МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Як майданівці камунякам та ригіоналам зіпсували свято

02/23/2008 | Tatarchuk
Вместо традиционных праздничных застолий в честь капитуляции "Красной Армии" перед немцами (февраль 1918) регионалы, коммунисты, прогрессивные и просто социалисты бросили все силы на борьбу с книгой про УПА.
http://maidan.org.ua/news/view.php3?key=1203793348&trs=-1&bn=maidan_newskrym&site=maidan

Коротко кажучи - книжки роздали, журналісти поспілкувалися з двома живими бійцями УПА що мешкають в Криму, а червоножопі замість фронтових стаграммів простовбичили під стягами Леніна та Власова. Особливо було зіпсовано настрій депутанам та всяким там відповідальним чиновникам :lol:

Відповіді

  • 2008.02.24 | Адвокат ...

    Молодці!

  • 2008.02.24 | Sean

    Гут!

  • 2008.02.24 | catko

    це до речі дуже нормальна тема щоб повернути

    все на круги своя: хай вони борються з нами а не ми з ними.
    колись і упа захищала україну від всяких комуняк а то вони на нашій землі боролись з нами а не упа прйшля в москву...
  • 2008.02.24 | Свiдомий

    Ще б в iнших мiстах Сходу та Пiвдня подiбнi презентацiї провести

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2008.02.24 | Чучхе

    А ви читали вчорашнє Сєгодня (ІЗТ) (л)

    http://www.segodnya.ua/news/902710.html
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.02.24 | Хвізик

      сіводня читати - себе не поважати

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.02.24 | Адвокат ...

        "Сіводня", канєшна,-- ґаліма промацькальська ґазєтьонка, але

        Навіть вельми упереджені укладачі тієї замєткі, завершили текста словами не тего уєбана Слюсарєнкі, а словами Василя Овчарука та короткою біоґрахвічною довідкою про Василя Кука.

        СімвалічЬна, блін.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.02.24 | Свiдомий

          Їм просто нiчим крити.

      • 2008.02.25 | Чучхе

        Якщо МИ хочемо бути розумніше за НИХ, то треба читати ВСЕ

        і взагалі "врага надо знать в ліцо"

        Чому популярна Фофудья? Бо ми про кацапстан знаємо все, а вони про нас - тільки міти

        Кажуть, що така ж біда була у наполеонівської армії, бо всі російські лазутчики вільно спілкувалися французькою, але ніхто з французів не знав російської...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.02.25 | Tatarchuk

          тоді почитайте кримську газету

          Насчет живых оуновцев
          Оуновцы еще живы. И очень хотят, чтобы о них помнили

          Вы говорите, в Крыму нет вояк ОУН-УПА? Вы глубоко заблуждаетесь! Они есть у нас! И объявились в субботу, аккурат тогда, когда крымчане с открытой душой отмечали День защитника Отечества — между прочим, официально установленный грантом Конституции государственный праздник. Объявились для того, чтобы презентовать книгу, написанную известным Василём Куком — одним из лидеров Украинской повстанческой армии, рьяно боровшейся с теми, кто освободил мир от фашизма…

          Книга отошедшего не далее, как в сентябре прошлого года, в мир иной на 94-м году жизни оуновца называется «УПА в вопросах и ответах». Поскольку книга сия в руки нам так и не попала, нам остается только предположить, что может находиться под обложкой книги с таким названием. Учтем при этом курс нынешней украинской «влады» на выворачивание истории на изнанку — и получим, как в случае с НАТО, тезис о том, что бедный затюканный советской властью украинский народ просто не знает, чем ОУН-УПА было на самом деле. Как не знает и никак не может поверить в мирный и почти благотворительный характер натовских ястребов.

          «УПА проводила боевые действия против оккупантов – как против немецкого фашизма, так и против красного коммунизма. УПА воевала не против народа России, а против красного коммунизма, который до этого уничтожил миллионы людей, — подтвердил наши догадки лидер крымской организации КУН Василий Овчарук. – И мы хотели сегодня дать информацию, что УПА – это герои».

          Подведем итог: то есть организаторы презентации сего творческого труда изначально и сознательно шли на провокацию. В принципе, по всем имиджево-технологическим канонам, это правильно — иначе кто б их заметил? В Крыму живет десяток-другой «громкоговорливых» национально-«свидомых» граждан — так наверняка они уже эту книгу своего идеологического гуру давно проштудировали. А всем остальным она просто неинтересна.

