03/21/2008 | Майдан-ІНФОРМ

Єзуїтське рішення вчорашньої сесії Ірпінської міської ради містить доволі цікаві пункти. „Усушивши” рекреаційні зони шляхом затвердження нового переліку „об’єктів благоустрою у сфері зеленого господарства м. Ірпінь” (так тепер звуться в Ірпені рекреаційні зони), міська рада визначила відповідальним за стан утримання та збереження зелених насаджень в м. Ірпені Виробниче управління комунального господарства та проголосувала за передачу ВУКГ цих земельних ділянок у постійне користування. Також ВУКГ було дозволено виконати інвентаризацію та паспортизацію об’єктів земельних насаджень та землевпорядну технічну документацію на ці земельні ділянки.

Така ініціатива незаконно займаючого крісло мера Олега Бондаря спочатку захопила зненацька депутатів від Блоку Юлії Тимошенко (окрім секретаря міськради Анатолія Мороза, який Олега Бондаря підтримав). Спочатку голова земельної комісії В’ячеслав Ващенко, а потім і лідер фракції БЮТ в Ірпінський міській раді Олег Сотніков висловили своє незадоволення тим, що ці землі передаються у постійне користування ВУКГ, яке матиме державний акт на постійне користування та можливості цим користуванням зловживати, а скасувати акт є справою надзвичайно проблематичною. Було також поставлено запитання, що станеться з цими землями в разі банкрутства ВУКГ, або у випадку, якщо якийсь кредитор накладе через суд арешт на все, чим володіє Виробниче управління комунального господарство, та вимагатиме покриття боргів за рахунок цих земель. БЮТівці запропонували залишити ці землі в розпорядженні міста, поклавши на ВУКГ лише обов’язки обслуговувати їх.

Начальник юридичного відділу Ірпінської міськради Костянтин Карєв пояснив, що це необхідно для того, щоб оформити на ці ділянки всю документацію, яка зробить їх рекреаційними зонами, та почав нести ахінею щодо того, що ці землі не можуть бути власністю міста, оскільки є власністю держави, і місто може отримати їх у свою власність лише за актом прийому-передачі, форма якого не розроблена... Його підтримав екс-начальник відділу земельних ресурсів Ірпінської міської ради, а нині – радник Олега Бондаря Микола Шульга, кримінальна справа щодо хабарництва якого зараз слухається у Святошинському суді м. Києва.

Безглуздя сказаного К. Карєвим є очевидним для всіх, хто хоч трохи знайомий з діяльністю міської ради. Адже виглядає просто смішним, що міська рада, яка має право наліво й направо роздавати земельні ділянки, які знаходяться „у державній власності”, у приватну власність окремим громадянам, але не має права оформляти на ці землі правовстановлюючої документації, зберігаючи її в якості рекреаційних зон, які належать всій громаді, а не окремому комунальному підприємству.

Також Костянтин Карєв заявив, що банкрутство комунальних підприємств є неможливим, якщо до їхніх статутів рада внесе рішення, що до них не застосовується процедура банкрутства. На це депутат від БЮТ Юрій Романенко вказав, що до цього , навпаки, до всіх статутів вносився рядок, що вони не відповідають за зобов’язаннями ради, а рада – за їхніми зобов’язаннями.

Врешті решт у цій кулуарній боротьбі депутатів з Бондарем перемогла зажерливість. Оскільки, як і на минулому засіданні, депутатів у залі було обмаль (23 з 36, на минулому – 21), голосів присутніх на сесії близьких до О. Бондаря депутатів з „Нашої України” та Партії регіонів цілком би вистачило, щоб не допустити 19 голосів при голосуванні за вилучення з проекту рішення формулювання про передачу рекреаційних зон у постійне користування Виробничому управлінню комунального господарства. А те, що у „бондарлогів” також не вистачило б голосів для прийняття потрібного їм рішення, мало їх хвилювало. Адже прийняття цього рішення було потрібно насамперед депутатам від БЮТ, де саме вони та наближені до них люди (родичі, друзі, підставні особи) отримали земельні ділянки в рекреаційних зонах, але не можуть без скасування їх там, де в них тепер є земля, оформити правовстановлюючу документацію.

Таким чином О. Бондар і наближені до нього депутати виграли цей „бій”, скориставшись меркантильністю депутатів від БЮТ та вдало використали принцип „диявол криється у деталях” для подальших можливих махінацій, адже мер має більший вплив на комунальні підприємства, ніж на раду. ВУКГ знаходиться в оперативному підпорядкуванні саме виконавчої влади, якій ніщо не заважає тихенько підвести його до банкрутства.

Рішення було проголосоване у вигідній для Бондар мера та загрозливій для територіальної громади редакції. Депутати отримали зелене світло для будівництва в рекреаційних зонах, Бондармер – для подальших махінацій з рештою рекреаційних земель, а територіальна громада небезпеку й надалі втрачати і так мізерну кількість земель, які правляча помаранчево-біло-червона влада визначила як рекреаційні.