боягузтвом української влади перед констатацією правди неприємної для імперського іміджу Росії, не дозволяв це робити. Проте потребу в новодержавному українському погляді на моменти нашої історії, які через залишкову силу радянсько-російської пропаганди і сучасні намагання РФ втримати Україну в підросійському статусі, час не знівелював і такі питання, як ОУН-УПА, стоять гостро. Марні намагання "споживачів" відсторонитись від цього, і з забутою душею дружити з послідовниками катів, не здійснюються. Боротьба за відстоювання національної гордості і правдолюбство йде повсякчас, не зважаючи на переважаючу силу протягування російського погляду на Україну перемішаного з безоб'єктивною агітацією. Серед молодого покоління процес національно-державного освідомлення повільно, але відбувається, крокуючи попри все впевнено і відверто. Що ж до вихованців радянської школи, то їх лінь відмовлятись від брехні всього їхнього життя і переконаність в потребі дружити з Росією зрозуміла, але не прийнятна для загальнодержавної позиції. В шкідливості ж здійснення політики останніх, нас переконує вся історія стосунків з російськими імперіями, включаючи і теперішні.
В чому сила оприлюднення частини документів про псевдобандерівську діяльність чекістів?
Звісно в правді, і ще більше в її дії.
Почавшись несподівано, з заяви голови СБУ Наливайченка в роковини Голодомору, де було анонсовано пред'явлення розсекречених документів про те, як "загони чекістів під видом ОУН-УПА лютували, грабували, вбивали і ґвалтували жінок на Західній Україні з метою дискредитації УПА", завершилось оприлюдненням відповідних засвідчуючих це документів. Новина бистро прокотилась по інформаційному просторі, але спрямування останнього на міжусобну політику не дало повніших відомостей, коли був шанс і потреба в них.
Причому деякі особливості подачі повідомлення про "переодягнених чекістів", залишили неприємне відчуття і усвідомлення наскільки Київ далекий від реалій Західної України як тодішніх так і теперішніх. Журналісти навчившись бути "дурнішими" за політиків, щоб останні до них приходили, взявшись як завжди для цього видавати об'єктивність за відсутність будь-якого розуміння навколишнього світу, відзначались примітивними питаннями. Щось схоже на таке: "чи справді земля кругла, а то тут нам одні доводять, що так розрахунки математичні і фізичні показують, але ви стверджуєте, що ось ніхто ж не скочується і горизонт наче рівний, де ж правда? Зрозуміло, що так легше їм працювати, бо не треба знати ні фізики, ні математики, а лиш вдавати "об'єктивність"…
Крім цього, на прикладі подачі інформації про оприлюднення підтверджуючих давно відому підлоту НКВД документів з їх же архівів, стало цілком очевидним з яким скептицизмом відносились до позиції західних українців в питанні ОУН-УПА всі оті "патріоти". Перше, що їх видало,-це здивування, наче раніше до цього ніхто їм не розповідав про псевдобоївки УПА складені з чекістів, або ж про це говорив хтось чужий, а ось тепер мов "справді стало відомо…" Також, будучи не здатними одразу ж сприйняти цю інформацію, чіпляючись за будь-що, здійснювались спроби звести оприлюднення документів про таке "переодягання" до свідчення, наче про вивідуючий маскарад, змазуючи масові тяжкі злочини проти неозброєних людей. Які не тільки по великому рахунку були невинними, підтримуючи свою українську армію УПА, а й навіть за формальним законами проклятого СССР. Та в НКВД, як і в таємно-явній лінії більшовицько-російської партії, діяли свої ознаки вини: українець-значить співчуваючий і проти Кремля, західний українець-значить посібник ОУН-УПА. Тому й говорити про якусь там мораль в НКВД і через те мати сумніви-це брехати самому собі.