          С другой стороны, не поднять брошенную перчатку — значит, признать свою слабость. И потом, если тебе дают повод — почему бы лишний раз не продемонстрировать своим избирателям, что ты стоишь на страже их интересов? И шумная акция (в буквальном смысле — с дуделками и громкоговорителями, а также с предстоящим шлейфом в СМИ) состоялась! Провокаторов с противоположной стороны поддержали представители ПСПУ, регионалы, коммунисты, Русский блок. Олег Слюсаренко (депутат ВС Крыма, фракция «За Януковича!») так их присутствие объяснил: люди не позволят «в этот святой праздник проводить бандеровские, фашистские шабаши».

          Противостояние вначале выглядело так: задолго до начала презентации напротив здания, где она планировалась, выстроились митингующие. Через динамики лились патриотические песни: «Священная война», «Мы русские» и т.д. Потом в двери попытались внести черный гроб с надписью «Врагам России, банденровцам» — понятно что символизирующий. С гробом пройти внутрь не удалось — зато прошли несколько депутатов Верховного Совета Крыма и Симферопольского горсовета. Несмотря на просьбы организаторов. Кстати, в организаторы напросились представители сайта «Майдан» - они так и объявили: «Книга написана и издана при активном участии сайта».

          Эти ребята жалуются: «Вместе с депутатами в зал пропустили и их помощников с дудками. Те стали громко скандировать лозунги СССР и дудеть в дудки. На вопрос корреспондента «Майдана» правоохранителям, считают ли они эти действия нарушением общественного порядка, те отвечали: «Нет, это не нарушение общественного порядка. Кричать, дудеть и заглушать речь имеют право все до наступления 22 часов».

          М-да — правоохранители-то хорошо знают: стань они на пути депутатов — могут и работы лишиться. «Майдановцы» же настолько уже уверовали, что власть у них, что просто не улавливают этих законодательных нюансов. Кстати, обратите внимание: даже такого малого штришка достаточно, чтобы понять, ЧТО они понимают под демократией, за лозунги которой так любят прятаться.

          Так вот, насчет живых оуновцев. В зале присутствовали два ветерана УПА, проживающих в Крыму – Матвей Голян и Владимир Чермошенцев. «Бойцы УПА, привыкшие к конспирации и действиям в подполье, дали интервью невдалеке от президиума, у которого скандалили депутаты-провокаторы, – пишет «Майдан». — Скандалисты даже не заметили, что главное событие происходит у них в тылу ». Вот и открылось — уж не знаю, вольно или невольно, — что же организаторы презентации книги считают главным событием. Весь шум-гам, оказывается, только для того, чтобы показать живых «нескореных» оуновцев журналистам и проследить, чтобы вторые взяли у первых интервью!

          Да, и последний штрих - «майдановцы», описывая акцию, трижды (!) повторили: их оппоненты явились к ним с дуделками «вместо традиционных праздничных застолий». Так и хочется подсечь: сразу видно, пожалели, что их на застолье не позвали… Но зато Майдан-ІНФОРМ отыскал совершенно случайно «встреченных у здания симферопольцев», которые очень «жалели, что им не удалось попасть на презентацию. «Мы не сторонники УПА, но историю надо знать», — сказали они нашему корреспонденту, попросив их сфотографировать на память».

          Так что, ребята, будем знать нашу историю?

          Наталья Гаврилева

          http://www.kr-eho.info/index.php?name=News&op=article&sid=584

          ПС. В каментах висловлюється обіда що в цей день депутати не налили бойові стаграмів ветеранам
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.02.25 | Чучхе

            Так це ж дуже хороше визнання ваших заслуг! Так тримати

            Бо, як відомо, обов"язок вояка не стільки гинути за СВОЮ вітчизну, скільки робити так, щоб ЙОГО ВОРОГ гинув за СВОЮ вітчизну. Але в нас цю банальну істину часто забувають
    • 2008.02.25 | один_козак

      Як для "Сіводня", то ще й непогано написано)))

  • 2008.02.25 | Андрій С.

