Нацбанк проти Народу України?
03/20/2008 | Майдан-ІНФОРМ
У вас є житлові проблеми і ви планували їх вирішувати через іпотечне кредитування? Національний банк України готує для вас велику дулю. Навіть без маку.
Як повідомляє газета "Дєло", НБУ готує постанову, якою термін іпотечного кредитування буде обмежено 10-ма роками. Не треба бути великим економістом масштабу очільників Нацбанку, щоби зрозуміти, що це неминучо призведе до різкого збільшення щомісячних платежів позичальників.
"Майдан" закликає НБУ замислитися і перечитати ст.3 Конституції України. Можливо, настане просвітлення.
Як повідомляє газета "Дєло", НБУ готує постанову, якою термін іпотечного кредитування буде обмежено 10-ма роками. Не треба бути великим економістом масштабу очільників Нацбанку, щоби зрозуміти, що це неминучо призведе до різкого збільшення щомісячних платежів позичальників.
"Майдан" закликає НБУ замислитися і перечитати ст.3 Конституції України. Можливо, настане просвітлення.
Відповіді
2008.03.20 | tedir
Re: Нацбанк проти Народу України?
Нацбанк, у разі, якщо проект такої Постанови дійсно готується, на меті має виключно забезпечення стабільної роботи банківської системи України! Тому що ненормальною є практика вітчизняних (у т.ч. "дочок" іноземних банків) кредитування на строк до 30 років за рахунок залучени на 1-1,5 року коштів!Вихід з даної ситуації - нарощування статутного капіталу та кредитування за його рахунок на тривалі строки! А про гостру необхідність нарощування капіталу банків та ліквідацію розривів між строками активів і пасивів НБУ просто КРИЧИТЬ уже роки 3!
2008.03.20 | Легінь
а яка різниця населенню чим керується НБУ
tedir пише:> Нацбанк, у разі, якщо проект такої Постанови дійсно готується, на меті має виключно забезпечення стабільної роботи банківської системи України!
Топтав я таку стабільну роботу. Хай Стельмах продасть свої маєтки і поділиться з тими, хто стоїть у житлових чергах. Уроди кінчені
2008.03.20 | tedir
Re: а яка різниця населенню чим керується НБУ
Різниця велика.Ситуація наразі така, що при існуючих обсягах довгострокового кредитування при виникненні панічних настроїв у населення банки банально не зможуть віддати населенню-таки його, населення, вклади, що матиме наслідком колапс банківської системи і повний капець.
А щодо черги на житло - висувайте претензії до органів влади, які не дають забудовникам забудовувати без хабарів!
2008.03.20 | Bayan
Що за нісeнітниця? Нe зможуть віддати - що?
Йдeться про іпотeчні крeдити - ви взагалі-то знаєтe, що цe такe?Банк гроші ВЖЕ ВІДДАВ - будівeльнику чи кому там за контрактом налeжало. Крeдитор завжди має бути готовий до того, що платники можуть виявитись нeспроможними віддавати крeдит помісячними внeсками, алe -
до чого тут статутний капітал?
Навіть як платник виявиться банкротом (що можe статись з успіхом і напротязі 30 років, і 10 і навіть року), банки усього світу навчились повeртати собі кошти - прості забираючи собі прокрeдитовану нeрухомість і продаючи на вторинному ринку.
Цивілізованого виправдання запланованому акту - просто нeма.
Вeштаються тут форумами "eкспeрти", вішають лапшу на вуха.
tedir пише:
> Ситуація наразі така, що при існуючих обсягах довгострокового кредитування при виникненні панічних настроїв у населення банки банально не зможуть віддати населенню-таки його, населення, вклади, що матиме наслідком колапс банківської системи і повний капець.
> А щодо черги на житло - висувайте претензії до органів влади, які не дають забудовникам забудовувати без хабарів!
2008.03.20 | Volodymir
Банк гроші віддав забудовнику? А чиї (джерела) то були гроші?
