Промолчи -- за умного сойдешь
02/24/2008 | ilia25
В останні дні часто бачу цю вже заїзжену тезу -- що ВР, це бардак. Але добродіям, які не втомлюются її повторяти, варто запитати себе -- чи це дійсно так погано, що бардак?
ВР, як будь-який парламент, є серцем і дзеркалом демократії. І той "бардак" -- це теж відзеркалення демокрагтії. Яка навіть у найдосконалішій та найвитончійший формі виглядає саме як бардак у порівнянні з найтупішою та примітивнійшою диктатурою. Мої друзі, які повертаються з Москви переказують тамошні настрої -- так, Путін диктатор, але краще за нього проголосувати, аніж щоб було так як в Україні. Бардак, себто.
Справа тут у публічності, яка вимагається від політиків в демократичній країні. Вони не можуть просто відмовчуватись з найгостріших питань, натомість вимушені їх детально коментувати. Включаючи постійні обвинувачення та неприємні питання з боку політичних опонентів та вільних ЗМІ.
У диктатора в цому сенсі завдання набагто простіше, бо від нього не вимагається жодної публічності. Він захищений від будь-яких гострих питань, і коментує лише те, що йому легко та вигідно. А на інші теми просто мовчить, керуючись правилом винесеним у заголовок цього допису. Набагато легше виглядати cool & sexy у кабіні винищувача з шоломом на голові, аніж граючи у пляжний волейбол
Все це зросуміло, дивує лише позиція людей, що вважають демократичний "бардак" якимось недоліком, з яким треба боротись. Точно як комуністи як и совку, що протиставляли совіцьку планову економіку як незрівняно кращу альтернативу ринковому хаосу. Бо план дійсно краший за хаос, якщо не брати до уваги інші дрібниці, як, наприклад, загальний рівень життя, який забаезпечує вільний ринок у порівнянні з плановою економікою.
Те ж саме і з демократією -- так, вона взагалі виглядає як бардак, а парламент є наочним його втіленням. Але не треба забувати, окрім зовнішнього вигляду учасників, їх треба судити і за кінцевий результат їх праці. Саме кінцевий результат робить надає перевегу демократії.
І парламентьська республіка з усіх форм демократії є не лише найхаотичнішою навигляд, але й такою що гарантує найшвидший прогрес. Бо виборці, бачачи як поводяться політики у цьому реаліті-шоу, мають набагато більше правдивої інформації щодо якостей цих діячів та можуть швидше та якісніше вибрати хто з них вартий довіри.
Альтернатива цьому -- це коли питання вирішуються в дуже приватних саунах та в тиші кабінетів і коли виборці й гадакі не мають що там відбувається. Вони бачать лише це кінцевий результат, а про все інше можуть лише здогадуватись. Хоч і не лише здогадуватись -- тіж плівки Мельниченко дають добре уявлення як саме приймаються ключові рішення. Може краще парламентьский бардак?
ВР, як будь-який парламент, є серцем і дзеркалом демократії. І той "бардак" -- це теж відзеркалення демокрагтії. Яка навіть у найдосконалішій та найвитончійший формі виглядає саме як бардак у порівнянні з найтупішою та примітивнійшою диктатурою. Мої друзі, які повертаються з Москви переказують тамошні настрої -- так, Путін диктатор, але краще за нього проголосувати, аніж щоб було так як в Україні. Бардак, себто.
Справа тут у публічності, яка вимагається від політиків в демократичній країні. Вони не можуть просто відмовчуватись з найгостріших питань, натомість вимушені їх детально коментувати. Включаючи постійні обвинувачення та неприємні питання з боку політичних опонентів та вільних ЗМІ.