Безсумнівно було б менше такої боязні правди про Українських Повстанців, якби знали, що:
улюбленим способом спочатку діяльності боївок псевдоупа було спалювати заживо всю сім'ю закривши в хаті. Такий спосіб дискредитації полюбився, бо не лишав свідків обличчь катів, а лиш очі сусідів, які бачили форму і чули українську мову з відповідними "вигуками". Але здійснювання підривної діяльності національно-визвольного руху таким чином, через поширеність ОУН-УПА в народних масах, і виявлення за короткий період, що це агентурна провокація, переставало з часом спрацьовувати. Проколюючись десь, такі проявлені псевдоупа переходили до діяльності і вербування стрибків. Коли останні, будучи переважно з місцевих і бажаючи вислужитись, водили НКВД-истів і мстились людям за їх допомогу ОУН і УПА. Та все ж залишалась доля "вини" в очах родичів постраждалих і на повстанцях, мовляв не було б їх, то не було б і НКВД з псевдоупа. Але з часом розум таки брав гору над емоціями, ще й коли нікуди КГБ не зникло… То й понині Українські Повстанці в людській пошані на Західній Україні;
проваливши в значній мірі компанію по дискредитації ОУН і УПА перед населенням Західної України, відігрались сповна на підриві ідеї національно-визвольного руху в очах решти України, в наслідку і у всього СССР. Задля цього активно підмальовувався образ жорсткої ОУН СБ. Та неминуча кара смерті, застосовувана Службою Безпеки ОУН до сексотів і зрадників, знаходила негласне розуміння через констатацію понівечених доль тих, кого запроданці здавали в лапи "ласкового" НКВД. Тому щоб показати "бандитизм" націоналістів, більшість створених загонів чекістів, які діяли під видом бандерівців, всю злість і садизм направляли проти присланих з інших регіонів України людей різних не ворожих ОУН професій. Так, за доносом чи з підозрою на співчуття українській справі, гинули нібито від рук УПА вчителі, лікарі, інші люди, які не мали відношення до війни ОУН проти радянської-російської влади і її опори НКВД. Та останні зробили з них жертв цієї війни…
Це і є те, що де прямо, а де непрямо підтверджуються словами голови СБУ і оприлюдненими цим відомством документами.
Як вплинуло на противників і недовірців ОУН-УПА пред'явлення ще одного доказу, який підтверджує культивовану брехливість звинувачень проти Українських Повстанців?
Найперша більша користь факту оприлюднення факту злочинної діяльності чекістів під видом бандерівців знаходиться в змушенні задуматись над нерозв'язаними питаннями щодо Українських Повстанців. Другим важливим здобутком цієї події є пришвидшення процесу зайняття належного місця в нашій історії національно-визвольного руху після Першої Світової і аж до часів Незалежності на рівні загальнодержавного погляду. Не останню тут роль відіграє можливість посилатись на оприлюдненість, а значить на загальну відомість, та підтверджуючу фактичність документів про злочини чекістських загонів псевдоупа.
СБУ, здійснивши це розсекречення, піймало в пастку радянсько-російську пропаганду. Адже остання в інформаційній війні проти ОУН-УПА базувалась спочатку на нібито бандитизмі націоналістів, і вже потім клеїли ярлик німецьких посібників. Така логіка вибудованої пропагандивної машини мала досить таки потужний дискредитуючий зміст. Адже "бандитизм" націоналістів створював умови не сприйняття руху ОУН-УПА як вияву українського народу до спротиву. І тоді вже в посібниках в німців ніяка частина українського народу не опинялась, надаючи перевагу не СССР. Таким чином усувалось заперечення своєї ж пропаганди про нібито бажання всього українського народу жити тільки в СССР, дискредитацією національного-визвольного руху з приписуванням йому фашистського пособництва.
Ще одною перемогою саме такого розсекречення є підрив сучасних агентурних впливів в націоналістичних організаціях. Тобто ще більше нівелюються намагання виставити чекістський садизм псевдоупа за необхідні і прийнятні міри задля досягнення цілі Незалежної України. І так, їх робота по нацизації націоналізму, задля зручнішого застосування проросійської пропаганди, мовляв он вони які виховуються, стала не тільки більш явно шкідливою, а й позбулась частини основування таких позицій.
Крім цього, тепер же можна з відвертою насмішкою запитувати в поборників українських націоналістів: "Ну як, поставили вам комуністи, послідовники тих, що санкціонували НКВД мордувати ваших рідних, пам'ятник нібито жертвам ОУН-УПА? І чи скоро до вас дійде, що ставите такий пам'ятник жертвам загонів чекістів псевдоупа? Та чи не здається, що вас просто використовували для своїх цілей? І ви не тільки протиставлялись українській ідеї, а й працювали таким чином на майбутнє, де ваші діти могли знову стати жертвами чужої оманливої політичної гри?"
