Невидана любов до громадських організацій
03/14/2008 | Олександр Дядюк
Даремно політичні скептики жаліються, що влада в Україні мало мало зважає на громадські організації.
Може де й так, але от сердця керівників Дніпровського району м. Києва, в останній час, буквально переповнені любовью до таких організацій.
Правда, дехто каже, що любов ця якась дивна, вибіркова і далеко не до всіх, але якщо керівники Дніпровської РДА вже когось полюблять, то такою сильною, справді батьківською любовью, що вона прямо очі сліпить, в результаті чого, “батьки району” від цієї любові втрачають зір і не бачать уже ні законів України, ні навіть кримінального кодексу – отака вона батьківська любов.
Серед щасливців, на яких зійшла така невидана любов очільників Дніпровського району є і така собі організація “Центр досліджень проблем нерозповсюджень”.
Що вони там “нерозповсюджують” я не знаю, але сумновідомий О. Сотников, 4 грудня 2007 року видає розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації за № 1334, яким “з барського плеча” надає цій громадській організації в оренду 556, 0 кв.м. нежилих приміщень комунальної власності Дніпровського району по вул. Рогозівській 4/16, терміном на два роки.
Як я вже писав, таке рішення могло бути прийнято лише під впливом безумної батьківської любові, адже прямо порушувало ст. 118 ЗАКОНУ України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, якою чітко встановлено, що “у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах”.
А конкурсу то НЕ БУЛО!
Обґрунтовуючи видання зазначеного розпорядження О. Сотников, у цьому ж розпорядженні, посилається не лише на загальні нормативні документи (які правда не надають права порушувати закони України), але й на рішення Дніпровської районної у м. Києві ради № 159 від 19.07.2007 року, http://www.dnipr.da-kyiv.gov.ua/?id=24 пунктом 1 якого Рада надала Дніпровській районній у місті Києві державній адміністрації додаткові повноваження, - без дотримання конкурсних засад, приймати рішення про надання в оренду приміщень підрозділам Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, комунальним підприємствам Дніпровської районної у м. Києві ради, політичним партіям та громадським організаціям, і вказала для чого - для потреб депутатських фракцій районної ради тих політичних партій, які були суб’єктами виборів до районної ради у 2006 році.
Але, по перше, не зрозуміло, до яких фракцій Дніпровської районної у м. Києві ради має відношення цей “Центр проблем нерозповсюдження” і незрозуміло яку громадську діяльність він буде здійснювати у складських приміщеннях (а саме такими є об’єкт оренди), які мають явно комерційне призначення.
І по друге і це головне – ст. 19 Конституції України чітко і однозначно встановлено, що – “Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.
Таким чином, посадові особи державного органу влади - Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, приймаючи розпорядчі рішення, повинні були керуватись перш за все Конституцією та законами України (які мають вищу силу чим підзаконні акти), а не підзаконними актами, якими є рішення Дніпровської районної ради.
Проте, історія із цією орендою мала продовження і в 2008 році. 8.02.2008 року, також уже колишній директор комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового та не житлового фонду” В. Валіуллін направляє на ім’я начальника управління оренди та приватизації комунального майна виконавчого органу Дніпровської районної у м. Києві ради Уперенко А. А. Лист (копія додається), в якому просить внести зміни в п. 1, зазначеного вже вище розпорядження № 1334 від 04.12.2007 та замість слів “... укласти договір оренди з громадською організацією Центр досліджень проблем нерозповсюдження на нежиле приміщення площею 556, 0 кв.м. по вул. Рогозівська 4/16 для виконання статутної діяльності....” написати – “... укласти договір оренди з громадською організацією Центр досліджень проблем нерозповсюдження на нежиле приміщення І-го поверху площею 122,00 кв.м. та підсобні приміщення площею 434,0 кв.м. по вул. Рогозівська, 4/16 для виконання статутної діяльності..”
Абсолютно не зрозуміло чим керувався В. Валіуллін направляючи дане клопотання, адже ці 122,00 кв.м. розміщені в будівлі діючого ЖРЕО № 415 і керівництво ЖРЕО не надавало даних, що у них є такі вільні приміщення у самому приміщенні адмінбудівлі ЖРЕО. Вільними були складські та підсобні приміщення, які відповідно до розпорядження № 1334 і мали передаватись.
