Україна за рівнем інфляції доганяє Шрі Ланку (л)
02/19/2008 | SEMENN
[19.02.2008 13:17] Станіслав Голубенко
http://www.unian.net/ukr/news/news-237026.html
Україна за рівнем інфляції доганяє Шрі Ланку
У січні 2008 року річна інфляція (січень до січня) у Великій Британії склала 2,2 відсотки, на два базисних пункти перевищивши планку цільового показника. Британський журнал «Економіст» б`є на сполох, віщуючи, що інфляція буде зростати і впродовж цього року, оскільки її двигуном є 6,6-відсотковий річний ривок цін на продукти. Нелегке завдання відтяти голову інфляційному драконові доручено британському Центробанку; головне, разом із водою не виплеснути англосаксонського малюка економічного зростання.
Британці занепокоєні індексом споживчих цін в 2,2 відсотки і готуються до кардинальних заходів. В Україні цей показник склав 19,4 відсотки, а у лютому, за будь-яких обставин, дванадцятимісячний вимір інфляції переступить символічний 20-відсотковий поріг. Треба визнати, уряд висловлює занепокоєння, однак в цьому занепокоєнні бринить кавалерійська бравада.
Що робить господар, коли в нього палає обійстя? Той господар, який не подбав, щоби завчасно встановити протипожежну сигналізацію? У нашому випадку – не встиг виправити недогляд чи некомпетентність попередніх власників? Він, швидше за все, набирає 01 і намагається чимшвидше загасити пожежу? Чи, неквапом погортавши «Жовті сторінки», спершу телефонує в «Пожежнагляд сервіс», щоби йому встановили "протипожежні запобіжники"?
Коли знайомишся із переліком антиінфляційних заходів, запропонованих Міністерством економіки, посилюється враження, що уряд таки телефонує в сервісну організацію на предмет встановлення обладнання, замість того, щоби брати до рук вогнегасника. Господар, швидше за все, розуміє серйозність проблеми, однак грає на публіку, вдаючи, що масштаб пожежі (а) локалізовано, (б) перебільшено і, взагалі (в) її гаситиме бригада в спецівках з написом НБУ. Рецепти від Мінекономіки варті того, щоби їх зацитувати:
· посилення ефективності грошово-кредитної та бюджетної політики в напрямку зниження інфляційного тиску, сформованого надлишковим попитом;
· -зменшення тимчасових дисбалансів на продовольчих ринках, недопущення необґрунтованого підвищення цін на окремі соціально важливі товари;
· -підвищення ефективності адміністрування цін (тарифів) на продукцію (послуги) суб’єктів природних монополій та послуги житлово-комунального господарства;
· -розвиток фінансового та фондового ринків, підвищення ефективності процесів енергозбереження, дія яких сприятиме зменшенню інфляційного тиску у середньостроковій перспективі;
· -а також заходи з оптимізації державного регулювання цін.
Перед нами перелік як хрестоматійних (вирущення пари з надлишкового попиту), так і контроверсійних (адміністрування цін) напрямів, які, не виключено, вже цього тижня будуть наповнені конкретним контентом в урядовій постанові (чи то ба навіть спільному ком»юніке з Нацбанком). Таким тезам можна аплодувати на Вченій Раді під час захисту докторської з економіки, або ж червоним рядком вставляти їх в статтю у «Фінансах України». Обговорювати їх – це все рівно, що резервувати приїзд бригади із встановлення антипожежної сигналізації на другий квартал, в той час як помешкання вже горить. Цікаво, чи спроможні автори цих тез дати відповідь на кілька запитань із реального життя:
Зміни до Закону про бюджет на 2008 рік – вони гаситимуть надлишковий попит чи, навпаки, його роздмухуватимуть? Дванадцять мільярдів гривень від приватизації на виплату заощаджень – це надлишковий попит чи комариний укус? Податковій і митній службам поставлено завдання збільшити надходження вдвічі, і вони таки збільшать їх відсотків на 60-75. Куди підуть ці наддоходи – на підігрівання надлишкового сукупного попиту чи на його стиснення? Чи на субсидіювання шестивідсокових іпотечних кредитів?
Зменшення тимчасових дисбалансів на продовольчих ринках – інтервенцією цукру і замороженої яловичини із Держрезерву через ретельно відселекцінованих трейдерів держава зможе утримати ціни на місяць-два, однак «швидка допомога» і тривале лікування в станціонарі – то різні речі. Насичення ринку, ліквідація монопольного доступу в рітейл, створення оптових баз сільськогосподарської торгівлі мають певний інкубаційний період – якщо розпочаті невідкладно, вони знищуватимуть інфляційний вірус, запрограмований на літо-осінь 2008 року. Втім, 2005 року Ю.В вже говорила про безперешкодний доступ на ринки, внасдіок якого ціна на м»ясо знизиться, якщо не помиляюся, до 14 гривень. Знайомий голова РДА розповів, що тоді стаханівськими методами організував на ринках кілька десятків торгових місць, на які перекупникам було «зась», однак виробник за прилавком так і не з»явився.
