Битва за перевал
03/14/2008 | Богдан Червак
Синдром пам’ятника Катерині ІІ, коли в українському місті встановлюють монумент особі, яка символізує чужу державу міг повторитися де завгодно, але тільки не в Західній Україні. Так, принаймні, вважає чимало українських патріотів.
Однак, виглядає, що комплекс національної неповноцінності як вірус: уражає одразу весь організм.
Кожен, хто сьогодні вирішив здолати Верецький перевал, що на межі Закарпатської та Львівської областей може спостерігати якими ударними темпами там завершується споруджується пам’ятника приуроченого 1100-річчю приходу угорців у Карпатську низовину і 1000-літтю входження Закарпаття до Угорського королівства. Ось так, не більше і не менше…
Для декого може видатися, що інформація про спорудження монументу, антиукраїнський характер якого не викликає сумніву, з’явилася наче грім із ясного неба. Насправді це не так. Історія цього питання має багато років. Прикро лише, що тільки сьогодні вона стає відомою широким колам громадськості, зокрема тоді, коли «процес пішов» явно не в руслі національних інтересів України.
До речі, пам’ятник на Верецькому перевалі уже стояв. Вперше він був споруджений за часів австро-угорської імперії до складу якої колись входила Срібна Земля – сучасна Закарпатська область. Після розпаду імперії угорці завбачливо демонтували свій державно-імперський символ. Вдруге його намагалися встановити за часів радянської влади. Однак з цього нічого не вийшло, оскільки навіть радянський комуністичний режим вважав таку ідею надто викличною та не дружелюбною стосовно українців.
До ідеї пам’ятника «великій Угорщині» повернулися за часів незалежності України. На початку 90 років минулого сторіччя угорська національна меншина, яка складає не більше 150 тисяч чоловік поставила це питання руба перед місцевою владою. Однак протести українських патріотичних організацій не дозволили тоді приступити до будівництва пам’ятника. У 2002 році це питання намагався вирішити тодішній закарпатській очільник Геннадій Москаль, який пов’язав проблему встановлення угорцями свого пам’ятника із вшануванням січових стрільців, які у 1939 році були розстріляні мадярськими окупантами, захищаючи державність Карпатської України. На думку Москаля, угорський пам’ятник міг би бути споруджений лише після гідного вшановування карпатських січовиків, пам’ятник яким він намагався спорудити на цьому ж Верецькому перевалі.
Але прихід у краю до влади СДПУ(о) на деякий час поставив хрест на дискусіях стосовно всіх пам’ятників.
І ось нова хвиля збурення. На початку року під час зустрічі президента України Віктора Ющенка та його угорського колеги Ласло Шайома було ухвалено рішення, що українська сторона сприятиме встановленню угорцями пам’ятника на Верецькому перевалі, натомість угорці спорудять у Будапешті пам’ятник жертвам Голодомору 1932-33 років.
Водночас Закарпатська обласна рада ще перед зустріччю президентів не «дала добро» на початок будівельних робіт. Цікаво, що проти спорудження угорського пам’ятника виступили окремі депутати «Нашої України».
Але як вже повелося в українському домі, якщо не можна увійти через двері, то прориваються крізь вікно. Не спромігшись ухвалити потрібне рішення з допомогою депутатів, цю проблему закарпатські урядовці позитивно розв’язали з допомогою Міжвідомчої комісії, яка й дала «зелене світло» на спорудження пам’ятника на Верецькому перевалі. При цьому треба зазначити, що до складу комісії, яка засідала у курортному селі Поляни, подалі від людських очей, були присутні в основному місцеві чиновники та представники кількох угорських громад. Від українців - лише представник обласної «Просвіти». З невідомих причин на засідання не прибули представники Львівщини, зокрема заступник голови ОДА історик Тарас Батенко та відомий історик, академік Ярослав Ісаєвич, аргументи яких могли б істотно вплинути на остаточне рішення. Отже результат роботи комісії був заздалегідь прогнозованим.