2008.03.20 | Sych
Більшості тих грошей в банка ніколи і не було
- в залежності від законодавства, банк має мати тільки частину грошей щоб надавати кредити. Приклад, реально в банку може бути 1млн, а кредитів він може надавати на 10млн. Ну і саатветсвєнно косити відсотки на всю суму. Отакоє от.2008.03.21 | Linx
А як же вони налом дають те, чого в них нема?
Всі мої знайомі, що купували житло на вторинному ринку, отримували суму кредиту налом.Sych пише:
> - в залежності від законодавства, банк має мати тільки частину грошей щоб надавати кредити. Приклад, реально в банку може бути 1млн, а кредитів він може надавати на 10млн. Ну і саатветсвєнно косити відсотки на всю суму. Отакоє от.
2008.03.21 | observеr
Re: А як же вони налом дають те, чого в них нема?
Linx пише:> Всі мої знайомі, що купували житло на вторинному ринку, отримували суму кредиту налом.
Друкують ночами, як же ж ще?
Дитячий садок якийсь.
2008.03.21 | Linx
а ну ще щось скажіть. так цікаво!
observеr пише:> Linx пише:
> > Всі мої знайомі, що купували житло на вторинному ринку, отримували суму кредиту налом.
>
> Друкують ночами, як же ж ще?
>
> Дитячий садок якийсь.
2008.03.21 | Sych
Re: А як же вони налом дають те, чого в них нема?
observеr пише:> Друкують ночами, як же ж ще?
>
> Дитячий садок якийсь.
Судячи з рівня ваших знань таки можна сказати, що ви ще там.
2008.03.21 | observеr
Re: А як же вони налом дають те, чого в них нема?
Sych пише:> observеr пише:
> > Друкують ночами, як же ж ще?
> >
> > Дитячий садок якийсь.
>
> Судячи з рівня ваших знань таки можна сказати, що ви ще там.
принаймі у мене все гаразд з почуттям гумору - чого і Вам бажаю
2008.03.22 | Sych
Пардон. Але ви хоч би смайлік встромили, чи шо.
2008.03.21 | Sych
Ви знаєте всіх користувачів того банку? Шановний,
якщо ви персонально не в курсі як працює сучасна банківскька система, погугліть fractional reserve banking.Linx пише:
> Всі мої знайомі, що купували житло на вторинному ринку, отримували суму кредиту налом.
>
> Sych пише:
> > - в залежності від законодавства, банк має мати тільки частину грошей щоб надавати кредити. Приклад, реально в банку може бути 1млн, а кредитів він може надавати на 10млн. Ну і саатветсвєнно косити відсотки на всю суму. Отакоє от.
2008.03.21 | Shadow_Runner
Re: Більшості тих грошей в банка ніколи і не було
Не треба плутати. Банк справді може дати кредитів більше за свій статутний капітал, але лише у випадку, коли він ВЖЕ отримав ці гроші як внески на депозити, або якщо взяв їх у кредит у іншого банку (що зараз робиться направо і наліво - бо процентна ставка у захіних банкіх майже двічи, а інколи і втричі менша за відчизняну - але тут випливає проблема конвертації валют), і є ще така цікава штука як норма резервування - тобто навіть не всі гроші, які отримані як депозити банк може видати як кредити - якійсь відсоток повинене бути відкладений як резерв.Проблема полягає у тому, що гроші які отримані як депозити на 1-1,5 років видаються, як кредити на 30 років. Якщо у країні все гаразд то замість тих грошей, які будуть зняті власниками депозитів, будуть внесені нові - новими людьми яки створюватимуть нові депозні рахунки. Але якщо у наступному році кількисть депозитів буде меншою ніж у поточному може відбутися саме те, що зараз відбувається у штатах - такий собі коллапс екноміки. Але ми не штати - такого запасу міцності немаємо, і те що для них стало лише неприємностями для нас може перетвортися на гаплик.
2008.03.22 | Bayan
Не треба плутати.
Shadow_Runner пише:> Не треба плутати.
Таки не треба.
Вам власне відомо, що національні банки чи федеральні резерви країн також видають, а можна сказати, продають кредити?
Кому? - Комерційним банкам.
Для чого? - З метою перепродажу для отримання прибутку, у тому числі і у вигляді іпотек.