Заходи з оптимізації державного регулювання цін – проект постанови КМУ "Про затвердження Порядку формування цін виробників продовольчих товарів щодо яких запроваджене державне регулювання вже достатньо коментувався, щоби повірити – копирсання у спідній білизні виробників харчових продуктів за невмолимою логікою приведе до російського варіанту, за яким соціальний хліб і нежирне молоко, «змітають з полиць, як правило, в перші півгодини після відкриття магазину.
Підвищення ефективності адміністрування цін на комунальні послуги звучить неоднозначно. Безперечно, процес ціноутворення в цій галузі потрібно тримати під державним моніторингом, оскільки і надалі доручати встановлювати тарифи місцевим радам – це знущання над здоровим глуздом. Але якщо «підвищення ефективності адміністрування» в перекладі з вулиці Грушевського означає їх фіксацію, то чим глибше збільшуватиметься розрив між тарифами і ціною на енергоносії на російсько-українському кордоні, тим грубішим буде інфляційне нависання. І поки ми будемо знеболювати цей фантомний біль бюджетними коштами, тим пекучішою буде ціна прозріння.
І насамкінець – наполягаючи на тому, що інфляція за підсумками 2008 року таки втиснеться в прокрустове ложе 9,6 відсотка, уряд керується благими намірами: будь-що погасити інфляційні очікування, навіть ціною необгрунтованих (не хочеться вживати – «безвідповідальних») заяв. Безперечно, в уряді працюють люди, які звикли робити фантастичні речі, однак за одинадцять місяців знизити інфляцію з 19,4 до 9,6 відсотка – напевне, це поза межами навіть фантастики. Автор пропонує два інфляційні сценарії, усвідомлюючи їх умовності та хиби (отож, не судіть занадто суворо у дошкульних коментарях). Метою є головне – привернути увагу до того, що шлях до 9,6 відсотка річної інфляції можливий хіба що у комп»ютерній анімації, оскільки для цього потрібно, щонайменше, загнати інфляційного дракона в стайню вже у другому кварталі; нагодувати його небаченим врожаєм, щоби отримати принаймні дефляційні серпень і вересень; вгамувати його комунально-тарифні апетити, щоби увійти в інфляційно сталу осінь. Такого сприятливого збігу обставин, боюся, не буде, так що малоймовірним є навіть куди поміркованіший варіант Б.
Можливі інфляційні сценарії 2008 року
Варіант А Урядовий сценарій ІСЦ = 9,6% Варіант Б - поміркований
Січень 2,9 2,9
Лютий 1,7 1,7
Березень 1,5 1,5
Квітень 1 1,3
Травень 1 1,2
Червень 0,5 1,0
Липень 0,5 0,8
Серпень -0,5 0,0
Вересень -0,5 0,0
Жовтень 0,4 0,5
Листопад 0,4 0,5
Грудень
0,4 0,6
Середньомісячна 2008 0,8 1
Грудень 2008 до грудня 2007 9,65 12,65
Розпочавши із посилання на британський «Економіст», ним же і завершую. Ось як журнал описав одну із економік, що увійшла в інфляційне піке: «Фінансуючи субсидії і цілий оберемок популістських, однак непродуктивних витрат, ця країна заповзялася друкувати гроші у значному обсязі. Все це призвело до стрімкої інфляції, яка у річному вимірі склала 2007 року 21,6 відсотка».
Пам`ятаючи про те, що грошова маса в Україні минулого року зросла на 52 відсотки (не в останню чергу через фактично фіксований валютний курс) і про те, що виплата заощаджень чітко потрапляє під дефініцію «популістських, однак непродуктивних витрат», подумалося: чим не Україна, адже у нас інфляція у лютому теж перестрибне 20 відсотковий рубіж (востаннє ми були за цим позахмарним рубежем у січні 2001-го).
То що ж то за країна така, з якою можна провести інфляйні паралелі з Україною? Мова йде про понівечену тероризмом Шрі Ланку, економіка якої балансує на межі колапсу.
Як ми допрацювалися до шріланкійських стандартів?