Але якщо абстрагуватися від усіх політичних і дипломатичних інтриг, то у залишку можна констатувати: на межі Закарпатської та Львівської областей стоїть монумент, який свідчить, що земля, яка споконвічно належала українцям, насправді їм не належала, а є лише кордоном «Великої Угорщини», який існував з ХІ століття до 1918 року, коли під ударами національно-визвольних рухів розвалилася Австро-Угорщина.
Як українцям сприймати цей факт? Питання було б риторичне, якби їх сприйняття співпадало із позицією чинної влади. Натомість поки що протестують виключно українські громадські, культурні й політичні організації та представники творчої інтелігенції Закарпаття, які нещодавно звернулися до Верховної Ради України з вимогою створити тимчасову слідчу комісію «щодо проявів антиукраїнства на Закарпатті».
Офіційний Київ – ані пари уст.
Тим часом прецедент із пам’ятником на Верецькому перевалі – лише складова низки антиукраїнських провокацій, які час від часу спалахують на Закарпатті. Так, ще не забулося рішення Закарпатської обласної ради щодо надання так званим «русинам» статусу «національної меншин». Сьогодні, користуючись цим рішенням, їх лідери звертаються до офіційної Москви з проханням сприяти наданню Закарпаттю статусу на зразок Косово. Справа зайшла так далеко, що нею зайнялася Служба безпеки України. Зокрема нещодавно СБУ винесла попередження голові Сойму підкарпатських русинів Димитрію Сидору із вимогою не виголошувати закликів до сепаратизму.
У цьому ж контексті слід сприймати намагання «русинів» нав’язати Закарпаттю регіональну символіку у вигляді російського трьохкольору. Поки що ця ідея не знайшла підтримки в обласній раді. Але це не означає, що «русини» відмовилися від неї взагалі.
Зрештою, намагання угорської національної меншини встановити на межі Закарпаття і Львівської області одіозний пам’ятник - далеко не перша спроба нав’язати українцям символи угорської держави. Скажімо, у Мукачівському замку, який є пам’ятником історії та архітектури національного значення, відновлюється символ мадярської династії Арпадовичів – степовий орел-турул, піднятий на колоні висотою 33 метри. Виникає запитання: для чого на українській землі вивищувати угорські національні символи?
… Складається враження, що на Закарпатті випробовують терпіння українців.
Але чи варто гратися з вогнем?
Однак, виглядає, що комплекс національної неповноцінності як вірус: уражає одразу весь організм.
Кожен, хто сьогодні вирішив здолати Верецький перевал, що на межі Закарпатської та Львівської областей може спостерігати якими ударними темпами там завершується споруджується пам’ятника приуроченого 1100-річчю приходу угорців у Карпатську низовину і 1000-літтю входження Закарпаття до Угорського королівства. Ось так, не більше і не менше…
Для декого може видатися, що інформація про спорудження монументу, антиукраїнський характер якого не викликає сумніву, з’явилася наче грім із ясного неба. Насправді це не так. Історія цього питання має багато років. Прикро лише, що тільки сьогодні вона стає відомою широким колам громадськості, зокрема тоді, коли «процес пішов» явно не в руслі національних інтересів України.
До речі, пам’ятник на Верецькому перевалі уже стояв. Вперше він був споруджений за часів австро-угорської імперії до складу якої колись входила Срібна Земля – сучасна Закарпатська область. Після розпаду імперії угорці завбачливо демонтували свій державно-імперський символ. Вдруге його намагалися встановити за часів радянської влади. Однак з цього нічого не вийшло, оскільки навіть радянський комуністичний режим вважав таку ідею надто викличною та не дружелюбною стосовно українців.
До ідеї пам’ятника «великій Угорщині» повернулися за часів незалежності України. На початку 90 років минулого сторіччя угорська національна меншина, яка складає не більше 150 тисяч чоловік поставила це питання руба перед місцевою владою. Однак протести українських патріотичних організацій не дозволили тоді приступити до будівництва пам’ятника. У 2002 році це питання намагався вирішити тодішній закарпатській очільник Геннадій Москаль, який пов’язав проблему встановлення угорцями свого пам’ятника із вшануванням січових стрільців, які у 1939 році були розстріляні мадярськими окупантами, захищаючи державність Карпатської України. На думку Москаля, угорський пам’ятник міг би бути споруджений лише після гідного вшановування карпатських січовиків, пам’ятник яким він намагався спорудити на цьому ж Верецькому перевалі.