Звісно, не все так просто. Є ще сторона страхування кредитів. І не все в Україні ідеально слідує цивілізованим взірцям, проте -
ви ще далі будете наполягати, що банки видають іпотечні кредити виключно з власних засобів, назбираних від клієнтських депозитів? Чи підете щось почитати?
2008.03.22 | Englishman
ще один банкір?
Bayan пише:> Shadow_Runner пише:
> > Не треба плутати.
>
> Таки не треба.
>
> Вам власне відомо, що національні банки чи федеральні резерви країн також видають, а можна сказати, продають кредити?
> Кому? - Комерційним банкам.
> Для чого? - З метою перепродажу для отримання прибутку, у тому числі і у вигляді іпотек.
при чому тут Національні Банки? Мова йде про тих, хто напряму займається іпотеками, а не позичає гроші банківській системі.
якщо комерційний банк бере кредит у Нацбанку (чи в будь-кого іншого), він цей борг записує собі у пасив (плюс актив- запозичені гроші на рахунку).
> ви ще далі будете наполягати, що банки видають іпотечні кредити виключно з власних засобів, назбираних від клієнтських депозитів? Чи підете щось почитати?
кредити (будь-які)- це АКТИВИ. Комерційні банки їх робити з повітря не можуть (принаймні, в нормальних країнах). Для того, щоб видати гроші комусь у кредит, треба їх або мати (уставний капітал), або позичити (депозити, комерційні папери і т.п.).
assets=liability+equity
спробуйте помедитувати над цією формулою.
2008.03.22 | Sych
Добре. Щоб зробити моє тверження абсолютно правильним,
введемо фактичне резервне співвідношення (норма резервування) у 10%(те, що малося на увазі у попередньому допису) та додамо одне слово - "потенційно". Отже, маючи 1 млн. на допозитах банк потенційно може надати до 10 млн кредитів.Все це випливає хоча б з http://en.wikipedia.org/wiki/Fractional-reserve_banking
Тепер все гаразд?
П.С. Статутний капітал я навіть не беру до розгляду. "Чіста" депозити/кредити.
2008.03.22 | Englishman
Re: Добре. Щоб зробити моє тверження абсолютно правильним,
Sych пише:> введемо фактичне резервне співвідношення (норма резервування) у 10%(те, що малося на увазі у попередньому допису) та додамо одне слово - "потенційно". Отже, маючи 1 млн. на допозитах банк потенційно може надати до 10 млн кредитів.
>
> Все це випливає хоча б з http://en.wikipedia.org/wiki/Fractional-reserve_banking
>
> Тепер все гаразд?
>
> П.С. Статутний капітал я навіть не беру до розгляду. "Чіста" депозити/кредити.
ні, не випливає. Бо дивитися треба не на те, який депозит був у першого клієнту банку, а на загальну кількість депозитів (далеко не один млн).
кредитний мультиплікатор- штука класна, але на для конкретного банку, який навряд чи отримуватиме всі кредитовані гроші у вигляді депозитів (ну подумайте самі, який сенс класти отриманий кредит на депозит, та ще й у тому самому банку? це ж абсолютний мінус для клієнта), а для економіки в цілому.
2008.03.22 | Sych
Щоб зрозуміти як працює банківська система береться якась модель
правда? Тут йдеться саме про модель.Але це не відміняє того, що загалом по економіці спостерігається точно така ж картина. При резервній нормі 10%, загалом по державі, кількість кредитів буде до 10 разів вища ніж депозитів. Тобто, загалом по країні, банківська система "косить капусту" саме на такі суми.
І не смішіть мене згадуванням відсотків по депозитам .
2008.03.22 | Englishman
фух..
Sych пише:> Але це не відміняє того, що загалом по економіці спостерігається точно така ж картина. При резервній нормі 10%, загалом по державі, кількість кредитів буде до 10 разів вища ніж депозитів.
