Конституція, політика і життя.
12/31/2007 | cartes
Конституцію не читав і не збираюсь. Ті її статті, навколо яких виникає галас, розтриндять у ЗМІ, а решта лежить мертвим грузом. Взагалі, необхідні правила гри можна було б розмістити на одній сторінці.
Життя будується не за конституціями, навпаки, конституції формалізують ті стосунки, що вже склалися. Так відбувалося в країнах, що не зруйнували свого природного розвитку комуністичними революціями. Тобто, в країнах, де не було перервано право приватної власності, з якого випливає більшість інших стосунків. Нашій країні не посчастило, звідки і виник неприродний логічний зв’язок: від конституції до життя.
В основі політичного життя лежать домовленості між політичними гравцями. Домовленості виникають як результат співпадяння інтересів, або як наслідок протистояння, у якому з’ясовують, які інтереси можна продавити, а від яких слід відмовитись. Домовленості формалізують у нормативних актах.
Для мене найвищим приоритетом є реальна політика, якщо вона сприяє успіху країни. Ми стоїмо на порозі великих випробувань, стоїмо із застарілою інраструктурою життя. Ті, кого ми обираємо, мають домовлятися і стрімко реформувати устрій і спосіб. Якщо вони цього не зроблять, соціальні потрясіння неминучі, причому потрясіння матимуть дикий характер, оскільки не залишиться політичних сил, із якими можна було б пов’язати надії на процвітання.
Якщо виходити з того, що нова влада має щирі наміри працювати на країну, то хоча б нам не слід було б тут волати про порушення конституції. Якщо ми бачимо, що просування вперед неможливо без порушення конституції, то винною є конституція.
Є правники і журналісти, яких не дуже цікавить результат роботи уряду, натомість їх обурює порушення конкретних статей конституції. Ну, це їх робота, їх життя. Більше того, без порушень конституції вони нудьгували б. А так мають добру нагоду грати роль лицарів Конституції.
Реальна політика є дуже брудною справою, бо з боку будь-якої сили вона є компромісом. Будь-хто, хто має щирий намір працювати на процвітання країни, вимушений домовлятися із тими, хто дбає в першу чергу про шкурні інтереси. «Домовлятися» із «шкурниками» означає враховувати їхні шкурні інтереси, бо так вирішили виборці.
Конституцію врешті решт зліплять років через 10, а до того часу нам встигнути б реформувати ЖКГ, науку, СХ, суди, армію .. А, іще ж корупцію забув
.
Ох, 2008-й буде нелегким ..
Життя будується не за конституціями, навпаки, конституції формалізують ті стосунки, що вже склалися. Так відбувалося в країнах, що не зруйнували свого природного розвитку комуністичними революціями. Тобто, в країнах, де не було перервано право приватної власності, з якого випливає більшість інших стосунків. Нашій країні не посчастило, звідки і виник неприродний логічний зв’язок: від конституції до життя.
В основі політичного життя лежать домовленості між політичними гравцями. Домовленості виникають як результат співпадяння інтересів, або як наслідок протистояння, у якому з’ясовують, які інтереси можна продавити, а від яких слід відмовитись. Домовленості формалізують у нормативних актах.
Для мене найвищим приоритетом є реальна політика, якщо вона сприяє успіху країни. Ми стоїмо на порозі великих випробувань, стоїмо із застарілою інраструктурою життя. Ті, кого ми обираємо, мають домовлятися і стрімко реформувати устрій і спосіб. Якщо вони цього не зроблять, соціальні потрясіння неминучі, причому потрясіння матимуть дикий характер, оскільки не залишиться політичних сил, із якими можна було б пов’язати надії на процвітання.
Якщо виходити з того, що нова влада має щирі наміри працювати на країну, то хоча б нам не слід було б тут волати про порушення конституції. Якщо ми бачимо, що просування вперед неможливо без порушення конституції, то винною є конституція.
