03/26/2008 | Майдан-ІНФОРМ

Справа мешканця селища Немішаєве Бородянського району Київської області Бориса Федотенка обростає все новими цікавими деталями.

Як ми вже писали, 22 березня 2008 року в місті Ірпені Київської області біля будинку по вул. Пушкінська, 82 на очах у кількох свідків двоє дільничних інспекторів міліції Деснянського районного управління столиці, не представляючись та не пред’являючи документів, запхали Б. Федотенка до „цивільного” автомобіля та відвезли до відділення дільчих інспекторів міліції у м. Київ на вул. Закревського, 29, після чого, протримавши його там понад п’ять годин, відвезли чоловіка до Деснянського РУ ГУ МВС України у Київській області, де за допомогою тортур намагалися вибити у нього „зізнання” в угоні автомобіля. Борис Федотенко „зізнаватися” відмовився, натомість висловив готовність дати під протокол відповіді на всі питання, які цікавлять правоохоронців. Однак ті не схотіли „псувати папір” і не стали брати з нього жодних свідчень.

24 березня Бориса Федотенка разом з іншими людьми повезли з райуправління до Деснянського районного суду м. Києва. Однак, на відміну від інших осіб, до суду не повели, а повезли разом з тими, хто пройшов через суд, назад і відпустили, залишивши у себе паспорт. Того ж дня правоохоронці зателефонували Борису Федотенку, щоб він прийшов за паспортом, а коли той 25 березня приїхав до райуправління, віддали йому разом з паспортом постанову Деснянського районного суду від 24 березня 2008 року (справа №3-10237), в якій йшлося про те, що „громадянин Федотенко Б. В., знаходячись по вулиці Закревського, 29 в м. Києві висловлювався нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП”.

Отже, виходить, що Борис Федотенко, який постійно, після того як його забрали в Ірпені, знаходився в руках правоохоронців, якимсь чином встиг прямо перед відділенням дільничних міліціонерів порушити громадський порядок і спокій громадян, чіпляючись до них та висловлюючись нецензурною лайкою. Це при тому, що з релігійних міркувань Б. Федотенко не вживає лайливих слів, спиртних напоїв і навіть м’яса.

Але найцікавіше далі. Суддя Деснянського районного суду Клочко І. В. пише в постанові, що Борис Федотенко „вину визнав”, і що „також вина Федотенко Б. В. доведена зібраними по справі доказами”. Не знаємо, якими доказами міліціонери доводили судді вину Бориса Федотенка, якого жодного разу за два дні його перебування в міліції так офіційно й не опитали (і він не розписувався під жодним документом), але висловлюємо захоплення телепатичними здібностями судді, що на відстані дізнається про те, що Б. Федотенко, який знаходився у міліцейському автомобілі біля будівлі суду, визнав свою вину. За допомогою телепатії суддя притягує Бориса Федотенка до двох діб адміністративного арешту, чим виправдовує міліціонерів, які два дні тримали людину за ґратами.

Таким чином ми маємо справу з доволі жахливим випадком, коли суддя змовляється з міліцією і на прохання правоохоронців фальсифікує вирок, навіть не заводячи підсудного до зали суду й не бачачи „правопорушника” в очі. І жертвою такого міліцейсько-суддівського правового нігілізму може стати кожен громадянин.

До речі, фальсифікатори вочевидь мають поганий зір, оскільки прочитали місце проживання Бориса Федотенка з його паспорту як вул. Текнікумальна, навіть не замислюючись над походженням цього слова. Насправді ж ця вулиця зветься Технікумівська.