мені це вже трохи набридло, тому на цю тему пишу в останній раз:
кількість кредитів не буде "в десять разів вища за кількість депозитів", з двох причин:
1)навіть у вашій ідеальній моделі, якщо первісний внесок у 100 доларів було перетворено у кредит розміром 91 долар, який знов було повністю покладено на депозит, ЗАГАЛЬНА ЗАБОРГОВАНІСТЬ банківської системи зросла на 191 долар (бо було створено 2 депозити). І так далі.
2) Як я вже казав, дуже мало людей бере кредити, щоб їх класти на депозити. Тобто в реалі треба враховувати не лише норму резервування, а ще й marginal propensity to save, і купу іншіх факторів.
> Тобто, загалом по країні, банківська система "косить капусту" саме на такі суми.
по-перше, капусту вони косять на різниці між вартістю кредитів та зобов"язань, а не на вартості кредитів.
по-друге, ви щось чули про certificates of deposit? Серйозні суми часто йдуть саме туди, і відсотки в них не дуже сильно відстають від кредитних. А ще й якщо врахувати втрати від інфляції, операційні витрати і т.п., я б не дуже захоплювався банківської капустою (я маю на увазі банки в традиційному розумінні).
dixi.
2008.03.24 | Sych
Слухайте, от виглядає, що ви нібито спростовуєте
те, що я кажу, але насправді ви просто додаєте маленьки деталі до вірної загальної картини я яку "малюю" я.Так, у банків будуть великі забов"язання. Ну і що? Це протирічить тому що я кажу? У клієнтів теж будуть забов"язання. Що змінилося? Нічого.
Звичайно ж, капуста буде рубатися не на весь об"єм грошової маси, а, як ви правильно сказали, на різниці відсотків між депозитами та кредитами. АЛЕ. Різниці не з оригінального ("вшивого" ) 1 млн., а зі значно більшої суми. Тобто банківська система саме собі створює таку собі екологічну нішу. Чи може, наприклад, фермер створити собі тимчасово з 1 поля 5 щоб назбирати більше капусти?
Так, є багато деталей, за якими практичний рівень наданих кредитів ніколи не наблизитьса до теоретичного. Практично, в моєму прикладі, грошей буде "надуто" десь на 5 млн., а не на 10. Бо, як я вже сказав, 10 - це ТЕОРЕТИЧНИЙ МАКСИМУМ. Це зрозуміло.
Що не зрозуміло, так це ваше намагання за любу ціну довести, точніше показати, невірнісь моєго тверження.
От я, наприклад, погоджуюсь з вашою деталізацією у попередньому дописі. Це все так. АЛЕ ТО ВСЕ НЕ СУПЕРЕЧИТь ТОМУ, ЩО Я КАЖУ. Фракціонна резервна система РЕАЛьНО продукує грошей (т.зв. "комерційні гроші") набагато більше ніж їх реально існує. Таким чином унебезпечуючи як саму банківьску систему (ваші "забов"язання" які неможливо забезпечити навіть теоретично без втручання центробанку, яке в свою чергу призводить до інфляції), так і людей які нею користуються.
Якщо ви справді хочете довести що я не правий, то, на мою думку, ви повинні більше критикувати інші грошові системи, таки як вільну, чи з 100%-ковим резервом. Речі, про які йдеться - 100% банальщіна і не бачу сенсу про щось навіть сперичатися. Просто, як не дивно, 90-95% людей про це або не знають, або не розуміють.
Та і суперечки особливо й не виходить - я про загальну картину, а ви доповнюєте деталями .
2008.03.24 | Shadow_Runner
Re: Добре. Щоб зробити моє тверження абсолютно правильним,
Sych пише:> введемо фактичне резервне співвідношення (норма резервування) у 10%(те, що малося на увазі у попередньому допису) та додамо одне слово - "потенційно". Отже, маючи 1 млн. на допозитах банк потенційно може надати до 10 млн кредитів.
Це лише у випадку, коли банк знайде дурнів згодних класти на депозит гроші взяті у кредит (депозити дають меньший відсоток ніж той що треба виплачувати по кредиту).
Насправді з 1 млн при 10% резервування банк може видати лише 900 тис кредиту.