Але прихід у краю до влади СДПУ(о) на деякий час поставив хрест на дискусіях стосовно всіх пам’ятників.
І ось нова хвиля збурення. На початку року під час зустрічі президента України Віктора Ющенка та його угорського колеги Ласло Шайома було ухвалено рішення, що українська сторона сприятиме встановленню угорцями пам’ятника на Верецькому перевалі, натомість угорці спорудять у Будапешті пам’ятник жертвам Голодомору 1932-33 років.
Водночас Закарпатська обласна рада ще перед зустріччю президентів не «дала добро» на початок будівельних робіт. Цікаво, що проти спорудження угорського пам’ятника виступили окремі депутати «Нашої України».
Але як вже повелося в українському домі, якщо не можна увійти через двері, то прориваються крізь вікно. Не спромігшись ухвалити потрібне рішення з допомогою депутатів, цю проблему закарпатські урядовці позитивно розв’язали з допомогою Міжвідомчої комісії, яка й дала «зелене світло» на спорудження пам’ятника на Верецькому перевалі. При цьому треба зазначити, що до складу комісії, яка засідала у курортному селі Поляни, подалі від людських очей, були присутні в основному місцеві чиновники та представники кількох угорських громад. Від українців - лише представник обласної «Просвіти». З невідомих причин на засідання не прибули представники Львівщини, зокрема заступник голови ОДА історик Тарас Батенко та відомий історик, академік Ярослав Ісаєвич, аргументи яких могли б істотно вплинути на остаточне рішення. Отже результат роботи комісії був заздалегідь прогнозованим.
Але якщо абстрагуватися від усіх політичних і дипломатичних інтриг, то у залишку можна констатувати: на межі Закарпатської та Львівської областей стоїть монумент, який свідчить, що земля, яка споконвічно належала українцям, насправді їм не належала, а є лише кордоном «Великої Угорщини», який існував з ХІ століття до 1918 року, коли під ударами національно-визвольних рухів розвалилася Австро-Угорщина.
Як українцям сприймати цей факт? Питання було б риторичне, якби їх сприйняття співпадало із позицією чинної влади. Натомість поки що протестують виключно українські громадські, культурні й політичні організації та представники творчої інтелігенції Закарпаття, які нещодавно звернулися до Верховної Ради України з вимогою створити тимчасову слідчу комісію «щодо проявів антиукраїнства на Закарпатті».
Офіційний Київ – ані пари уст.
Тим часом прецедент із пам’ятником на Верецькому перевалі – лише складова низки антиукраїнських провокацій, які час від часу спалахують на Закарпатті. Так, ще не забулося рішення Закарпатської обласної ради щодо надання так званим «русинам» статусу «національної меншин». Сьогодні, користуючись цим рішенням, їх лідери звертаються до офіційної Москви з проханням сприяти наданню Закарпаттю статусу на зразок Косово. Справа зайшла так далеко, що нею зайнялася Служба безпеки України. Зокрема нещодавно СБУ винесла попередження голові Сойму підкарпатських русинів Димитрію Сидору із вимогою не виголошувати закликів до сепаратизму.
У цьому ж контексті слід сприймати намагання «русинів» нав’язати Закарпаттю регіональну символіку у вигляді російського трьохкольору. Поки що ця ідея не знайшла підтримки в обласній раді. Але це не означає, що «русини» відмовилися від неї взагалі.
Зрештою, намагання угорської національної меншини встановити на межі Закарпаття і Львівської області одіозний пам’ятник - далеко не перша спроба нав’язати українцям символи угорської держави. Скажімо, у Мукачівському замку, який є пам’ятником історії та архітектури національного значення, відновлюється символ мадярської династії Арпадовичів – степовий орел-турул, піднятий на колоні висотою 33 метри. Виникає запитання: для чого на українській землі вивищувати угорські національні символи?
… Складається враження, що на Закарпатті випробовують терпіння українців.
Але чи варто гратися з вогнем?
