02/07/2008 | Tatarchuk

Посеред звільненого замку творилося буденне вибивання зубів зв\язаним та полоненим, видьоргування золотих або фальшованих серьог з вухів, а деякі народні герої вже вправно порпалися у знайдених сундуках збіглих сеньорів.

Раптом посеред цього дійства залунали труби, і до зали, в якій ще вчора пирували зажраті бургіньони, а тепер розташувався тимчасовий табор переможців, ввійшов герольд Його Величності.
Він виглядав дещо дивно - весь в чистому парадному костюмі, у ботах з длинючими носками, без жодної цяточки крови або бруду, тоді як переможці були всі подряпані та хоч якось закривавлені та забруднені. Втім королевський вісник саме так і мав виглядати, тільки дивно як він добрався неушкодженним через ворожий табір.

Тим часом регольд припинив сурмити та з важним обличчям - щоки все ще були роздуті від трубіння - розгортав сувій.

- Наказ Його величності пана Дофіна, в народі названого Шарль Незрозумілий.
Я, такий-то такий-то, і бєлия, і малия, і прочая... настановляю:
Рішення про взяття під варту англійця Фальстафа, прийняте польовою командиркою Жанною - скасувати.
Рішення про арешт та тортури над полкновником Тальботом, прийняте з порушенням процедури так званого "кабінету французького народу" - скасувати.
Рішення про страту найближчим повнолунням комісара Орлеанської фортеці Бюфона - скасувати як таке, що може зашкодити загальному прогресу країни, суттєво вплинути на міжнародний імідж та моральний облік Милої Франції.
Рішення про призначення коннетабля Рішмона на посаду тимчасового комісара Орлеанської фортеці - скасувати як непогоджене з Його Величностью мною, а також моїми добрими кузенами Філіпом та Жаном, з якими я перебуваю у вічній дружбі.
Очільниці так званого "кабінету французьського народу", польовій командирці дівці Жанні, за безродність та з величезної Нашої мілості прийнятої до нашої служби - виконати розпорядження;
Тій самій особі, тільки без зазначення титулів - підготуватися до мирного розгляду на Круглому Столі всіх претензій вічних друзів наших, по недоразумінню потрапивших на терени Милої Франції, англійців, а також підготувати докази, на звинувачення, висунуті ними та братами нашими бургундами, що зазанчена особа дівка Жанна можливо є відьмою.

Жанна довго сиділа з відкритим від подиву ротом, і навіть мародери припинили бити полонених - хіба що нишпорити по шухлядах ніхто не скінчив.
Потім вона встала та сказала - голос лунав в абсолютній тиші, якщо не завжувати на зойки поранених англійців:
- Я виконаю будь-яке рішення Мого Короля. Він є унікальним явищем, знаменем нашого народу, нашої Милої Франції.
Чомусь не стримавшись, вона якось дивно хихикнула, а потім додала:
- Але не можучи допустити, щоб світлі думки Його Величності залишилися невідомі його відданим воїнам, яких я з великих мілостей маю тимчасово очолювати, наказую відправити гонців в Париж, Реймс та Марсель. Наказую їм донести зміст наказів Мого Короля на всіх міських площах, на запитання з народу не відмовчуватися, казати все що вважаєте за потрібне. Як сміренна донька та любляча сестра водночас, виконуватиму будь-які накази і далі, після їхнього триумфального схвалення народом Франції. Наказую панові герольду поїхати з моїми гінцями як живе підтвердження того, що ці світлі думки - не брехня, а правдиве слово Його Величності Шарля Незрозумілого.