    Re: Будь-яка провокація краща за платну рекламу

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.02.25 | UPA_Podilya

      хоча б хтось тай сказав дякую кримському КУНу та Василю Овчаруку

      Відрадно, що майданівці підготували таку добротну книжечку, Я.Сватку - ДЯКУЄМО.
      Але в даному випадку варто б відзнчити Кримський КУН і В.Овчарука, зокрема, який увесь націоналістичний рух Криму на собі і тягне.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.02.25 | Євген Леґенда

        Що Вам заважає це зробити? Номер Овчарука в анонсі, дзвоніть і д

        і дякуйте.

        Він дійсно заслужив вдячності, як солдат, який не здав свого окопа.
        Але я маю серйозні застереження до роботи пресової служби КУНу, яка здезертирувала з фронту інформаційної війни. Пішла спати, коли вирішувався результат бою, в реалі виграного Овчаруком. Виграного, бо коли не менше 4-х загальнонаціональних каналів показують презентацію і книжку Кука на весь екран, то це означає, що презентація відбулася, що б там не п#$діли слюсаренки.

        Але слюсаренківська пресслужба роздула по всіх ЗМІ свій реліз, що презентація зірвана, і якби наша майданівська інформбоївка, яка прикривала Овчарука "з повітря", не зробила оперативно наш реліз, і в четвертій ночі з суботи на недулю не розіслала його по всій вселенній, то не побачили б ми в тих, навіть ворожих ЗМІ, фактів, що презентація таки відбулася. Хоча, якщо КУН - серйозна партія, то вона б повинна була б мати свою таку боївку, яка мала б не піти на вихідні відпочивати, а сидіти на фронті до закінчення бою. Сьогодні понеділок, закінчується, а КУНівська пресслужба ще досі не розіслала своєї версії того, що відбулося в Сімферополі. Кому така пресслужба потрібна?

        Я Вам поясню різницю. Люди, які працюють в КУНі в пресслужбі, працюють за гроші. Майданівська група, яка готувала презентацію за два тижні до її початку в Сімфері, працює за ідею. КУНу потрібна слава, а нам не треба ні слави, ні заплати. Тому ніхто з нас не кинув свого окопа з нагоди вихідних і довів плановане до потрібного результату. Отож, одна річ КУН взагалі - а інша річ - солдат України Овчарук. Робіть висновки, друже, і щось міняйте.

        А все-таки, класно вийшло! Вони сказились приблизно в середу перед презентацією, і далі все йшло за нашим планом, в межах коридору відхилень. Майдан форева!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.02.26 | UPA_Podilya

          уже слава Богу вівторок, а інфа і досі в стані опрацювання

          Багато у чому ви, друже, повністю праві!!!! Одна справа захід провести, зовсім інша його належно подати.
          Я дуже багато разів це питання піднімав і піднімаю, напевно методику пора міняти мені.
          В себе вдома, я закидаю новини тогож дня, а може наступного (що для провінції супер), Майдан, регіональні сайти їх вивішують тоді ж, наші можуть за день, два, три.... .
          Колись в Києві ми проводилди доволі непогане пікетування посольства РФ. (близько 500 молодих людей, 300 прапорів, 400 футболок КУН і Степан Бандера)Прес-служба в коморі, і усі проросійсські, прожидівські видання написали інфу типу: "50 юнцов старшего школьного возраста и старичков преклоного профашистов пикетировали посольство РФ". От і все.
          А Овчаруку я вже подякувув, принагідно подякую і усім МАЙДАНІВЦЯМ!!!!!
  • 2008.02.25 | один_козак

    І чому ніхто не кричить: "КОМУНЯКИ БОЯТЬСЯ ПРАВДИ!"

    Адже те, що вони роблять сьогодні пікетами "ні прайдьоть", учора вони робили за допомогою репресивних "органів". Де комуняки, там і брехня. Тому свобода поширення інформації для них - смерть.

    Шовінюги-некомуняки теж не дуже цим від комуняк відрізняються. А в питанні української історії вони нероздільні.
  • 2008.02.25 | Безробітний

    Подивимось правді у вічі...Україну з Криму винесуть...

    Скоріше за все - вперед ногами...