У диктатора в цому сенсі завдання набагто простіше, бо від нього не вимагається жодної публічності. Він захищений від будь-яких гострих питань, і коментує лише те, що йому легко та вигідно. А на інші теми просто мовчить, керуючись правилом винесеним у заголовок цього допису. Набагато легше виглядати cool & sexy у кабіні винищувача з шоломом на голові, аніж граючи у пляжний волейбол
Все це зросуміло, дивує лише позиція людей, що вважають демократичний "бардак" якимось недоліком, з яким треба боротись. Точно як комуністи як и совку, що протиставляли совіцьку планову економіку як незрівняно кращу альтернативу ринковому хаосу. Бо план дійсно краший за хаос, якщо не брати до уваги інші дрібниці, як, наприклад, загальний рівень життя, який забаезпечує вільний ринок у порівнянні з плановою економікою.
Те ж саме і з демократією -- так, вона взагалі виглядає як бардак, а парламент є наочним його втіленням. Але не треба забувати, окрім зовнішнього вигляду учасників, їх треба судити і за кінцевий результат їх праці. Саме кінцевий результат робить надає перевегу демократії.
І парламентьська республіка з усіх форм демократії є не лише найхаотичнішою навигляд, але й такою що гарантує найшвидший прогрес. Бо виборці, бачачи як поводяться політики у цьому реаліті-шоу, мають набагато більше правдивої інформації щодо якостей цих діячів та можуть швидше та якісніше вибрати хто з них вартий довіри.
Альтернатива цьому -- це коли питання вирішуються в дуже приватних саунах та в тиші кабінетів і коли виборці й гадакі не мають що там відбувається. Вони бачать лише це кінцевий результат, а про все інше можуть лише здогадуватись. Хоч і не лише здогадуватись -- тіж плівки Мельниченко дають добре уявлення як саме приймаються ключові рішення. Може краще парламентьский бардак?
Відповіді
2008.02.24 | Раціо
Справді, в цьому сенсі не промовчати було Вашою помилкою
2008.02.24 | Sean
Ілля, даремно на ся намовляєте
Ви - розумний. Просто відірваний від життя ідеяліст.2008.02.24 | ilia25
Зате на Вас недаремно
Sean пише:> Ви - розумний. Просто відірваний від життя ідеяліст.
Насправді то ваша наївність та необізнаність з історією заважає Вам зрозуміти, що Україна йде по цьому шляху далеко не першою. І всі ваші аргументи наводилися в подібних дискусіях і 100 і 200 років тому. Хіба що їх тодішні пропоненти стверджували не що політики не доросли до демократії, як це Ви робите. А що вони ніколи не доростуть, і демокртія є мовляв утопією, за яку агітувати можуть лише відірванні від життя ідеалісти.
2008.02.25 | Анатоль
Повністю згоден. Тільки так, тільки в такому "бардаку" і росте
політикум і громадянське суспільство.А насаджений кимсь порядок, навіть самий кращий, не сприяє ні росту політиків, ні свідомості суспільства.
2008.03.12 | Михайло Свистович
Угу, в такому бардаку, коли на всіх рівнях чиниться безкарний
бєспрєдєл, якраз і найкращі умови для громадянського суспільства. От тільки чомусь зневірене суспільство не поспішає ставати громадянським, а, навпаки, занурюється в апатію.2008.03.13 | ilia25
Який же він "безкарний"? Подивіться на рейтинги.
Михайло Свистович пише:> бєспрєдєл, якраз і найкращі умови для громадянського суспільства. От тільки чомусь зневірене суспільство не поспішає ставати громадянським, а, навпаки, занурюється в апатію.
При всій повазі, вам не варто робити такі твердження від імені суспільства. Ви особисто може і занурились в апатію, але більшість виборців активно слідкує за політикою та переосмислює своє ставлення до окремих гравців.
Подивіться динаміку рейтингів, і як швидко вони змінюються в порівнянні з часами Кучми. Це тому, що "бардак" надає виборцям набагато більше корисної інформації про політиків, і дозволяє кожному будувати свої уподобання спираючись на факти, а не на стереотипи чи інтуіцію. Врешті решт це веде до більш якісних рішень на виборах -- це по-перше.
А по-друге, політики самі дивлячись на рейтинги, вчаться на своїх та чужих помилках. Таким чином суспільство рухається вперед.
