02/04/2008 | Kristyna

Західне оперативне командування
Міністерства Оборони України
Шановному Панові Генералу Куцину
3лютого 2008 р. Львів

Пане Генерале,
Ви, мабуть, знаєте, що дотримання Законів України є основною засадою існування держави. І що особливо важливим є дотримання Законів України в Українській Армії, насамперед, вищим офіцерським складом. На нині в Українській Армії є чимало достойних офіцерів – патріотів незалежної України, котрі знають, що Українська Армія була створена у 1991 році і що кожен офіцер та солдат заприсягнулися тоді вірно і чесно служити незалежній Україні та її народові. Хто не присягнув – полишив військову службу в Україні. І знаєте, що цю присягу приймають щорічно новобранці. Мабуть, і Ви особисто приймали її? Чому ж Ви дозволили, щоб на автобусах МО України у Львові красувалося дивне "святкове" гасло "Західному військовому округу" – 55 років!" (з таким гаслом, намальованим па бортах, прибув за Вашими підлеглими автобус МО України 25 грудня м. р. до Львівської телестудії, де відкривалася пам'ятна таблиця на честь В. Чорновола; а перед тим – до поч. грудня минулого року – на корпусі штабу по вул. Городецькій красувалося гасло "ПрикВО – 60 років!")? Щось тут не в лад з арифметикою в нашого керівництва – достоту, як у салтиково–щедрінських генералів! Про які 60 і 55 років йдеться? Адже незалежній Україні всього лише 16 років! Мабуть, мається на увазі армія СРСР? Тому нагадаємо, що Закон про створення Української Армії – Армії незалежної України був прийнятий на Верховній Раді І демократичного скликання. Що закликали до прийняття цього Закону десятки тисяч українських жінок – солдатських матерів, чітко обгрунтувавши свої вимоги. Що до стін Верховної Ради прийшли київські жінки, сини котрих невинного загинули в армії СРСР. Прийшли у чорному одязі, з обвитими чорною стрічкою портретами втрачених синів, з лозунгом – "Україні – Українську Армію". І стояли ці згорьовані матері щільною стіною довкола Верховної Ради. І, неспроможні їм глянути у вічі, проголосували за створення Української Армії навіть комуністи. То з якої рації Ви святкуєте якесь 60 і 55–річчя військових структур уже неіснуючої злочинної імперії? Чи не здається Вам, що це таке ж блюзнірство, якби нині раптом Українська Служба безпеки оголосила про святкування свого "багатоліття", апелюючи до початків кривавого ЧК і катів України Дзержинського, Єжова або Берії? А, може, до вподоби деяким Вашим офіцерам армія СРСР, коли сини України змушені були служити по далеких Сибірах, терпіти наругу вічно п'яних "офицеров", дєдовщину, постійний глум над "хохлами" і гинути внаслідок всього цього свавілля?
Тривожить і Ваше дивне небажання відзначати державні свята України – День Соборності та Злуки, День Незалежності, і т.д. Принаймні, не бачимо Вашої участі та участі Ваших підлеглих у цих святах. Виглядає на несприйнятливість свят незалежної України, у чому нам би не хотілося Вас звинувачувати – думаємо, що це, радше, брак розуміння, що Українська Армія – це армія, в котрій, як пише генерал В. Сідак, "виховувати належить громадянина – патріота незалежної Української держави, готового в разі необхідності стати на її захист, а коли знадобиться — то й зі зброєю в руках".
Про таку армію народ складатиме пісні, гордитиметься її офіцерами, в таку армію охоче віддаватимуть своїх синів батьки і матері, в таку армію ітиме молодь, не ховаючись за липові медичні довідки чи підкуп, а свідома свого покликання служити Україні, її культурі, її традиціям і законам... Така армія – у нині незалежній Польщі (а як Польська Армія возвеличила День Незалежності своєї держави, бачили цього року львів'яни). Зрештою, у кожній незалежній державі її армія – гордість нації, бо кожен солдат виховується у дусі патріотизму і відповідальності, а будь-яке порушення законів держави і моральних принципів строго карається.
Ми, нижчепідписані, сподіємося, що:
1) Ви особисто, пане Генерале, надасте через пресу вичерпну відповідь на всі поставлені нами запитання і що з практикою імперських святкувань, відзнак, назв, просовєтським вихованням молодих солдатів і офіцерів і т.д. – з усім цим непотребом, буде покінчено назавжди. Водночас зазначаємо, що це – лише перша заява про ситуацію в наших військових структурах, де, на жаль, ще досі жирують й україножери, і слуги найзлочиннішої в історії людства імперії.
2) Оскільки у нашій демократичній державі є право на створення Комітету цивільного контролю за армією, звертаємось до обласної ради з вимогою ініціювати створення такого Комітету.
3) 3асоби масової інформації знайомитимуть громадян України з будь-якими порушеннями Законів України та моральних принципів в Армії, зумисним спотворенням історичної правди та основних засад розбудови незалежної держави і т.д.
Копії цього листа надсилаємо
Президентові України В. Ющенку
Міністрові оборони України – Ю. Єханурову
Депутатам Львівської обласної Ради
Спілці офіцерів України та ін.

Ірина Калинець, депутат Верховної Ради України І дем. скликання
Ольга Пастушенко, Голова Львівського обласного відділу Союзу Українок
Ірина Кравчук — Асоціація ГО "Взаємодія "
Оксана Гентош — Педагогічне Товариство ім. Г. Ващенка
Андрій Соколов – Голова Вільних профспілок Львівщини
Іванна Кварціян – Голова, товариства ім. О. Басараб
Олег Мацех – Координатор Громадського Форуму Львова
О. Служинська – БФ Салюс
Дмитро Рейко – Голова медичної секції ГФЛ
Володимир Олексієнко — ГФЛ
Галич Тарас – Рух опору
Стефанія Шабатура — Товариство "Милосердя "
Віра Лясковська – депутат Львівської міської Ради
Ганна Бардин-Іваницька — Голова благодійного Фонду "Просвіта і Чин" Юрій Волощак – Голова Товариства "Кіш"
та інші.