    І подякувати за це маємо татарчукам. Москві чи Стамбулу навіть нічого робити не треба - треба лише час від часу підгодовувати татарчуків.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2008.02.25 | Tatarchuk

      не раніше аніж вмре останній безробітний

      Безробітний пише:
      > Скоріше за все - вперед ногами...
      В Євросоюз... :)

      > І подякувати за це маємо татарчукам. Москві чи Стамбулу навіть нічого робити не треба - треба лише час від часу підгодовувати татарчуків.

      Дякую, але татарчуки не харчуються не те що в Москві чи в Істанбулі, але навіть й в Київі :) Своя земля татарчуків кормить, а от безробітних - ні.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.02.25 | Безробітний

        В період гітлерівської окупації Крим і Гиреїв кормив...

        Правда, одного разу ота хавка Гирею поперек горла стала.

        Нічому вас передовий досвід героїв кримсько-татарського руху не вчить.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2008.02.25 | Tatarchuk

          Гиреї за часів Гітлера? Негайно за парту

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2008.02.25 | Безробітний

            Почитайте, полезно...

            Султан-Келеч-Шаханович-Гирей, Келеч-Гирей (1880, Майкоп - 17.1.1947, Москва), князь, один из руководителей горского националистического движения, генерал-майор белой армии (1918). Образование получил в Елисаветградском кавалерийском училище и офицерской кавалерийской школе. Служил в 12-м Белгородском уланском полку. Участник 1-й мировой войны, командир абхазской сотни Черкесского конного полка, полковник. После развала фронта в 1917 уехал на Кубань. В 1918 вступил в Добровольческую армию. В марте - дек. 1918 командир Черкесского (с 4.11.19181-го Черкесского) конного полка. С 8.12.1918 начальник Черкесской дивизии. Действовал в составе корпуса ген. Ляхова. После поражения ВСЮР с частями дивизии отошел на территорию Грузии, откуда эвакуировался в Крым. Из Крыма направлен в Карачаевскую область, где сформировал добровольческий отряд и вел борьбу против местных Советов. После наступления Красной Армии вновь отступилвдек. 1920 в Грузию, откуда весной 1921, после вступления туда большевиков, эмигрировал в Югославию, а затем во Францию. Один из руководителей Народной партии горцев Северного Кавказа, член Комитета независимого Кавказа. Одновременно занимался джигитовкой и выездкой лошадей. С 1941 активно сотрудничал с германским командованием. В 1939-42 командовал черкесскими частями (ок. 6 тыс. чел.) в казачьем корпусе ген. П.Н. Краснова. В 1942 во главе комиссии направлен на Кавказ для создания местных органов власти и организации отрядов для борьбы с партизанами. В конце войны отошел с горцами в Австрию, а в конце марта 1945 - в Северную Италию. Арестован англичанами и выдан ими в Юденбурге 29.5.1945 вместе с казаками и горцами большевикам. В качестве обвиняемого привлечен к процессу ген. Краснова и др. Военной коллегией Верховного суда СССР приговорен к смертной казни. Повешен.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2008.02.25 | Tatarchuk

              гм... невігласе, це не кримський Гірей

              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2008.02.25 | Безробітний

                Це прямий нащадок кримських ханів...

                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2008.02.25 | Tatarchuk

                  це він вам сам розказав перед смерттю?

                  Прямі нащадки (та й багато побочних теж) достатньо відомі. Від кожного хана і навіть шахзаде. А оті кубанські Гіреї - то носії популярного на Кубані імені Гіреїв. Не кажучи вже що справжні ті кого ви звете Гіреями, називали себе Гераями.
                  Якщо вам дійсно цікаве це питання, то заводьте гілку на кримському форумі Майдану - там є щонайменше два фахівця які знаються на цьому досконально.
    • 2008.02.25 | catko

      за останні 1000 років не винесли то і зараз не винесуть.

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2008.02.25 | OlalaZhm

        Ех, Роми-шарпа на вас нема...

        Він би зараз вам усе розповів про цих націоналістів :) А Татарчуку я особисто вдячна за таку хорошу новину
  • 2008.02.25 | igorg

    свято совєтскої армії та освобождєнія. що то значить

    Що виникає в голові людини коли їй кажуть, що її визволили?