Станіслав Голубенко, Київ
http://www.unian.net/ukr/news/news-237026.html
Україна за рівнем інфляції доганяє Шрі Ланку
У січні 2008 року річна інфляція (січень до січня) у Великій Британії склала 2,2 відсотки, на два базисних пункти перевищивши планку цільового показника. Британський журнал «Економіст» б`є на сполох, віщуючи, що інфляція буде зростати і впродовж цього року, оскільки її двигуном є 6,6-відсотковий річний ривок цін на продукти. Нелегке завдання відтяти голову інфляційному драконові доручено британському Центробанку; головне, разом із водою не виплеснути англосаксонського малюка економічного зростання.
Британці занепокоєні індексом споживчих цін в 2,2 відсотки і готуються до кардинальних заходів. В Україні цей показник склав 19,4 відсотки, а у лютому, за будь-яких обставин, дванадцятимісячний вимір інфляції переступить символічний 20-відсотковий поріг. Треба визнати, уряд висловлює занепокоєння, однак в цьому занепокоєнні бринить кавалерійська бравада.
Що робить господар, коли в нього палає обійстя? Той господар, який не подбав, щоби завчасно встановити протипожежну сигналізацію? У нашому випадку – не встиг виправити недогляд чи некомпетентність попередніх власників? Він, швидше за все, набирає 01 і намагається чимшвидше загасити пожежу? Чи, неквапом погортавши «Жовті сторінки», спершу телефонує в «Пожежнагляд сервіс», щоби йому встановили "протипожежні запобіжники"?
Коли знайомишся із переліком антиінфляційних заходів, запропонованих Міністерством економіки, посилюється враження, що уряд таки телефонує в сервісну організацію на предмет встановлення обладнання, замість того, щоби брати до рук вогнегасника. Господар, швидше за все, розуміє серйозність проблеми, однак грає на публіку, вдаючи, що масштаб пожежі (а) локалізовано, (б) перебільшено і, взагалі (в) її гаситиме бригада в спецівках з написом НБУ. Рецепти від Мінекономіки варті того, щоби їх зацитувати:
· посилення ефективності грошово-кредитної та бюджетної політики в напрямку зниження інфляційного тиску, сформованого надлишковим попитом;
· -зменшення тимчасових дисбалансів на продовольчих ринках, недопущення необґрунтованого підвищення цін на окремі соціально важливі товари;
· -підвищення ефективності адміністрування цін (тарифів) на продукцію (послуги) суб’єктів природних монополій та послуги житлово-комунального господарства;
· -розвиток фінансового та фондового ринків, підвищення ефективності процесів енергозбереження, дія яких сприятиме зменшенню інфляційного тиску у середньостроковій перспективі;
· -а також заходи з оптимізації державного регулювання цін.
Перед нами перелік як хрестоматійних (вирущення пари з надлишкового попиту), так і контроверсійних (адміністрування цін) напрямів, які, не виключено, вже цього тижня будуть наповнені конкретним контентом в урядовій постанові (чи то ба навіть спільному ком»юніке з Нацбанком). Таким тезам можна аплодувати на Вченій Раді під час захисту докторської з економіки, або ж червоним рядком вставляти їх в статтю у «Фінансах України». Обговорювати їх – це все рівно, що резервувати приїзд бригади із встановлення антипожежної сигналізації на другий квартал, в той час як помешкання вже горить. Цікаво, чи спроможні автори цих тез дати відповідь на кілька запитань із реального життя:
Зміни до Закону про бюджет на 2008 рік – вони гаситимуть надлишковий попит чи, навпаки, його роздмухуватимуть? Дванадцять мільярдів гривень від приватизації на виплату заощаджень – це надлишковий попит чи комариний укус? Податковій і митній службам поставлено завдання збільшити надходження вдвічі, і вони таки збільшать їх відсотків на 60-75. Куди підуть ці наддоходи – на підігрівання надлишкового сукупного попиту чи на його стиснення? Чи на субсидіювання шестивідсокових іпотечних кредитів?
Зменшення тимчасових дисбалансів на продовольчих ринках – інтервенцією цукру і замороженої яловичини із Держрезерву через ретельно відселекцінованих трейдерів держава зможе утримати ціни на місяць-два, однак «швидка допомога» і тривале лікування в станціонарі – то різні речі. Насичення ринку, ліквідація монопольного доступу в рітейл, створення оптових баз сільськогосподарської торгівлі мають певний інкубаційний період – якщо розпочаті невідкладно, вони знищуватимуть інфляційний вірус, запрограмований на літо-осінь 2008 року. Втім, 2005 року Ю.В вже говорила про безперешкодний доступ на ринки, внасдіок якого ціна на м»ясо знизиться, якщо не помиляюся, до 14 гривень. Знайомий голова РДА розповів, що тоді стаханівськими методами організував на ринках кілька десятків торгових місць, на які перекупникам було «зась», однак виробник за прилавком так і не з»явився.