Якщо ці горші знов принесли до банку, то банк вже має на депозитах не 1 млн, а 1 млн 900 тис. Де взяли грші ті, хто принес депозити - банк насправді не цікавить.
> Все це випливає хоча б з http://en.wikipedia.org/wiki/Fractional-reserve_banking
Та не зовсім
> Тепер все гаразд?
Ні.
> П.С. Статутний капітал я навіть не беру до розгляду. "Чіста" депозити/кредити.
2008.03.25 | Sych
Та випливає, випливає. Ось ще дивіться
відповідь Englishmanu: http://www2.maidan.org.ua/n/free/12063349372008.03.21 | Englishman
Re: Більшості тих грошей в банка ніколи і не було
Sych пише:> - в залежності від законодавства, банк має мати тільки частину грошей щоб надавати кредити. Приклад, реально в банку може бути 1млн, а кредитів він може надавати на 10млн. Ну і саатветсвєнно косити відсотки на всю суму. Отакоє от.
ні, це зовсім не так. fractional reserve banking означає, що банк може видати лише частину грошей, що він має на депозитах на кредити (решта має лежати кешем на випадок, якщо клієнт захоче забрати свої гроші). Звісно що банк не може надавати кредитів (assets) більше, ніж на суму депозитів (liabilities).
2008.03.22 | observеr
Re: Більшості тих грошей в банка ніколи і не було
Englishman пише:> Sych пише:
> > - в залежності від законодавства, банк має мати тільки частину грошей щоб надавати кредити. Приклад, реально в банку може бути 1млн, а кредитів він може надавати на 10млн. Ну і саатветсвєнно косити відсотки на всю суму. Отакоє от.
>
>
> ні, це зовсім не так. fractional reserve banking означає, що банк може видати лише частину грошей, що він має на депозитах на кредити (решта має лежати кешем на випадок, якщо клієнт захоче забрати свої гроші). Звісно що банк не може надавати кредитів (assets) більше, ніж на суму депозитів (liabilities).
це ніяк не суперечить тому, що каже Ваш опонент
2008.03.22 | Englishman
Re: Більшості тих грошей в банка ніколи і не було
"Більшості тих грошей в банка ніколи і не було"- це що тоді означає?див також відповідь shadow runner. Він теж пише щось, що не суперечить тому, що "каже опонент"?
2008.03.22 | observеr
Re: Більшості тих грошей в банка ніколи і не було
Englishman пише:> "Більшості тих грошей в банка ніколи і не було"- це що тоді означає?
>
> див також відповідь shadow runner. Він теж пише щось, що не суперечить тому, що "каже опонент"?
клієнт "А" приніс в Банк купюру в $100 і поклав на депозит. Банк зарезервув в ЦБ $10, а на $90 надав кредит клієнту "Б". Клієнт "Б" вклав в Банк депозит на $90. Банк зарезервував $9, а $81 видав як кредит клієнту "C". клієнт "C" вніс до банку депозит $81. Банк зарезервував $8.1, а на $72.9 надав кредит клієнту Д etc.
таким чином на "вході" банк має лише $100, а надав кредитів на значну більшу суму. так, звісно, забезпечених депозитами (активи = пасиви), але на вході була лише одна сто-доларова купюра. а заробляє він на всіх змультиплікованих кредитах-депозитах - про що власне й писав Ваш опонент
2008.03.22 | Englishman
Re: Більшості тих грошей в банка ніколи і не було
observеr пише:> Englishman пише:
> > "Більшості тих грошей в банка ніколи і не було"- це що тоді означає?
> >
> > див також відповідь shadow runner. Він теж пише щось, що не суперечить тому, що "каже опонент"?
>
> клієнт "А" приніс в Банк купюру в $100 і поклав на депозит. Банк зарезервув в ЦБ $10, а на $90 надав кредит клієнту "Б". Клієнт "Б" вклав в Банк депозит на $90. Банк зарезервував $9, а $81 видав як кредит клієнту "C". клієнт "C" вніс до банку депозит $81. Банк зарезервував $8.1, а на $72.9 надав кредит клієнту Д etc.