Чому і діючи в чиїх інтересах В. Валіуллін “перекрутив” площі нам незрозуміло, проте, його доповідна стала підставою для видання нового розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, уже за підписом в. о. голови райдержадміністрації С. Сергійчука, за № 96 від 11.02.2008 року, який “задовольнив клопотання” В. Валіулліна і навіть поправив В. Валіулліна, який у своєму клопотанні забув вказати, що просить саме про 122 кв.м., саме у адміністративній будівлі.
Тобто С. Сергійчук вчинив ті ж самі протиправні дії, що і О. Сотников, а саме – діючи в порушення ст. 19 Конституції України видав розпорядження, керуючись підзаконним актом, а не законом України.
Всупереч закону, так як законом України “Про державний бюджет на 2008 рік” (ст. 76), аналогічно як і в законі “Про державний бюджет України на 2007” також встановлено, що – “у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах”.
Правда, в законі 2008 року зроблено виключення – “крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам, музеям, підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (в тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні)”.
Але у нас відсутня інформація щодо того – якими мистецтвами “увлєкається” “Центр дослідження нерозповсюдження”, до того ж у складських приміщеннях (434,0 кв.м.).
Таким чином, С. Сергійчук, замість того, щоб відмінити незаконне розпорядження свого попередника О. Сотникова (тим більше, що на час видання ним розпорядження договір оренди ще не був укладений), також зловживаючи службовим становищем, видає ще одне протиправне розпорядження райдержадміністрації, міняючи площі, хоча невідомо чи є хоч письмове клопотання про це орендаря.
Мало того, як заявляє начальник ЖРЕО № 415 (копія її заяви додається), що коли вона відмовилась виконувати протиправне розпорядження С. Сергійчука, так як у неї у приміщенні ЖРЕО не має таких вільних площ, а є лише 41,2 м.кв., а в інших знаходяться діючі служби ЖРЕО (паспортисти, майстри) та орендарі, у яких також є діючі договори оренди, укладені раніш С. Сергійчук – “з криками і погрозами мого звільнення з роботи наказував мені віддати ключі від кімнат орендарю і докоряв тим, що я ставлю під сумнів розпорядження за його підписом”.
Далі начальник ЖРЕО зазначає, що вона “виклала С. Сергійчуку всі факти подій, розповіла про суттєві помилки в документах та попросила С. Сергійчука особисто розібратись в ситуації”, проте С. Сергійчук ні як в.о. голови Дніпровської РДА, ні як депутат райради не захотів розібратись у конфліктній ситуації та у наказному порядку наполягав підписати документи і віддати ключі орендарю, мотивує тим, що той вже три місяці сплачує оренду (це при не підписаному ще на той час договорі оренди).
Коли ж начальник ЖРЕО запитала – “де розмістити працівників ЖРЕО?” Сергійчук відповів – “що його це не стосується та наказав садити працівників у мій кабінет або подіти їх куди завгодно”.
До речі, феноменальність зазначеної любові підтверджується і неймовірно низьким розміром орендної плати, яка за місяць, за 556 квадратних метрів має складати аж 8309 грн. 57 коп., тобто аж 15 грн (3 дол) за квадратний метр.
Ну, і хто відмовиться від такого щастя?
Хотілось би надіятись, що феномен цієї любові зацікавить міську та Дніпровську районну прокуратури. Тим більш, що в районі ходять слухи, що “передовий досвід” у районі мають намір поширювати і зараз “громадські організації” реєструються як гриби після дощу. До того ж в районі є дивна традиція включати такі обьєкти у список обьєктів, що підлягають приватизації і знову таки – в позаконкурсному порядку, а так званим – “шляхом викупу”, де ціни, як правило, дуже далекі від реальних ринкових.
Додатки:
1. Копія розпорядження Дніпровської РДА № 1334 від 4.12.2007р.
2. Копія листа директора КП “Дирекція з управління та обслуговуання житлового та нежитлового фонду” В. Валіулліна за № 76-208 від 08.02.2008р.
3. Копія розпорядження Дніпровської РДА № 96 від 11.02.1998р.
