02/28/2008 | Майдан-ІНФОРМ

Здоров’я – одна з найбільших цінностей людини. Втім, бажання бути здоровим не виправдовує хабародавців, а фінансова винагорода лікаря, не гарантує підвищення якості послуг.

Випадки хабарництва в лікарнях, поліклініках та закладах охорони здоров’я - поширене явище. Втім, матеріальна винагорода лікаря часто є власною ініціативою пацієнта, що впливає на закріплення корупціногенної проблеми. Громадяни виявляють досить низьку готовність протистояти порушенню власних прав та вимагати від медиків дотримання елементарних законів і норм. Кожен споживач повинен усвідомити, що, сплачуючи податки, він вже компенсує власне базове медичне обслуговування. Пацієнти не знають, який порядок оплати послуг у закладах медичного обслуговування, бояться налаштувати проти себе медпрацівників, вважають, що незначна сума стягнення є прийнятною порівняно з потребою негайної медичної допомоги, не вірять у позитивне вирішення справи щодо звинувачення лікаря, жаліють лікарів через низьку заробітну платню та важкі умови праці. Згідно з опитуванням Проекту «Сприяння боротьбі з корупцією в Україні» в Чернігові випадків, коли самі пропонують хабарі в 2 рази більше, ніж коли їх вимагають.

Спробуємо деталізувати проблему та на прикладі міста Чернігова дослідити причини й наслідки хабарництва в медицині. На сьогодні з місцевого бюджету міські лікарні Чернігова фінансуються в середньому на 80% від мінімальної потреби. Враховуючи подібну ситуацію по всій країні, лікарням дозволено займатися фінансово-господарською діяльністю (надання платних послуг, здача в оренду приміщень, прийом благодійних внесків), з метою збільшення коштів, необхідних для фінансування лікарні. Офіційні надходження від фінансово-господарської діяльності все ж не покривають необхідний для нормального забезпечення роботи лікарні мінімум. Додатково залучаються певні кошти неофіційним шляхом. Втім, їх рух та цільове використання неможливо проконтролювати. В особистих розмовах з медпрацівниками вдалося дізнатися, що інколи тіньовий бюджет лікарні вдвічі перевищує офіційний. Але кожен пацієнт повинен розуміти, що «гроші поза касою» навряд чи інвестуються у покращення матеріально-технічної бази лікарні. Тож, сплативши за певну послугу «на руки», Ви викинули гроші на вітер. Користуючись загальною правовою необізнаністю громадян, жодна лікарня Чернігова всупереч законодавству навмисно не надає повної інформації про те, які послуги вона надає та за яких умов; медичні працівники не завжди надають інформацію пацієнтам стосовно їхніх прав при оплаті благодійного внеску чи добровільної компенсації; в лікарнях міста Чернігова часто не дотримуються принципу добровільності під час прохання сплатити благодійний внесок, а подають це як обов’язкову оплату (платну послугу); зафіксовані численні порушення чинного законодавства щодо порядку отримання та оприбуткування благодійних внесків, що свідчить про надходження до лікарень офіційно не зафіксованих коштів тощо.

Якщо пацієнт володіє вичерпною інформацією щодо переліку платних послуг, тоді він може усвідомити, яку саме послугу він отримує: платну поза базовою, чи безкоштовну. Якщо ж громадянин захоче віддячити лікарні, то самостійно та офіційно внесе визначену ним суму благодійного внеску на рахунок медичного закладу. Під час соціологічного опитування, яке було проведено Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Програми «Гідна Україна» у лікарнях міста Чернігова, було визначено, що пацієнти не завжди розуміють різницю між платними послугами та добровільними компенсаціями, які вони можуть сплатити, після отримання певної послуги за власним бажанням. Наприклад, медичний працівник, який робить флюорографію, перед або після здійснення процедури прямо повідомляє пацієнтові, що послуга є платною – 3,50 грн. Хоча в дійсності ця послуга не входить до переліку платних. Майже в усіх випадках пацієнти віддають гроші безпосередньо в руки. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1138 лікарняні заклади мають право надавати певні види своїх послуг на платній основі. Перелік цих послуг є чітко визначеним та затверджується Управлінням охорони здоров’я обласної адміністрації для кожної лікарні окремо.

Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства фінансів України від 18 грудня 1997 року N 358/273 «Про затвердження Порядку надання платних послуг у державних (комунальних) закладах, установах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та одержання добровільної компенсації від хворих», заклади охорони здоров'я зобов'язані забезпечити громадян безплатною, доступною та достовірною інформацією щодо порядку надання платних послуг, яка повинна включати відомості про місцезнаходження цих закладів (в тому випадку, якщо виділені окремі структурні підрозділи), режим роботи, перелік платних послуг, порядок їх оплати та відомості про пільги для окремих категорій громадян.

Щодо благодійних внесків, то у випадку, коли цілі використання коштів не зазначене благодійником, рішення про їх використання приймає головний лікар відповідно до першочергових потреб закладу. Втім, серед переліку платних послуг в лікарнях міста Чернігів присутні тільки три: медичні огляди, стоматологічна допомога, зубне протезування. Ми порівняли відповідність платних послуг, затверджених Управлінням охорони здоров’я Чернігівської ОДА до Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти» від 17 вересня 1996 р. N 1138 з подальшими редакціями. В даному документі чітко визначено характер та умови надання відповідних послуг. Зокрема, поняття «медичні огляди» регламентуються статтею 8 та чітко обмежується такими випадками:
а) отримання посвідчення водія транспортних засобів (крім випадків, коли медичні огляди проводяться за направленням органів державної служби зайнятості);
б) попередні профілактичні медичні огляди при прийнятті на роботу (крім випадків, коли медичні огляди проводяться за направленням органів державної служби зайнятості);
в) отримання дозволу на право отримання та носіння зброї громадянами, а також відповідні профілактичні медичні огляди;
г) для отримання візи (крім службових відряджень державних службовців та при виїзді на лікування).

В усіх інших випадках проведення медичного огляду має бути безкоштовним. Якщо громадянин, наприклад, захоче пройти медичний огляд з винесенням висновку про стан здоров'я за власним бажанням, тобто без направлення лікаря, він має право це здійснити безкоштовно. Адже в переліку платних послуг, затвердженого Кабінетом Міністрів такий випадок регламентується статтею 13 «Лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненнями громадян, що надаються без направлення лікарів», яка не входить до затверджених Управлінням охорони здоров’я Чернігівською ОДА переліків платних послуг, що можуть надавати чернігівські міські лікарні. Хоча в попередніх редакціях Переліку до 2005 року до медичних оглядів також входило і огляд громадянина за власним бажанням.

Саме існування платних послуг не є порушенням права на безкоштовну медицину при умові, якщо будуть дотримані всі вимоги стосовно процедури отримання та реалізації цих послуг, що не можливо без забезпечення населення інформацією стосовно кожного з цих етапів. За даними соціологічного опитування, проведеного Громадянською мережею ОПОРА біля чотирьох міських лікарень Чернігова, 65,3% респондентів просили сплатити благодійний внесок, але вони не знали, що мають можливість вибору. 31,7% громадян хоча б раз відмовлялися сплатити благодійний внесок, лише в 9% випадків, пацієнта відмовлялися обслуговувати, але якість послуг переважно не змінювалася (60%). Добровільні компенсації приймаються виключно на підставі заяви хворого (ст. 1.4 Наказу Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства фінансів України від 18 грудня 1997 року N 358/273 «Про затвердження Порядку надання платних послуг у державних (комунальних) закладах, установах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та одержання добровільної компенсації від хворих»). Якщо брати до уваги результати соціологічного дослідження, майже в половині випадків (42,6%) оплата за надання медичних послуг здійснювалася безпосередньо працівникові медичного закладу, в 9,7% - через банк, та 44,5% - офіційно через бухгалтерію. При сплаті благодійного внеску лише 46,5% пацієнтів заповнювали певну документацію, а решта (53,5%) віддавали цю суму медичному працівникові.

Одержання хабара карається залежно від його суми штрафом (від 12 750 до 25 500 грн.), або позбавленням волі від трьох до п’яти років з позбавленням права займатися професійною діяльністю строком до трьох років.

Життєві курйози, або сміх крізь сльози

Пряма мова (Дніпропетровська обл.): Після відмови дати лікарю хабара, віднайшла в своїй медичній картці нібито результати нібито зданих місяць тому аналізів, згідно з якими у мене якась заразна інфекція і мене необхідно негайно госпіталізувати. Жодних аналізів не здавала...


Пряма мова (Одеська обл.): Забрала Швидка з отруєнням, повозили по трьох поліклініках, спробували витрусити 500 грн. за крапельницю і відправили додому...