03/05/2008 | maidan.org.ua

Посол Норвегії своїй обізнаності
про масштабну діяльність
Уповноваженого з прав людини
багато в чому завдячує інформації,
яку постійно отримує
з сайту Омбудсмана України.

(прес-служба Уповноваженого з прав людини)

За останні два тижні моніторингова група зібрала більше 50 повідомлень по темі прав людини. Здебільшого – це інформація негативного змісту, як то повідомлення про те, що Україна посідає передостаннє місце у Європі за тривалістю життя, що епідемія СНІДУ в Україні є найбільш тяжкою серед країн Європи та Центральної Азії, що Україна знаходиться на третьому місці серед 81 країн світу за відсотковим співвідношенням ускладненої форми туберкульозу, що третина скарг з України до Європейського суду пов‘язана з діяльністю пенітенціарної системи, та багато повідомлень про локальні випадки порушення прав людини. Позитив спостерігається тільки у повідомленнях про плани на майбутнє. Це, наприклад, інформація про те, що у Львові за спонсорські кошти буде створено Центр обліку та нічного перебування безпритульних громадян. Є також кілька повідомлень про перемогу правозахисників і адвокатів у справі захисту прав людини. Так, за наполяганням ГСПЛ Генпрокуратурі таки довелося визнати порушення в розслідуванні справи Кейвана і направити її на дослідження з метою усунення виявлених порушень та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення якісного розслідування і прийняття у справі законного рішення. [1] А за рішенням Дарницького районного суду прокуратурі таки доведеться розслідувати факти катування Є. Новицького у Дарницькому відділенні міліції.

З поміж зібраної інформації є тільки 5 повідомлень, що стосуються діяльності омбудсмена. Три зустрічі Уповноваженого з керівництвом СБУ; зустріч з послом Сербії; подання до президента України по питанню створення в Україні Державної міграційної служби; заява про тимчасове призупинення направлення подання до Конституційного Суду України щодо визнання неконституційними положень чинного законодавства з тендерних закупівель – такі, оприлюднені прес-службою омбудсмена, результати останніх двох тижнів діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

До цього скромного доробку варто додати відповідь Секретаріату Уповноваженого з прав людини на інформаційний запит юридичного радника «Майдану» Олександра Северина, у якій міститься відмова у наданні інформації про діяльність омбудсмена, вмотивована тим, що закон не зобов‘язує омбудсмена відповідати на інформаційні запити та забороняє громадянам втручатися у діяльність Уповноваженого ( ! ). Водночас автору запиту рекомендовано ознайомитись з інформацією про діяльність омбудсмена на сайті Уповноваженого, який, як зазначається у відповіді, оновлюється по мірі її узагальнення.

Ніби у відповідь на оприлюднені моніторинговою групою в січні дані про непрозорість діяльності Уповноваженого з прав людини, прес-служба Секретаріату, в одній зі своїх новел, процитувала Норвезького Посла, який на зустрічі з Ніною Карпачовою сказав, що « своїй обізнаності про масштабну діяльність Уповноваженого з прав людини багато в чому завдячує інформації, яку постійно отримує з сайту Омбудсмана України». [2] Та досить відкрити сайт Уповноваженого, щоб переконатися, що його оновлення відбувається не регулярно і вкрай безсистемно. Так, розділ «Подання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини» востаннє оновлювався у 2006 році. Розділ «Співпраця Уповноваженого з прав людини з Конституційним Судом» - у липні 2007 року; розділ «Документи Уповноваженого з прав людини, які оприлюднюються ЗМІ» - у травні 2006 року; розділ «Звернення, позовні заяви та інші документи Уповноваженого з прав людини» - у грудні 2006 року; розділ «Договори про співпрацю з омбудсменами інших країн» - в 2004 році. Уяву про фінансування діяльності омбудсмена можна отримати тільки з двох формальних табличок за 2005 і 2006 роки. Що стосується узагальненої інформації про діяльність омбудсмена, то востаннє така інформація з‘явилася на сайті Уповноваженого в 2003 році у вигляді спеціальної доповіді про стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном. А з повідомлення прес-служби Уповноваженого від 28 лютого 2008 року стає зрозумілим, що і через 5 років після проголошення у Верховній Раді спеціальної доповіді, рекомендації омбудсмена щодо розробки концепції державної міграційної політики України залишилися не реалізованими. Сайт повідомляє, що у кінці лютого 2008 року омбудсмен звертається до президента з поданням, у якому наполягає на його дорученні щодо розробки законопроекту про Основні засади (Концепцію) державної міграційної політики України та знову наголошує на необхідності створення в Україні Державної міграційної служби, як самостійного центрального органу державної виконавчої влади зі спеціальним статусом.

До речі, повторна ініціатива омбудсмена щодо створення в Україні Державної міграційної служби залишилася зовсім не поміченою засобами масової інформації, хоча за своїм стратегічним значенням вона, безумовно, є найбільш вагомою серед інших вчинених омбудсменом за останні два тижні дій.

Журналісти обійшли увагою й іншу важливу подію – винесення окружним адміністративним судом м. Києва рішення по справі за позовом громадян О. Северина і В. Гарбара до омбудсмена України і Верховної Ради у якому позивачі просили визнати незаконним третє призначення Ніни Карпачової на посаду Уповноваженого з прав людини. У цій справі суд прийняв феноменальне рішення. Не знайшовши аргументів для спростування незаперечних доказів порушення відповідачами імперативних норм права, судова колегія мотивувала відмову у задоволенні позову тим, що, увага, діяльність Верховної Ради і її Уповноваженого з прав людини не зачіпає права та інтереси позивачів. [3] Після такого рішення суду вже не дивують відмови Секретаріату Уповноваженого у наданні інформації про діяльність омбудсмена обґрунтовані тим, що закон нібито не зобов‘язує його відповідати на інформаційні запити та забороняє громадянам втручатися у діяльність Уповноваженого.

На превеликий жаль поза увагою ЗМІ залишилася і зустріч Ніни Карпачової з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Сербія в Україні Гораном Алексичем, хоча підняті на ній питання та зроблені українським омбудсменом заяви явно заслуговували на увагу. У той час, як президент України і МЗС закликали усі сторони до виваженості при вирішенні питання Косово та запропонували продовжити переговорний процес між Балканами і міжнародним співтовариством, зазначивши, що з багатьох причин ситуація в Косово не може розглядатися як прецедент, Ніна Карпачова виявила свою солідарність з послом Сербії в позиції про розв’язання конфлікту на основі Резолюції Ради Безпеки ООН № 1244 від 1999 року, що визначає статус Косово і Метохії у складі Сербії як багатонаціональної та мультиконфесійної країни та заявила про свій намір звернутися з обговорених питань до Президента України Віктора Ющенка. [4]

Нагадаємо, що 17 лютого 2008 року парламент Косово одноголосно ратифікував Декларацію про незалежність краю. Бєлград визнав акт про проголошення краєм незалежності недійсним і закликав міжнародне співтовариство "анулювати його як такий, що суперечить міжнародному праву". Та вже через тиждень 15 країн світу заявили про своє визнання незалежності Косово. У свою чергу, Сербія почала відкликати своїх послів з країн, які підтримали рішення Косово.

Фаворитною темою для журналістів стали зустрічі Ніни Карпачової з керівництвом СБУ та Генпрокуратури. За останні два тижні із 6 повідомлень ЗМІ, що стосувалися висвітлення діяльності омбудсмена 5 було присвячено саме цим зустрічам. Інтерес журналістів, очевидно, був обумовлений гучною заявою омбудсмена, зробленою після арешту Рудьковського, про існування в Україні таємних тюрем, яку тут же підхопила Партії регіонів, доповнивши її вимогою про негайне звільнення керівництва СБУ. Та вже 18 лютого стало зрозуміло, що сенсації не буде. На нараді Ніни Карпачової з в.о. Голови Служби безпеки України В. Наливайченком, заступником Голови СБУ М. Герасименком та заступником Генерального прокурора України О. Шинальським було домовлено, що Генеральна прокуратура України в оперативному порядку проведе спеціальну перевірку в тих регіонах, де до 2003 року функціонували СІЗО СБУ, а СБУ зніме гриф «Для службового користування» з документів, які регламентують статус відділу забезпечення досудового слідства СБУ. Вже 25 лютого в.о. голови СБУ повідомив Уповноваженому, що до Мін’юсту України передано для державної реєстрації проект нормативно-правового акту про тимчасове тримання затриманих Службою безпеки України осіб (зі зняттям грифу таємності). Отже, скандал про існування в Україні таємних в‘язниць закінчився зняттям грифу «Для службового користування» з документів, які регламентують статус відділу забезпечення досудового слідства СБУ. Принагідно, сторони з‘ясували, що є однодумцями у питанні реформування СБУ. Уповноважений з прав людини підтримала позицію керівника СБУ щодо необхідності прийняття нової редакції Закону України "Про Службу безпеки України", в якому виключити невластиві СБУ функції, зокрема досудового слідства, та передбачити надійні гарантії соціально-правового захисту співробітників служби. Ніна Карпачова висловила стурбованість низьким рівнем грошового забезпечення співробітників СБУ в умовах суттєвого (на 45 відсотків) підвищення з 1 лютого 2008 року заробітної плати державним службовцям, працівникам прокуратури, митної служби, суду та органів місцевого самоврядування. [5]

(А ви знали, що Уряд Тимошенко з 1 лютого на 45% підвищив заробітну плату державним службовцям, працівникам прокуратури, митної служби, суду та органів місцевого самоврядування?).