Що стосується громадянського суспільства, то я не вірю в модель, за якої воно формується якимось чудом на ровному місці та йде робити владу цивілізованою. НМД якість громдянського суспілства прогресує поступово лише разом з якістю влади та самої демократії. І кожен з ціх трьох компонентів рухаючись уперед підтягує за собою інші -- як альпіністи, що піднімаються у звязці. Саме це і відбувається в Україні.
2008.03.18 | Михайло Свистович
Дивлюсь. Рейтинг БЮТ зростає.
ilia25 пише:>
> При всій повазі, вам не варто робити такі твердження від імені суспільства
При всій повазі, я з цим суспільством працюю щоденно в реалі, на відміну від Вас
>
> Ви особисто може і занурились в апатію
Саме особисто я і не занурився, а продовжую смикатись, на відміну від переважної більшості громадян, які смикалися іще вчора
>
> але більшість виборців активно слідкує за політикою та переосмислює своє ставлення до окремих гравців
Ви плутаєте себе з переважною більшістю виборців. Вони, як потопаючий за соломинку, просто кидаються від одного вождя, який їх зрадив, до іншого, бо третього вождя немає. До того ж пасивне слідкування - не активний опір бєспрєдєлу, який був іще вчора.
>
> Подивіться динаміку рейтингів, і як швидко вони змінюються в порівнянні з часами Кучми. Це тому, що "бардак" надає виборцям набагато більше корисної інформації про політиків, і дозволяє кожному будувати свої уподобання спираючись на факти, а не на стереотипи чи інтуіцію. Врешті решт це веде до більш якісних рішень на виборах -- це по-перше.
Це веде до жахливого популізму, до змагання в обіцянках хліба й видовищ та оплаченої з держбюджету шари.
>
> А по-друге, політики самі дивлячись на рейтинги, вчаться на своїх та чужих помилках
Так, вони вчаться маніпулювати виборцями, творячи все більший бєспрєдєл.
>
> Що стосується громадянського суспільства, то я не вірю в модель, за якої воно формується якимось чудом на ровному місці та йде робити владу цивілізованою. НМД якість громдянського суспілства прогресує поступово лише разом з якістю влади та самої демократії. І кожен з ціх трьох компонентів рухаючись уперед підтягує за собою інші -- як альпіністи, що піднімаються у звязці. Саме це і відбувається в Україні.
Не відбувається в Україні нічого подібного. Іде відкат назад, як пішов він у середині 90-х.
2008.03.12 | Михайло Свистович
Re: Промолчи -- за умного сойдешь
ilia25 пише:> В останні дні часто бачу цю вже заїзжену тезу -- що ВР, це бардак. Але добродіям, які не втомлюются її повторяти, варто запитати себе -- чи це дійсно так погано, що бардак?
Це - дуже погано
>
> ВР, як будь-який парламент, є серцем і дзеркалом демократії. І той "бардак" -- це теж відзеркалення демокрагтії. Яка навіть у найдосконалішій та найвитончійший формі виглядає саме як бардак у порівнянні з найтупішою та примітивнійшою диктатурою.
Ні, не виглядає. При диктатурі часто буває бардак (це слово в нас закріпилося в часи СРСР міжж іншим), а при демократії порядок.
>
> І парламентьська республіка з усіх форм демократії є не лише найхаотичнішою навигляд, але й такою що гарантує найшвидший прогрес. Бо виборці, бачачи як поводяться політики у цьому реаліті-шоу, мають набагато більше правдивої інформації щодо якостей цих діячів та можуть швидше та якісніше вибрати хто з них вартий довіри.
>
> Альтернатива цьому -- це коли питання вирішуються в дуже приватних саунах та в тиші кабінетів і коли виборці й гадакі не мають що там відбувається.
Ні, є багато кращих альтернатив, і диктатура у цьому переліку не стоїть. А бардак - це завжди погано. Він заважає ефективно працювати. Бо не лише зі свобод складається життя.