Є правники і журналісти, яких не дуже цікавить результат роботи уряду, натомість їх обурює порушення конкретних статей конституції. Ну, це їх робота, їх життя. Більше того, без порушень конституції вони нудьгували б. А так мають добру нагоду грати роль лицарів Конституції.
Реальна політика є дуже брудною справою, бо з боку будь-якої сили вона є компромісом. Будь-хто, хто має щирий намір працювати на процвітання країни, вимушений домовлятися із тими, хто дбає в першу чергу про шкурні інтереси. «Домовлятися» із «шкурниками» означає враховувати їхні шкурні інтереси, бо так вирішили виборці.
Конституцію врешті решт зліплять років через 10, а до того часу нам встигнути б реформувати ЖКГ, науку, СХ, суди, армію .. А, іще ж корупцію забув
.Ох, 2008-й буде нелегким ..
Відповіді
2007.12.31 | Koala
І так, і ні.
Закони діють на два боки: з одного боку, формализують стосунки, які вже склалися, з іншого, задають напрямки змін цих стосунків. Так, закони наші не ідеальні (м'яко кажучи), і Конституція - в тому числі. ВР мала б замість Конституції затвердити щось типу Конституційного Договору з таким самим змістом і уточненням, що Конституція має бути прийнята протягом 25 років (наприклад) з моменту прийняття КД, це трохи б залагодило ситуацію (не сильно, але морально легше було б).Порушувати Конституцію припустимо, звісно, як і будь-який інший закон - тільки повністю усвідомлюючи його безглуздість в даному випадку. Порушувати закон, не знаючи про факт порушення чи приховуючи цей факт є злочином за визначенням. Такого усвідомлення з боку Тимошенко і Ющенко я не бачу - навпаки, здається, вони вважають, що дописавши на законі ще кілька слів, вони ніби-то обійшли пункт Конституції, що їм заважає. Не обійшли. Вони мали публічно оголосити: ось цей пункт Конституції є неправильним, тому ми, як і всі до нас, його порушуємо, але на відміну від попередників, вносимо до ВР законопроект зі змінами до Конституції, які цю дурню виправляють. І прямо сказати, що обмеження соціалки в законі про бюджет і зміни до податкової системи за 2 дні до введення - це нормально і правильно на їхню думку, а народ хай оцінює, чи нормально це, чи ні. Вони такого не зробили, але зробили недолугу спробу приховати це порушення - отже, вони свідомо діють як злочинці.
2007.12.31 | cartes
Re: І так, і ні.
Koala пише:> Закони діють на два боки: з одного боку, формализують стосунки, які вже склалися, з іншого, задають напрямки змін цих стосунків.
Слушне зауваження.
> Так, закони наші не ідеальні (м'яко кажучи), і Конституція - в тому числі. ВР мала б замість Конституції затвердити щось типу Конституційного Договору з таким самим змістом і уточненням, що Конституція має бути прийнята протягом 25 років (наприклад) з моменту прийняття КД, це трохи б залагодило ситуацію (не сильно, але морально легше було б).
І тут погоджуюсь. Зазначу лише, що закони, оскільки вони приймаються, принаймні зараз, вже "по факту життя", є адекватнішими за Конституцію.
> Порушувати Конституцію припустимо, звісно, як і будь-який інший закон - тільки повністю усвідомлюючи його безглуздість в даному випадку. Порушувати закон, не знаючи про факт порушення чи приховуючи цей факт є злочином за визначенням. Такого усвідомлення з боку Тимошенко і Ющенко я не бачу - навпаки, здається, вони вважають, що дописавши на законі ще кілька слів, вони ніби-то обійшли пункт Конституції, що їм заважає. Не обійшли. Вони мали публічно оголосити: ось цей пункт Конституції є неправильним, тому ми, як і всі до нас, його порушуємо, але на відміну від попередників, вносимо до ВР законопроект зі змінами до Конституції, які цю дурню виправляють. І прямо сказати, що обмеження соціалки в законі про бюджет і зміни до податкової системи за 2 дні до введення - це нормально і правильно на їхню думку, а народ хай оцінює, чи нормально це, чи ні. Вони такого не зробили, але зробили недолугу спробу приховати це порушення - отже, вони свідомо діють як злочинці.