Звісно багато чи навіть більшість з противників ОУН-УПА не зачепить це чергове підтвердження брехні більшовицько-московської пропаганди. Бо скільки б доказів на користь чесності і правильності Самостійницької діяльності Українських Партизан не наводилось, то не проникнувшись патріотичними почуттями до Держави Україна, не знайдеться й ніякого бажання до розуміння історії здобуття нею державності. А зваживши на наслідки протравлення свідомості пропагандою за часів СССР, і на сьогоднішні умови в країні, створені "вихідцями" з Союзу, то виявиться, що основне і тверде неприйняття і УПА, і Січових Стільців, і Мазепи базується на переконаності в шкідливості національно-визвольних рухів взагалі. І всі вишукування негативних ознак в них є ніщо інше, як спосіб виправдання їх неприйнятності, водночас користуючись можливостями і вдаючи патріотів Держави, яка була метою для бійців за національне визволення в різні часи.
Тому навряд чи можна сподіватись на просвітлення умів тільки однією якоюсь дією, як наприклад подання документальних свідчень з архівів КГБ про злочини чекістів під видом бандерівців з метою дискредитації УПА. Ґрунтовані на російсько-імперському погляді на світ люди з часом старатимуться забути і вдавати, що такого наче не було, як це робиться з іншими доказами, які свідчили про теж і навіть про більше. Але, без сумніву, наступників у них значно поменшає, не кажучи вже про скептичні погляди на їх неукраїнські позиції.
Та все ж справа зроблена Службою Безпеки України є доброю і заслуговуючою подяки. І байдуже, що це стало можливим лиш при певному моменті боротьби міжусобних політиканів, а голову СБУ разом з іншими сміливцями на шляху заспокоєння совісті назначили відволікати увагу. Бо краще таки починати взнавати правду, а те від чого нам очі пробують замилити, ще себе покаже, якщо таке є, та й вплинути то нема ніякої змоги на "еліту". То хай по більше таких методів відволікання використовують для боротьби міжусобного політиканства-і буде тоді більше з цього користі та менше позору на світ.
Як пробують відмахнутись від факту оприлюднення документальних свідчень про чекістські загони псевдоупа з метою зменшити дієвість цієї інформації?
Противники ОУН-УПА не загаялись спробувати применшити хоч якось тяжкість звинувачення в адрес НКВД, і взагалі по-своєму інтерпретувати новоявлені матеріали. Зокрема йдеться про те, що начебто оприлюдненні документи є частинкою з багатьох, а тому можуть бути напівправдою. Та це твердження є невірним, бо документальні свідчення були підтвердженням вже відомої правди про способи боротьби НКВД проти ОУН-УПА. А версія про напівправду була б допустимою, якщо цими документами відкривалось щось нове, досі невідоме. Тому це лише спроба вигородити колишні позиції противників українського національно-визвольного руху.
Зовсім ж по-комуністичному є намагання дістати Українських Повстанців при тонучому НКВД і по-дурному виправдати останніх, стверджуючи що ніби ОУН-УПА теж "переодягалась" під червонопогонників. Тут розрахунок на наївність і на підготовлений пропагандою грунт для таких звинувачень. Але розглянувши це звинувачення детальніше, досить легко стає зрозумілим вся його брехливість. Найосновнішим запереченням переодягання в чекістів з діяльністю направленою на дискредитацію радянської влади є те, що московсько-більшовицьке ярмо не потребувало ніяких додаткових аргументів проти нього. Особливо це актуально для українського народу, що пережив більшовицько-московську навалу в 1918-1920 рр., голодомори, репресії, катівні НКВД, масові виселення в Сибіра. Крім того підготовка "переодягнених" бандерівців вимагала б великих затрат часу і ресурсів, яких у лісових братів не було. Також в разі провалу такого загону "червонопогонників", коли вони наче намагались говорити по-російськи, коштувало б підтримки населення, що було життєвонеобхідним для Українських Повстанців. Тому це ніщо інше, як спроба перекинути кров і грабунок не прихованих НКВД-ешників і розгульних банд сформованих з наглих червоноармійців на ОУН-УПА, коли останні не дозволяли дисципліною до такої підлоти опускатись.
Правда йде і зупину їй нема.
Оригінал статті http://narodna.pravda.com.ua/politics/47581e3b6ece3/