4. Копія доповідної записки начальника ЖРЕО-415 від 13.03.2008р.
Може де й так, але от сердця керівників Дніпровського району м. Києва, в останній час, буквально переповнені любовью до таких організацій.
Правда, дехто каже, що любов ця якась дивна, вибіркова і далеко не до всіх, але якщо керівники Дніпровської РДА вже когось полюблять, то такою сильною, справді батьківською любовью, що вона прямо очі сліпить, в результаті чого, “батьки району” від цієї любові втрачають зір і не бачать уже ні законів України, ні навіть кримінального кодексу – отака вона батьківська любов.
Серед щасливців, на яких зійшла така невидана любов очільників Дніпровського району є і така собі організація “Центр досліджень проблем нерозповсюджень”.
Що вони там “нерозповсюджують” я не знаю, але сумновідомий О. Сотников, 4 грудня 2007 року видає розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації за № 1334, яким “з барського плеча” надає цій громадській організації в оренду 556, 0 кв.м. нежилих приміщень комунальної власності Дніпровського району по вул. Рогозівській 4/16, терміном на два роки.
Як я вже писав, таке рішення могло бути прийнято лише під впливом безумної батьківської любові, адже прямо порушувало ст. 118 ЗАКОНУ України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, якою чітко встановлено, що “у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах”.
А конкурсу то НЕ БУЛО!
Обґрунтовуючи видання зазначеного розпорядження О. Сотников, у цьому ж розпорядженні, посилається не лише на загальні нормативні документи (які правда не надають права порушувати закони України), але й на рішення Дніпровської районної у м. Києві ради № 159 від 19.07.2007 року, http://www.dnipr.da-kyiv.gov.ua/?id=24 пунктом 1 якого Рада надала Дніпровській районній у місті Києві державній адміністрації додаткові повноваження, - без дотримання конкурсних засад, приймати рішення про надання в оренду приміщень підрозділам Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, комунальним підприємствам Дніпровської районної у м. Києві ради, політичним партіям та громадським організаціям, і вказала для чого - для потреб депутатських фракцій районної ради тих політичних партій, які були суб’єктами виборів до районної ради у 2006 році.
Але, по перше, не зрозуміло, до яких фракцій Дніпровської районної у м. Києві ради має відношення цей “Центр проблем нерозповсюдження” і незрозуміло яку громадську діяльність він буде здійснювати у складських приміщеннях (а саме такими є об’єкт оренди), які мають явно комерційне призначення.
І по друге і це головне – ст. 19 Конституції України чітко і однозначно встановлено, що – “Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.
Таким чином, посадові особи державного органу влади - Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, приймаючи розпорядчі рішення, повинні були керуватись перш за все Конституцією та законами України (які мають вищу силу чим підзаконні акти), а не підзаконними актами, якими є рішення Дніпровської районної ради.
Проте, історія із цією орендою мала продовження і в 2008 році. 8.02.2008 року, також уже колишній директор комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового та не житлового фонду” В. Валіуллін направляє на ім’я начальника управління оренди та приватизації комунального майна виконавчого органу Дніпровської районної у м. Києві ради Уперенко А. А. Лист (копія додається), в якому просить внести зміни в п. 1, зазначеного вже вище розпорядження № 1334 від 04.12.2007 та замість слів “... укласти договір оренди з громадською організацією Центр досліджень проблем нерозповсюдження на нежиле приміщення площею 556, 0 кв.м. по вул. Рогозівська 4/16 для виконання статутної діяльності....” написати – “... укласти договір оренди з громадською організацією Центр досліджень проблем нерозповсюдження на нежиле приміщення І-го поверху площею 122,00 кв.м. та підсобні приміщення площею 434,0 кв.м. по вул. Рогозівська, 4/16 для виконання статутної діяльності..”
Абсолютно не зрозуміло чим керувався В. Валіуллін направляючи дане клопотання, адже ці 122,00 кв.м. розміщені в будівлі діючого ЖРЕО № 415 і керівництво ЖРЕО не надавало даних, що у них є такі вільні приміщення у самому приміщенні адмінбудівлі ЖРЕО. Вільними були складські та підсобні приміщення, які відповідно до розпорядження № 1334 і мали передаватись.
