„Ми - одна нація, єдина держава”
01/15/2008 | Йосиф Сірка
„Ми - одна нація, єдина держава”
* кандидат на американського президента Барак Обама
Такими словами розпочав свій перший виступ перед виборцями у штаті Штаті Aйова кандидат на презитдента США від Демократичної партії Барак Обама. Для американців це не є нічим незвичним, коли чорно-, жовто-, білошкірі громадяни США (політики, спортсмени, науковці) виступають гордими американцями. По Обамі видно, що він не білий і не жовтий, а спритні журналісти дуже швидко встановили африканське походження Обами (батько Обами африканець, а мама біла). Знайшлись і такі, що поїхали аж до Кенії і там провели інтерв”ю з бабусею та вуйком Барака Обами. Але на походження кандидата не концентрують увагу, оскільки в США корінним населенням можна вважати хіба індіянські племена. Історично склалося так, що в США на національне походження звертають увагу лише перед виборами, що засвідчує, що в цій країні мають можливість всі громадяни брати участь у політичному житті. Перед законом всі групи за національним походженням рівні і всі вживають одну державну мову, оскільки всі вони громадяни одної великої країни.
Та патріотизм сам не приходить – його виховують, плекають! У всіх школах США щоденне навчання починається з присяги на вірність прапорові: „Я присягаю на вірність Прапорові Сполучених Штатів Америки і Державі, якої він є символом (яку він представляє): одна Нація під Богом , неділима, зі Свободою і Справедливістю для всіх. (I pledge allegiance to the Flag of the United States of America, and to the Republic for which it stands: one Nation under God, indivisible, with Liberty and Justice for all.) Отож і не дивно, що всі громадяни висловлюють всюди свій патріотизм, який вони всмоктують у школі вже з першого до останнього класу.
Подібною політичною системою, де згадують національне походження, але всі є гордими громадянами одної країни, є Канада. Пригляньтесь зокрема до спортивних змагань ( де канадська команда складається з різношкірих і різних національностей), які є загальнонаціональним святом при перемогах єдиної команди. Чудовим прикладом цього була недавня перемога юнацької гокейної команди на Чемпіонаті світа в Чеській Республіці, де канадська команда здобула звання чемпіона світу, а переможний ґол забив молодий канадець українського походжєння Галіщук. Радість за національну збірну в Канаді була велика і всі гордяться за свою державу Канаду! Звичайно, з мовою в Канаді трохи інакше виглядає, ніж у США, оскільки й історично Канада виникла інакше і провінція Квебек (визнана національністю) була франкомовною вже від самого виникнення Канади!
Я хотів звернути увагу на те, що люди, які стали громадянами цих країн мають рівні права, а щодо мови - обов”язки. В Канаді і США можна мати українську школу, де викладають історію України та українську мову, але не може бути школи, де б не вивчали англійської (в Канаді і французької) мови і то щоденно.. В Конґресі та Сенаті США існує одна мова, а в канадському парламенті вживають обидві.
Про демократичну законність в цих країнах знає світ і багато чому вчиться у них.
Але щодо патріотизму, то слід би було вчитися українським політикам, які задля свого політичного вижиття готові йти на розбиття країни і не знаходять у собі вдячности до країни, в якій живуть з привілеями та імунітетом! Саме з їхніх вуст повинні б лунати постійні патріотичні заяви, а не прояви нехтування державної мови, історії й культури народу, якому мали б служити!
Залишається лише мріяти, що українські політики вчитимуться патріотизму отаких політиків як Барак Обама. Як би хотілося чути з вуст представників різних політичних партій, які є, або були при владі – ми одна нація, одна країна - НЕДІЛИМА – замість постійних загроз розподілу та підкреслювання відмінності регіонів.
Торонто, Канада
* кандидат на американського президента Барак Обама
Такими словами розпочав свій перший виступ перед виборцями у штаті Штаті Aйова кандидат на презитдента США від Демократичної партії Барак Обама. Для американців це не є нічим незвичним, коли чорно-, жовто-, білошкірі громадяни США (політики, спортсмени, науковці) виступають гордими американцями. По Обамі видно, що він не білий і не жовтий, а спритні журналісти дуже швидко встановили африканське походження Обами (батько Обами африканець, а мама біла). Знайшлись і такі, що поїхали аж до Кенії і там провели інтерв”ю з бабусею та вуйком Барака Обами. Але на походження кандидата не концентрують увагу, оскільки в США корінним населенням можна вважати хіба індіянські племена. Історично склалося так, що в США на національне походження звертають увагу лише перед виборами, що засвідчує, що в цій країні мають можливість всі громадяни брати участь у політичному житті. Перед законом всі групи за національним походженням рівні і всі вживають одну державну мову, оскільки всі вони громадяни одної великої країни.
Та патріотизм сам не приходить – його виховують, плекають! У всіх школах США щоденне навчання починається з присяги на вірність прапорові: „Я присягаю на вірність Прапорові Сполучених Штатів Америки і Державі, якої він є символом (яку він представляє): одна Нація під Богом , неділима, зі Свободою і Справедливістю для всіх. (I pledge allegiance to the Flag of the United States of America, and to the Republic for which it stands: one Nation under God, indivisible, with Liberty and Justice for all.) Отож і не дивно, що всі громадяни висловлюють всюди свій патріотизм, який вони всмоктують у школі вже з першого до останнього класу.