Мені теж подобається такий відкритий стиль ведення державних справ і спілкування політиків з народом. Але тут, так мені видається, є деякі тонкощі, які слід мати на увазі, щоб не отримати некерованості у державі. Наприклад, одна справа - вимушено порушувати Конституцію, інша справа - оголошувати це можливим інструментом ведення державних справ. І т.п.
Від політики важко чекати повної декларативної визначенності, "прозорості" і "чесності" у побутовому розуміння цих термінів. Бо політика є ВЕЛИКИМ КОМПРОМІСОМ. Тому кожному з нас краще покладатися на свій Внутрішній голос (інтуіцію) в оцінці політиків. Що, до речі, і робить більшість людей.
2007.12.31 | SpokusXalepniy
А напоследок я скажу...
cartes пише:> Конституцію не читав і не збираюсь. Ті її статті, навколо яких виникає галас, розтриндять у ЗМІ, а решта лежить мертвим грузом. Взагалі, необхідні правила гри можна було б розмістити на одній сторінці.
З цим можна погодитись. Зараз Конституція має форму звичайного закона, в якому відсутня гармонія між загальним і детальним, бо різні частини Конституції мають суттєво різний рівень узагальності.
Про останні доповнення (грудень 2004) взагалі нема чого казати, бо внесени протиріччя в головний закон.
> Життя будується не за конституціями, навпаки, конституції формалізують ті стосунки, що вже склалися...
Це історічний підхід. Так мало б бути, якщо історія не "заважала" б формуванню суспільства. Маю на увазі історичні непередбачувані події, а не самих істориков (яких звичайно теж "понаехало тут"
> ...Так відбувалося в країнах, що не зруйнували свого природного розвитку комуністичними революціями. Тобто, в країнах, де не було перервано право приватної власності, з якого випливає більшість інших стосунків. Нашій країні не пощастило, звідки і виник неприродний логічний зв’язок: від конституції до життя.
По-перше, деякі традиції були (козачий сход). По-друге, зараз все ж таки не 17-сторіччя, і рівень інформованості суспільства - ТВ, радіо, телефон, друковані видання, інтернет, легкі подорожи в інші країни - все це суттєво нівелює відсутність досвіду. Тобто, Конституція не з"явилась на голому місці з нічого. Не треба перебільшувати. Все ж таки - центр Європи, а не острів Паскі і навіть не Хортиця (хоча... з Хортиці нащадки запозичили хіба що горілку
> В основі політичного життя лежать домовленості між політичними гравцями. Домовленості виникають як результат співпадяння інтересів, або як наслідок протистояння, у якому з’ясовують, які інтереси можна продавити, а від яких слід відмовитись. Домовленості формалізують у нормативних актах.
Точно. Я б доповнив наступним (вже російською).
Очень важно знать движущие силы истории, которые подталкивают политиков на подмену Конституции договорами_по_понятиям по типу универсалов. Без их поддержки такое нарушение было бы невозможным.
Я бы выделил три основные группы в общесте, которые охватывают 90% взрослого населения:
1. "Революционеры". Это люди несущие в себе (обычно - бессознательно и в разной степени) наследие большевизма. Тут работает подсознательный лозунг: на законы можно иногда и не обращать внимание ради светлого завтра. Таких полно вокруг и совсем даже не только в коммунистической или социалистической партиях. Они расстворены более-менее равномерно во всех партиях, включая и ультра националистические.