>
> таким чином на "вході" банк має лише $100, а надав кредитів на значну більшу суму. так, звісно, забезпечених депозитами (активи = пасиви), але на вході була лише одна сто-доларова купюра. а заробляє він на всіх змультиплікованих кредитах-депозитах - про що власне й писав Ваш опонент
на вході він має далеко не 100. на вході він має 100+90+81 і т.п., бо все це складає зобов"язання банка перед клієнами, в тому числі і проценти за депозити.
Ефект мультиплікатора далеко не те означає, що "більшості тих грошей в банка ніколи і не було".
2008.03.22 | observеr
Re: Більшості тих грошей в банка ніколи і не було
Englishman пише:> observеr пише:
> > Englishman пише:
> > > "Більшості тих грошей в банка ніколи і не було"- це що тоді означає?
> > >
> > > див також відповідь shadow runner. Він теж пише щось, що не суперечить тому, що "каже опонент"?
> >
> > клієнт "А" приніс в Банк купюру в $100 і поклав на депозит. Банк зарезервув в ЦБ $10, а на $90 надав кредит клієнту "Б". Клієнт "Б" вклав в Банк депозит на $90. Банк зарезервував $9, а $81 видав як кредит клієнту "C". клієнт "C" вніс до банку депозит $81. Банк зарезервував $8.1, а на $72.9 надав кредит клієнту Д etc.
> >
> > таким чином на "вході" банк має лише $100, а надав кредитів на значну більшу суму. так, звісно, забезпечених депозитами (активи = пасиви), але на вході була лише одна сто-доларова купюра. а заробляє він на всіх змультиплікованих кредитах-депозитах - про що власне й писав Ваш опонент
>
> на вході він має далеко не 100. на вході він має 100+90+81 і т.п.,
я ж не про бухгалтерію Вам пишу - хто ж буде сперечатись, що дебет сходиться з кредитом навіть в банків
90 і 81 долар не забезпечені нічим, окрім віри клієнтів в те, що в Банка є спроможність їм ці гроші повернути. коли ця віра закінчується - наступають банкрутства
2008.03.22 | Linx
Re: Більшості тих грошей в банка ніколи і не було
observеr пише:> > на вході він має далеко не 100. на вході він має 100+90+81 і т.п.,
> я ж не про бухгалтерію Вам пишу - хто ж буде сперечатись, що дебет сходиться з кредитом навіть в банків
> 90 і 81 долар не забезпечені нічим, окрім віри клієнтів в те, що в Банка є спроможність їм ці гроші повернути. коли ця віра закінчується - наступають банкрутства
Банкрутства починаються - коли масово кредити не повертають.
2008.03.22 | Sych
Або коли "забагато" клієнтів заберають свої гроші,
яких, звісно, у банка немає.Linx пише:
> Банкрутства починаються - коли масово кредити не повертають.
2008.03.22 | Linx
Re: Або коли "забагато" клієнтів заберають свої гроші,
Sych пише:> яких, звісно, у банка немає.
>
> Linx пише:
> > Банкрутства починаються - коли масово кредити не повертають.
> Або коли "забагато" клієнтів заберають свої гроші,
Угу, може. Але це спершу спричинить те, що просто банк призупинить видачу нових кредитів, житиме деякий час за рахунок старих. Може перепозичить десь, щоб не втрачати клієнтуру і репутацію.
Якщо ж зовсім перестануть нести гроші, то звісно треба зачинятись. Хто ж буде працювати без прибутків?
НМД. Я не банкір.
2008.03.22 | Linx
скажите диджею - я просто у.е.Ю!
observеr пише:> клієнт "А" приніс в Банк купюру в $100 і поклав на депозит. Банк зарезервув в ЦБ $10, а на $90 надав кредит клієнту "Б". Клієнт "Б" вклав в Банк депозит на $90. Банк зарезервував $9, а $81 видав як кредит клієнту "C". клієнт "C" вніс до банку депозит $81. Банк зарезервував $8.1, а на $72.9 надав кредит клієнту Д etc.