    Здається доволі проста й елементарна відповідь. Це те, що надалі вона вільна розпоряджатися власним життям, або що принаймні її життя стане не гіршим ніж до того. Тобто однозначно передбачаються зміни на краще. Увесь трагізм і всю іронію цього поняття в совєтському сенсі вже давно влучно завважив наш земляк Микола Різун. Аналітичний розум і феноменальна память допомогла попри всі міфи збагнути суть. Освободітєлі - яка іронічна, влучна й образлива клікуха совєтського солдата.

    То що ж отримали українці від визволення совєтською армією від німецьких окупантів (а ще раніше й від польських)?
    Тотальна мобілізація в чорні частини, а по-суті у дисбати. Бо цих людей не навчаючи й навіть не перевдягаючи у військову форму кидали на передову. Мета ясна - тотальне винищення не без користі для себе. Нехай німці потратять боєзапас, нехай тіла розмінують площу, розкриють вогневі точки.
    Тотальні репресії, бо населення перебувало на окупованій території тривалий час, а значить співпрацювало (принаймні співіснувало) з ворогом. А може причина в іншому? В тому, що населення відчуло волю й може порівняти під яким окупантом йому краще й вільніше, хто є страшнішим і нещаднішим ворогом й почне опиратися? Не дивно, адже зброї вдосталь та й селянські господарства, ремесла потроху, за час німецької окупації, відбудувалися, люди відїлися й вдяглися. Є всі умови для спротиву, як у 18-20 х роках.
    Пограбування і голод. Визволення принесло черговий голодомор. Знову люди були до нитки пограбовані й посаджені на мізерні продпайки. У 1947 у Пятихатках (великий залізничний вузол недалеко від Жовтих Вод) повимирали десятки сімей дотла. Як дивно, за фашистів не було голоду, а за визволителів та ще й після війни - голодомор.
    А ще наступна хвиля нищення інтелігенції, українства, виселення, вербовки, переселення й заселення України чужими людьми.
    Понаїздило по зачистці чужого люду для начальствування й поддєржкі без меж. Так до цього часу й лишилися. Як заглянеш в довідник начальників так поспіль одні чужинці. Тож їм і є чого святкувати. Пригрілися, прибралися, влаштувалися й панують й далі. Тільки ось так їм хочеться, щоб їх визволителями шанували, бо якось боязко бути потомками окупантами. Все ж іноді в історію заглядають та й предкам їхнім було що згадати на цю тему.

    Цим людям дешево обходиться ритуальне вшанування тих, на чиїх кістках, долях, життях і здоровї вони це отримали. В Україні певно вже давно число персональних і заслужених перед дєржавой діячів різних рангів багатократно перевищило число живих учасників боїв з фашистами. Однак рука у окупанта так і не підніметься поділитися статками, з людьми, що кровю й життями здобули для них. Обходиться врочистостями, обідами, промовами й скромними пільгами. Навіть німці українських остарбайтерів більше ощасливили. Воно й зрозуміло, нє по-понятіям кормить лохов.
    Отож коли мене запросили взяти участь у святкуванні визволення Кривого Рогу (майже 23-го) то все єство моє проти цього збурилося. Бо що ж це за визволення? Адже це безжалісна й жорстока розправа й нищення українського люду про яку не втримавшись хоч і дипломатично писав Довженко в своїх щоденниках.

    І стає гірко, коли славлять окупантів і нищителів й ганблять й замовчують тих, хто боровся з окупантами усіх кольорів і націй. З польськими, німцькими, совєцькими і хто склав голови й молоді життя й долі за життя й визволення України й українців. Чомусь говорять про прирівняння. Але до чого й до кого і заради чого? Адже ці люди боролися за свій народ й свою землю у нереально складних умовах. Вони не були інструментом чи знаряддям в чужих руках. Це вони використовували чужі сили й протиріччя ворожих обставини, аби боронити свій край і люд. І саме завдяки їм ми маємо сьогоднішню Україну. Ту Україну яка не є ні Білорусією ні Росією ні Туркменістаном. Україну, що долає важкий шлях волі до достойного життя.

    І все ж ці люди мають значно більше радості, ніж ті, кого ритуально вшановують. Бо вони бачать те, заради чого клали долі й життя. Те, за про що мріяли й боролися попри все вижило й вистояло і хоч і важко але відроджується.

    А такі заходи про який написано швидко повертають людей до памяті. Бо якщо король голий то куди ж тут діватися :)


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".