2. "Воры-в-законе + пособники". Это, конечно, новые воры-в-законе, выращенные в начале 90-х + чиновничий (часто - бывший партийный) аппарат + правоохренительные органы - в основном местная прокуратура и милиция, а также судьи. Эта категория хорошо знает о тонких подменах законов на жизнь_по_понятиям. Тут ни о каких подсознательных лозунгах речи нет. Тут голый циничный прагматизм, выливающийся в денежный поток. Основное сосредоточение, конечно же, в ПРУ.
3. "Кріпаки". Эти не понимают важности и Конституции, и законов в силу своей "рагульности". У них жажда мести - подсознательная рабская психология - стоит во главе угла их поведения. Опять же, это подсознательная составляющая, неосознанная. Этот слой в глубине души мечтает встать на место пана, а в худшем случае - иметь ещё и в подчинении своих крипаків. Этот тип характеризуется ещё и тем, что для них все те, кто существенней богаче его, тот и есть пан, которого надо раскошелить (в лучшем случае, а в худшем - на дыбу). Ясно, что дорвавшись до власти, они назад в народ ни за что не пойдут и будут держаться там всеми средствами: надо договориться вопреки законам - будем договариваться. Тот, кто не узнает среди таких "дорвавшихся" Ющенко, пусть бросит в меня камнем. Но дело не в Ющенко. Дело в армии ющенков. Плющ - точно из тех же.
Таким вот образом эти три категории граждан формируют правовой менталитет нации.
Здравый смысл подсказывает, что так долго продолжаться не может по одной простой причине. По идее, правовой нигилизм не выгоден никому. Самое интересное, что и ворам-в-законе со временем(!) тоже (когда они уже насытились). В итоге все приходят к выводу, что жить по закону труднее, но спокойней. Вопрос, конечно, в ключевом слове - "со временем". Годы "покорения дикого Запада" Соединенных штатов показали, что для осознания всего этого требуются десятилетия. Но сейчас время бежит быстрее.
Остаётся только пожелать, чтобы в плане правового осознания, 2008-й год шёл для Украины хотя бы за два (как на войне
Чего, собственно, всем и желаю.
P.S.
Прошу администрацию форума считать, этот допис Новогодним поздравлением.
Рядовой Спокус в этом году стрельбу окончил.
2007.12.31 | cartes
Та куди ж Ви ...
SpokusXalepniy пише:> По-перше, деякі традиції були (козачий сход). По-друге, зараз все ж таки не 17-сторіччя, і рівень інформованості суспільства - ТВ, радіо, телефон, друковані видання, інтернет, легкі подорожи в інші країни - все це суттєво нівелює відсутність досвіду. Тобто, Конституція не з"явилась на голому місці з нічого. Не треба перебільшувати. Все ж таки - центр Європи, а не острів Паскі і навіть не Хортиця (хоча... з Хортиці нащадки запозичили хіба що горілку
Нєнуканєша, канєша .. Врешті решт було право особистої власності .. Якби не "партія - наш рулєвой" ..
>
> Я бы выделил три основные группы в обществе, которые охватывают 90% взрослого населения:
>
> 1. "Революционеры". Это люди несущие в себе (обычно - бессознательно и в разной степени) наследие большевизма. Тут работает подсознательный лозунг: на законы можно иногда и не обращать внимание ради светлого завтра. Таких полно вокруг и совсем даже не только в коммунистической или социалистической партиях. Они расстворены более-менее равномерно во всех партиях, включая и ультра националистические.
Натякаєте?
> 2. "Воры-в-законе + пособники". Это, конечно, новые воры-в-законе, выращенные в начале 90-х + чиновничий (часто - бывший партийный) аппарат + правоохренительные органы - в основном местная прокуратура и милиция, а также судьи. Эта категория хорошо знает о тонких подменах законов на жизнь_по_понятиям. Тут ни о каких подсознательных лозунгах речи нет. Тут голый циничный прагматизм, выливающийся в денежный поток. Основное сосредоточение, конечно же, в ПРУ.