Подібною політичною системою, де згадують національне походження, але всі є гордими громадянами одної країни, є Канада. Пригляньтесь зокрема до спортивних змагань ( де канадська команда складається з різношкірих і різних національностей), які є загальнонаціональним святом при перемогах єдиної команди. Чудовим прикладом цього була недавня перемога юнацької гокейної команди на Чемпіонаті світа в Чеській Республіці, де канадська команда здобула звання чемпіона світу, а переможний ґол забив молодий канадець українського походжєння Галіщук. Радість за національну збірну в Канаді була велика і всі гордяться за свою державу Канаду! Звичайно, з мовою в Канаді трохи інакше виглядає, ніж у США, оскільки й історично Канада виникла інакше і провінція Квебек (визнана національністю) була франкомовною вже від самого виникнення Канади!
Я хотів звернути увагу на те, що люди, які стали громадянами цих країн мають рівні права, а щодо мови - обов”язки. В Канаді і США можна мати українську школу, де викладають історію України та українську мову, але не може бути школи, де б не вивчали англійської (в Канаді і французької) мови і то щоденно.. В Конґресі та Сенаті США існує одна мова, а в канадському парламенті вживають обидві.
Про демократичну законність в цих країнах знає світ і багато чому вчиться у них.
Але щодо патріотизму, то слід би було вчитися українським політикам, які задля свого політичного вижиття готові йти на розбиття країни і не знаходять у собі вдячности до країни, в якій живуть з привілеями та імунітетом! Саме з їхніх вуст повинні б лунати постійні патріотичні заяви, а не прояви нехтування державної мови, історії й культури народу, якому мали б служити!
Залишається лише мріяти, що українські політики вчитимуться патріотизму отаких політиків як Барак Обама. Як би хотілося чути з вуст представників різних політичних партій, які є, або були при владі – ми одна нація, одна країна - НЕДІЛИМА – замість постійних загроз розподілу та підкреслювання відмінності регіонів.
Торонто, Канада
Відповіді
2008.01.15 | igorg
Просто цікаво, що б почалося, якби подібну присягу
почали приймати українські школярі?Здається в Україні свято поважають найперше право - зневажати українську державу й націю. Й за це право багато хто готовий лягти на рейки під потяг
2008.01.15 | patriot
Re: „Ми - одна нація, єдина держава”
Питання державної мови давно відрегульовано в цивілізованих країнах світу.Для України достатньо політичної волі українських керматичів прийняти закон про деожавну мову, якою зобов"язати вести спілкування та навчання в дит.садках, школах, ВУЗах, в державних та громадських закладах і т.д. виключно на державній мові, а для задоволення національних потреб етнічних меншин в Україні створювати відповідні класи, гуртки, культурні центри у місцях компактного їх проживання.Для вирішення цієї проблеми повинна змінитись політична еліта,яка би працювала на державотворення.2008.01.16 | Володимир
Re: „Ми - одна нація, єдина держава”
Absolutely. До речі, про Обаму. Буде дуже сумно, якщо він програє праймеріз. Бо дійсно виглядає, як людина, що принесе отой CHANGE,про який говорять всі контендери.Особливо імпонує його наїзд на special interests, тобто гамериканських олігархів.2008.01.16 | Sych
Ну і які зміни принесе Обама?
І хто фінансує його кампанію? Не ті ж спешл інтерестс, з якими він буде боротися?2008.01.16 | Володимир
Re: Ну і які зміни принесе Обама?
І, взагалі, у них негрів лінчують.Спочатку вивчить тамтешню ситуацію, перш ніж ставити запитання на рівні підручника діамату для першокурсників.
2008.01.16 | Sych
Я за ситуацією якраз досить таки пильно слідкую.
Ваш Барак Хусейн Обама крім ліпіння фігур, та очароватєльних усмішок, та постійного лопотіння про якійсь аморфний Чєндж (яка зміна? білого президента на чорного? Ого!!!2008.01.18 | Михайло Свистович
Re: „Ми - одна нація, єдина держава”
Володимир пише:> До речі, про Обаму. Буде дуже сумно, якщо він програє праймеріз.
Він їх програє
2008.01.16 | Дядя Вова
А про что ВООБЩЕ это Ваше письмо?
Мда, вышибает слезу. Столько напыщенной гордости за себя и за свою новую родину, столько брезгливости к родине бывшей, поучения её политикам и недоразвитому народонаселению…А если вдуматься в СОДЕРЖАНИЕ, то письмо запросто можно истолковать и как призыв к введению второго государственного языка в Украине, и как простое старческое желание поболтать ни о чём.
«В Конґресі та Сенаті США існує одна мова, а в канадському парламенті вживають обидві». Так, простите, и у нас «обидвi».
«не може бути школи, де б не вивчали англійської (в Канаді і французької) мови». Ага, а у нас хотят в некоторых школах исключить русский, так Вы - против этого, я так понял.
«з мовою в Канаді трохи інакше виглядає, ніж у США, оскільки й історично Канада виникла інакше і провінція Квебек (визнана національністю) була франкомовною вже від самого виникнення Канади». Так многие области и районы нашего Юго-Востока тоже никогда не были Украиной до немецкой оккупации во время I-й мировой войны и последующих советских подарков УССР. Поэтому у нас ТОЖЕ (о, чудо!) «з мовою виглядає інакше», чем в США или Канаде.
«Та патріотизм сам не приходить – його виховують, плекають! У всіх школах США щоденне навчання починається з присяги на вірність прапорові». То же самое было в СССР, свидетельствую лично. Даже гораздо более того. И?
К такому же стремится сейчас, скажем, путинская Россия. Наверняка, то же происходит и в Иране и где-нибудь в абстрактной Сьерра-Леоне. В чём смысл примера? От этого они стали демократичнее? Счастливее? Разъясните мне подробнее, если можно.
2008.01.16 | Сахаров
Про політичний націоналізм, дзядьо