Відповіді
2008.03.16 | логін
Re: Битва за перевал
Тернопільськa i Волинськa Ради протестують, і Львівська долучилась. Хм! Чия би корова мичала, а Львівська б мовчала!А хто полякам дозволив вшанувати Орлят, які "за Ойчізну згінєлі", та меч-щербенець на догоду їм же ж встановили?!? Звісно, Ющ тоді перегнув Львів через коліно, але ж встановили! Бо Олійнику вже страшно на престол кортіло - от і прогнувся.
<З невідомих причин на засідання не прибули представники Львівщини> Та то ж свідомий саботаж від "свідомитів"! Ганьба! А тепер - любуйтесь!
2008.03.16 | русин
Re: Битва за перевал
Для чого з цього робити велику політику. В перспективі на верецькому перевалі місцеві жителі отримають робочі місця. Нехай Львівська та Волинська обларади звернуться до населення сіл які знаходяться в околицях Верецького перевалу і візьмуть на себе зобовязання забеспечити їх роботою....2008.03.16 | Richmond
Re: Битва за перевал
Що ви верзете... Якa роботa на перевалі??? Охороняти цю ганьбу від бажаючих її обісцяти...2008.03.16 | Richmond
Невже серед мільйона свинопасів не знайдеться хоча ОДНОГО КОЗАКА
Якого біса в Україні роблять, т.з. "патріотичні", "націоналістичні", "радикальні" організації - різні там КУНи-ОУНи-Свободи-Тризуби-УНАи-УНСОи??? Ґранти проїдають та про звитяжну минульщину України байки розповідають... Якщо т.з. "державна" і т.з. "влада" неспроможна адекватно реаґувати та подібні провокації, то невже серед мільйонa свинопасів знайдеться хоча б ОДНОГО КОЗАКА, спроможного покласти край цьому містечковому цирку та знести НАХ цей мотлох з землі України!!!УКРАЇНЦІ ПРОКИНЬТЕСЬ!!!
2008.03.16 | саша_нічна варта
Сильно сказано, Річмонде.
Карту Закарпаття розигрують у ФСБ та ПР. Це їхня остання барикада на Заході України. Тут, також, важлива роль нашої Служби Безпеки України. Сподіваюсь, вони не схибять.2008.03.17 | чабан Ферко
Re: Сильно сказано, Річмонде.
А дійсно, чому СБУ, През.Ющ, львівська "Свобода" і т.ін. мовчать?!?Спробую подати неординарне пояснення, тільки, будь ласка, не вішайте на мене цедулок на кшталт "мадярон", "українофоб", "антидержавник" і т.ін. Дякую!
Отож, прямуємо ми згідно теперішнього вектора Президента, його Секретаріату, БЮТу і т.ін. до матінки європи. Так? ТАК!!!
Так ось прихід гуннів більше як 11 століть тому до європи, витіснення-побиття слов"ян, поселення біля Дунаю як не крути, є частиною євро-історії. А європа намагається шанувати свою історію, і того самого вимагає від своїх країн-членів.
А чи не частиною євро-історії є львівський цвинтар-меморіал Орлят на Личакові? А цвинтарі німецьким військовим у Потеличах на Львівщині, на Житомирщині, Кіровоградщині, на Донбасі, у Криму, під Одесою. Подумать лише: "немецко-фашистким захватчикам"?!?
І ніхто ті сільради та облради не паплюжив, не підривав за відвід землі, за дозволи на ексгумацію. Ніхто не каменує тих селян, що живуть довкола і дають німцям-туристам, які навідуються туди, притулок, щоб якусь копійчину заробити. Ніхто не б"є вікна у готелях, де вони зупиняються, або у ресторанах харчуються. Вони ж туристи і єврами платять. Цивілізація! Як в Україні, так і в Росії - з цим питанням хоча б.
2008.03.17 | Pavlo
Відразу чути професіонала від
чабан Ферко пише:> А дійсно, чому СБУ, През.Ющ, львівська "Свобода" і т.ін. мовчать?!?
> Спробую подати неординарне пояснення, тільки, будь ласка, не вішайте на мене цедулок на кшталт "мадярон", "українофоб", "антидержавник" і т.ін. Дякую!