Правильно, із зауваженням, що "понятія" були неформальними законами, які виникли раніше формальних. Так що насправді йде процес підміни понятій формальними законами.
> 3. "Кріпаки". Эти не понимают важности и Конституции, и законов в силу своей "рагульности". У них жажда мести - подсознательная рабская психология - стоит во главе угла их поведения. Опять же, это подсознательная составляющая, неосознанная. Этот слой в глубине души мечтает встать на место пана, а в худшем случае - иметь ещё и в подчинении своих крипаків. Этот тип характеризуется ещё и тем, что для них все те, кто существенней богаче его, тот и есть пан, которого надо раскошелить (в лучшем случае, а в худшем - на дыбу). Ясно, что дорвавшись до власти, они назад в народ ни за что не пойдут и будут держаться там всеми средствами: надо договориться вопреки законам - будем договариваться. Тот, кто не узнает среди таких "дорвавшихся" Ющенко, пусть бросит в меня камнем. Но дело не в Ющенко. Дело в армии ющенков. Плющ - точно из тех же.
Дуже влучно. Більшовики з кріпаками-панами розібрались би швидко. А от реформатори змушені вичавлювати таких з політичного життя, не руйнуючи (як можливо) демократії, тобто, шляхом брудних домовленостей з ними.
> Таким вот образом эти три категории граждан формируют правовой менталитет нации.
> Здравый смысл подсказывает, что так долго продолжаться не может по одной простой причине. По идее, правовой нигилизм не выгоден никому. Самое интересное, что и ворам-в-законе со временем(!) тоже (когда они уже насытились). В итоге все приходят к выводу, что жить по закону труднее, но спокойней. Вопрос, конечно, в ключевом слове - "со временем". Годы "покорения дикого Запада" Соединенных штатов показали, что для осознания всего этого требуются десятилетия. Но сейчас время бежит быстрее.
Гарно викладаєте.
> Остаётся только пожелать, чтобы в плане правового осознания, 2008-й год шёл для Украины хотя бы за два (как на войне
Або навпаки
> Чего, собственно, всем и желаю.
Рядовий Спокусе, за приємне з Вами спілкування оголошую Вам два дні відпустки! З Новим амеріканським роком!
2007.12.31 | Sean
А дарма не читаєте
там є, скажу Вам за секретом, прецікаві речі, хоча і не завше прахтично корисні.Але якщо не маєте бажання вивчати яко канон (хоча і дарма), то може хоч яко белетристику, га? Чи не га?
2007.12.31 | cartes
Re: А дарма не читаєте // А може ..
Sean пише:> Але якщо не маєте бажання вивчати яко канон (хоча і дарма), то може хоч яко белетристику, га? Чи не га?
Шановний Sean'e, виключно із поваги до Вашої куркульової поваги до приватного життя особи, її примх і обікновєній, обіцяю у 2008-му, ще до прийняття поправок до БЮТ-Jet'у, придбати ту недолугу книжицю і вивчити її яко белетристику. І то лише для того, шоби мати приємну нагоду доповісти Вам про своє враження (чи невраження).
З Новим роком!
2007.12.31 | BIO
Системно усвідомлене
Якщо йде мова за Реформацію замість Реставрації незлеще додати фактор становлення суч."приватной власності"
та врахувати ключове політичне надзавдання "еліт" з ії
"легитимації"... - то не треба ставити дишло Конституанти
позаду коника Люстрації не кажучи вже за самого Воза.
Бо того ще в гору пхати.
А комуняку Гавєла - втопити у Влтаві.
За народний капітализм козацькой демократії з 2008 Року!
ПС Бо деяки провокації вже почалися...
http://www.ord-ua.com/categ_1/article_52276.html
2007.12.31 | cartes
Цікаві провокації ..
Козацький підхід!З такими не зачмурієш ..