Заходи з оптимізації державного регулювання цін – проект постанови КМУ "Про затвердження Порядку формування цін виробників продовольчих товарів щодо яких запроваджене державне регулювання вже достатньо коментувався, щоби повірити – копирсання у спідній білизні виробників харчових продуктів за невмолимою логікою приведе до російського варіанту, за яким соціальний хліб і нежирне молоко, «змітають з полиць, як правило, в перші півгодини після відкриття магазину.
Підвищення ефективності адміністрування цін на комунальні послуги звучить неоднозначно. Безперечно, процес ціноутворення в цій галузі потрібно тримати під державним моніторингом, оскільки і надалі доручати встановлювати тарифи місцевим радам – це знущання над здоровим глуздом. Але якщо «підвищення ефективності адміністрування» в перекладі з вулиці Грушевського означає їх фіксацію, то чим глибше збільшуватиметься розрив між тарифами і ціною на енергоносії на російсько-українському кордоні, тим грубішим буде інфляційне нависання. І поки ми будемо знеболювати цей фантомний біль бюджетними коштами, тим пекучішою буде ціна прозріння.
І насамкінець – наполягаючи на тому, що інфляція за підсумками 2008 року таки втиснеться в прокрустове ложе 9,6 відсотка, уряд керується благими намірами: будь-що погасити інфляційні очікування, навіть ціною необгрунтованих (не хочеться вживати – «безвідповідальних») заяв. Безперечно, в уряді працюють люди, які звикли робити фантастичні речі, однак за одинадцять місяців знизити інфляцію з 19,4 до 9,6 відсотка – напевне, це поза межами навіть фантастики. Автор пропонує два інфляційні сценарії, усвідомлюючи їх умовності та хиби (отож, не судіть занадто суворо у дошкульних коментарях). Метою є головне – привернути увагу до того, що шлях до 9,6 відсотка річної інфляції можливий хіба що у комп»ютерній анімації, оскільки для цього потрібно, щонайменше, загнати інфляційного дракона в стайню вже у другому кварталі; нагодувати його небаченим врожаєм, щоби отримати принаймні дефляційні серпень і вересень; вгамувати його комунально-тарифні апетити, щоби увійти в інфляційно сталу осінь. Такого сприятливого збігу обставин, боюся, не буде, так що малоймовірним є навіть куди поміркованіший варіант Б.
Можливі інфляційні сценарії 2008 року
Варіант А Урядовий сценарій ІСЦ = 9,6% Варіант Б - поміркований
Січень 2,9 2,9
Лютий 1,7 1,7
Березень 1,5 1,5
Квітень 1 1,3
Травень 1 1,2
Червень 0,5 1,0
Липень 0,5 0,8
Серпень -0,5 0,0
Вересень -0,5 0,0
Жовтень 0,4 0,5
Листопад 0,4 0,5
Грудень
0,4 0,6
Середньомісячна 2008 0,8 1
Грудень 2008 до грудня 2007 9,65 12,65
Розпочавши із посилання на британський «Економіст», ним же і завершую. Ось як журнал описав одну із економік, що увійшла в інфляційне піке: «Фінансуючи субсидії і цілий оберемок популістських, однак непродуктивних витрат, ця країна заповзялася друкувати гроші у значному обсязі. Все це призвело до стрімкої інфляції, яка у річному вимірі склала 2007 року 21,6 відсотка».
Пам`ятаючи про те, що грошова маса в Україні минулого року зросла на 52 відсотки (не в останню чергу через фактично фіксований валютний курс) і про те, що виплата заощаджень чітко потрапляє під дефініцію «популістських, однак непродуктивних витрат», подумалося: чим не Україна, адже у нас інфляція у лютому теж перестрибне 20 відсотковий рубіж (востаннє ми були за цим позахмарним рубежем у січні 2001-го).
То що ж то за країна така, з якою можна провести інфляйні паралелі з Україною? Мова йде про понівечену тероризмом Шрі Ланку, економіка якої балансує на межі колапсу.
Як ми допрацювалися до шріланкійських стандартів?
Станіслав Голубенко, Київ
Відповіді
2008.02.19 | Володимир
Re: Україна за рівнем інфляції доганяє Шрі Ланку (л)
Ковтуненко, застрелися!Заклик до всіх учасників: а вам не соромно дискутувати з жалюгідним нікчемою, людиною без совісті та честі? Яка має нахабство вякати, обісравшись?