туризму.
Айбо ліпше було б замутити щось більш аутентичне і не пов"язане з рішеннями Віденського арбітражу. Типу Лох-Несі чи Влада Дракули.
Тобто, до могіли Цадіка Нахмана відношення має бути позитивне , а до прикордонного стовбчику старого кордону - негативне.
2008.03.17 | чабан Ферко
Re: Невже серед мільйона свинопасів не знайдеться хоча ОДНОГО КО
2 Richmond:Як під "серед мільйонa свинопасів" маєте на увазі закарпатців, то дуже помиляєтесь, шановний RichKongu
"..А вівчар в садочку, в тихому куточку жде дівчину, жде.." та "Вівці мої вівці, Та чорні та білі, Хто ж вас буде пасти Св`ятої Неділі?"
Згадали? Як не москаль, або баняк - то обов"язково. Отож!
А свинопаси та коровопаси, до Вашого відома, є переважно по той бік Карпат - на "протестуючих" Львівщині з Тернопільщиною.
Одним словом, сідайте, маєте "двуйку" з економічної географії УРСР. І нема на теє ради.
2008.03.17 | чабан Ферко
Re: Битва за перевал
<прямуємо ми ... до матінки європи.> А як "допрямуємо", то столиця тієї "матінки" де? Так, вірно, у Брюселі.Ось, с точки зору тієї "нової" столиці і деякі сьогоднішні Укр-реалії не матимуть сенсу. Закарпаття тоді має знову стати Підкарпаття, як було "за чехів":) , а Прикарпаття (Ів-Франківщина, Львівщина) має стати ЗАкарпаттям - з європи ж дивимось, чи не так?!?
Як теє негарно звучить - до біса тую європу, орієнтуймося на Москву! Звідтам і Закарпаття=Закарпаття, і масковський час для цілої України.
2008.03.17 | Камінь
ДОТРИМУВАТИСЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ
Звісно, у кожного своя правда...І встановлення знаку у контексті сепаратиської маячні дечких русофілів, що маскуються під русинів, питання непросте.
Разом з тим, маємо повернути людям історичну пам'ять.
А значить,намагатись бути об'єктивними.
Для прикладу, чи мали б ми протестувати, якби хорвати захотіли встановити пам'ятний знак на своїй історичній Батьківщині?
Ми велика і сильна нація, і встановлення символів, навіть з деяким підтекстом не має викликати у нас істерики.
Звичайно, це не виключає наявності щирокого спектру власних оцінок.
Але без приниження людей інших національностей.
Навіть, якщо вони вважають рідною для себе культуру одної з наших чисельних сусідок.
Звичайно, така позиція має бути взаємною! У цьому - наше майбутнє!!!
2008.03.17 | Mossad
просто українці програють конкуренцію
мадярам, полякам, румунам, навіть русинам, а незабаром і росіянамбо не можуть ніяк розібратися, що вони таке, а відтак і заявити якесь своє право.
2008.03.17 | чабан Ферко
Re: просто українці програють конкуренцію
Як то не сумно, але у Моссадових словах - правда. Бо де 2 українці - там 3 гетьмани, чи навпаки; але нема ладу як в природі, так і в народі2008.03.17 | Hoja_Nasreddin
Re: просто українці програють конкуренцію
>Як то не сумно, але у Моссадових словах - правда. Бо де 2 українці -там 3 гетьмани, чи навпаки; але нема ладу як в природі, так і в народіКожен українофоб та україноненависник намагається "посіяти" цю хибну думку. Шкода, що часом зерно потрапляє на відповідний ґрунт.
Нагадаю, принагідно, що таке ж саме лайно а-ля-моссад 100-200 років тому аж з дупи випиналося аби довести що немає української мови, нема поняття Україна тощо.
Але псякрев гавкає а український караван поволі суне і туди куди треба, того цю наволоч це отак бісить
2008.03.19 | Дмитро Кустов
Re: Битва за перевал
Пане Богдане влучно, як зазвичай.Супер!!! Мені дуже сподобалося!!!
З повагою, Дмитро Кустов
Богдан Червак пише: