03/13/2008 | Майдан-ІНФОРМ

„Gazeta Wyborcza” друкує текст Вацлава Радзівіновича про те, як Україна в 2009 році відзначатиме 350-і роковини битви під Конотопом.
Бажаням президентa Ющенка є те, щоб Україна згадала події з 1659 року, коли козаки під проводом гетьмана Виговського, разом із польським корпусом та кримськими татарами розбили 60-тисячне російське військо. Сьогодні битва під Конотопом вважається найбільшою перемогою українців над росіянами.
„Gazeta Wyborcza” твердить, що ініціатива президента Ющенка – відважний жест у дуже складному діалозі України з Росією на тему історії обидвох країн.
Під час нещодавнього візиту Віктора Ющенка до Москви глава України почув від президента Путіна, що взаєминам із Києвом шкодять «недопустимі історичні спекуляції».
(Путін мав тут на увазі вимоги українців визнати Великий Голодомор з 1932-33 років злочином проти людства та проби надати комбатантам УПА статус ветеранів).
Путін запропонував теж, щоб країни спільно відзначили 300 річницю битви під Полтавою. Але це – як наголошує „Gazeta Wyborcza” – не була для українців найкраща пропозиція.


„Rzeczpospolita”, тимчасом, інформує про рішення Закарпатської обласної ради щодо визнання русинської національності. І про протест, який у зв’язку з цією справою відбувся під будинком адміністрації президента. «Будемо протестувати проти будь-яких проявів сепаратизму в Україні» – говорить газеті Андрій Тарасенко з організації Тризуб. «Ми не можемо погодитися з рішенням закарпатських депутатів, так само, як не можемо толерувати вимогів щодо надання спеціального статусу російській мові».
У свою чергу Юдіта Євчак із Закарпатської ОДА не розуміє протестів. За її словами, русинів визнають 22 країни світу отже, чому б Україна мала такого не вчинити?

Останній перепис населення показав, що на Закарпатті русинами називає себе 10 тисяч осіб, у східній Словаччині – 30 тисяч. За словами русинських організацій, ця етнічна група, розсіяна по всьому світі, може нараховувати більше одного мільйона членів.


„Dziennik” інформує про візит Генерального секретаря НАТО у Варшаві. Польський уряд докладає зусиль, щоб НАТО простягло руку в напрямку України та Грузії. Варшава хоче, щоб після квітневої наради Північноатлантичного союзу, Київ і Тібілісі знали, що двері до НАТО для них відкриті. Ці країни повинні отримати сигнал, що членство можливе – „Dziennik” цитує слова заступника міністра закордонних справ Вітольда Ващиковського. Стратегічно, Польща дуже скористала б на залученні України до НАТО, оскільки не була б вже граничною державою – додає шеф Міністерства оборони Богдан Кліх. Але, як додає „Dziennik” – проти запрошення України і Грузії до НАТО виступають Німеччина, Франція та Італія, які вважають, що політична ситуація в цих державах не є стабільною.