Чому і діючи в чиїх інтересах В. Валіуллін “перекрутив” площі нам незрозуміло, проте, його доповідна стала підставою для видання нового розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, уже за підписом в. о. голови райдержадміністрації С. Сергійчука, за № 96 від 11.02.2008 року, який “задовольнив клопотання” В. Валіулліна і навіть поправив В. Валіулліна, який у своєму клопотанні забув вказати, що просить саме про 122 кв.м., саме у адміністративній будівлі.
Тобто С. Сергійчук вчинив ті ж самі протиправні дії, що і О. Сотников, а саме – діючи в порушення ст. 19 Конституції України видав розпорядження, керуючись підзаконним актом, а не законом України.
Всупереч закону, так як законом України “Про державний бюджет на 2008 рік” (ст. 76), аналогічно як і в законі “Про державний бюджет України на 2007” також встановлено, що – “у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах”.
Правда, в законі 2008 року зроблено виключення – “крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам, музеям, підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (в тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні)”.
Але у нас відсутня інформація щодо того – якими мистецтвами “увлєкається” “Центр дослідження нерозповсюдження”, до того ж у складських приміщеннях (434,0 кв.м.).
Таким чином, С. Сергійчук, замість того, щоб відмінити незаконне розпорядження свого попередника О. Сотникова (тим більше, що на час видання ним розпорядження договір оренди ще не був укладений), також зловживаючи службовим становищем, видає ще одне протиправне розпорядження райдержадміністрації, міняючи площі, хоча невідомо чи є хоч письмове клопотання про це орендаря.
Мало того, як заявляє начальник ЖРЕО № 415 (копія її заяви додається), що коли вона відмовилась виконувати протиправне розпорядження С. Сергійчука, так як у неї у приміщенні ЖРЕО не має таких вільних площ, а є лише 41,2 м.кв., а в інших знаходяться діючі служби ЖРЕО (паспортисти, майстри) та орендарі, у яких також є діючі договори оренди, укладені раніш С. Сергійчук – “з криками і погрозами мого звільнення з роботи наказував мені віддати ключі від кімнат орендарю і докоряв тим, що я ставлю під сумнів розпорядження за його підписом”.
Далі начальник ЖРЕО зазначає, що вона “виклала С. Сергійчуку всі факти подій, розповіла про суттєві помилки в документах та попросила С. Сергійчука особисто розібратись в ситуації”, проте С. Сергійчук ні як в.о. голови Дніпровської РДА, ні як депутат райради не захотів розібратись у конфліктній ситуації та у наказному порядку наполягав підписати документи і віддати ключі орендарю, мотивує тим, що той вже три місяці сплачує оренду (це при не підписаному ще на той час договорі оренди).
Коли ж начальник ЖРЕО запитала – “де розмістити працівників ЖРЕО?” Сергійчук відповів – “що його це не стосується та наказав садити працівників у мій кабінет або подіти їх куди завгодно”.
До речі, феноменальність зазначеної любові підтверджується і неймовірно низьким розміром орендної плати, яка за місяць, за 556 квадратних метрів має складати аж 8309 грн. 57 коп., тобто аж 15 грн (3 дол) за квадратний метр.
Ну, і хто відмовиться від такого щастя?
Хотілось би надіятись, що феномен цієї любові зацікавить міську та Дніпровську районну прокуратури. Тим більш, що в районі ходять слухи, що “передовий досвід” у районі мають намір поширювати і зараз “громадські організації” реєструються як гриби після дощу. До того ж в районі є дивна традиція включати такі обьєкти у список обьєктів, що підлягають приватизації і знову таки – в позаконкурсному порядку, а так званим – “шляхом викупу”, де ціни, як правило, дуже далекі від реальних ринкових.
Додатки:
1. Копія розпорядження Дніпровської РДА № 1334 від 4.12.2007р.
2. Копія листа директора КП “Дирекція з управління та обслуговуання житлового та нежитлового фонду” В. Валіулліна за № 76-208 від 08.02.2008р.
3. Копія розпорядження Дніпровської РДА № 96 від 11.02.1998р.
4. Копія доповідної записки начальника ЖРЕО-415 від 13.03.2008р.