> таким чином на "вході" банк має лише $100, а надав кредитів на значну більшу суму. так, звісно, забезпечених депозитами (активи = пасиви), але на вході була лише одна сто-доларова купюра. а заробляє він на всіх змультиплікованих кредитах-депозитах - про що власне й писав Ваш опонент
Таким образом на входе имеем 271 у.е.! А не порезаную на части стодолларовую банкноту. И проценты по депозитам будут начисляться на 271 у.е, а не на 100.
Дааааа, а я почти поверил что абсервер банкир!
А ты не лётчик, а я была так рада...(с)
2008.03.22 | Sych
Дивіться вашу улюблену вікіпедію
http://en.wikipedia.org/wiki/Fractional-reserve_bankingта мою відповідь ШадоуРанеру.
2008.03.22 | Englishman
Re: Дивіться вашу улюблену вікіпедію
Sych пише:> http://en.wikipedia.org/wiki/Fractional-reserve_banking
>
> та мою відповідь ШадоуРанеру.
ще б було добре, якби ви сказали, на що саме я повинен дивитися у статті. Бо воно якось зовсім не суперечить тому, що я написав вище.
2008.03.22 | Sych
І одночасно воно не суперечить тому що я написав. Парадокс?
2008.03.20 | сябр
Заробляй ільше, пролетаре :)
Або єднайся з іншими пролетарями усіх країн2008.03.20 | observеr
Та чому ж, після цього цілком можливе зменшення цін на нерухоміс
ть. через значне зменшення попитуМайдан-ІНФОРМ пише:
> Як повідомляє газета "Дєло", НБУ готує постанову, якою термін іпотечного кредитування буде обмежено 10-ма роками. Не треба бути великим економістом масштабу очільників Нацбанку, щоби зрозуміти, що це неминучо призведе до різкого збільшення щомісячних платежів позичальників.
2008.03.20 | Linx
зачароване коло
А зменшення цін призведе до збільшення попитуНєпгавільной дагогай ідьотє тавагіщи! (с)
Щоб зменшити ціну і задовольнити попит, нмд, треба більше будувати і бажано не тільки в Києві.
Якщо бариги не знижають ціни - то має бути державна программа з будівництва житла. Це мають бути не "соціальні трущоби", не подачки "малоімущім", а нормальне якісне житло тільки без барижницьких накруток.
І його має бути вдосталь.
http://www.obkom.net.ua/news/2008-02-13/0940.shtml
Оця йусченківська ініціатива - повна муйня.
Економіст, мля.
observеr пише:
> ть. через значне зменшення попиту
2008.03.21 | Shadow_Runner
Re: зачароване коло
І знов плутаємо тепле та смачне. А саме попит і розмір попиту - це трошки різні поняття. Бо попит - це така собі крива - яка описує сількі квартир можна придбати за різні ціни. А от розмір попиту - то то вже конкртена число, яке взначаеться ціною.ТОбто від зменшення цін попит не зросте - зросте розмір попиту.
А от від нових умов - попит зменьшиться.
Ці два фактори пизведть до зменьшення ціни та зманьшення розміру попиту.
ТОбто квартири будуть трохи дешевші, але дозволити собі їх зможе менше людей.
А єдиний реальний шлях для вирішення житлових проблем - вільний ринок землі, громадський контроль над земельним аукціонами, державні будівельні компанії, які працьюватимуть з мінімальною рентабільністю, або державні та муніціпальні житлові прогорами (зокрема перебудови старого жилового фонду). Ще дуже поможе саджання на палю де-яких дуже ласих до грошей бюрократів, бажано на центральній площі.
2008.03.21 | Linx
Re: зачароване коло
Shadow_Runner пише:> А єдиний реальний шлях для вирішення житлових проблем - вільний ринок землі, громадський контроль над земельним аукціонами, державні будівельні компанії, які працьюватимуть з мінімальною рентабільністю, або державні та муніціпальні житлові прогорами (зокрема перебудови старого жилового фонду). Ще дуже поможе саджання на палю де-яких дуже ласих до грошей бюрократів, бажано на центральній площі.
Так про це ж я і кажу
2008.03.20 | Легінь
треба примусити цих дурнів відмовитися від цього