Відповіді

• 2007.12.08 | Tatarchuk

  Це проміжний етап, не більше того

  media пише:
  
  > І дійсно, подивишся на це "нове покоління" - так вік далеко не завжди (точніше - завжди не є) якоюсь позитивною ознакою.
  
  Тут переплутані два поняття - особливо видно на таких персонах як Вакарчук, Яценюк, Янукович-молодший, Павленко.
  
  По-перше тут доречний жарт Бернарда Шоу про одного скрипаля 18 років, якого йому презентували як "вундеркінда". На що письменник зауважив що цей пан не є ані вундер, ані кінд.
  
  По-друге, в поняття "нової генерації" ясно вписується головне значення - це ЯКІСНО НОВІ ЛЮДИ - і побічне (молодші за віком).
  
  Друге, вибачте, просто є природнім фактором, якого стримують хіба що дуже консервативні суспільства в певні періоди, та й те не досить вдало.
  
  А от і з першим є справжній напряг. Вакарчук так само далекий за якосттю депутата від Януковича-молодшого (в кращій бік), як і до поняття "бажаний тип депутата" (в гіший бік).
  Він вже не номенклатурщік (є такі типові типчики, в яких на обличчі із 14 років написано - я буду старостою групи в вузі, я буду деканатським мальчіком, я буду молодим партійцем, а потім молодим працівником комітету з питань молоді).
  Але він не є і мабуть не буде професійним фаховим законодавцем, при чому музиці це буде явно на користь.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.12.08 | media

    Ну от таких "якісно нових" якраз не дуже й видно

    > По-друге, в поняття "нової генерації" ясно вписується головне значення - це ЯКІСНО НОВІ ЛЮДИ - і побічне (молодші за віком).
    > Але він не є і мабуть не буде професійним фаховим законодавцем, при чому музиці це буде явно на користь.
    Я боюся, як би Вакарчук не пішов у комітет із закордонних справ - типу "щоб представляти Україну у світі". Раніше в цьому комітеті працювали і Білозір, і Руслана...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2007.12.08 | Tatarchuk

      грубо кажучи...

      Грубо кажучи про якісні зміни може йтися тоді, коли наши дописувачі (таких можу назвати десятки) матимуть одночасно бажання та можливості йти в парламент країни. ВФ більш адекватне збіговисько ніж ВР
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2007.12.08 | media

        Так хто ж їх візьме

        "так де ж його взять" (с).
        Провідні демократичні партії у нас відкриті, списки їх - закриті, мандат - імперативний, незраджений
        Просто якщо хтось буде балотуватися по існуючих списках - то це стратегічно мало що дасть. Ну, буде кілька нормальних депутатів у фракції. Але все одно якісь Черпицькі чи Лозинські (перепрошую, що називаю депутатів з одного списку) будуть там у переважній більшості, бо ж "партії треба гроші" (не по сусєкам же збирать на Луї Віттон, знову перепрошую, але такі ж приклади можна навести і щодо ПР і щодо НУНС і інших). А якщо хтось створить щось окреме - то зразу "помаранчі" почнуть кричати, що це "проект, який розколює демократичні сили" тощо.
        Тому поки цієї парадигми ("свої-чужі", своїм можна красти, чужі - це страшна росія (НАТО) не буде подолано - будь-які спроби "громадського лобіювання" тих чи інших кандидатів до списків, або створення окремого списку, будуть маргінальними. Так, технічно нескладно зареєструвати окрему якусь "партію нормальних людей" (500 000 грн. застави можна назбирати с міру по ніткє, втім це окрема тема). І що далі? А далі приходять помаранчі і кажуть що ви - проект ..., бо ці ж ідеї "нових сил" і так дискредитовані всіма вже - від Мішані бродського до Богословської.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2007.12.08 | Сергей ГРУЗДОВ

          Re: Так хто ж їх візьме

          Порочен сам механизм. Думаю, что к нему не стоит прилаживаться.
          Надо придумать что-то качественно иное.
          Только не обижайте дедушку "велосипедом"...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2007.12.08 | Tatarchuk

            Тримайте мого велосипеда (не плутати із бояном)

            Дві умови (при чому це реально)
            
            1) добитися відкритих партійних списків (рейтингове голосування)
            2) виставити всередині тих списків майданівців.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2007.12.08 | Сергей ГРУЗДОВ

              Він би виставив, тіко хто ж йому дозволить?

            • 2007.12.08 | Tatarchuk

              забув додати: праймеріз

              процедура яка дозволяє громадянам самовисуватися від партійних списків. Може вона і не праймеріз зветься, а якось інакше, тут я пас.

            • 2007.12.08 | media

              Конструкція велосипеда описана дуже добре

              проблема тільки в одному. Відкриті списки не вигідні політичним партіям, з таких-от причин.
              По перше, умовному депутату Черпицькому (співпадіння з реальними людьми цілком випадкове ніхто вже не дасть гарантію, що він потрапить до Верховної Ради, бо земляки-житомиряни можуть за нього і не проголосувати. Тобто, доведеться цьому депутату або витратити більше грошей на кампанію щоб роздавати житомирянам гречку і консерви. Але в такому разі цей депутат матиме моральне право давати партії рідній за включення до списку припустимо не 3 млн., а 2. Отже, мінімізуються прибутки партії, а хто піде на це?
              По друге. От припустимо пройшли по списку БЮТ кілька нормальних людей. До партії регіонів вони не приєдналися і т.д. Але тут вносить чесний депутат Антон Яценко законопроект якийсь лобістський (типу тих, що він уже вніс в цій ВР). Ну і ці депутати-демократи з фракції, яких люди обирали не задля цього, голосувати за цей закон, звісно ж, не будуть. Дійсно, бо вони ж не анонімні списочники-кнопкодави, їм перед людьми відповідати за свої слова і вчинки. Ясна річ, що "демократичній" фракції це не вигідно. Їм легше "виключити порушників із фракції", застосувавши "імперативний демократичний мандат" (див. циркуляри Вінського до депутатів місцевих рад).
              Як це змінити за нинішньої політичної ситуації, за любові народу "до Юлі, Ющенка, Федоровича" і ненависті до "памаранчєвих" або "янучар" - я не знаю.

• 2007.12.08 | igorg

  Знаєте, песимізмом ми вже можемо торгувати на експорт

  дуже багато років. Був би попит . Одна проблема, що той хто щось починає робити, з песимізмом програє справу вже до початку. Основна й страшна зброя проти українців сьогодні - це їх деморалізація й зневіра, очікування когось хто за них щось влаштує для них . Смішно й гірко. Тож не топчіть тих хто не вражений тою бідою .
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2007.12.08 | Сергей ГРУЗДОВ

    Re: Знаєте,

    Тут не о пессимизме-оптимизме, а про стратегию и тактику.